Вот за что люблю я инет и этот сайт в частности.

Вот мы тут все общемся, дружим, и кажется что все мы живем на одной улице, или в одном большом доме. А еще кажется, что все мы одногодки, ну или почти. В большей степени общаемся на ТЫ, спрашиваем, отвечаем, сожалеем, сопереживаем. ИНОГДА встречаемся в реальности, и тогда становимся ЕЩЕ роднее и ближе друг к другу. После этого общения сложно оказывается выходить в реальность, где понимаешь, что люди, с которыми только что общался в чате, живут за сотни километров от тебя, да еще и могут быть в 2 раза старше тебя, а ты вот так просто на ТЫ, да еще и с такими предложениями, что стыдно становится...

Но несмотря на все эти розбежности многие не только встречаются, но и влюбляются...

В общем АЙ ЭМ ХЕППИ, что есть с кем пообщаться, с кем увидеться, и люди, которые старше меня на ... много, не ставят разницу в возрасте во главу угла, и предлагают общаться как и раньше (да-да, дорогой Друг, это именно о Вас ).

Уже третий день не открываются картинки на сайте, ни в альбомах, ни в блогах.

Существует ли вконтакте группа сайта i.ua? Если да то кинте ссылочку!

  Поскольку эта ссылка открывается через одноклассники, то рекомендую скопировать ссылку и вставить в новую вкладку, тогда сразу откроется Правый сектор.

Реал безпощадний, хоч він і так мені дуже довго терпів. Та ось і грянув той день, коли життя нагадало: "Одним віртом жити не будеш!!!". Можливо декого це розсмішить, але мені потрібно відвійти ненадовго. Я так думаю.

Прошу вибачення за відсутність. Вдячний за увагу, і більшу, і меншу, і неувагу! Я до всіх вас повернусь, бо ви мої друзі!

Всім бажаю добра і гарного настрою! Рухайтесь з легкою музичкою по життю..!

Я не сразу понял, что не так:

---

...грався я з одним сайтом, є ідея чом би не реалізувати і, як чорновий варіант, вкинув його в інет для апробації так би мовити...))) Тупо хост безкоштовний, але хороший для цього діла. Вчорашнє тестування певних плагінів призвели до купи не вельми культурних слів на адресу їх роботи, і десь пів на першу ночі влягся спати. Сайт закрити  забув. Як кажуть двері настіж. Безпеки нуль - і так кому воно ото тре його зламувати. Правда самі хостери теж безпеку становлять через використання певних речей (не завжди це пов`язано з порно чи іншими подібними штуками).

З самого ранку подався на роботу знову забувши закрити. Під вечір заходжу сьогодні на сайт, а там опаньки гості )))    ... радості їх певно хватило б на Титаніка... треба ж супер сайт крякнули...

в стилі "быйтеся нас - ми великы ы страшны..." г-г-г - ржу до цих пір 

а ну іще типу автограф...

---

Ну, що скажеш якби, діоди-діодами... правда тепер мені купу паролів тре переінакшувати по всяких сайтах... поки туди не добралися

...а на платний хостинг таки перейду, як ніяк аналогів в Україні поки такому сайту нема

---

А у вас як там справи з цього приводу?

Сьогодні здається, зранку протирчав от до вечора біля компа і, нічогісінько не зробив.  Покурив , плюнув і вирішив дрова порубати. Нарубав кілька оберемків і дощ почався. От жеж, і тут не повезло...  Почимчикував у хату назад до монітора.

 Поки рубав осмислив трохи що дещо вияснив таки...

№1. В інтернеті нема нормального компоненту для ведення онлайн бібліотеки на сайті. Це щоб безкоштовно користувачі могли переглядати зміст книг приміром, але при цьому не було скачування файлів (це має бути окремо для зареєстрованих) 

№2. Конкуренція за перші місця в інеті по даній тематиці сайту (а даний сайт  наукової тематики) досить значна (згідно моєї теперішньо нульової позиції) - 2 - 4 тисячі відвідувачів за добу... 

№3. Структура сайту у мене буде досить зручною порівняно з існуючою на сайтах, це буде втішим плюсом 

№4. Грошей поки не буде тому все тре робити безкоштовно з безкоштовних компонентів. значний мінус як для початку розкрутки. 

№5. Надіслав листа у видавництво (тре якось співпрацювати по книгах, щоб без судів обійтися )  мовчать... певно що на вихідні виїхали на шашлики

---

Висновок: дрова принаймі рубати - легше 

НИ зайти , ни выйти.  сплошное окружение.
с праздником всех нас .

Зашла называется - на минуточку - письмецо деловое отправить.
И застряла на добрых четыре часа
Одни разводятся, другие сходятся, третьи в любви признаются, четвертые про собачек-кошек-попугайчиков пишут....
Стихи, картинки, фотки, дни рождения, путешествия, возвращения......
И ты клацаешь ссылку за ссылкой, фотку за фоткой, и шлешь коммент за комментом, и получаешь ответ за ответом.....Где-то просто невидимо наблюдаешь........
А я письмо-то хоть отправила???
Всем спасибки за общенье, (глаза уже на затылке)
СПОКИ НОКИ!!!!!!