хочу сюди!
 

Татьяна

56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «життя як воно є»

Як ми збирали гриби.

Всім привіт. Давненько мене тут не було. Зайшла, пробігла по блогам. Пристрасті вирують! І це добре. Що би вам написати...
Ну, наприклад, як я тиждень тому вивозила маму на гриби. Мамі 83 якщо шо...
Мама моя на все має свою думку і на рахунок грибів теж. За її теорією всі гарні тугенькі гриби не можуть бути отруйними. Всі оранжеві теж їстівні. Всі, що ростуть рядами це рядовки. І збирати треба все, а там викинеться. Зрозуміли да?! Моя мама ламає всі стереотипи в грибозбиранні. Враховуючи, що вона постійно так робила, то, як вона не отруїла мене в дитинстві, це нині для мене загадка.
Поки я повільно біля машини різала поляків, мама взяла за руку мого Степана (мій синок 3.5 рочків) і умчала різати свинух в темні чернігівські ліси. Спочатку я їх ще тримала на контролі, але знаючи, що у війну в цих лісах дуже вдало ховалися партизани, то сховатися моїй мамі проблемою не стало і вже через хвилин 20 я почала активні пошуки.
Телефоную:
- Ви де?
- Ми вийшли до поля.
Біжу в сторону поля.
- Ви де?
- Водонапірну башту бачиш?
- Бачу.
- Іди на неї.
Мчуся до водонапірки по полю метрів 300.
- Ви де?
- Ми в лісі, але бачимо башту.
Галопірую по високій траві знову до лісу.
- Ви де?
- Ми знайшли твою машину і стоїмо біля неї.
Дивуюся, що мама так швидко телепортується, але добре знаю свою маму і перестаю дивуватися. Рисачу до машини.... нікого там нема.
- Ви де?
- Та ж біля машини!!!!
- Стій. Ні метра в сторону.
- Стою.
Я майже впадаю у відчай, але швидко беру себе в руки. За 43 роки життя з мамою, я вже навчилася брати себе в руки. Розумію, що через пів годинки почне сутеніти. Моя дитина легко вдягнута, а у мами зір в 83 трохи тойво...хреновий. На моє щастя в лісі були ще люди. Я починаю питати де стоять їхні машини. Нарешті бачу білу чужу машину і іду до неї. Фух!!!! Є. Стоїть моя мама, стоїть мій Степан, стоїть відро отруйних свинух. Подумаєш Форд Фієста і Опель Вектра. Машина ж біла. Мовчки беру свинухи, Степана, маму і веду до нашої машини. Вдома тихо викидаємо мамині "піддубники" і все різко забуваємо.
Що день наступний нам готує?




Неподобство....

Врaч заборонив мені пити каву...
А я пила її років сто... Пила розчинну, потім пила з турки, потім знову розчинну; пила з молоком, пила чорну, пила з цукром, пила без цукру; я завжди замовляю каву ... Кава присипляла мене, кава будила мене, кава мені подобалась запахом і смаком ...
Кава обіцяла доросле життя - кава не обдурила ... Кава мабуть єдиний любовний напій ... Як для Трістана та Ізольди. Як для Ромео та Джульєтти ...
«Давай вип'ємо десь кави?» «Тобі каву в ліжко?» дві фрази, а яка любовна безодня між ними ...
Бальзак пив каву ... Вольтер пив каву ... Роксолана ...
Зрештою кава знижує ймовірність розвитку хвороби Паркінсона і недоумства ... то що ж, привіт, Альцгеймер ...
А тепер мені сказали: «пийте цикорій, він корисний» ...
Як це?.. Річка теж море для тих, хто ніколи не бачив справжнього моря ...
Коли господь хоче покарати, він відбирає розум говорять ... Це застаріла інфа!!!.
Коли господь хоче покарати, він відбирає каву ...
Але бог милостивий і всемогутній ...
В раю мені дадуть величезну чашку ароматного моккачіно, і мені за це нічого не буде ....

