хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «очі»

Безкоштовне протезування ока для бійців АТО (репост вітається)

ПРОСЬБА МАКСИМАЛЬНЫЙ РЕПОСТ!!!
===================================
Срочно!!! Ищем бойцов АТО и Майдана, которым требуется протезирование глаза!

Всего одну неделю в Киеве будет работать известный латвийский протезист Валдис Валтерс, который готов БЕСПЛАТНО помочь 65 пострадавшим.

Доктор Валтерс готов бесплатно изготовить 30 постоянных и 30 временных высококачественных глазных протезов. Пятеро пациентов, которые требуют пластики орбиты отправятся в клинику доктора Валтерса в Риге для бесплатного лечения.

Записываться по телефону (044)408-29-88 нужно уже сейчас! 
==========================
Огромная просьба помочь с распространением данной информации! Друзья, подключайтесь к доброму делу!
Подробная информация ниже
===========================

19 - 23 січня 2015 року у приміщенні консультативно - діагностичного поліклінічного відділення «Центру мікрохірургії ока» за адресою м.Київ, вул. Метробудівська,12 буде відбуватися прийом хворих, що потребують протезування на очах. 
Прийом буде проводити відомий в Латвії спеціаліст з виготовлення протезів ока доктор Валдіс Валтерс. 
Доктор Валтерс – керівник єдиної у країнах Прибалтики «Лабораторії протезування ока Валтера».
За підтримки Фонду «Допомога Україні в Латвії», Міжнародного благодійного фонду «Реабілітаційний центр «Шпиталь Майдану», ГО «Патріотичний Рух України», ГО «Медіки та волонтери «Майдану», кафедри офтальмології НМАПО ім. Шупика та Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» протягом тижня (з 19.01 до 23.01 2015 р.) доктор Валтерс безкоштовно буде консультувати бійців АТО, що втратили око під час бойових дій. 
Доктор Валтерс готовий забезпечити тридцяти пораненим бійцям безкоштовне встановлення високоякісних протезів із креолітного скла та ще тридцяти бійцям – встановлення тимчасових протезів. П’ять бійців, які потребують складної пластики орбіти, будуть забезпечені безкоштовними ектопротезами безпосередньо у клініці доктора Валтерса в Латвії.

Попередній запис на консультацію проводиться за телефоном (044)408-29-88 з 29 січня 2014 року до 16 січня 2015 року.



Зелені очі кохання.

Стриманий погляд зелених очей тримаю, як тебе бачу,

Але коли поруч тебе нема, я гіркими сльозами плачу.

Я журюся, тужу і крається серце, та рветься душа мов струна,

Із сумом страждаю коли ми не разом, коли я буваю сама.

 

Собі я співаю про тебе пісні ніжні, сумні й печальні.

Про наше кохання, про безмежну любов, про наші дні останні.

А в грудях немов пекельний вогонь безмежно горить і палає,

Та серце тремтливе й тендітне моє, безжально від жару стискає.

 

Кохання мені Господь дарував з тобою під небесами,

Але на землі нам не бути разом… Сплутались ми адресами…

Співатиму я лиш для себе пісні, а ти в інші очі дивитись.

