хочу сюда!
 

Елена

44 года, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 40-55 лет

Заметки с меткой «рідна мова»

Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Усім вітання. Ця добірка містить фразеологізми, крилаті вислови, ідіоми, які я за часи студентства колекціонувала на випадок кар'єри поетки чи перекладачки. Коли це станеться –  не знаю, проте поділитися надбаннями можна просто зараз. На жаль, я не можу вказати достовірне авторство, оскільки гамузом занотовувала всі цікаві вислови на нетбук чи мобільний із численних наукових і науково-популярних статей, тож прошу вибачення за анонімність. Єдине уточню: я не авторка цих висловів, я їх просто збираю. Щось може здатися банальним, щось –  занадто екстравагантним, у будь-якому випадку, я постаралася зібрати те, чого не знаходила в "СУМі" чи інших популярних ресурсах. Приємного перегляду. 

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

 
Для всіх охочих подаємо в текстовій версії:

Обмежитися роллю свідків на суді історії – бути пасивним членом суспільства.

Елей вічномайбутнього чогось – обіцянки-цяцянки.

Щось пожирає щось, як щука окуня – про встановлення монополії на ринку.

Розвиватися самопливом – хаотично та спонтанно розвиватися.

Нетлінні цінності – вічні (одвічні) цінності.

Прозирати перспективу – прогнозувати (передбачати) майбутнє.

Сказати б по щирості – чесно кажучи.

Негоже з міркувань обачності – страшно.

Осяяний мудрістю – мудрий.

Мовна ойкумена – країна походження мови.

Ген культури – основа культури.

Рівні права ведмедя й лелеки з'їсти одне одного – подвійні стандарти.

Асоціативний пучок лексеми – конотації та імплікації лексеми.

Мова Янки Купали – білоруська мова.

Ховатися по закутках – піти в андеграунд.

Земля Тараса – Україна.

Перепис людності – перепис населення.

Мітка верстви – соціальний маркер.

Скинутися науці по гривні – фінансово підтримати роботу науково-дослідницьких інститутів.

Відверта агітка – агресивна агітація або агресивна реклама.

Скинути з себе тягар відповідальності – зняти з себе відповідальність.

Долучитися до булави – прийти до влади.

Знеживлена абстракція – абстрактне уявлення про когось чи щось.

Структурна домінанта в переплетенні взаємовпливів – рушійний чинник.

За людністю – за кількістю носіїв.

Правити за вексель – зобов'язувати, мати владу.

Храм чеснот – нематеріальна культурна спадщина.

Скарбниця духу – нематеріальна культурна спадщина.

Перебувати на вістрі громадської уваги – ставати предметом громадського обговорення.

Марити реваншем – мріяти про помсту.

Батьківщина Шекспіра – Англія.

 



 

Блог Ольги Шарко про мову. Анкета філолога (1 частина)

 

Доброго дня, мої шановні читачі, читачки, а також особи поза гендерною бінарністю. 

Як ви вже знаєте, попри диплом україністки я планую реалізуватися як перекладачка художньої літератури. Тож зі студентами з перекладу у своїй шаразі я теж була знайома. І вони поділилися зі мною деякими матеріалами зі своєї навчальної програми. Наприклад, ось цією анкетою перекладача. Хоч вона й створена для студійців цієї спеціальності, та буде корисна й для широкого кола читачів. Я, своєю чергою, відповіла на запитання, як змогла, і пропоную цю інформацію до вашої уваги.

За надання ідеї та списку запитань дякую своїм колегам зі спеціальності «Переклад з англійської мови» Аліні Скідановій, Наталії Легкій та Дмитру Терещенку.

 

А тепер – до справи:
 
1.    Коли вікно або двері закривають, а коли – зачиняють?

Ніколи не закривають, завжди зачиняють.

smileysmileysmiley

2.    Коли участь беруть, а коли – приймають?

Ніколи не приймають, завжди беруть.

smileysmileysmiley

3.    Коли у статті щось відмічають, а коли – відзначають?

