хочу сюди!
 

Ксюша

44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «свята»

Як провести травневі свята і Великдень в Україні

У 2016 році на День міжнародної солідарності трудящих випадає і Великдень. У зв’язку з цим українці будуть вихідними з суботи по вівторок. 

Рецепти на Великдень: паски

Підбірка рецептів смачних пасок, які прикрасять святковий стіл на Великдень.

В нас є неонатологи на айці?

4 февраля - день онколога
9 февраля - ДЕНЬ СТОМАТОЛОГА
21 февраля - день фельдшера
22 марта - день патологоанатома
24 марта - ВСЕМИРНЫЙ ДЕНЬ БОРЬБЫ С ТУБЕРКУЛЕЗОМ - ДЕНЬ ФТИЗИАТРА
27 марта - ДЕНЬ НЕФРОЛОГА
5 апреля - день неонатолога
7 апреля - ДЕНЬ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГА
28 апреля - День Скорой помощи
5 мая - ДЕНЬ АКУШЕРА
12 мая- Международный день медицинской сестры
17 мая - ДЕНЬ ПУЛЬМОНОЛОГА
20 мая - ВСЕМИРНЫЙ ДЕНЬ ТРАВМАТОЛОГА 
3 воскресенье июня - ВСЕМИРНЫЙ ДЕНЬ МЕДИЦИНСКОГО РАБОТНИКА
26 июня - день нарколога
15 ИЮЛЯ - День ГИНЕКОЛОГА
25 июля - день зубного техника
8 августа - Международный день офтальмологии.
3 суббота сентября - ДЕНЬ ХИРУРГА 
8 сентября — Всемирный день физического терапевта (специалиста по физической реабилитации)
9 сентября - День косметолога
24 сентября - день кардиолога.
29 сентября - ДЕНЬ ОТОЛАРИНГОЛОГА
Первый понедельник октября - Международный день врача
1 октября - ДЕНЬ ПОЖИЛОГО ЧЕЛОВЕКА (ДЕНЬ ГЕРОНТОЛОГА)
2 октября - ДЕНЬ УРОЛОГА
10 октября - ВСЕМИРНЫЙ ДЕНЬ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ (ДЕНЬ ПСИХИАТРА)
16 октября - ДЕНЬ АНЕСТЕЗИОЛОГА И РЕАНИМАТОЛОГА
16 октября же - ДЕНЬ АЛЛЕРГОЛОГА
17 октября день терапевта 
8 ноября - ДЕНЬ РЕНТГЕНОЛОГА
14 ноября - МЕЖДУНАРОДНЫЙ ДЕНЬ БОРЬБЫ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ - ДЕНЬ ЭНДОКРИНОЛОГА
20 ноября - ДЕНЬ ПЕДИАТРА
1 декабря - ДЕНЬ НЕВРОЛОГА

28 березня

Замість епілогу:


Свята сьогодні: 
- день без запізнень;
- день депільованих ніжок та свіжого манікюру;
- день, найкращий для починань;
- день дитячих спогадів та мрій;
- день найсміливіших звершень.

Спостереження: весна не приходить тому, що не всі ще схудли.

Відео для позитивного початку тижня:






Ну, і кава щоб прокинутися!


Якщо ви дочитали аж сюди - я, мабуть, вже практично у Кривому Розі.
Нехай щастить!

30 грудня найтяжчий день?...)))

 

9%, 1 голос

9%, 1 голос

0%, 0 голосів

18%, 2 голоси

18%, 2 голоси

36%, 4 голоси

9%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

у цих святах...


у цих святах залишишся останнім
на ключ замкнути ятку назавжди,
аби ніхто не зміг упасти в яму
і вкрасти маску, вскочити в пітьму.
впаде хай ключ, утопиться в кишені
пістріючих вітрилами штанців -
в самотність увійдеш мов у пустелю,
де міражі танцюючих слонів.
в душі умить злеліється надія.
що спека ця скінчиться й лине дощ -
і контур суму зрушиш на барханах,
занурюючи капці у пісок...
сліди усі завіє жовтий вітер,
бархани знов сховаються у сум.

«День ткалі та вишивальниці».

 27 -28 червня 2015 р в Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудеться свято: «День ткалі та вишивальниці».

              Вишивка і ткацтво – одні з найпопулярніших, найдавніших народних ремесел в Україні.

  У цих ремеслах втілен чудеса народної вигадки, фантазії – геометризований метод зображення краси землі, природи, сонця, людини. У них через віки пронесене і збережена колективна народна мудрість, художня пам’ять, естетичні ідеали краси.


У заході «День ткалі та вишивальниці» візьмуть участь народні майстри, художники, художньо-промислові об’єднання, що працюють у галузі традиційного українського ткацтва і вишивки. Відвідувачі побачать різноманітні побутові вироби, предмети одягу, оздоблені орнаментами, та зможуть придбати собі сорочку, рушника, чи килим, виготовлені за народними традиціями.

Також на співочому полі музею відбуватимуться майстер класи, де всі бажаючі зможуть випробувати себе в ролі майстра народного ремесла.

Під час свята відбудеться семінарське заняття для майстрів народного мистецтва на тему "Символіка української орнаментики у вишивці та ткацтві".