57%, 20 голосів

43%, 15 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

У мене згорів кіт...

...ну не так прям палав вогнем, як ви собі уявили. Ну скажіть, ваша уява ж намалювала чорний обгорілий трупик? 

Майже рік тому у мене оселився чудовий, інтелектуально-розвинений, майже інтелігентний лисий кіт. А пару днів тому пішла я на город морально відпочити і він поплентав за мною, бо він за мною ходить як каченя за качкою. Я собі порпаюсь, кіт сидить в гарбузах, іноді бігає до відра з рибою. Мої хлопці наловили в місцевому болоті карасів...ну як карасів, карасиків з палець довжиною і залишили у відрі. А кіт це діло просік і ходив туди по рибу.
Ну от, я колупаюся в землі, кіт зі мною, іноді з рибою. Наче все нормально.
Зайшла в хату, помила ноги собі, мию ноги коту, а він шипить. Нічого, думаю, від чистоти ще ніхто не вмер.
Лягли ми з ним відпочити (а відпочиваємо ми теж разом), я на спині, кіт на мені. Я його чухати, а він шипить. Я ще не того...думаю, риби нажерся і пучить. Потім відчуваю, що він палає. Я очі роззула, а воно бідося червоне як рак і гаряче як чайник.
Добре, що в хаті був Пантенол. Я пшикаю на кота, кіт пшикає на Пантенол, бо думає, що то він на нього шипить. Ніч пантрувала кота, на ранок наче охолов. Я видихнула, бо совість мене мучила конкретно, що тваринку не догледіла.
...А на наступний день він лупитися почав. І так конкретно, що став як старий гриб маремуха (то такий їстівний мухомор, коли старіє вкривається лускою). Ходить тепер мій кіт краси неймовірної, шкіра злізає шматками, а під нею новенька розовенька. І саме цікаве, що все у котів швидко. Я як згорю, то лупитися починаю через днів 4-5, а цей моментально.
А ще мій лисий кіт ганяє постійно собаку. Тупо чмирить. Спеціально іде до пса і починає нападати. Без причини. Просто, щоб показати, що він головний.

Магістр Йода.



А оце кіт кошмарить собаку. 


А оце ловить рибу

Хотіла вкласти відео сюди, але знову щось глючить, тому ідіть за посиланням.

Папа Котський Добі Перший


Всім миру і мудрості. Алюмінь.

Від безділля - словоблуддя.

Вже n-й день карантину, я вже і не рахую. Занадто багато цифр я бачу останнім часом: кількість хворих, одужавших, летальні випадки, політична статистика, робочі звіти. Крізь всю цю суху вертикальну матрицю до мене пробираються екзистенціальні питання, які стають  гострішими, коли стоїш все ближче до 30-ти літньої позначки) Я думаю, що більшість, коли причісуються, або чистять зуби, всі ми ловимо поглядом нові маленькі зморшки на обличчі, і всі трішки засмучуються) Ці хвильки під очима наче підписи на річних звітах)  Зізнаюсь, я довго приводила до ладу ці депресивні думки: "я старію", "юність вже минула", "треба знайти толкового косметолога".  Іноді у мене це виходило, проте бували дні, коли накривало мене знатно. Мене бісила моя ж радість від нової сковорідки, голова розривалась від протиріччь. Доводили до сказу малознайомі люди, яких чомусь дуже цікавило, чому у нас немає дітей. І немов вірусною інфекцією ці думки проникали мені в голову. І це були ті питання, на які я знала відповідь, проте в голові вони лунали чужими голосами і чужими емоціями. Тому одне з наймудріших рішень було свідомо ігнорувати таких людей, не намагаючись пояснити їх мотивацію. Згодом, до мене стало доходити, що не потрібно з"єднувати своє ставлення до світу, свої причини для радості з цифрою в паспорті. Я отримую неймовірний кайф, коли бачу, як дорослий дядечко щось мугикає собі під носом, або бабуся, яка освоює XBox. Так, ось чого я боюсь - постаріти емоційно. Я хочу отримувати від нових пісень теж задоволення, як і від Бумбокс в 2000-х, хочу дивитись на молодих акторів не як на "молокососів", а як на талановитих особистостей. До мене нарешті дійшло, що дорослішання дозволяє поєднати нове з вічним. Слухати нові музикальні композиції, а вечорами переглядати такий "олдскул" як "Пропала грамота", або  "Кішка на розпеченому даху". Той факт, що моє покоління застало часи касет і бабін, стаціонарних телефонів, листів з вітальними картками від бабусь, а потім поспішно занурилось в шквальну бурю технологій з усіма VR-окулярами, та соцмереж, - демонструє мінливість усього: часу, людей, цінностей. Треба сприймати себе теперішнього, і що ти можеш зробити для себе майбутнього. А всі ці зморшки, сиві волосини чи пару зайвих кіло - це всього сценічний грим, а за ним ми все одно залишаємось тими, ким ми самі себе бачимо.   