У цьому випадку я процитую Петра Одарченка (із конволюту «Про культуру української мови»):

«Відмічення Різдва» – тут віддієслівний іменник утворено від слова «відмічати» в значенні «здійснювати певні заходи з приводу свята». В українській мові в такому значенні вживається «відзначати», «відзначення». Приклади: «Ми відзначаємо свято Різдва». «Україна урочисто відзначила Шевченківські дні». «Відзначення Різдва Христового у народних школах США».

Слово «відмічати» і похідне від нього «відмічення» [] вживається в інших значеннях, а саме :

1) ставити мітку, позначку на чомусь;
2) записувати, реєструвати».

Напр.: «Секретар щось відмічав у списках»

Словник української мови подає ще й третє значення «відмічати» – те саме, що й «відзначити», «відзначати», «зазначити». Але академічний Російсько-український словник відкидає слово «відмічати» в цьому, третьому, значенні й подає такі українські відповідники слова: відзначати, відзначити, зазначати, нотувати, занотовувати, позначити, намітити [і похідні – О. Ш.], зазначений, занотований, позначений, відзначення і т. д. 

Отже, Російсько-український словник уникає русизму «відмічення», «відмічати» (48).

smileysmileysmiley

4.    Чи легко назирці ходити здибочки? Що означають ці слова?

Звісно, що ні smiley

Назирці:

1) Слідом, услід за ким-, чим-небудь, не відстаючи. 
3) Не спускаючи очей з когось, чогось. 
2) Потай, непомітно для інших; крадькома.

Ходити назирці за кимось – стежити за ким-небудь.

На жаль, слово «здибочки» самостійно не вживається лише у фразеологізмі «ходити на здибочках» – ходити на кінчиках пальців. Судячи з цього фразеологізму, здибочки – це, мабуть, і є кінчики пальців.

smileysmileysmiley

5.    Чим відмінні їжа і їда?

Їда – це прийом їжі, а їжа – власне те, що вживають під час їди.

smileysmileysmiley

6.    Посмішка й усмішка?

За Антоненком-Давидовичем, усмішка щира, а посмішка вдавана.

Подаю уривок із його праці «Як ми говоримо»:

Подивімось, як користувались цими словами наша класика й народна мова: «Нехай мати усміхнеться, заплакана мати» (Тарас Шевченко); «Я вам з того світа, любі, усміхнуся» (Тарас Шевченко); «До смерті не забуду його погляду, його усмішки» (Олекса Стороженко); «Де той погляд молодецький, де той усміх веселий?» (Марко Вовчок); «Нічого, нічого, ні вітру буйного, ні усміху з неба, нічого не треба» (Микола Вороний); «А радість уже осміхається то з одного, то з другого віконця темним червоним вогником» (Степан Васильченко); «І очі сміялись, а на губах перебігав осміх» (Іван Нечуй-Левицький); «А осміхнулось воно як — аж любо глянути!» (з живих уст).
У цих прикладах слова усмішка, усміхатися, усміх, осміх, осміхатися стоять там, де мовиться, що людині весело, приємно, гарно.

Наведемо тепер приклади з словом посмішка: «Ходили в поле, жали собі хліб і посміхалися злорадно» (Михайло Коцюбинський); «Раптом Ляля обернулася до рідних і якось криво, не по-своєму посміхнулась» (Олесь Гончар); «Це… посмішка з мене» (Словник Бориса Грінченка).
Не важко помітити, що тут слова посмішка, посміх, посміхатися передають відтінок іронії, сарказму, кепкування чи глузування з когось. У Словнику української мови Павла Білецького-Носенка слово посміх, що є синонімом до слова посмішка, перекладено тільки словами насмешка, шутка. Подібне бачимо й у Словнику мови Тараса Шевченка Інституту мовознавства АН УРСР, де слово посміх стоїть у тім же значенні. Слова посмішка нема в цих двох словниках. Тим часом у Тараса Шевченка та в інших письменників є похідні іменники від дієслова посміхатися: посмішище («Бо на посмішище ведуть старого дурня научати». — Тарас Шевченко), посміховисько («Робила мій дім посміховиськом та метою всяких дотепів». — Михайло Коцюбинський).
Якщо вже шукати синонімів до слів посмішка, посміхатися, то це будуть насмішка, насміхатися. Проте слід зазначити, що в словах насмішка, насміхатися мовиться не стільки про глузливий вираз обличчя або очей, скільки про глузливий зміст того, що каже смішко або насмішник: «Із матки старенької насміхається» («Українські пісні» Михайла Максимовича); «Ой іде багач, ой іде дукач, насміхається — ой за що, за що бідна голота напивається?» (народна пісня); «Не пущу я, дитя моє, в ліски по горішки, бо вже мені надоїли хлоп’ячі насмішки» (народна пісня)».

