Финальный перформанс "Х-Традиция". г. Минск
http://md-eksperiment.org/event.php?id=856
Пластический театр Вячеслава Иноземцева «ИнЖест» приглашает Вас на перформанс "Х-Традиция" . 11 февраля в 19.00 Финальный перформанс интернационального уоркшоп-проекта Пластического театра «ИнЖест» Вячеслава Иноземцева С участием группы «Плато» Матвея Сабурова
Мої вітання всім вам друзі! Радий повернутись у ваше щире та дружнє оточення, щоб пересвідчитись, що ви у мене є, всі у доброму здоров’ї. Принаймні, я цього вам від душі бажаю!
Вибачайте, що починаю своє спілкування не із кримських альбомів, де мені нарешті пощастило побувати, а із події мого рідного міста. В Тернополі відбувався дев’ятий всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори». Саме під завершення його і повернувся я додому.
Протягом п’яти вечорів, на двох сценах, дев’ять театральних колективів представляли свої дебютні роботи. Не можу не поділитись враженнями від заключного спектаклю, що поставлений Львівським академічним театром ім. Заньковецької. Це авторський і режисерський дебют однієї і тієї ж людини, Ореста Огородника, що має назву «Останній гречкосій». Спектакль здобув відзнаки (серед яких головний приз), по трьох номінаціях. Чим же вразив він мене? Ото ж, коротко про сюжет твору.
Для значної частини суспільства початок наступного року, року ринку землі, викликає занепокоєння та настороженність. У п’єсі досить вдало відтворено те, що відбуватиметься на селі, якщо все ж таки землю почнуть продавати. Щоправда, більша частина дії змальована в дещо наївному та навіть фантастичному світлі, бо за землю… дають великі гроші. Дають. Але ж для когось вона пісок, глина, перегній…, гроші, а для когось – невід’ємна частка мікросвіту, який ми називаємо людською душею. Вона - лоно матері, що живить душу, формуючи її такою як у прадідів-гречкосіїв. Порвати пуповину, означає збідніти духовно для одних, а для інших це означає трагедію, крах, кінець.
В силу життєвих обставин абсолютна більшість дійових осіб вже давно цю пуповину порвала. І сім’я старшої дочки, що проживає у місті, і змучена сільським життям та чоловіком-пияком молодша, і вся деградуюча сільська масовка, що тиняється без роботи, напідпитку... Та батьки стоять твердо на своїй позиції. «Та як же це? За Австрії про свою землю дбали, за Польщі про свою землю дбали, за совєтів також дбали… аж у Сибір за це повивозили, а тепер взяти і продати???» - швидше сама себе запитує шокована мати. А діти оглухли, почувши яку суму обіцяють. Батько, головний герой, ще непохитніше стоїть на своїх переконаннях. Його монологи, це крик душі про те, що станеться в майбутньому: «Бог створив Адама із землі. Ми, нащадки Адама, землю продаємо. Що продаємо? Кого продаємо? Себе! Себе продаємо!!!».
Коли на сцені з’являється покупець, депутат ВР, олігарх, дія набирає більш реалістичного змісту. Почувши різке заперечення батька про неприпустимість такої авантюри, столичний гість чинить в дусі часу. «Цю землю я отримаю і без твого підпису. Тому що ти є ніхто! Ти просто – гречкосій! Причому останній»…
Розв’язка твору трагічна. Але не стану викладати усіх подробиць, оскільки є серед друзів такі, що планують переглянути виставу у себе в Львові.
П’єса за жанром трагікомедія. Проте її гумор, це гірка самоіронія, сміх над безвихідною ситуацією, у якій опинилось село.
Народ який сміється над собою, здатен вижити, - говорить вислів оптимістів. Дай то Боже!
P.S. У фестивалі взяли участь два театральні колективи з Києва, а також драматичні театри з Херсона, Луцька, Хмельницького, Івано-Франківська, Коломиї, молодіжний театр Тернополя і згаданий вище Львівський.
Вчера в Оперном театре им. Т.Г.Шевченко посмотрела , а скорее послушала , новый спектакль известного артиста и театрального режиссёра Олега Меньшикова «Оркестр Мечты Олега Меньшикова». Он прочитал несколько глав из своей будущей книги мемуаров. Но самым главным актерем в спектакле стал удивительный оркестр , который иллюстрировал самые яркие и важные моменты из жизни актёра своими музыкальными номерами.
