Сонце світить як від втоми.Дощ - маленький і сумний.Листя мідного кольору,Поруч, ніби неземніВ барвистім танці все кружляє,І час летить впередЯскрава осінь підганяєА літо десь позаду вже... Вітерець холодний...Така є прозаСпіває в зубчатих листахІ скоро всюди буде на порозіЗима, і нове свято на вустах

Холоне вечір – золоте лошаВтіка за обрій, у далеке літо;Зів’ялий лист, немов чиясь душа,Влітає сумом у вікно відкрите. В долонях осінь – легкокрилі сни,,Сльоза роси, вже паморозь колюча.Знов серце завмирає до весни –Чекає її ,як завжди . тремтячи

Зберу кожну сльозу З твого лиця без поспіхуЩільно обрамую їх золотом І приховаю тихоЯ зберу їх всіх - Кожну поодинці, Не для якихось втіх -Щоб охороняти в скринціПід подушкою для сну Лежу з відкритими очамиДуші твоєї бачу глибину -Це не розповісти словамиІ хай же буде кожен крокТвій благословеннимБудь найщасливішою з жінок-Бажаю я щоденно

Вода гуде на каменях, І в тихій глибині тече - Не суди людей по їх бажаннях, Але шукай же істину в душі Той, хто відчуває діфіцит думок,Лиш пестить себе звуком слова - Неначе грайливий струмок, В якому дуже мало толку. І тоне звідкілясь тихенька тиша ... Зазвичай велика глибина свідчить - Не витрачає свої відчуття на вітер, Той, хто відчуває глибоко в душі.

Знову мій день пройшовІ нічого, наче, не змінилось Тільки сонечко зіграло в свій футбол І на пощання мені посміхнулось... Пройшов і вечір Ось вже і ніч Стих вітер - Думки всі розлетілися геть. А соловей своєю треллю "Залив" у душу свій порив, Розфарбував світ кольоровою аквареллю Я зрозумів - в кожному дні є позитив

[Приєднана картинка]Мерехтять у тумані огні,Впали роси на заспані трави...Ти прийди, усміхнися мені,Ластів’ятко моє кучеряве.Тихо вечір тумани пряде,І не чути й не видно нікого,Лиш чекання моє молодеОдиноко стоїть край дороги.У весняному сумі ночейЯ чекаю тебе, моя мила,Щоби полум’ям синіх очейТи тривогу мою погасила.В. Симоненко

Жахлива туга, Коли думка лине до Тебе. Моя думка давно вже з Тобою. Хоч дорога до Тебе далека. Візьму я, все ж, себе в руки І слухаю пісню, не вдруге, Не втретє - Постійно -тривожить душевний трепітКоли відчуваю Тебе...

Сьгодні їхав на роботу –Звичайний шлях, то те, то сеІ раптом, після поворотуПобачив квіітку, що цвітеІ це магнолія... Магнолія цвіте,Я так люблю ці оксамитні квіти.Вони завжди мені нагадують тебеІ ту любов, що нас змогла зігріти...[Приєднана картинка]

Дотик твоїх долонь Мене завжди турбує То дарує у діші вогонь,То розчаруванням пов’язуєТвоя рука – твоя душа І світ твоїх емоцій Як пролісок завжди свіжа Назустріч сонцю розквітає.Назустріч йдуть твої блакитні очі. Даруючи, все ж, певную надію То раптом – прохолода ночі А потім вранці сонце розігріє Тягнуть Небеса мені долоні, А хмари плечі вже вкрівають. Мені б хотілось віриті в цей сон, Хотілося ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Мне снится непонятный сон, Что я на море, полный штиль… В прибрежной пене как мираж Изгибы тела твоего, Зови меня, русалочка, мани - Ведь я с тобой, твой верный паж… И я хочу лишь одного - Не в силах более себя сдержать - (быть может, ради этого живу?) Чтоб не кончался этот сон, Чтоб смог когда-нибудь тебя обнять Не в «виртуале» - наяву…