Де синії гори, де гори Карпати, Туман в полонинах пливе... Струнка, як смерека, близька і далека Кохана гуцулка живе.

Рожеві серпанки, дівочі співанки Ген-ген вітер в гори жене... Тебе, рідний краю, до болю кохаю, Навік полонив ти мене.

http://www.youtube.com/watch?v=0LoOVgsLghQ&feature=player_embedded

Або "експерти не бачать економічних причин падіння гривні".

«Теорія хаосу» стверджує, що всі речі, що відбуваються, на перший погляд, випадково, насправді є невипадковими. Ось і хаотичний рух молекул є хаотичним, але в суворо окреслених межах.  Тобто, молекули рухаються хаотично, але за якимось Вищім Законом. І Юра Луценко, мабуть піддавшись дії цього таємничого Закону, теж, «абсолютно випадково», не рік тому, не півроку, а саме зараз, винирнув зі звинуваченнями Національного Банку України та порадою сушити сухарі для підлеглих Президента.

Так само, «абсолютно випадково», й секретаріат Президента «обратил внимание общественности, что Луценко не привел никаких фактов, подтверждающих его слова о противоправной деятельности руководства Нацбанка и секретариата главы государства».

А й справді,  які можуть бути факти? Що може протиставити Луценко заяві секретариату?

Для цього потрібно подивитись на цей ціновий графік.

...

Що означають всі ці «загогулини»...

«Зелена лінія»  – це, як всім зрозуміло, щоденний графік курсу валютної пари «гривня/доллар». На графіку вказано курс на момент закриття кожного торгового дня, на протязі року.

«Жовті та червоні стовбчики» під графіком – це індикатор,  так званого, «тікового об’єму». Безліч досліджень вказують на те, що немає особливої відмінності між фактичним і тіковим об'ємом. Ми використаємо тіковий об'єм  і можемо вважати, що він представляє дійсний об'єм. Це - об'єм, інформація про який надходить в реальному масштабі часу. Якщо даному дню  відповідає більший об'єм, чим попередньому, це означає, що більше число зовнішніх ордерів надійшло в зал валютної біржи.

Отже, що можна сказати виходячи тільки з цього. Звертає на себе увагу непропорційне збільшення біржевої активності у порівнянні з «докризовими» 2007 роком та першою половиною 2008 року. Особливо вражають своєю аномальністю: 2 червня 2008 р. (область 1), 8 та 11 серпня (область 2), 24 листопада (область 3), коли об’єми, у порівнянні з докризовими, переважали середньодобові у 15-20 разів. Як же так! Економіка країни впала, металургія лежить, машинобудування лежить, а активність на валютній біржі зросла (область 5).

Чим це можна пояснити, як не діяльністю валютних спекулянтів? Чи можна стверджувати, шо «ці хлопці» накупили собі валюти за найнижчою ціною (області 1, 2), а потім, використавши корупційні схеми, отримали рефінансування й докупили її потім  ще (область 3)? Дуже цікаво, хто продавав  та купував долари в ті дні... Чорним днем, в історію української гривні вписане 18 грудня 2008 року (область 4), бо біржовий день 18 грудня відкрився найвищім курсом гривні по відношенню до долара за все її існування – 9,725 грн/дол! Але на протязі дня курс впав до 9,057 грн/дол, а 19 грудня впав ще нижче – до 7, 867 грн/дол. За ці два дні, під потужну інформаційну істерику «про долар по 15 грн», «абсолютно випадково» було злито величезні об’єми валюти. Цікаво, хто її купував? Може лоховський «Нафтогаз» (не дивно, що він вічний банкрот)? А може це НБУ «вийшов з інтервенцією»,  скупивши у скарбницю найдорожчі долари? В усякому разі, тим, хто накупив доларів по 4,5 гривні, а потім продав їх по 9,0 гривень, кожна тисяча принесла, через 3-4 місяці, ще по одній тисячі! Непогана «прібавка к пєнсії», чи не так? Судячи з усього, «ці хлопці» не збирались загоняти курс за  емоційну позначку в 10 грн/дол., а створили в країні «керовану валютну паніку», швиденько збагрили «своїм людям» доляри за найвищою ціною і сьогодні тихенько сидять, потираючи руки...

А ЗАРАЗ НАЙЦІКАВІШЕ: ПРОГНОЗ!

Ну, по-перше, треба зазначити, що «цей тренд втрачає силу», тобто, кажучи людською мовою, ця афера доходить до свого логічного завершення. Про це, зокрема, вказує дивергенція (розходження) між ціною на графіку (область 6) та відповідними  значеннями найнижчого індикатора. Як видно на графіку, цінові піки досягали приблизно однакової позначки в 9 грн/дол, в той час, як відповідні піки індикатора (області 7, 8, 9) ставали все меншими. Це вказує на те, що тренд втрачає силу! Але не потрібно розслаблятись, бо один потужний поштовх і ця «валютна карусель» може розкрутитись знову.

