хочу сюди!
 

Лилия

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «страхи»

Что же делать? Как же быть?

В принципе, ситуация стандартная: дитё, как и многие другие малыши, боится насекомых. Как же бороться с этим страхом?


Умные ученые говорят, что чаще всего дети боятся насекомых, если хоть кто-нибудь из родственников и знакомых выказывает хоть маленькую толику страха....

Маленькую???!!! Вы шутите???? Да я при виде паука на грани обморока, а от тараканов вообще нервный срыв....Ненавижу мух....Для меня лечь загорать где-то возле реки - это пытка((( По мне жу будут лезть эти толпы мерзких жучков/паучков...Брррррр!


А ребенку-то надо говорить, какие насекомые махонькие, а он большой...как насекомым страшно...Да и вообще избегать высказываний, типа "вот паук, фе - какой он гадкий"...Даже, если ребенка случайно укусит насекомое, и то надобно увещевать: "пчелка/оска/муравей просто испугались ит защищались..им было гораздо страшее, чем тебе".

Вывод один: чем меньше страха у мамы, тем меньше страха и у ребенка. 

А мне-то что делать?!!!! как преодолеть?!!! Это мир же так и кишит противными насекомыми....И пусть задача не стоит их полюбить, но куда деть брезгливость и мой страх???




Делитесь советами в камментах, дорогие мои сосайтовцы - очень ннада!!!!

Страшно сходить в туалет ночью

Ночью страхи не дают мне покоя. Страшно сходить в туалет ночью. Вроде пустяк, как кажется на первый взгляд. Но все же... Есть же этому страху темноты причина. Да и возраст уже не тот, чтобы было нормальным бояться сходить в туалет без включенного света, или бегать перебежками от спальни до уборной, как маленький ребенок. Как с этим бороться? Это норма или нет? Про страх темноты и не только: http://system-psiholog.livejournal.com/244806.html 


Встречи и страхи

Мы за других решаем,рассуждая
И предаем эмпатию, желанья...
Трусливо душу часто замыкая,
Вновь не вникаем в Божии посланья.
И прячась в масках за словами гордо
Вновь размышляем о проделках кармы.
Уходит ангел. Спохватились скоро - 
Унес посылки, письма и подарки.

Страх темноты

Отзывы о тренинге по Системно-векторной психологии Юрия Бурлана

Дина, экономист:  "До тренинга я очень боялась темноты. Моя детская боязнь перешла во взрослую жизнь. Я шла по темной комнате с единственной мыслью – как бы быстрее дойти до выключателя. Когда оставалась одна, прислушивалась к каждому шороху в доме. А дальше в ход шла моя фантазия. Недавно заметила, что в темноте я теперь могу спокойно находиться, без всяких фантазий и придумок. На тренинге были озвучены все мои страхи. С удивлением слушала и понимала, как это глупо – продолжать жить в таких состояниях. ..." 

Читайте отзыв полностью: yburlan.ru/results/review13976




Бесплатный ОНЛАЙН тренинг по Системно-векторной психологии Юрия Бурлана

Якщо відносини змінюються одразу ж після інтиму у гірший бік

Скажімо так, - по Фрейду.
Багато хто помічав, що відносини мужчини до жінки змінюються у гірший бік одразу ж після інтиму. Чому так відбувається?
Ні, я не думаю, що всі прям хворі на психологічну недугу. Але думаю, що "відголоски" на цю тему все ж таки розповсюджені.
Отже. Спілкуєтесь ви, і ніби все добре, ніби все ідеально. І розуміння є, і взаємоповага, і сприйняття думки одне одного, здатність слухати і чути, пояснювати і розуміти, висловлюватись і сприймати інформацію.
Але. Ви закохалися й переспали. Чому ж це все змінює у гірший бік? Зникає повага, зникає приваблення як людини до людини, зникає зацікавленність одне в одному. Спілкування набуває відтінку "та що ти там, жінка, розумієш". Вже не цікаво спілкуватися, і постійно відчуваєш у свій бік ніби образу за те, що ти жінка. А відношення набуває такого характеру, як відношення до людини, яка, наприклад, у щось вимазала костюм.

Вагінофобія - психічний розлад, боязнь жіночих геніталій.




Цим і пояснюєтья відторгнення всього, що пов'язане з людиною, в якої було виявлено наявність не того самого, що і в нього, а іншого, прихованого одягом.
Вагінофобія властива не тільки протилежній статі, жінкам теж властиве. Але у цій статті саме про протилежну стать.

