хочу сюда!
 

Валерия

32 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 33-45 лет

Заметки с меткой «правда»

Перший... перший! Я ЦЕНТР! Є хтось на зв'язку?!

Зима для мене була скрутною.. Мається на увазі зовсім не погода, і не якісь проблеми зі здоров'ям, а саме моральний стан. Загруз в розпачі, розгубленості, невпевненості, самообмані... все це замостив товстим прошарком ледачості і нещирої байдужості. (Фєє!)  Є таке прислів'я, що "правда очі ріже".. воно не точне. Бо не тільки очі, а все нутро вирізає начисто, тільки дозволь їй там опинитись... Хоча, мабуть це кому як. Хтось правду сприймає через очі... а я сам в собі дістаю її з-під завалів «думкового» брухту, сліпо-егоїстичних мрій, самодурних переконань... Біль починається з середини, і заплющити очі вже не виходить.  Цікаво, ну чому ж цей процес і правда такий болючий зпочатку, і лише потім, через тривалий час настає такий стан, коли можна відчути радість? Ну звідки в мені стільки цієї самозакоханості, самозачарованості, самозабвенності, щоб сприйняття своїх ВЛАСНИХ, своїх РІДНИХ, своїх ОСОБИСТИХ вад, сприймалось настільки боляче?  Все життя я впевнював себе в тім, що я добра людина, що я несу світло в цей світ, що я народжений дарувати радість та щастя всім навколо? І тепер, коли з'ясовується, що це було переважно ілюзією, що я просто сам себе впевнив і завірив практично в абсолютно нерухомій правдивості цих тверджень... І що я просто звичайна людина, такі як і всі. Як всі народжений, як всі проживший певну частину життя. І що робив я не тільки добро, але часто і зло... І що я просто сам виправдовував себе різною брехнею, а реальні факти чути, бачити чи якимось іншим чином сприймати не хотів і не збирався.  Я пізнавав світ через фільтр "тільки все те, що підтверджує, що я особливий, надзвичайний, чудо-хлопець... і так далі, і таке інше...". Сказати, що від тепер все стало не так? Звісно я не можу так сказати... Хотілось би в це вірити... але ж в цьому і проблема - все життя мені хотілось вірити тільки в те, що я все роблю вірно, ні в чому не винний, а якщо я і зробив якесь "неподобство", то на то був або промисел Божий, або якісь інші, повністю виправдовуючи мене обставини...  Якщо лайно загорнути в обгортку від цукерки - воно не стане цукеркою. Ніколи. Я ж сам загорнувся в обгортку та всьому світові демонструвався тільки в ній... Ось тільки... для того, щоб з'ясувати, що під обгорткою не цукерка - не обов'язково спробувати її на смак, мінімально-розумній людині достатньо просто хоч трішки розгорнути, на хвилинку зазирнути всередину, і їй все стане зрозуміло. Мені було дивно - чому деякі люди перестають зі мною спілкуватись, коли знайомляться ближче? Чудові, РОЗУМНІ люди, якими я пишався, дорожив, які мені подобались.. Просто - відгортались від мене і намагались більше ніколи не спілкуватись, ігноруючи всі мої спроби відновити дружбу. Мабуть просто бачили, що слова мої неправдиві та лицемірні. І я згодний, що вже не стіль суттєво, чи всередині, за обгорткою ти побачиш лайно, чи камінь, чи дерево, чи навіть золото - ЦЕ НЕ ЦУКЕРКА! ЦЕ ОБМАН! Я б сам не став спілкуватись з людиною, яка б навіть золото видавала за цукерку... Не подобається мені таке. Вони праві що так вчинили, якщо я все вірно зараз думаю. В дитинстві у мене склалось чітке уявлення про те "що таке добро і що таке зло". І той панцир (шкарлупу, обгортку, фантик чи маску) - я начепив на себе ще тоді, в самому дитинстві, і не намагався нічого міняти, адже всередині мені було по-дитячому комфортно в вимріяному світі, а ззовні я нічого і не впускав.  Хочеться вірити, що ті зміни в світогляді, які я відчуваю зараз - вони вже не намріяні, не надумані, а самі най справжні. Хочеться хоч зараз вже подивитись на світ реально, без рожевих окуляр, без фільтрів... своїми очима, серцем і душею - навіть якщо щось одне буде помилятись, два інших органи чуття помітять та виправлять... дуже-дуже хочеться в це вірити... Як не дати собі надалі вигадати нову обгортку, та заховатись в ній від світу та самого себе знов на невідомий термін? Де отримати гарантію, що в підсвідомості у мене не залишилась ця програма? Чим підтвердити, що все не повернеться на свої кола, що не піде по спіралі? Де знаходиться ця точка реваншу, від якої можна відштовхнутись вперед, взяти новий напрямок? Знову невпевненість... знову запитання без відповідей... але краще хай зараз, поки-що, буде так, ніж як раніше. Напевно, запитання без відповідей корисніші, ніж з відповідями, що хибні за своєю натурою.