Проаналізувавши останній локальний пік (область 9), можна стверджувати, що курс долара стрибне в гору, перетнувши позначку в 9 грн/дол, як мінімум, ще один раз. Не виключено, що деякі відомі особистості, скоро знову почнуть нам свою стару пісню «про долар по 15 гривень», прошу слідкувати за цим. Але, знову ж, «ці хлопці» навряд будуть загоняти курс вище емоційної позначки в 10 гривень. В кінці, після того, як народ нагребе долар «по десять», курс має різко обвалитись і в обмінках «раптово зникнуть» гривні. І «з’являться» вони там тільки тоді, коли курс знизиться до 7,5-8 грн/дол. В усякому разі, в новинах, «абсолютно випадково», вже показали сюжет про те, як громадяни, в київських обмінних пунктах не можуть обміняти долари на гривні...

В решті-решт:

Юра Луценко знову вийде з заявою про те, який він страшний «термінатор» і як він налякав спекулянтів (але знову нікого не посадять).

НБУ та секретаріат зроблять заяву, про те, як вони «хєроїчно» боряться з курсом.

Юля розкаже нам про те, як вона «працює».

В програші залишаться, як завжди, тільки пересічні громадяни, які хотіли диверсифікувати інфляційні ризики або трошки підзаробити на коливанні курсу.

ТОВАРІЩІ! НЄ ІГРАЙТЄ В АЗАРТНИЄ ІГРИ С ГОСУДАРСТВОМ! ЕТО ЧРЄВАТО...

Учора Геннадій Москаль заступив знову на посаду заступника міністра внутрішніх справ начальника Кримського главку. Про це сьогодні під час брифінгу повідомив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.

«Я вважаю, що це найкраща відповідь тим, хто через корупцію в різних інстанціях уникнув, на жаль, відповідальності за скоєння злочинів, зокрема і тяжких, і зараз пробує диктувати свою політику на півострові Крим. Краще за Москаля може бути тільки Москаль, тому він знову став начальником Кримського главку. Думаю, що це хороша новина для всіх, хто підтримує наведення ладу в Україні і в Криму зокрема», - підкреслив Юрій Луценко.

За словами міністра, після його повернення на посаду міністра внутрішніх справ попередній керівник Кримської міліції, «який тісно співпрацював з кримінальними колами півострова, добровільно написав заяву на ім'я прем'єр-міністра і рапорт на моє ім'я щодо звільнення з посади Кримського главку».

Юрій Луценко також підкреслив, що після цього попередній керівник Кримської міліції поміняв своє рішення і звернувся до суду для відновлення його на посаді. Суд першої інстанції, а також апеляційний суд Донецька задовольнив його прохання, а вищий адміністративний суд також не припинив рішення судів.

«Тому було ухвалено рішення виконати ухвалу судів. Ми відновили на посаді керівника Кримського главку і тут же його зняли, призначивши начальником Кримської міліції Геннадія Москаля», - підкреслив Юрій Луценко.

Коли Геннадій Москаль приступить до виконання своїх обов'язків, Юрій Луценко не уточнив.

"Народна самооборона".

Державна автомобільна інспекція планує встановити припустиму норму вмісту алкоголю в крові у водіїв на рівні 0,3 проміле.

Ющенко хоче справу про кримську депортацію 1944 року і оцінку дій Сталіна
Про це сказав на прес-конференції начальник департаменту ДАІ Сергій Коломієць, повідомляють Українські новини.

"Ми плануємо встановити межу алкогольних парів на рівні 0,3 проміле (у крові водіїв), але зараз чиниться скажений опір (з боку) Міністерства охорони здоров'я", - сказав Коломієць.

За його словами, для виміру вмісту алкоголю буде введено спеціальні вимірювальні прилади.

"Це буде апаратний контроль, і він не залежатиме від людського фактору", - зазначив Коломієць.

Він підкреслив, що якщо буде відповідна домовленість із МОЗ, то найближчим часом таку ініціативу буде введено в дію.

У чинному законодавстві відсутня припустима норма алкоголю.

Джерело: Українська правда.

Міністр внутрішніх справ, лідер “Народної Самооборони” Юрій Луценко після короткого відходу у політичну тінь, знову на видноті, він з головою кинувся у вир політичного життя України.

Його оцінки фактам, подіям і людям, такі ж, як колись, – відверті, гострі, часом образні. Це можна судити з його розмови з журналістами у Центрі політичного прогнозування “Високого Замку”.