 Хоча існують й інші думки з цього приводу.

smileysmileysmiley

7.    Гривна і гривня?

Гривна – металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї.

Гривня:

1) У Київській Русі – срібний злиток вагою близько фунта, який служив основною грошовою одиницею.
2) Мідна монета в три, а в деяких місцях – у дві з половиною копійки.
3) Грошова одиниця Української Народної Республіки (1918-1920 рр.).
4) Національна валюта України з 2 вересня 1996 р.; дорівнює 100 копійкам.

smileysmileysmiley

8.    Чим – проноза і шлапак?

Проноза – спритна, хитра людина; пронира.

Шлапак – тюхтій, роззява. Також іще вживають у значенні «шкарбан», «шкарбун» – старе, стоптане, рване взуття. Є стале словосполучення «старий шкарбан» – стара людина. Однак на сьогодні цей вислів може вважатися ейджистським, тож краще його уникати.

smileysmileysmiley

9.    Солопій і розвеза?

Нічим не відрізняються, це синоніми.

Солопій – дуже неуважна, некмітлива людина; роззява.

Розвеза – це теж роззява.

smileysmileysmiley

10.    Нетяга, неборак і горопаха?

Неборака й горопаху можна вважати контекстуальними синонімами. Однак ставити їх в один синонімічний ряд із нетягою вже не вдасться.  

Нетяга – бідна, неімуща людина.

Неборак – людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття.

Горопаха – людина, яка постійно живе в горі, біді; бідолаха.

smileysmileysmiley

11.    Чим відрізняються "волокита" і "волоцюга"?

Значеннями. Це пароніми.

Волокита:

1) Блуканина, поневіряння.
2) Навмисне бюрократичне уповільнення вирішення справи у суді, державній установі; тяганина.

Волоцюга:

1) Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. || Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. || Про того, хто певний час був відсутній дома.
2) Той, хто любить волочитися за ким-небудь.

smileysmileysmiley

12.    "Небіж" і "небіжчик"?

Це також пароніми, однак у значенні «бідолаха» вони є контекстуальними синонімами.
Небіж (фемінітив – небога, небіжка):

1) Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник. 
2) Звертання до чоловіка, молодшого за віком. 
3) Бідолаха.

Небіжчик (фемінітив – небіжчиця):

1) Померла людина; покійник.
2) Бідолаха.sadcrying

smileysmileysmiley

13.    "Галайда", "гайдамака" і "гайдабура"?

Це також пароніми, усі слова мають різні значення.

Галайда – бродяга.

Гайдамака:

1) Учасник народно-визвольної боротьби 18 ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського та єврейського гніту. 
2) Під час іноземної інтервенції та громадянської війни 1918-1920 рр. – солдат особливих кінних частин Центральної Ради, а також загонів Петлюри та Скоропадського.

Гайдабура – пустун, бешкетник.

smileysmileysmiley

14.    "Панночка" і "панянка"?

Ці слова мають різні значення, однак можуть бути контекстуальними синонімами.

Панночка – зменшено-пестливе до «панна».

Панна:

1) Молода незаміжня поміщиця або дочка пана у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || Дівчина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. || У дореволюційний час – дочка заможних батьків, хазяїв.
2) Ніжна, тендітна або гарно вбрана дівчина.
3) Ввічлива форма звертання або згадування стосовно до молодих дівчат в Україні та деяких інших країнах.