Так завжди із блогом - починаю з наміром вилити сюди те, що турбує, але уявляю собі це зовсім по-іншому... думаю, що зараз написав би про свій фіалковий настрій, про свої винаходи та спостереження... а коли розслабляючись дозволяю думкам литись напряму, минаючи цензурні фільтри розуму, то лише дивуюсь тому, що отримую на виході. 

Ось це - там, нагорі, все що я щойно написав - це що таке? Це я себе виправдав, щоб заспокоїтись і не паритись на цю тему? Чи правда вилив те, що турбувало мене і не давало спокою... і тепер мені стане спокійніше? Я розібрався, чи це тільки початок? Хех... Хто є мудрим? Хто підкаже?... Я не хочу залишатись таким безпорадним...


Загалом, зі мною все добре, все гаразд. Здоров'я у мене чудове - на пробіжки не бігаю, але зарядку роблю ранкову і вечірню. Піст почався... чи продовжився... я вже не розрізняю, м'яса і так практично ніколи не їм. Категоричного цурання м'яса у мене нема, я всеж не став ідеальним веганцем... просто по-трішки, поступово міняється раціон на той. який мене більше влаштовує.

Сиджу без роботи. Не тому, що знайти складно, а тому що сам довгий час не хотів працювати, а деякий час - взагалі нічого не хотів робити - сів всім на шию, та радів цьому... (Фєєє!!!!). Зараз "харчами перебираю". Ця робота мені не така, а та не сяка.. Подавай мені таку - не знаю яку... Хех...  Хоча, маю намір повернутись до АТБ... якщо візьмуть... але Службі Безпеки я там дуже не подобаюсь, тому можуть і не взяти назад... Шкода. Я б тепер працював зовсім по-іншому... Робив би все найкращим чином, "як сам для себе", бо переважно це і було б мені для самого себе... 

Роки-роки-роки... чому я так довго приходжу до елементарного? Все в моєму житті було б набагато простіше, якби я швидше усвідомлював деякі речі...

Не буду про це шкодувати. Склалось саме так, як склалось, і тепер єдине що я можу - намагатись не гаяти той час, що у мене залишився на наступні помилки.


Центр, центр! Це ПЕРШИЙ! Блок даних переданий! Вимикаюсь! До зв'язку!

= Миколка =

Користь поразки

До щойно призначеного голови дільничної виборчої комісії, Дмитра, підійшло кілька сердитих спортивної статури молодих чоловіків і міцної статури жіночка. Поки він підписував їм одкріпні талони, щоби проголосувати у Хмельницькому, вони якось трохи здивовано кидали погляди на його памаранчевого шарфа.
 По виборах, знайомі переповідали Дмитру, що тоді у поїздах, що везли членів комісій від Яна на Захід було так тихо, ніби всі їхали на похорон. Вони їхали назустріч посіяній ще за Сталіна, жахливій брехні, яку щедро полили людською кров’ю переодягнені під бандерівців московські кати. Вони сміливо їхали назустріч таємничим бандерам аби захистити свою правду, а побачили там себе. Таких самих сміливих, затятих і спортивних, переконаних у своїй Правді.
 Що було далі? Багато що було. Тоді Ян програв, але Україна виграла. Її сини і доньки з різних полюсів зустрілися і зрозуміли що вони однакові. Вони виконали свій обов’язок до кінця. Вони скуштували гіркий полин поразки. Потяги везли їх на Схід. В них лунали пісні.