«Вы знаете, сейчас такое время — все пишут книги, — заявиляет со сцены Олег Евгеньевич. Кто-то романы, но в основном мемуары, воспоминания. Я тоже решил написать. Только книгу необычную. Она будет такая музыкальная. Каждая глава — своя мелодия. И сегодня я хочу представить вам некоторые главы из этой книги...
Свежий воздух врывается в окно. Хочется бежать на улицу гулять по бульвару, наслаждаться наконец-то наступившим маем. И чтобы вокруг звучала музыка, и хотелось бы за ней идти, подчиняться её ритму, размахивать дирижёрской палочкой. Как в детстве, когда слышал далёкие звуки духового оркестра, игравшего в городском саду. И несся стремглав на эти звуки и смотрел, открыв рот на музыкантов, на блестящие на ярком солнце инструменты. И забывались все недоделанные уроки, дворовые страсти и сверхважные мальчишеские дела.
Оставалась только музыка. Музыка и ощущение радости, праздника. А ещё рождалась мечта: настоящая большая мечта. Однажды пройтись с настоящим оркестром по главной улице да до главной площади. И сыграть там как никто и никогда. И чтобы все повылезали из окон, махали, кричали, радовались и шли за этим оркестром. А вы ведь знаете, что мечты должны сбываться, обязательно должны! Даже, несмотря на время, которое бежит, тянется, поджимает, подгоняет судьбу, которая в свою очередь делает подчас немыслимые фортели.
И вот мечта может поблекнуть, растворится, попрощаться и уйти к другому. Но нельзя этого допустить! Сопротивляйтесь, возвращайте судьбу! Судьба играет человеком — ерунда! Человек играет на трубе. И сегодня я бросаю вызов, я осуществляю мечту. На главной площади, весной мы стоим перед вами: я и воплощение моей мечты — этот замечательный оркестр!»
В «Оркестре Мечты Олега Меньшикова» — 25 артистов. Именно артистов, потому что музыканты не просто играют. Они танцуют, устраивают шуточные дуэли на барабанах, заполняют собой зрительный зал, занимая всё пространство оглушительным звучанием духовых инструментов. Публика замерла, когда главный дирижер, Денис Виноградов, раскрывает зонт, и в зале начинается весенний ливень. Музыканты пальцами и ладонями, щелкая и прихлопывая, создают настоящую звуковую картину разрастающейся грозы.
Специальный номер в программе подготовлен Егором Дружининым, хореографом-постановщиком программы, и актёром Никитой Татаренковым. Чечётка и игра на губных гармошках — искусство, подвластное сегодня не многим. Финал напоминает брызги шампанского! Медь оркестра, танцующие артисты и Олег Меньшиков в чёрной кепке набекрень. «Я не поэт, и не брюнет, и не герой — заявляю заранее», — поёт он со сцены. Но ему в зале никто не верит!
Чоловік і дружина мітингують по різні боки від Тимошенко
Акції проти Юлії Тимошенко під Печерським судом проводить Катерина Смірнова, чий чоловік Павло Нусс приймав участь в акціях екс-прем'єра.
Про це повідомив у своєму блозі журналіст 5 каналу Олександр Аргат.
Як відомо, Катерина Смірнова - керівник громадської організації "Тимошенко – до відповідальності".
Організацію було створено 24 червня - у день першого судового засідання у справі Тимошенко. Метою створення організації Смірнова називає захист судді Родіона Кірєєва.
"Суддя Кірєєв потребує підтримки, адже на нього дуже тиснуть Тимошенко та її захисники", - сказала Смірнова.
Представники цієї організації у чорних футболках завжди присутні на судових засіданнях по справі Тимошенко.
Чоловік Смірнової - Павло Нусс - учасник "Податкового Майдану-2010", де виголошував палкі "антиянуковичівські" промови та стояв пліч-о-пліч з Тимошенко.
ВСЮ СТАТТЮ З ВІДЕОЗАПИСАМИ ПЕРЕГЛЯНУТИ ТУТ >>>>>> ТИСНИ
Тепер запитання до Вас, шановні ДРУЗІ.
ЯКЩО ЧОЛОВІК, майже права рука Тимошенко по ПІАРЗАХОДАМ, то на кого працює ЙОГО ДРУЖИНА???
Додаткова інформація для роздумів. Америка, яка так "підтримує" Тимошенко і "вболіває" за ВОНУю..... передала ПРОКУРАТУРІ УКРАЇНИ матеріали по справі Лазаренко зі "СОПОДЄЛЬЩІКАМІ"...