 
Про наслідки «п’яного дебошу» у Франкфурті-на-Майні

Після історії у німецькому аеропорту, через який зчинили такий ґвалт українські політики, я мав розмову з одним із керівників німецької поліції. Дізнавшись про реакцію нашої влади, він сказав: “Я знав, що мене каратимуть за те, що відбулося. Але я не думав, що українські ноти протесту будуть через те, що ми вас відпустили… У вас дивна країна”. Я відповів йому: “У нас, знаєте, на носі – вибори. А країна у нас – гарна...”.

Якщо політиків судитимуть із газетних публікацій, без перевірки фактів, тоді, згідно з даними у пресі і в Інтернеті, депутатів не просто треба відправляти у відставку – їх треба розстрілювати без суду і слідства.

Створено аж три комісії з вивчення цього інциденту. Я впевнений у своїй правовій чистоті, а оцінити політичний і моральний бік мають народні депутати.

Готую позови до тих українських політиків, які безпідставно звинувачували мене у всіх ймовірних і неймовірних гріхах, вимагатиму спростування, вибачення. Ці позови стосуватимуться пана Шуфрича, Джиги. Не позиватимуся до пані Герман, яка проголосила неправдиву інформацію, що нібито “регіонали” лікували мого сина - бо співчуваю її горю…

Що стало причиною загибелі її сина в автокатастрофі? Ми взяли аналізи у трьох учасників цієї ДТП – жоден з них не перебував у стані алкогольного сп’яніння. Попередня експертиза каже про те, що після зіткнення з BMW задній міст вантажівки вилетів, декілька десятків метрів обидва авто пролетіли по дорозі. Це може вказувати на те, що швидкість легковика перевищувала 150 км.

Про критику Ющенка. І Тимошенко – як «руку Кремля»…

Віктор Андрійович останнім часом робить гучні заяви. Ні як міністр, ні як політик не хотів би критикувати його дії. Робив це тоді, коли це було суспільно важливо. Сьогодні критикувати Ющенка не страшно, та й не потрібно.

Головне, щоб він достойно завершив свій президентський термін. Я не хочу бути людиною, яка хоч чимось зіпсує ці останні часи операції “Евакуація”, яку очолює Віра Іванівна Ульянченко.

Хто-хто, а я добре пам’ятаю, як прем’єр Тимошенко планувала націоналізувати “Промінвестбанк”, який контролює левову (за 70 відсотків) долю української економіки. Але тоді Президент Ющенко, Голова Верховної Ради Яценюк і голова Нацбанку Стельмах зробили все, щоб передати 75% акцій цього банку “Внєшторгбанку”, банку Кремля. То хто ж тоді є “рукою Кремля”?

Є багато прислів’їв про шапку. Тяжка шапка Мономаха, але без неї ще тяжче. Не важливо, з песця вона чи з кролика, але хочеться цієї шапки, і все…

Про діячів, які розповідають про “руку Кремля”, про те, які вони мудрі, що вони зробили б (але при цьому нічого не роблять) - я навіть говорити не хочу. У такий тяжкий час, в який живе країна, вчиняти так, як роблять вони, - це і не по-чоловічому, і навіть не по-людськи. Будувати політику “чим гірше – тим краще” можуть лише негідники.

Я не наймався агітатором за Юлію Володимирівну. Як політика поважаю її за те, що, на відміну від багатьох чоловіків, вона, маючи величезний рейтинг, не молиться на нього, а використовує задля України. З помилками, з успіхами - але як може.

У жовтні минулого року Тимошенко запитувала, що я думаю про можливість приєднання до коаліції Партії регіонів, і чи не краще піти в опозицію. Я сказав: якщо ви зараз ідете в опозицію, то можете вже формувати президентські апартаменти: виносити з Банкової трипільські вази і думати, що поставити замість них. Це було комфортно і гарантовано. Перейшовши в той момент в опозицію, Тимошенко перемогла б на виборах президента. Я сказав: Юліє Володимирівно, рейтинг політикам дається для того, щоб вони використовували його для держави, а не для себе. І нагадав слова Бальцеровича: є політика L і політика U. Бальцерович каже: я, на жаль, пройшов політику L, коли падає рейтинг через необхідні життєві реформи. Потім йде паличка, і, якщо пощастить політику, починається U.

Бальцеровичу не пощастило. Кажу: Юліє Володимирівно, я не знаю, чи пощастить вам, але маєте зробити те, що потрібно країні.

Є політики, в яких рейтинг постійно 3-4%, вони його постійно онанірують, і цим тішать себе на всю країну: вгору-вниз – 3-4, 3-4 (показує характерний жест. – Ред.). Смислу для країни в цьому не бачу ніякого. Є політики, яким людьми і Богом дано 30% рейтингу. Покладіть їх на благо країни і зробіть хоч щось – навіть якщо це буде буква L. Але потім, на пенсії, не буде соромно згадати, що зробили.

Я не впевнений, що мої слова на Тимошенко подіяли, але вона діє саме так. Тому, незважаючи на всі помилки і невдачі, я підтримував і підтримуватиму прем’єра.