Доки факт наявності вагіни не виринає назовні - такий мужчина може бути іншим і сприймати опонентшу як таку саму людину як і він сам. Але після інтиму, що стався після дуже продуктивного спілкування і дружби - його підсвідомість вже не може ігнорувати й спростувати факт наявності вагіни в людині, з якою він спілкується. Цим і пояснюється зміна настрою спілкування і поваги після інтиму між деякими людьми.

Доречі, мужчина може й не усвідомлювати наявність у собі такого розладу. Він може й не розуміти, чому жінки з якими він переспав стають для нього більше не цікавими як люди, а подекуди навіть огидними, знеціненими.

Тож, маємо на увазі, що такий розлад існує.




Все, чого ми боїмося - видається нам достатньо сильним і страшним для того, щоб відлякати халепу. Цим і пояснюється існування виключно всіх метерних слів, а в даному контексті - матерних слів на статевому підгрунті.



Корінням проблема сягає стародавніх часів. З первісних племен тягнеться страх перед жіночім тілом деяких людей. Психічний недуг досягав настільки впливових деяких з цих деяких, що вони змогли повести за собою маси і перетворити в культ, в традицію жахливе дике збочення - дійшли до того, що почали видаляти жінкам цей незрозумілий і лячний для них орган. Так з'явилося жіноче обрізання. І хоча цивілізоване суспільство  намагається навчити всіх без виключеннь розуміти самих себе і звільняти від подібних страхів - ця традиція вагінотомії існує й по наш час навіть у таких цивілізованих країнах як Великобританія.
Відсутність на наших просторах подібної дикості радує. І разом з тим підтверджує, який народ найрозвинутіший, а значить і найдавніший.
Ми, українці, слов'яни - найрозвинутіші, найстарші, і на наших просторах відсутні первісні дикості та звірства. Пам'ятаймо це і радіймо за себе, гордимося собою.



Якщо людина чогось боїться - вона мусолитиме цю тему, промовлятиме це у вигляді жартів, тощо, писатиме слівця пов'язані зі своєю проблемою скрізь, наприклад, на парканах, та підсвідомо всіляко намагатиметься повідомити сторонніх про це, наприклад проблема цієї людини може перетворитися на лайливе слово-паразит, тощо.



Пам'ятаймо, що страхи ні до чого хорошого не призводять. Тривожні ознаки можливих страхів - це зацикленість, збільшена увага, відношення до об'єкту можливої залежності яке відрізняється від відношення до інших об'єктів, ніяковіння, висміювання, або й приступи агресії по відношенню до об'єкта який турбує людину.
Принцип людського страху містить кілька етапів, що одне одного змінюють, це: заперечення, висміювання, сприйняття, і можлива агресія.

І доречі. Якщо людину, будь-яку, турбують якісь органи як нав'язлива ідея, страх перед ними, сигнали цьому будуть проявлятися тим, що вона малюватиме це, наприклад, на паркані; ця людина буде промовляти вголос це з неприязню з ненавистю (матірні лайки), намагаючись нав'язати той, страх яким мучиться, іншій людині.

Ось чому підлітки лаються цими словами, скрізь їх малюють, тощо. Це той етап коли вони усвідомлюють ці свої органи. І якщо щось не так, щось їх жахає у цьому - вони поводять себе таким чином, як описано, і це може призвести до страхів, фобій та проблем у подальшому.

Зазвичай провина на батьках, а причина у недостатній увазі до виховання дитини. І саме тому це людину шокує - бо вона виявляється не готовою до нової інформації, до усвідомлення того, що приховує одяг.

Я, особисто, можу з упевненістю зробити висновок, що всі, хто не може спокійно відноситися до оголення і до спостерігання оголеними протилежної статі - страждають описаними страхами. А у повсякденному житті за ними можна спостерігати схильність до всілякої дискриминації у спілкуванні людей протилежної статі. Як, наприклад, упевненість у тому, що жінка не здатна ні на що серйозне у чоловіка, тощо.