Ти будеш щасливий із нею, а я, тільки на себе жалітись…

1:00
01.07.2014

Дівчина з очима кольору неба


Дівчина з очима кольору неба

           Вона була звичайною дівчиною зі звичайного маленького міста, таких міст в Україні є сотні а дівчат мільйони. Вона нічим не відрізнялася з основної маси таких же як вона.  Її життя котилося по звичайному плану, який в суспільстві  сприймався як стандарт звичайного життя. Веселі шкільні роки, потім вступ до Вишу – п’ять років юнацького безумства і  звичайна рутинна робота після випуску по спеціальності, але їй вона подобалася.
 Вона просто жила в своєму ритмі. Мала багато друзів, любила веселі шумні компанії і гарячий шоколад. Вона любила життя і раділа йому. Цілком зрозуміло що не все завжди було гладко, були моменти коли вона сумувала, але вона швидко виходила з цього стану. Також вона любила мріяти! В неї було багато мрій, одна з них це зробити когось щасливим, при чому не важливо хто це мав бути. Звичайно що вона сама була не проти щоб  хтось зробив її щасливою і як всі звичайні дівчата, вона чекала того єдиного, хто міг це зробити! 
 Але вона все таки мала одну відмінність.  В неї були надзвичайно красиві очі кольору неба! Небо такого кольору буває лише в спекотні дні літа, коли на небі немає жодної хмаринки! Ще їх можна було порівняти кольором Карибського моря біля берегів Куби, в них так само можна було потонути. Все б нічого але її очі мали  одну особливість, вони могли змінювати свій колір Зміна кольору залежала від її емоційного стану, коли їй було добре і вона була радісна – очі були блакитні. А коли вона сумувала – на її очі насувалися хмари і вони ставали сірими… 
 Він… Він теж нічим не відрізнявся. Робота в пильному офісі, в якому розпорядок нагадував якусь військову установу.  Восьмигодинний робочий день, пів  годинки на обідню перерву і ніяких спізнень. І так п’ять днів на тиждень. Але він працював, працював бо так було заведено в цьому суспільстві. Кожного ранку він прокидався в пустій квартирі з пустими стінами, робив собі не  хитрий сніданок, запивав кавою і йшов на роботу. Все що він мав – це надію на «Контакт» і мобільний.
 В нього були старі вірні друзі, які ніколи не покидали його в біді. Після роботи він любив зависнути десь на якомусь «квартирнику» і слухати музику маловідомих груп,  які можливо колись стануть популярними. На вихідних він завжди зависав десь в нічних клубах, або з хорошою компанією в лазні чи в боулінгу.
 Він вже давно не вірив в щирі почуття, його серце було все в шрамах та рубцях. Це були наслідки брехні, не взаємності, зради, байдужості.  Він просто перестав довіряти протилежній статі, бо з того нічого ніколи доброго не виходило. Він втратив надію знайти ту єдину, з якою він забуде про все і буде щасливий…
 Як зустрілися вони, ніхто не знає! Можливо так як в пісні –  просто відбилися від своєї суспільної зграї. Просто йшли й перетнулися в натовпі, один погляд, вибух – і на тобі!  Він відразу потонув в безмежній блакиті її очей, вона ж чомусь відразу зрозуміла що це той, хто зможе зберегти колір неба в її очах і буде відганяти сірі хмари.
 «Перепрошую, котра година? Не скажете?» На що вона лише посміхнулася. Вже через деякий час, вони двоє сиділи в затишному кафе, пили гарячу каву і розповідали одне одному про себе. Потім була довга прогулянка до її під’їзду і не менш довго вони ніяк не могли розпрощатися.
 Минали дні. Вони все більше і більше часу проводили разом. Він дивився в її бездонні очі і ніяк не міг відірватися! А вона розцвіла, вона просто сяяла а її очі стали ще більш блакитнішими, більш щасливими. Це помічали всі хто її знав. Тепер він повертався до неї неначе до себе до дому, він не міг повірити що це з ним  сталося! Він кохав і був коханим дівчиною, в якої були найгарніші очі на землі. Здійснилася її мрія, вона зробила когось щасливим. А він.. Він просто засинав в неї на руках.
 Звичайно що все добре буває лише в казці, в них теж виникали якісь труднощі і проблеми. В її очах інколи з’являлися грозові хмари і вони ставали сірими, але він намагався захистити її від всіх перепитій і негараздів. Попереду в них було все життя і в самих найважчих днях, він в долонях приносив їй трішки  неба…

Чижук Володимир ©

Погляд

Я милі можу бігти без зупину,
Щоб в очі твої зазирнуть
І серце моє до тебе лине
І мов на крилах душа летить.

Та інший в тебе є
Безмежно ти його кохаєш.
Це добре, що любов
У серці твоєму розцвітає.

Я знаю - третій зайвий,
І третій знову я...
Що ж, бажаю тобі щастя
Прощай, любов моя.

І зникну з твого життя, як те марево - 
Піду по світу долю я свою шукати,
Але погляд очей милих
Навіки буду пам'ятати.

Пагорби мають очі 2

Фільм досить цікавий. Попри звичайний сюжет(ядерні випробування-мутанти-мочілово)є зовсім неочікувані повороти. Рекомендую для любителів гостросюжетного та жахів.

Очі весни

Сніг розтанув, крига скресла. І з землі воскресла Дивним цвітом осяйна Квітка, квітка весняна. Але то дівчина та квітка Й очі в неї, як у весни. Промінням теплим сяють, Що лід на серці розтає. Візьми ти моє серце Й зігрій в своїх руках, Бо скоро стане каменем Воно в моїх грудях. Застигне навіки В тілі моїм кров, Й ніколи не дізнаюсь Я що таке любов... І де ж та дівчина, що квітка, В якої очі весняні? Тебе кохаю я всім серцем

Не байдужа ти мені!

Колір очей твоїх...



Така офіційна статистика, а як справи у нас?



41%, 16 голосів

36%, 14 голосів

23%, 9 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Сльоза щастя....Вам... Размишлізм № 1.

Очі, глибокі та виразні дзеркала нашої душі. Але в них ще треба вміти дивитися, а заглянувши всередину, можна і жахнутися. Багато зла та незабутих образ можна там віднайти. Вони, як чорна безодня, те, що в них попадає, відпечатується назавжди на них, ця печаль ніколи не покидає нас назавжди. По очах завджи видно, наскільки важке в людини життя. Весь біль та всі переживання протягом усього життя по частинці, по мікрокрапельці сльози випромінюються назовні. Ні, не даремно люди плачуть як в горі, так і в радості. Цей світоч нашого життя потрібно чистити регулярно. Не можна допускати, щоб на них відкладався пил наших буднів.

Плачте тоді, коли горе, а інакше як його ще виразиш. Сльози можна стримати, але не печаль. Тож плачте, бо ця печаль, яку замкнете Ви у глибині очей, не дасть сміятись плачучи, і сміх ваш висохне і стане вже не щастям, а лиш обовязком, який ви сповнюєте для публіки.

Плачте, а інакше як Ви пізнаєте справжнє щастя. Плачте тоді, коли смієтесь., бо це сльози щастя.


Без ніякого наукового підгрунтя. Размишлізм чистої води.

Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна