хочу сюди!
 

Алёна

47 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 40-52 років

Замітки з міткою «освіта»

Молодь шукатиме Юлію Тимошенко

У четвер, 21 травня представники студентських та молодіжних організацій України йдуть на перемовини із Прем'єр-міністром України щодо останніх освітянських ініціатив Кабінету Міністрів. Об 11:00 молодіжні лідери зустрінуться на вул. Грушевського, 12, і підуть шукати Юлію Тимошенко, або її уповноваженого представника.

Нагадуємо, що студентські та молодіжні організації України вже неодноразово вимагали повністю призупинити дію постанов No.369 і No.133 та розпорядження No.416-р Кабінету Міністрів, а також наполягали на проведенні повноформатних консультацій з молоддю з приводу зазначених документів. На думку молодіжних лідерів, освітянські ініціативи Кабміну, зокрема, загрожують збільшити рівень корупції у сфері освіти та збільшити рівень злочинності серед молоді. Указ Президента призупинив, а Кабінет Міністрів днями скасував дію деяких положень постанови No.369, але це не влаштувало молодь, оскільки попередні вимоги були задовільнені лише частково. Зокрема, досі лишається чинним дозвіл брати гроші за "складання студентами іспитів та заліків при ліквідації академічної заборгованості, що виникла під час проведення основної сесії, та в разі їх переведення з одного вищого навчального закладу до іншого - академічної заборгованості, що виникла внаслідок відмінностей у навчальних планах", та платні послуги "пов'язані з підготовкою до захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук та його проведенням".

Саме тому сьогодні задля призупинення дії освітянських ініціатив до проведення повноформатних консультацій з молоддю об'єдналися: Всеукраїнська студентська рада при Міністерстві освіти і науки України, ВМГО <<Українська асоціація студентського самоврядування>>, Студентська Рада міста Києва, ВМГО <<Студентська платформа>>, ВМГО <<Національний студентський союз України>>, громадська ініціатива <<Студентський захист>>, сітка незалежних студентських профспілок <<Пряма дія>>, Міжнародна федерація студентів медичних вищих навчальних закладів, Студентська рада Закарпатської області, Громадянська кампанія <<Молодіжна варта: молодь за вами спостерігає!>>, ВМГО <<Молодий народний рух>>, ВМГО <<Національний альянс>>, ВМГО <<Молода Просвіта>>, ВМГО <<Фундація регіональних ініціатив>>, Кіровоградські обласні молодіжні організації <<Молоді медики>> та <<Молодь разом>>, Молодіжна рада міста Бердянськ, Харківська молодіжна рада, Луганська обласна молодіжна організація <<Молодіжний центр регіонального співробітництва>>, Громадська організація <<Варта>>, Ліга політологів-міжнародників <<Дипкорпус>>, Громадянський рух <<Чиста Україна>>, Громадська ініціатива Центр інтеграції кримсько-татарської молоді в європейську Україну, студентські ради інших міст, областей та вищих навчальних закладів.

"Нагадуємо, що Ви були запрошені, але не з'явились 7 травня на Круглий стіл із молоддю, який стосувався зазначених ініціатив Кабінету Міністрів. Нагадуємо також про Вашу обіцянку про повне призупинення постанови Кабінету Міністрів No.369, яка була опублікована на Урядовому Порталі, але так і не була виконана," - кажуть молодіжні лідери до Прем'єр-міністра України у листі-запрошенні провести перемовини стосовно останніх освітянських ініціатив Кабінету Міністрів.

Як стверджують молодіжні лідери, подальше ігнорування позиції студентських та молодіжних організацій України може підштовхнути молодь "до більш рішучих та радикальних кроків, спрямованих на привернення уваги до проблем та їх вирішення."

За додатковою інформацією звертайтесь до Михайла Лебедя, Голови Київського осередку всеукраїнської молодіжної організації <<Фундація регіональних ініціатив>>, за тел.: +380681217741

"Майдан".

ЗНО: перевірено на собі

Ось і залишився позаду перший іспит цьогорічної кампанії зовнішнього незалежного оцінювання: абітурієнти склали тест з історії України. Хоча такий спосіб фінальної перевірки знань уже й не новий, випускники та їхні батьки продовжують сперечатися щодо його доцільності. Нарікають здебільшого на наявність у самих текстах завдань помилок і неточностей, погану організацію процесу оцінювання та інколи навіть на невідповідність питань загальному рівневі підготовки учнів. Чи справді все так жахливо, я вирішив перевірити наочно, взявши участь у складанні ЗНО.

Я прибув до школи 127 Дарницького району Києва, де мусив скласти тест, аж за годину до його початку, проте довкола вже було велелюдно. Зібралися тут переважно вчорашні школярі, серед яких, щоправда, вдалося вгледіти й кількох старших людей - добре, що в нашій країні вступити до внз ніколи не пізно. Учасники тестування поділилися на невеличкі компанії й жваво щось обговорювали, жартували та сміялися, але пропорційно до наближення моменту початку іспиту зростало хвилювання. Минуло якихось хвилин 20 — і веселий гомін юнацьких голосів стих остаточно, учні вже просто мовчки ходили туди-сюди, роздивляючись на ходу власні паспорти й листи-запрошення на ЗНО.