Прояви схильності або прогресуючої вагінофобії:

   спілкування такої людини з жінками дуже відрізняється від спілкування з чоловіками, цій людині складніше вирішити питання з жінкою ніж з чоловіком, вона не може однаково серйозно розглядати одні й ті самі питання з людьми різної статі. Наприклад, це питання по роботі тощо;

   з жінками ця людина спілкується так, ніби постійно жартує. Це можуть бути смішки не в тему, безпідставні насмішки, посмішки, жарти не в тему, тощо, що кардинально змінюється тут же при спілкуванні з чоловіком;

   ця людина ніби не чує і не помічає того, що говорить або робить жінка, і помічає те саме, якщо жінка поручить це сказати чи зробити людині чоловічої статі;

   "сюсюкання" не в тему з жінкою, або поводження так, ніби спілкується з дитиною;

   більш гостре сприйняття всього, що робить, каже, або натякає жінка у той час, коли те саме зроблене/сказане чоловіком може й не помічатися;

   відмова розуміти, сприймати жінку та всього, що її стосується. Це може проявлятися менш помітно, коли людина ніби не помічає якихось проблем та життєвих необхідностей людини жіночої статі. Людина може проявляти таку поведінку навіть непомітно для самої себе - не помічати того, що вона не розуміє, не бачить тощо 
проблем саме людей жіночої статі. Це яскраво помітно, коли така людина дуже гостро, швидко та співчутливо реагує на менш значні проблеми якщо ці проблеми людини чоловічої статі, а не жіночої;
  відношення до жінок, що нагадує відношення до іграшкових ляльок у той час, коли до людей чоловічої статі присутня справжня людяність (бо якщо до обох статей таке іграшкове ставлення це вже інша проблема);
  інколи вагінофобія присутня у прихованій формі. Тобто, може ніяк не проявлятися доти, доки такий мужчина не матиме нагоду фактично спостерігати те, що під одягом його товаришки. Бо поки вона прихована одягом - його психіка ніби не фіксує цієї різниці їхніх тіл. І тоді після хорошого спілкування, дружби, товаришування якщо настає інтим між такими людьми - все різко змінюється у гірший бік, і про стару дружбу можна забути, бо такий мужчина більше не може сприймати свою опонентку так, як раніше. Підсвідомо його ніби шокує той факт різниці їхніх тіл, що він мав нагоду спостерігати при інтимних відносинах. І з цього моменту він зациклений тільки на її тілі і не здатний більше сприймати її як раніше;
  найжорсткіша форма проявів вагінофобії - це агресія до представниць жіночої статі тільки на підставі їх статевої приналежності;
  жорстка форма прояву - коли людина скрізь виявляє свою зацикленість. Наприклад, це в неї/нього постійно на слуху, на словах. Це матірні слівця-паразити у вигляді статевих жіночих органів. Це відповідні малюнки цих органів. Графічне та словесне зациклене вираження жіночих статевих органів (про такі ж форми вираження чоловічих статевих органів тут не говориться, хоч це і розповсюджене - це інша тема);
  також жорстка форма прояву, коли людина свій страх усвідомлює як щось всезагальне, відоме всім. Така людина тастільки боїться вагін, що вважає це дуже страшним і для інших, тому вона намагається лякати цим інших. Наприклад, промовляючи відповідні слова з вираженням неймовірної ненависті, жорстокості. І очікує, що це слово є потужною вбивчою зброєю, яка обов'язково ранить опонента;
  ще одна жорстка форма - намагання звинувачувати жінок у тім, що в них є вагіни. Це може виражатися по-різному. Наприклад, часто спостерігаю намагання пристидити жінку тим, що в неї є цей орган, відповідними словами. Так, ніби жінка має соромитись того, що в неї не  таке, як у нього. Що дивно - більшість жінок ведуться на це і справді відчувають сором, коли їх так пристиджують.
  прояви більше схожі на наслідки вагінофобії - це страх і несприйняття репродуктивних якостей жінки. Страх перед вагітністю, народженням дітей, тощо. Відповідно, огида до всього, що цього стосується, тощо. Наприклад, батькові, що страждає вагінофобією, тяжко змиритися з тим, що його улюблениця-донечка є жінкою яка може завагітніти, народити, тощо. Такий батько дуже небезпечний для своєї доньки. В наші часи цього вже менше, а от раніше вагітних доньок дуже часто вибивали рідні батьки, виганяли з дому вагітними, тощо.

Подібна фобія є небезпечною, бо часто призводить до тяжких наслідків. Це можуть бути, наприклад, побиття жінки чоловіком, або сестри братом, або дочки батьком тощо.