Лист у майбутнє собі ...

Час невпинно біжить,змінючи нас погляди. вирішила занотувати собі думки у майбутнє. Ні,ні я не думаю таким чином обдурити склероз,старече недоумство.
 Виходячи із власниих спостережень і досвіду пишу цей лист собі.Маю надію,через декілька десятків років,якщо я буду жива, і якщо цей божевільний світ не знищить себе -я  згадаю про свої записи.Це дозволить мені уникнути безглуздих ситуацій і вчинків.Поїхали....
Привіт старенька,якщо це читаєш ,знак того, що згадала і  склероз і маразм не дістався до тебе! То є добре))
Знаю ,що є болячки, чи може бути старість без них. 
НЕ НИЙ і НЕ СКАРЖСЯ! на здоровя, на владу,пенсію,сусідів-це перша ознака старості.
НІКОГО НЕ ПОВЧАЙ І НЕ НАВЧАЙ!не просять,то не потрібно.
НЕ ЧЕКАЙ ПОДЯКИ ВІД ДІТЕЙ ,НІХТО НІЧОГО ТОБІ НЕ ВИНЕН!
СТАРАЙСЯ ВИГЛЯДАТИ ЕЛЕГАНТНО , А НЕ МОЛОДІЖНО!
У БУДЬ ЯКІЙ СИТУАЦІІ БЕРЕЖИ ГІДНІСТЬ!
НЕ ПОВТОРЮЙ СПОГАДІВ,ВОНИ ЦІННІ І ВАЖЛИВІ ТІЛЬКИ ТОБІ!
НЕ ВИМАГАЙ УВАГИ!
НЕ ЗБИРАЙ РЕЧІ,З СОБОЮ НІЧОГО НЕ ВІЗЬМЕШ,А ПІСЛЯ ТЕБЕ ЦЕ НІКОМУ НЕ ПОТРІБНО.

Надіюсь старенька ,це вбереже тебе від дурних помилок і вчинків.

Тут декому привіт передали...


84%, 26 голосів

16%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Просто собі Марк і не Аврелій

Марк Цукерберг – чи не найвідоміший підприємець на планеті. Проте інформації про його особисте життя, звички і захоплення дуже мало. Вирішити цю проблему взявся журнал The New Yorker, який підготував великий матеріал про життя популярного мільярдера.

«Цукерберг - не гівнюк»: що ховається за особистістю відомого мільярдера

10 вересня The New Yorker оприлюднив величезну статтю про особистість Цукерберга. Письменник і журналіст Еван Оснос розповів в ній про стиль життя, родину, роботу, звички і проблеми відомого мільярдера. Пропонуємо вашій увазі найцікавіші факти з матеріалу, інформують Економічні Новини.