За півгодини до початку іспиту двері школи відчинилися і я в морі майбутніх абітурієнтів рушив усередину. На вході нас зустріли дві життєрадісні жінки із „бейджиками", ретельно перевірили паспорт і запрошення - необхідні для участі документи. Опісля ми потрапили у фойє, де на стінах були розвішані аркуші з прізвищами-іменами учасників і номером аудиторії навпроти. Випало писати в шостій, яку я знайшов швидко: дбайливі організатори всюди порозвішували дороговкази. Щоб потрапити до аудиторії, мусив іще раз пред'явити документи, цього разу вже безпосередньо екзаменаторові.

У класі організатори розташували 15 парт таким чином, щоб списати чи проконсультуватися з сусідом було неможливо: по одному учаснику за парту, стільці розставлено у "шаховому порядку". Кожний стіл мав наліпку з прізвищем та іменем учня, його порядковим номером і номером запрошення, себто сісти абиде не вийшло.

Ті, хто мусив брати участь у тестуванні, мали залишити свої речі на спеціальному окремому столику біля дверей. Єдине, що дозволялося мати на своєму столі, це кілька ручок із чорною пастою, документи (обов'язково, по-заяк уже після початку тесту вповноважені люди заходили до аудиторій і ще раз перевіряли їх) і водичку в пляшці об'ємом 0,5 літра. Одначе за цим пильнували не дуже ретельно: якби я не сказав, що маю "мобілу", ніхто б мене навіть і не запитав. Так само міг би пронести шпаргалки в кишенях, книгу під футболкою тощо... Чи примудрився б ними скористатися — питання окреме.

За чверть години до початку зайшло двоє екзаменаторів. Вони принесли конверт з тестовими зошитами й бланками відповідей. Прочитали нам коротку інструкцію й правила поведінки, наші права й обов'язки, потім викликали одного з учасників, щоби той перевірив, чи бува не пошкоджено конверт. Одне слово, усе йшло за "планом", без порушень.

Ми отримали тестові бланки, потім — тестові зошити, й опісля чергового коротенького інструктажу від екзаменаторів узялися до роботи. Питання були трьох типів: тестові з чотирма варіантами відповіді, лише один із яких є правильним, на встановлення відповідності хронології подій. Деякі завдання змушували задуматися, їх треба було прочитати кілька разів поспіль, але, на мою думку, всі вони чітко відповідають шкільній програмі й ті, хто нормально готувався, дали б на них відповіді. До речі, попри всі "запобіжні заходи", списати було цілком можливо, бо часто екзаменатори спілкувалися між собою, особливої уваги на учасників тестування не звертали. Для експерименту я витяг із кишені гаманець, поклав його на парту, а потім знову заховав до кишені й жодна з цих моїх дій не була помічена інструкторами.

На виконання всіх 70-и завдань давалося 150 хвилин. Учні, однак, упоралися значно раніше, й дехто (я — також) здав свої роботи трішки більш як за годину після початку. Тестові зошити можна було забрати "на пам'ять" уже після тестування, охочі залишилися чекати. Зі школи постійно виходили нові й нові завтрашні абітурієнти. Обличчя їхні були досить безтурботними, відтак гадаю, що особливих труднощів тести в них не викликали. Хтось одразу діставав мобільний телефон і радо повідомляв батьків, що завдання були "лєгкотня", й вони точно матимуть гарну оцінку, когось рідні вже чекали у машині під будівлею...

Насправді нічого неможливого в цих тестах немає, на мою думку. Принаймні, "надскладними" я б їх не назвав. Помилок у формулюваннях питань я не зауважив (тільки вже ввечері почув із доволі надійних джерел, що у парі питань були можливі дві відповіді). Хто не байдикував, той складе без проблем. Але, як я вже зазначав, попри так звану "неможливість" скористатися недозво-леними джерелами знань, списати чи піддивитися у шпаргалку можна було. Тож навіть така система оцінювання знань не може цілковито забезпечити об'єктивного результату. Але так бодай ліпше, ніж традиційні іспити, котрі подекуди складалися учнями не завдяки розумові...

Богдан КОВАЛЬЧУК, газета "Молодь України" (http://www.molod-ukraine.com)

ОБЕРЕЖНО!!!! фізкультура....