Панянка:

1)    Те саме, що панна.
2)    Про розпещену, не призвичаєну до праці дівчину.
3)    Незаміжня дівчина.

smileysmileysmiley

15.    Які на вигляд горобина й журавлина?

Зазвичай горобина має помаранчевий колір, інколи наближений до червоного, однак є й чорноплідна горобина, більш відома як аронія. Журавлина має яскравий червоний, малиновий чи багряний відтінок.

Джерело: https://mala.storinka.org/%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B0-%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0.html#gsc.tab=0

Поради Петра Одарченка. Мовна скарбничка от-кутюр

Блог Ольги Шарко про мову. Поради Петра Одарченка. Мовна скарбничка от-кутюр (збирала Ольга Шарко)
 

 

Вітаю всіх. Хто знайомий із моїм «Глосарієм типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови», напевно, заглядав і до джерел та бачив там таку чудову книжку Петра Одарченка «Про культуру української мови. Збірник статей» (Київ, Видавництво «Смолоскип», 1997). 

Окрім власне типових помилок слововжитку та питомих українських слів і словосполучень, які незабаром також  з'являться в новій версії «Глосарія…», пан Одарченко описав і міріади пояснень, уточнень та інших нюансів. Деякими з них я сьогодні з Вами й поділюся. Традиційно покликання на сторінку з книжки в круглих дужках.

smiley Слово «письмо» помилково вживають у значенні слова «лист, повідомлення на папері». В українській мові така лексема є, однак має інші значення – їх аж 6:

- уміння писати, спосіб писання (приклад – «Болгарія ділилася з Руссю своїм письмом»);

- писання як навчальний предмет (приклад – «Це зошит для письма);

- орфографія (приклад – «Помилки у французькому письмі»);

- зовнішній вигляд написаного (приклад – «Лист написаний похилим письмом»);

- відтворення музики нотними знаками («Людкевич виявив себе прекрасним знавцем хорового письма»);

- книги Ветхого і Нового Завіту («Святе Письмо») (14-15).

smiley Часто плутають «доклад» із «доповіддю». Однак «доклад» - це додатковий допоміжний матеріал (підкладка, ґудзики тощо) (21). 

smiley Вповні часто вважають синонімом до слів «цілком», «цілковито», «сповна». Значення цього слова такі:

- із повними відрами (приклад – «вповні дорогу перейти»);

- у самому розквіті («Місяць уповні». «Надворі весна вповні») (20-21).

smiley Слово «важний» має негативну конотацію з відтінком пихатості, зарозумілості: «Важна особа», «…сидять по канапах, важні й непорушні, немов мішки…» (28).

smiley«Воздух» – це покривало для церковного з причастям: «Я вже гаптувала і ризи, і воздухи» (28).

smiley Лаконічне слово «виш» – це вища школа (28).

smileyЦя порада має культурологічне підґрунтя. Наводжу пряму цитату: «Жива людина заплющує очі, а мертвій людні закривають очі. Ще кілька прикладів: «Він заплющив очі і, стомлений тяжкою працею, дрімав». Вислови «закрити очі», «замкнути очі» вживаються в значенні «стулити віки померлому: «І ніхто очей холодних не закриє там мені», «… коли б не старі матушка, не було б кому очі закрити» (29).

smiley Слово «полоса» також існує в українській мові, це друкарський термін: «На редакційній мові газетну сторінку називають полосою» (30).

smiley Сенсація. Словесна пара «поймати – поняти» - це не русизми, це синоніми до «заливати», «затоплювати». Приклади: «Розлилася вода, пойняла береги», «Ой, лужечки та бережечки та вода поняла» (31).

smiley Слово «прихилити» можна вживати у значенні «умовляти, переконувати кого-небудь у чомусь» (32).

smiley Слово «спасати (спасти)» у значенні «рятувати» поширене лише в конфесійному стилі, у релігійному контексті: «Хто хоче душу свою спасти», «Чорна риза не спасе, а біда в гріх не введе», «За терпіння Бог дає спасіння». Зрідка трапляється в розмовному мовленні: «Ось хто спас нас від голодної смерті» (33). 

smiley Лексема «вступ» має такі значення:
- початкова частина книжки. Синоніми: передмова, переднє слово, вступне слово;
-  початкова назва статті;
- початкова назва музичного твору.
 
