Їхав п`яний у трамваї в місяці іюні.

На голові кепка драна, а на ногах чуні.

Це в народі популярні валянки-панчохи:

Трохи вати, трохи клоччя та резини трохи.

Тихесенько, любесенько сидів біля входу,

Любувався на природу і ясну погоду.

А тут раптом до вагону увійшла дівичка

У колготочках прозорих, в білих рукавичках.

Покрутилась, повертілась і спинилась рядом,

Повернувшись до п`янички, вибачайте, задом.

Той, зворушений красою, з нервами не зладив

І дівичку нижче спинки лагідно погладив,

А вона як шарарахне кулаком п`яничку

Та з огидою як кине в вікно рукавичку! -

Дорогої рукавички не пошкодувала,

Бо до пики доторкнулась і брудною стала.

То й нехай...І він для неї кару приготує

І себе перед народом реабілітує.

Як дівичка готувалась вийти до зупинки,

Він штовхнув її ногою трохи нижче спинки.

З неприхованим презирством

Глянув на красуню, зняв з ноги і в теж віконце

Зафурделив чуню.

І по-панськи, по-дворянськи обтрусив долоні:

Шо воно, мовляв, за стерво лазить у вагоні?

Чуні панові не шкода, Погуляє босим,

Зате честь свою відстояв,

Не остався з носом...

П.П. Глазовий

Всіх вітаю з Днем сміху!

 

ДРУГИЙ ШАНС....
Ми живемо, радієм, кохаємо, думаємо, що так буде завжди ....В один момент все летить у прірву і життя "повисає" на нитці павутини...Безвихідь і відчай, темрява чи мутне світло ламп реанімації, коли серце "заводять" током, а кров перекачують через сотні трубок...коли все, що ти любив стає отрутою для тебе, всі,кого ти любив покидають тебе, бо ти - тягар...Залишається тільки мама і випадкові люди, що стають тобі друзями на все життя ...Таким другом я є для однієї чарівної , красивої дівчини, життя якої залежить від апарату відділення гемодіалізу( там перекачують і очищуть кров до ост.краплі). Я дуже люблю цю дівчину, світлого ангела, а вона зберігає мужність духу і віру в свій порятунок .Щоб урятувати юне(19 річне) життя потрібно 33тис.$ і донорську нирку, але  грошей у дівчини і її мами нема, звідки? якщо позаду 3 міс.лікарень і тисячі мг ліків...Я шукаю небайдужих і тих, хто має змогу допомогти (корисна буде навіть ссилка на якийсь фонд чи благод.орг.).І ще : задумайтесь, що ви зробили, щоб ніколи не опинитись у подібній ситуації, як ви бережете своє життя, як ви цінуєте кожну мить і людей поряд? Якщо ви читаєте зараз ці рядки - посміхніться, радійте тому, що ви живі - здорові і просіть Небеса, щоб так було і надалі з Вами і Вашими рідними , і щоб Вам ніколи не довелось просити за когось, як роблю це зараз я. Будьте здорові і щасливі, цього щиро Вам бажаю, бо хтозна чи в кожного з нас є другий шанс....