Початок краху...

   Мені вже набридло нагадувати кожному "правовірному тимошенківцю" початок розколу помаранчової спільноти: що його розпочала саме Юля Тимошенко і що не Ющенко її вигнав з прем'єрства, а вона сама гучно грюкнула дверима, перейшовши у опозицію до Ющенка, який просто змушений в такій ситуації піти на поклін до Віктора Януковича за голосами на обрання новим прем'єром Єхануова. Підписаний тоді меморандум став початком політичного відродження Віктора Януковича, але я не думаю, що хтось може закинути Ющенку добровільність цього вчинку - мусів.  Цілком справедливим прозвучало нарешті (!) щире зізнання Віктора Ющенка, що найбільшою його помилкою за всі минулі роки це була Юлія Тимошенко. І я так вважаю від часу проголошення т. зв. "корупційного скандалу", який закінчився досить дивно: злочини корупції не були доведені, а головні обвинувачені незабаром опинились в таборі своїх опонентів - БЮТі.  
   Від того часу (2005  - !) в помаранчевому роз'єднанні (!) почалась просто "вялотекуча політична шизофренія", яка цілком логічно призвела до 7 лютого 2010, тобто повного краху! 
   Нижче для бажаючих освіжити память я наводжу статтю по цій темі, а що в ній мене вражає найбільше, коли я скачував з архіву "Української правди" - 0 у коментарях, що і дивно, і символічно!  Дійсно: коментарі зайві.[ далі ББ ]

58%, 11 голосов

37%, 7 голосов

5%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Вопрос

Профессор в университете задал своим студентам такой вопрос: "Все, что существует, создано богом?"

Один студент смело ответил: "Да, создано богом".

"Бог создал все?", - спросил профессор.

"Да, сэр", - ответил студент.

Профессор спросил: "Если Бог создал все, значит Бог создал зло, раз оно существует. Согласно тому принципу, что наши дела определяют нас самих, Бог есть зло".

Студент притих, услышав такой ответ.

Профессор был очень доволен собой. Он похвалился студентам, что еще раз доказал, что вера в Бога это миф.

Еще один студент поднял руку и сказал: "Могу я задать вам вопрос, профессор?".

"Конечно", - ответил профессор.

Студент поднялся и спросил: "Профессор, холод существует?".

"Что за вопрос? Конечно, существует. Тебе никогда не было холодно?", - спросил профессор.

Студенты засмеялись над вопросом молодого человека.

Молодой человек ответил: "На самом деле, сэр, холода не существует. В соответствии с законами физики, то, что мы считаем холодом, в действительности является отсутствием тепла. Человек или предмет можно изучить на предмет того, имеет ли он или передает энергию. Абсолютный ноль (-460 градусов по фаренгейту) есть полное отсутствие тепла. Вся материя становится инертной и неспособной реагировать при этой температуре. Холода не существует. Мы создали это слово для описания того, что мы чувствуем при отсутствии тепла".

Студент продолжил: "Профессор, темнота существует?".

Профессор ответил: "Конечно, существует".

Студент ответил: "Вы опять неправы, сэр. Темноты также не существует. Темнота в действительности есть отсутствие света. Мы можем изучить свет, но не темноту. Мы можем использовать призму Ньютона, чтобы разложить белый свет на множество цветов и изучить различные длины волн каждого цвета. Вы не можете измерить темноту. Простой луч света может ворваться в мир темноты и осветить его. Как вы можете узнать, насколько темным является какое-либо пространство? Вы измеряете, какое количество света представлено, не так ли? Темнота - это понятие, которое человек использует, чтобы описать, что происходит при отсутствии света".

В конце концов, молодой человек спросил профессора: "Сэр, зло существует?".