Технології понад усе

Найімовірніше, потяг до технологій, розробок і технічних хитрощів передався Марку Цукербергу у спадок. Едвард Цукерберг, батько відомого мільярдера, працював стоматологом. Під час своєї медичної діяльності він часто винаходив різні технологічні пристосування, що допомагають в роботі. Свого часу Цукерберг-старший створив навіть комп’ютерну лазерну систему для роботи із зубами. Слава сина дуже надихнула Едварда. Він так радів успіхам Марка, що, просуваючи свою діяльність, писав клієнтам рекламні листи, які починалися словами: «Я – батько Facebook! У буквальному сенсі».

«Цукерберг – не гівнюк»: що ховається за особистістю відомого мільярдера

Читайте: Стало відомо про арешт в РФ відомого українського мільярдера

Марк – великий трудоголік. Навіть вдома він багато просиджує над розробкою проектів і удосконаленням Facebook. Еван Оснас поговорив з дружиною мільярдера і дізнався, що Цукерберг може довго працювати над завданням. За словами Прісцилли Чан, одного разу у її чоловіка від тривалого сидіння так затекли м’язи, що пошкодилося стегно. Вона порівнює стиль роботи Марка з німецьким терміном Sitzfleisch, що означає вміння довго працювати, не підводячись.

«Цукерберг – не гівнюк»: що ховається за особистістю відомого мільярдера

Facebook для Цукерберга – ціле життя. Коли в 2007 році у компанії почалися труднощі, він прийняв рішення створити відділ – «Команда зростання». Метою співробітників, які працюють в цій команді, став пошук оптимальних способів залучення до соцмережі нових користувачів. Працівники згадують, що тоді Марк заявляв: «Зростання – головна релігія». Уже в 2011 році працювати в «Команді зростання» було найбільш престижно.

Читайте: Оточення Цукерберга розкрило "цифрові" плани Путіна

Захоплення Марка Цукерберга

У бесіді з Цукербергом The New Yorker дізнався, що мільярдер обожнює настільні ігри. У їхньому будинку часто збираються компанії, а в колекції є багато новинок. Один з друзів сім’ї зізнався, що Цукерберг завжди намагається винайти спосіб, як отримати над вами психологічну перемогу в будь-якому змаганні. Колись Марк, здійснюючи подорож на приватному літаку, грав з дочкою приятеля в «Ерудит». Йому стало дуже прикро, що він програв старшокласниці. Здаватися не збирався і оперативно написав програму, що дає змогу з набору необхідних букв відшукати у словнику різні варіанти. До моменту приземлення Цукерберг зі своєю програмою став вигравати, хоча і з невеликим відривом.

Найкращою історичною добою Марк вважає часи Давнього Риму. Він захопився вивченням цієї теми ще в Гарварді. Одного разу Цукерберг пояснив свою любов до Давнього Риму тим, що в ньому «багато складних поганих і добрих персонажів». Улюбленим своїм героєм він вважає Октавіана Августа, який прийшов до влади у 18-річному віці й перетворив республіку на велику імперію. «У нього був дуже жорсткий підхід до управління, але він домігся того, що 200 років Рим жив мирно», – говорить Марк. Любов до Давнього Риму настільки велика, що медовий місяць з Присциллой вони провели в Римі (тоді його дружина навіть жартувала, що під час медового місяця їх було троє – він, вона і Октавіан Август), а молодшу дочку подружжя назвало Августою.

«Цукерберг – не гівнюк»: що ховається за особистістю відомого мільярдера

Велосипед – улюблене хобі багатьох людей. У Марка ж з ним не склалося. Кілька років тому він придбав супертехнологічного двоколісного «коня», де до педалей необхідно було пристібатися так, як це роблять на лижах. Під час однієї з прогулянок Цукерберг забув вчасно відстебнути педаль і звалився на землю. Тоді мільярдер зламав собі руку. З того часу велосипед – найбільш нелюбиме його заняття. Більше він жодного разу не сідав на нього. Замість двоколісного виду транспорту на ганку Марк встановив велотренажер, оснащений дисплеєм-тренером.