Часто «вступ» замінюють на «введення». Це помилка.  Уведення – це:

- дія за значенням «вводити»: «введення молодої в дім»;

- християнське свято: «Введення Пресвятої Богородиці» (35).

smiley Мінута – це одиниця вимірювання плоских кутів, яка дорівнює 1 градуса. А 60 секунд – це хвилина (36).

Блог Ольги Шарко про мову.

А тепер – флешмоб, чи по-українськи «Одна кобила всіх заманила». Якщо хочете другу, третю й скільки ще вистачить частин – поширте, будь ласка, цю добірку у своїх соцмережах. Більше репостів – більше корисної інформації для Вас.

Дякую за підтримку! smiley


Джерело: https://mala.storinka.org/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0-%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0-%D0%BE%D1%82-%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%8E%D1%80-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE.html#gsc.tab=0

Як нам дерусифікувати українську абетку

Чочу одразу всіх заспокоїти - тут не йдеться про скасування літер чи запровадження нових. І з наявним складом української абетки можна і слід провести влучну оптимізацію.
Іноземцям впадає увічі невідповідність: в російській мові літери И, Й позначають дуже близькі звкуи, а в українській - дуже віддалені. Надалі так тривати не може, адже ми живемо в добу знищення комплексу меншовартості...
Отже, які тут будуть пропозиції:
Позначати літерою Й вельми поширене в українській мові поєднання звуків ий - прйнятй, прймальнй, вйнятй, вймальнй, шйнй, мйнй, нічйнй... (в усіх слов'янських мовах пишуть: -sky, -ski,  - так і нам треба писати: -ськй  -цькй -зькй: українськй, англійськй, японськй, словацькй, празькй...)
Сполучення ЙО передавати поєднанням  ЇО - їого,  їому, підїомнй, курїозні непавільїонні зїомки серїозного сеньїора мультимільїонера...
Перед приголосними замінити Й на І - маідан, маістер, заівй, краіній, пристоінй... Українська мова це дозволяє, адже ніколи не сплутаєш слова проіде і проїде - такй закон української фонетики. Після голосної звук І завжди  їотованй.
Сполуччення ІЙ, ЇЙ залишити без змін, вважаючи що звук І тут відіграє роль м'якого знаку - своїй такій коханій...
Й в ролі єднального сполучника залишити без змін  - мова й час...
Й на початку слова залишити  без змін - йде, йдеться, ймення...
Апостроф перед Ї ніколи не ставимо - соловїні зїзди на подніпровї... Ця літера завжди містить  приголоснй звук.

Геніальна розповідь про українську мову

БУЛО ЦЕ ДАВНО, ЩЕ ЗА СТАРОЇ АВСТРІЇ, В 1916 РОЦІ. В КУПЕ ПЕРШОЇ КЛЯСИ ШВИДКОГО ПОТЯГУ ЛЬВІВ – ВІДЕНЬ ЇХАЛИ ЧОТИРИ ПАСАЖИРИ: АНГЛІЄЦЬ, НІМЕЦЬ, ІТАЛІЄЦЬ І УКРАЇНЕЦЬ.



мова

Слова мають тотожність з Водою. 
Вони можуть походити з 
"каналізації", "нужника" "унітазу", 


Або ж - як вода з чистого Джерела 

без отруйних помий маттючя , мертвого силікону "суржик" ...




Прикрась життя українською!

РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова, 
Прозора й чиста, як гірська вода, — 
То України мова барвінкова, — 
Така багата й вічно молода. 
Вона, як ніжна пісня колискова, 
Заходить в серце й душу з ранніх літ, 
Ця мова, наче пташка світанкова, 
Що гордо лине в свій стрімкий політ. 
Юлія Косинська


Джерело Словник СловОпис