Причини вагінофобії вже розглядалися. Але ще хочеться додати можливі передумови виникнення цієї стародавньої фобії у людства.
Всі ми знаємо, що у давнину по всій планеті був матріархат, який якимсь чином перетворився на патріархат. Ми не знаємо що діялося у часи, коли відбувалася ця "зміна влади". Можливо, жінки робили щось таке, що перелякали чоловіків на багато поколінь наперед, аж до наших часів, і чоловіки були змушені захищатися створивши всі ці жорстокості та розправи над своїми кривдницями, відголоски яких ми можемо спостерігати і у наші дні.
Щось таки там було, раз носії визначили, що первісно був матріархат, але існування жінок-воїнів багато ким заперечується по наші дні, так ніби це якась таємниця. Можливо, цей переламний період ще не досконало вивчений просто.

Добре, що нині чоловіки і жінки рівноправні, люблять одне одного і дружать одне з одним.







Бабай. Страхи и разочарования ч. 9



http://blog.i.ua/user/3661818/1689170/ ч.8
---------------------------------

У меня появилась няня.
Мне сказали: так надо. Все работают, со мной некому быть целый день.
Я все понимаю. Без этого нельзя прожить и все должны работать. У моей няни тоже работа – сидеть со мной. Только я не очень понимаю – почему не может быть так, чтобы каждая мама работала няней своему ребенку? И ребенок не скучал и не плакал бы, и мама была бы спокойная. А то моя мама приходит домой и сразу, не раздеваясь, кидается ко мне обниматься. И у нее такие тревожные глаза… мне тогда очень хочется заплакать, но я терплю изо всех сил, потому что она еще сильнее расстроится…
А сегодня няня была целый день какая-то злая. Она ходила по нашей квартире, громко топала и что-то про себя бурчала. Потом я поняла – у нее было очень много стирки, она принесла постирать свое белье из дома. Огромную сумку притащила, и целый день в ванной гудит стиральная машина. А тут еще меня надо нянчить, ведь это ее работа.
Мне очень скучно, я уже и картинку нарисовала и книжки посмотрела. Вот я решила побегать немножко по комнате. Няня страшно рассердилась и сказала: прекрати, а то тебя Бабай заберет!
Я не знала, кто это такой. Может, это старый дедушка из соседнего подъезда? Мы иногда его встречаем, и я его немножко боюсь. У него глаза какие-то колючие и он ими как будто толкается…
Няня показала пальцем в коридор: Смотри, там уже Бабай! Он сейчас сюда войдет!
В коридоре темно и мне из комнаты не видно – кто там? Смотрю и ничего не могу рассмотреть. Там вешалка, это я вижу. Висят пальто и куртки. Может, Бабай спрятался в пальто?..
Вечером я долго не могу уснуть и думаю про Бабая. Какой он? И зачем ему маленькие дети? Он взрослый дядя или какое-то животное? У него большие зубы или маленькие? Дяди не едят детей, значит, я ему не нужна для еды. А зачем тогда?.. А если это какой-то страшный зверь? Надо спросить у мамы…. Она точно скажет правду… и если Бабай притаился в пальто, то мама прогонит  его! Вообще-то мама моя трусиха, но она спасет меня, свою дочь, несмотря на то, что очень боится многих вещей, например, пауков. А еще был как-то мультик про зверька, которого из дома выгнали, и мама смотрела со мной телевизор и плакала. Я не плакала, а у мамы вдруг слезы потекли… мне так было за нее стыдно!  А еще взрослая!
Я не выдерживаю и спрашиваю маму про Бабая, все равно ведь не получится уснуть.
Мама сильно удивляется: кто тебе сказал такую глупость?
Я рассказываю. Мама говорит: это все неправда. Бабаев нет. Это выдумка. Глупые люди такое говорят, чтобы пугать маленьких детей.
Я думаю: зачем же глупого человека взяли на работу няней для детей? Это же просто ужас…
------------------------------------
- Знаешь, о чем я думала утром? Проснулась очень рано и стояла у окна, глядя на рассвет.
- О чем?
- Что дети приходят в мир, в полной убежденности, что он создан именно для них. Что мир – совершенен. Помнишь, про цыпленка тебе рассказывала и про свою игру? Дети – вот такие цыплята, которые счастливы, что появились на свет и открыты навстречу миру. Они потому и познают его безо всякого страха, не понимая, что вокруг много опасного… А потом, что потом происходит? Дотронешься до горячего – ожог, к острому прикоснешься – порез и кровь течет… но не это страшно, это-то как раз нормально! Страшно то, что все вокруг начинают переубеждать ребенка в том, что мир – прекрасен, и создан для них! Ребенок вдруг осознает, что вокруг так много плохого… а мир, он на самом деле, не так хорош… ребенок не замечал этого сам, не догадывался об этом, пока ему не сказали – плохой мир – это реальность! Надо быть ре-а-ли-с-том!… не в  этом ли секрет первородного детского счастья – видеть мир так, как видит его ребенок? И не в этом ли последующие разочарования – в якобы правде взрослых?
- Ой, да… я помню, как слышала мамины жалобы, что не хватает денег, и начальник папы – дурак, и папа из-за него и начал пить, потому, что должен был занять его место, а тот… какой нахал, карьерист, ни стыда, ни совести… а соседи, вот сволочи, она им столько добра сделала, а они… какие неблагодарные люди…
- Ну, да… верно ведь… это – обычные разговоры в каждой семье… а этот Бабай… я тогда вдруг поняла, что есть зло в мире, есть что-то, что представляет настоящую угрозу… я поверила маме, что нет на самом деле никакого Бабая, но все равно продолжала его бояться… каждый раз, когда проходила мимо вешалки, даже в чужом доме, косилась на висящую одежду и думала – а вдруг он там?..
-------------
иллюстрация - инет