Для гостей музею та майстрів відчинить двері виставка «ЗЕМЛЯ МАМАЇВ» на якій 

експонуються евакуйовані із зони військових дій старовинні українські жіночі сорочки та

 верхній одяг.Також на виставці представлені твори народного мистецтва, фотодокументи, газети, карти, книги з етнографії у яких висвітлено українське життя Слобожанщини (Луганщини і

 Донеччини) та тривалу визвольну боротьбу українців за свою свободу і незалежність від

 російських окупантів, зокрема, через образи героїв які носили ім’я МАМАЙ. Фотовиставка

 розповідає про благодійні акції у допомозі українським воїнам та про нинішню участь

 працівників музею у захисті України.

Ласкаво просимо відвідати музейне свято і отримати незабутні враження!

 

Вітаю всіх з Різдвом Христовим

Христос народився!   Славімо його!



ВЕСЕЛИХ   СВЯТ !!!

Святки. Святі вечори. Страшні вечори. Святочні ворожіння

       Уся давня слов'янська культура насичена масовими народними святами, магічними обрядами, прикметами, ворожіннями, інтенсивним спілкуванням з богами.
       Свята слов'ян були пов'язані з рухом Сонця по річному колу.
 
       Святки - особливе свято в календарному році, межа між старим і новим роком, одне з найулюбленіших
 свят, разом з масляницею і Купало.
 
        За давньою дохристиянською традицією Святки починаються 21 грудня, в астрономічний день зимового солнцеворота, в щонайдовшу ніч в році. З цього дня день починає прибувати, Світло перемагає Пітьму. Тривають Святки два тижні до 5 січня.
 
        Святки і Купало прив'язані до руху Сонця, тому і святкувати їх треба за астрономічним календарем, тобто 21 грудня і 21 червня.

                      
 
        Щоб навчитися розуміти суть древніх свят, треба орієнтуватися не на дату, а на сенс, який стоїть за цією датою.
 
        У Православному і католицькому християнстві не враховують древню слов'янську традицію і святкують Святки в інші дні:
У православ'ї Святки святкують від Різдва 7 січня до Хрещення 19 січня.
У католицькому християнстві Святки святкують з 25 грудня до 6 січня (це ближче до істинного свята).
 
        Християнське Різдво колись доводилося точно на день зимового сонцестояння. Спочатку це було свято народження Сонця. Як відомо, більшість християнських свят були накладені на слов'янські свята (для того, щоб народ прийняв нову релігію).
 
         Таким чином, справжні Святки - це період від 21 грудня до 5 січня.

         З давніх часів люди вважали, що в цей час відкриті небеса, в цей час на землю з того світу приходять душі померлих, і при встановленні контакту можна отримати потрібну для себе інформацію і допомогу предків. Люди ходили до лісу, запалювали вогонь, сідали і звали предків погрітись. Якщо немає можливості підти до лісу, можна вдома запалити свічку і так само позвати предків погрітись. В цей час загадують питання, і після цього уважно стежать за знаками, які можуть надійти на протязі 2-3 днів, це і буде відповідь на питання, яке було задане предкам.

                      

Присутність духів серед людей давала можливість заглянути в майбутнє, тому саме в цей час проводили святочні ворожіння.
        Перший тиждень Святок називали Святими вечорами. Другу половину (після 1 січня) - Страшними вечорами, тому що цей час пов'язаний з особливо активним розгулом нечистої сили. Гадали в основному в Страшні вечори, в другій половині Святок.
        Святки святкували всі - і молоді і старі. Але в основному це було свято молодих людей. Святочні ігри, забави, пісні, хороводи,  ходіння по будинках, посиденьки, ворожіння створювали атмосферу справжніх святкових веселощів.

        Святочні ворожіння
 
Святочні ворожіння були і розвагою і можливістю дізнатися про своє майбутнє.
Під час ворожіння треба було виконати деякі умови: гадати без хреста, без пояса і не благословясь (за язичницькою традицією).
У християнський період вважали, що те, про що гадали на Різдво, в Різдвяний святвечір, повинно було збутися на початку літа. Ворожіння на Васильєв день (з 13 на 14 січня або на старий Новий Рік) збуваються в середині липня. А водохресні ворожіння - у кінці серпня.



Ворожіння на воску
 
Людина, яка хоче дізнатися про своє майбутнє, повинна узяти воскову або парафінову свічку, покласти в металевий посуд, розплавити і відразу ж вилити в широку ємність з холодною водою. Фігура, що утворилася при цьому, передбачає його майбутнє наступного року. Увесь час, поки людина виконує ритуал, він повинен думати про своє можливе майбутнє.
 
Ворожіння по тіні
 
Людина, яка хоче дізнатися про своє майбутнє, бере газету або аркуш паперу, і добре мне його в руках. Весь цей час він думає про своє майбутнє. (Але не скачувати лист щільно). Він кладе зім'ятий папір на велику тарілку або піднос і підпалює.
Коли папір повністю прогорить, він ставить поряд з тарілкою свічу і дивиться на тінь, яку згорілий папір відкидає на стіну. Намагається побачити якісь образи і тлумачить їх.

Ворожіння на воді
 
Наливають в таз або велику миску воду. По краях тазу прикріплюють смужки папери, на яких написані події, наприклад весілля, знайомство, подорож, отримання грошей, нова робота, кар'єра, народження дитини і т. д
 
Або замість записок по краях (по секторах) розкладають символи (цукор, монету, велику купюру, ключ та ін.)
Беруть половинку шкаралупи волоського горіха і закріплюють в ній шматочок свічки. Свічку запалюють і ставлять кораблик в середині тазу. Воду можна розкрутити вказівним пальцем за годинниковою стрілкою. Розкручує той, хто гадає.
Куди кораблик підпливе, то і збудеться. Іноді папір (записка) при контакті з "корабликом" спалахує від свічки.
Гадають усі по черзі.