На этот раз неуверенно профессор ответил: "Конечно, как я уже сказал. Мы видим его каждый день. Жестокость между людьми, множество преступлений и насилия по всему миру. Эти примеры являются ни чем иным, как проявлением зла".

На это студент ответил: "Зла не существует, сэр, или по крайней мере, его не существует для него самого. Зло - это просто отсутствие Бога. Оно похоже на темноту и холод - слово, созданное человеком, чтобы описать отсутствие Бога. Бог не создавал зла. Зло - это не вера или любовь, которые существуют, как свет и тепло. Зло - это результат отсутствия в сердце человека божественной любви. Это вроде холода, который наступает, когда нет тепла, или вроде темноты, которая наступает, когда нет света".

Профессор сел.

Имя молодого студента было Альберт Эйнштейн.

шо ви оберете цього разу...вгадайте?

1. Власність на нерухоме майно.
Впровадження відкритих т реєстрів і кадастрів нерухомого майна.
Введення системи Торренса.
Ефективні алгоритми розв'язання суперечок між співвласниками неподільного майна. 
http://infocorn.org.ua/author/mentbuster
Введення податку на нерухомість після запровадження трьох попередніх пунктів.
Соціальне житло не може бути приватною власністю. Припинити безкоштовну роздачу квартир та земельних ділянок в містах.
2. Реформа виборчої системи за В. Шишкіним (або запропонуйте краще). http://infocorn.org.ua/2008/02/04/deputati-zlodiyi-ta-viborcha-sistema
3. Реформа судової системи. Принцип справедливості та прозорості кадрового відбору та обмеження повноважень суддів. Алгоритм відкликання судді. 
http://infoporn.org.ua/2009/01/25/ukrayins'ke_pravosuddya_nemaye_dna_u_bezodn
4. Публічне декларування майна, доходів та видатків всіма, хто живе за рахунок бюджету. 
5. Охорона здоров*я. Не може бути двох систем охорони здоров*я – для чиновництва і для інших категорій населення. Всі громадяни України повинні мати рівний доступ до медичного обслуговування, платного чи безкоштовного. Чиновники не мають права лікуватися за кордоном. Якщо чиновник бажає лікуватися за кордоном, він має піти у відставку і здійснювати таке лікування за власний кошт у свій вільний час.
Медичне страхування.
6. Охорона навколишнього середовища. Сортування сміття. Якість повітря. Якість води. Заповідання пам*яток природи, які знищуються внаслідок господарської діяльності. Побудова достатньої кількості громадських туалетів по всій території країни. 
7. Освіта. ЗНО. Вдосконалення системи ЗНО. Оцінка кількості спеціалістів, необхідних для різних галузей. Зменшення кількості вузів.
8. Культура. Обов*язковий екзамен для чиновників (зно) на знання історії української культури. Мораторій (в перспективі - заборона) на нове будівництво і реконструкцію в історичних центрах міст. Тільки реставрація та реконструкція інженерних мереж. Податкові пільги для українських книговидавців. Заборона виселення закладів культури з орендованих приміщень. 
9. Пенсійна реформа. Поступове підвищення пенсійного віку. Пенсійне страхування.
10. Монетаризація пільг. Скасування матеріальної допомоги за рахунок бюджетних коштів.
11. Податкова реформа. Спрощення умов для ведення бізнесу.
12. Побудова доріг, мостів, тунелів. Реконструкція інженерних мереж. 

"агітація свої ноги засунула у блоги"

Да пішли ви!
маєтки Ваші спочатку народу !, а потім можете годувати нас обіцянками



sila

90%, 9 голосов

10%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Детское сердце не обмануть