© Copyright: Ирина Лазур, 2015
Свидетельство о публикации №215060201350

Панические атаки

Сердце разрывается, страшно. А вдруг что-то произойдет сегодня? Тревога берется из ниоткуда, и держит в страхе, от которого невозможно избавиться. Кажется, что невозможно невозможно...

Панические атаки имеют свои причины, и если устранить их, то подобные состояния останутся в прошлом. Как это происходит, читайте далее в статье: http://vestnik-svp.com/2015/01/kak-izbavitsya-ot-panicheskix-atak/



История страха в картинках – кто и почему страдает фобиями?

Наш предок выживал, как мог. Без клыков и быстрых ног, он легко мог стать жертвой хищника в саванне. Но современный человек живет в несколько иных условиях. Почему же, развив технологии и медицину до удивительного уровня, человечество никак не может избавиться от страхов и фобий, некоторые из которых до смешного бессмысленны? О страхах и эффективном методе борьбы с нимиhttp://www.yburlan.ru/biblioteka/lechenie-strakhov-i-fobii-rabotaem-s-prichinoi



Новые анонсы статей по СВП каждый день в twitter.com/sistema_8

Как на публике без страха высказывать свое мнение?

Системно-векторная психология - Ответы на вопросы из чата вводной лекции 


[Яна -] : Юрий, если можете, расскажите как на публике (в компании) без страха и стеснения высказывать свое мнение и при этом, не теряться. Мне чтобы вспомнить что то или придумать, необходимо время, я сразу не могу импровизировать и из-за этого чувствую себя подавлено.

Здравствуйте, Яна!
Для начала хотим сказать, что таких людей много. И может мы не в тельняшках, но кое-что у нас есть такое, что не позволяет нам импровизировать, зато дает множество значимых и приятных способностей. 

Да, мы не отличаемся быстротой и способностью придумывать на ходу, но зато мы очень основательны. Мы способны перерабатывать большие массивы информации, систематизировать, анализировать, долго и усидчиво работать. Потенциально мы можем стать настоящим специалистами в любом деле, дотошными и обязательными до последней черточки.

Наш родной страх - страх опозориться. Вкупе с неторопливой психикой он мешает нам "импровизировать" в общении, тормозит, когда мы хотим что-то "придумать". Ведь нам ко всему нужно готовиться загодя, изучать вопрос. Зато именно за нашим авторитетным словом приходят в трудный момент. И именно наша оценка - потому что это оценка профи - может стать решающей. 

Возможно, кто-то скажет вам "да не тормози, будь как все" и вы снова пойдете мучиться собственной якобы несостоятельностью. Но с тем же успехом можно отправить вашего советчика анализировать масштабный отчет. Пусть попробует не сбежать через пять минут. 

Хотите понять себя и узнать, какие ваши сильные стороны и как их использовать? Приходите на наши занятия. Ждем вас

Регистрация на лекции http://www.yburlan.ru/training