На фоні кількох летальних випадків з учнями на уроках фізичної культури Міністерство освіти України знизило деякі нормативи з цього предмету, а деякі взагалі відмінило. Мотивуючи це тим , що через ці нормативи учні страждають синдромом хронічної втоми та іншими хворобами. І як наслідок – летальні випадки на уроках фізичної культури в навчальних закладах. Зменшились нормативи з бігу, стрибків. Взагалі зникли нормативи з метання гранати, стрибок через спортивного коня. Виникає запитання про доцільність такого уроку як фізкультура взагалі. І чомусь зовсім не береться до уваги те, що дитина проводить у школі більшу частину дня в сидячому положенні. Що окрім уроків фізкультури у навчальних закладах є ще уроки математики, фізики, географії, історії, інформатики, біології, хімії, іноземної мови та інші. І нерідко керівники навчальних закладів жертвують уроками фізичної культури на користь інших предметів. Середня тривалість уроку в навчальному закладі 45 хвилин. На день буває від 4-ьох до 7-8-ми уроків, залежно від віку дитини. Якщо сюди ж додати різноманітні факультативи, які  педагоги (а інколи і батьки) змушують відвідувати дітей, то картина постає вкрай невтішна. Дитина щодня,  крім вихідних, з 8 - 8.30 і до 12.00-15.00 (плюс 2-3 години факультативів чи додаткових уроків) знаходиться в навчальному закладі. Увесь чей час дитина проводить у напівзігнутому положенні (парти деже рідко пристосованя до правильного положення тіля під час сидіння). Ще потрібно врахувати , що багато педагогів просто залякують учнів негативними оцінками за невиконання того чи іншого завдання. В симбіозі з батьками багато педагогів просто «пресують» дітей уроками, екзаменами, незалежним оцінюванням. А уроки фізкультури зазвичай бувають один раз на тиждень, рідше два рази.  Виникає логічне запитання :

- невже один чи два уроки фізкультури на тиждень дають більше фізичне та психологічне навантаження ніж пять – вісім уроків з різноманітних предметів щоденно?

Але є і інша сторона медалі. Нерідко самі батьки ідучи на поводу у своїх  дітей («нас там так ганяють», «нога болить», «голова болить» і таке інше) виробляють їм звільнення від фізкультури . Ці довідки з медичних закладів підписуються лікарями, які беруть на себе відповідальність за неправдиву інформацію. Звичайно не всі довідки «липові». Просто лікарям потрібно більш відповідально ставитись до таких прохань. Тому що зазвичай ніякого лікарського обстеження дитина не проходить .

Третя сторона медалі – це самі діти і приклад, який ми їм подаємо. Коли дитина з перших своїх шкільних кроків починає палити, з часом вживати спиртні напої , а інколи і наркотики, то такі речі дуже негативно впливають на дитячий організм. І звичайно , коли дитина випаливши на перерві цигарку чи попивши пива приходить на урок фізкультури то організм збунтується. Починає  зриватися серцевий ритм, утруднюватись дихання, настає загальна слабкість організму. А тут ще бігати змушують. Або присідати. Або підтягуватись на перекладині. Або займатись акробатикою. А діти беруть приклад з нас . З батьків. Чому мені не можна палити коли мій батько палить? Чому не можна пити пиво ( ром-колу, бренді-колу та іншу трутизну – саме так колись називали спиртне наші предки) коли моя мама(сестра, брат) це робить?

Тепер , коли ввелася дванадцятирічна система освіти уроки фізичної культури (і спорт взагалі) стають дуже актуальними. Бо, коли дитина приходить додому після уроків, то сідає виконувати домашнє завдання, оті телевізор , компютер або компютерний клуб. Це зазвичай основне дозвілля більшості школярів. Можливо дійсно існуючі нормативи є застарілими. Але , що заважає їх вдосконалити , осучаснити. Набагато легше і простіше відмінити або заборонити . Моя думка – фізкультура в школі потрібна (і не один урок на тиждень!). Інакше можна виховати «дуже розумне», але фізично слабке майбутнє покоління, яке не зможе захистити ані своїх інтересів, ані інтересів нашої держави.

Пропоную долучитися до обговорення даної теми усіх кому вона не байдужа.

Посевная за $600



Не для кого не секрет, что с педагогами у нас туго.

Как с их налом, так и качеством иной раз (чего лукавить, все мы любим Погнать на преподов umnik ), А те Хорошие, которые есть, как-то быстро линяют из нашей жизни.

В Киеве в школу, тем паче в детский сад молодняк Калачом не заманиш (Плеткой не пробовали... devil), нехотят идтить даже за бабки (знаем мы этих бабок... и дедок тоже). А того кто таки пришел долго испытуют на прочность нервов, надо сказать.

А вот в славном городе Каменце Подольском таких проблем нет.

Там всё проще - для "государства", местного государства.

 Это - школа.

Если тебя угораздило пойти и стать педагогом  - и ты жаждешь сеять разумное доброе вечное - изволь заплатить ренту за надел, на котором собираешься этим делом заниматься. 600 баксов - и ты работаешь не отходя от дома. НЕХОЧЕШЬ? Езжай в столицу - гонять жирных котов.

Тож ось вам казочка, а мені бубликів в'язочка.

Сторінки:
1
6
7
8
9
10
11
12
13
попередня
наступна