...Маша не любила бывать в дельфинарии, но так случилось, что именно их группе в детском садике выпала честь бывать
в дельфинарии каждую субботу по благотворительной программе. Маша вообще считалась необычным ребёнком, немного замкнутым, никого близко к себе не подпускала, и за это её не любили, даже воспитатели к ней относились как то напряженно, с опаской. И как обычно, приходила Маша со своей группой по субботам,у саживалась отдельно от всех и отстранённо от всего происходящего пережидала все отведённое для представления время до самого ухода.
Однажды, сразу после показа, в то время как все апплодировали и начинали фотографироватся на фоне бассейна, Маша испытала какую то странную тягу подойти к краю бассейна и коснуться кончиками пальцев воды. Девочка подошла к краю бассейна, как вдруг ей навстречу неожиданно вынырнул красавец дельфин, и, как получилось, Маша вместо воды кончиками пальчиков уже притрагивается к упругому мокрому лбу дельфина. Вокруг все замерли, некоторые начали фотографировать, но не замечала Маша ничего вокруг, волны радости, счастья и восторга охватили девочку, она прямо засветилась вся, намного ярче, чем все фотовспышки. Да и дельфин очень рад был, то нырял, то выныривал из воды навстречу руке девочки явно резче и охотнее, чем до того в вялом и сонном представлении. Так Маша нашла Друга.
С того момента 5-минутная встреча девочки и дельфина у края бассейна после выступления стала маленькой традицией. Маша то стояла у края и махала рукой вверх вниз, а дельфин нырял и резко выныривал в унисон движению руки,т о ходила вправо и влево вдоль бортика, а дельфин, к большому удивлению ведущих и тренеров, выделывал такие трюки и зигзаги, которые совершенно никогда не показывал в ежесубботней программе выступлений. К огромному Машиному сожалению такие встречи не долго длились, т.к. нужно было освобождать помещение для следующего сеанса.
Маше сказали,ч то дельфин мужского рода, зовут его Борька. Но девочка знала и чувствовала, что на самом деле дельфина не так зовут, и он сам в последние разы уже вот вот дотрагивался до её сознания и силился вот вот сообщить Маше, как его на самом деле зовут..
Но на следующие выходные Маша, прийдя в очередной раз в дельфинарий, вдруг обнаружила, что Его нет. Её любимца не было среди выступавших дельфинов. Девочка взволнованно села,п ересчитала по пальцам дельфинов, да, их было как и в прошлые разы четверо, но... Среди этих дельфинов Его, ну, пусть Борьки, не было. И когда в конце выступления Маша спустилась к краю бассейна,т о как она и предполагала, никто из дельфинов не поплыл к ней навстречу... Крик боли и детский плач разразился на весь дельфинарий, и тренера срочно попросили старшего воспитателя вывести девочку на улицу.
"Что же ты плачешь, Маша, просто твой дельфин забыл про тебя, я сама считала дельфинов, их как всегда четверо" - сказала воспитательница на улице девочке.
"Нет, Его среди них нету. Его нету" - сквозь рыдания, всхлипывая, ответила Маша. - "Ему в последние разы было больно, я слышала, что Ему было плохо и больно. Разве вы не видите, разве вы не слышите, что ИМ БОЛЬНО, Им очень БОЛЬНО перед нами выступать"
Детское сердце не обмануть

Блу айс.


Голубые глаза, как река подо льдом.
Так они холодны, что наверно когда
Плачешь ты не горючие слёзы, ручьём,
А холодная просто струится вода.

Голубые глаза - два ружейных ствола.
Та же в них глубина, даже, раня, на смерть,
Так бездумно - тщеславно, не ведая зла,
Ты, как ангел небесный умеешь смотреть.


( Это я посвятила своей любимой подруге, разбившей множество сердец.Ещё я ей писала - Ты пойдёшь по трупам и трупы будут целовать тебе ноги. Я сейчас чувствую вину, что говорила ей правду о ней.Это было жестоко.)


40%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

20%, 1 голос

40%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Правда о наркотиках+шкала эмоциональных тонов (лекция)

Очень интересно!!!!!

<object width="450" height="296"><param name="video" value="http://static.video.yandex.ru/lite/netnarkotika/8w2rwredb1.106/"></param><param name="allowFullScreen" value="true"></param><param name="scale" value="noscale"></param><embed src="http://static.video.yandex.ru/lite/netnarkotika/8w2rwredb1.106/" type="application/x-shockwave-flash" width="450" height="296" allowFullScreen="true" scale="noscale" ></embed></object>