Марк Цукерберг з дитинства мріяв зробити життя на землі кращим. У 2016 році мільярдер повідомив, що збирається витратити 99% доходів від Facebook на благодійність. Він написав, що хоче «допомогти вилікувати всі хвороби на планеті, поки житимуть наші діти». Незважаючи на те, що багато хто сприйняв цю ідею за черговий популізм, Цукерберг вірить, що колись люди зможуть контролювати і лікувати ті хвороби, які зараз вважають смертельними.

Особливості характеру мільярдера

У минулому році Марк Цукерберг гастролював американськими штатами. Він зустрічався з людьми різних професій і приміряв на себе їх заняття: годував тварин, працював на конвеєрі, готував їжу. Тоді шанувальників потішили знімки, на яких мільярдер видає себе за роботягу. Один з учасників цієї поїздки зізнався: всі з оточення бачили, що це нерозумно, але боялися сказати про це Марку.

«Цукерберг – не гівнюк»: що ховається за особистістю відомого мільярдера

Виявляється, Цукерберг має непростий характер. Екс-співробітник Facebook заявив, що Марк хоче чути тільки гарні новини. «Йому не потрібні люди, які з ним не згодні», – додав він. Коли голова компанії з чимось не згоден, він зможе в будь-якій дискусії знайти лазівку і до чогось причепитися. Безглуздість аргументів опонента може бути роздута їм до неймовірних масштабів. Внаслідок цього співробітники компанії під час підготовки чергової презентації часто прибирають з неї «погану» інформацію.

Приблизно таким чином він відреагував на заяву про те, що фальшиві новини у Facebook могли вплинути на результат виборів у США. «На мій погляд, вважати, що людей можна якось обдурити і змусити голосувати певним чином, абсолютно образливо», – заявив Цукерберг. Він закликав довіряти людям, і вважати кожну особу розумною, самостійною і такою, що заслуговує на довіру. Марк впевнений, що проблема фейкових новин ще не закрита і потребує подальшого розгляду.

«Цукерберг – не гівнюк»: що ховається за особистістю відомого мільярдера

Незважаючи на деякі недоліки характеру, близьке оточення Цукерберга вважає його справедливою і чесною людиною. Білл Гейтс охарактеризував його так: «Розумну і багату людину, яка не встигає вчасно помітити свої проблеми, завжди вважають зарозумілою. Проте я б не назвав Марка зарозумілим». Один із співробітників компанії висловив невдоволення тим, як ЗМІ зображують Цукерберга: «Мені іноді стає боляче, тому що це зовсім на нього не схоже». А екс-колега мільярдера зізнався The New Yorker: «Цукерберг – не гівнюк. Тому люди тривалий час працюють у цій компанії».

«Цукерберг – не гівнюк»: що ховається за особистістю відомого мільярдера

Еван Оснос завершує свій матеріал питанням про емоції. Журналіст поцікавився у Цукерберга, чи згоден той з думкою, що він надмірно беземоційний. Марк заявив, що це його хоч і не ображає, але є неправдою. «Є відмінність між тим, щоб перейматися чимось, і тим, щоб твої емоції визначали твої імпульсивні рішення», – підсумував відомий мільярдер.(Visited 301 times, 1 visits today)

Автор: Ольга Маслянко
13.09.2018 yardera

Біла полоса життя...


Кажуть, що життя складається з білих та чорних полос...
Коли вам трапиться біла полоса в житті, поверніть, і йдіть вдовж цієї полоси!

Роздуми ...

Короткий шлях  - від    безтурбоття  молодості
до - " нікому ти вже не потрібен "
Одна   мить  , як спалах на сонці - і ти вже тягар
тягар для бездарної Влади
для рідних які чекають лише на заповіт
або - ти стаєш їм тягарем зі своїми болячками зношеної Форми