Про широку коаліцію

Юлія Володимирівна стояла перед складним вибором. Пробувала працювати з “імпотентами” - не могла, не голосують вони за потрібні закони ніяк. А з цього боку – “бандити”. Люди не дали їй на виборах стільки голосів, щоб вона могла обійтися або без “імпотентів”, або без “бандитів”. То що їй було робити?

Тимошенко не дали жодної можливості впливати на виділення рефінансування через Нацбанк. У всіх країнах Європи всі прем’єри виходять з кризи шляхом зв’язаних коштів, наданих банкам для відновлення власного виробництва.

Скрізь виділяють кошти, які можна використати на автомобілелітакобудування, на прокладання доріг. У нас же їх виділяють на те, щоб купити валюту, вивезти її за кордон - і щоб потім Фірташ нам показав по телевізору картинку країни, яка бідує.

Тимошенко не дали жодної можливості для фінансової підтримки реального сектору реального виробництва. Їй не дали змоги провести приватизацію, а зароблені кошти вкласти на підтримку виробництва. Президент категорично не пропускав жодного плану приватизації. За його прем’єрства приватизація восьми обленерго - це правильно, а за Тимошенко – це “зрада національних інтересів”.

У Тимошенко нема впливу на обласні держадміністрації, де “зав’язано” багато речей, - від використання бюджетних коштів до життєзабезпечення цілих регіонів. Такі “палиці у колеса” можна перераховувати безконечно.

Тимошенко відповідає за все. Їй потрібно приймати закони. З ким – “імпотентами” чи “бандитами”? Спробувала з одними – не йде. Прийшли інші, давайте пробувати…

Якщо без жартів, приєднання Партії регіонів до більшості у парламенті було потрібним. У такий кризовий період прийняття законів повинно відбуватися без поділу на ідеології, тим більше, що йдеться про економічні і соціальні закони. Об’єднання голосів було би корисним для країни.

З іншого боку, я був не згоден з текстом підготовленої ПР і БЮТ Конституції. Однак “ширка” не відбулася не через Конституцію. Це сталося через позицію Кремля. Рішення Януковича на Зелені свята, яке було несподіване для всього його оточення, крім пана Льовочкіна і пані Герман, було продиктоване інтересами російської політики. У Росії є президент, і він зовсім неодноразовий, як хтось сподівався. І в Росії є потужний прем’єр. Наскільки я розумію, Кремль, тобто президент Медведєв, не хотів прецеденту обрання президента у парламенті. А далі всі розумні люди все зрозуміють… Всі знають, хто контролює парламент Росії, і хто не хотів би обрання президента у стінах цього парламенту. На щастя, дискурси російської політики врятували Україну від широкої коаліції, яка тягнула за собою непродуману Конституцію.

Якби питання ненародженої мегакоаліції стосувалося лише планів прийняття Конституції, я аплодував би цьому розвалу. Але йдеться ще й про повний параліч роботи парламенту, який “регіонали” влаштують до кінця цієї сесії і з початку наступної. Тому сказати, чи виграли в цій ситуації люди, які не сприймають союз з Партією регіонів, я не готовий. Ми то виграли – але чи виграє Україна в умовах кризи без парламентської дієздатності?

Про кандидатів у президенти і їхні шанси на перемогу

Тільки у нашій країні кролик може вірити, що він – цар звірів. Я добре ставлюся до Арсенія Яценюка, зустрічалися з ним у робочій і неробочій обстановці. Впевнений, що Яценюк має бути у команді керівників нашої держави. Але не можу повірити, що у 35 років людина, не маючи жодного опертя у парламенті, може очолити державу і дати їй ефективний розвиток. Це буде дуже прикольно, але не ефективно. Нехай не ображається на мене Арсеній Петрович, але не вірю, що такий вибір: а) може статися; б) буде корисним для країни.

Глава держави має бути таким собі циніком, який вже все знає, все відчуває, для якого “прєлєстниє пєсні”, дифірамби і розповіді про те, який він Обама, не мають жодного значення.

Якщо, не приведи Господи, Янукович стане президентом, всі знають, хто буде міністром фінансів, енергетики, хто очолюватиме СБУ. Якщо, дай Бог, президентом стане Тимошенко – ми також знаємо, хто ким буде. А яку команду приведе Яценюк? Будь-який інший кандидат, крім цих двох людей, – це чистий Ющенко з невідомими нікому “любими друзями”, які будуть призначені за невідомими параметрами. І ми матимемо невідомий результат.

Не серцем, а головою маємо усвідомити: йде вибір між Януковичем і Тимошенко. Янукович після свого рішення на Трійцю вирішив не просто балотуватися у президенти, а, в разі своєї перемоги, скасувати політичну реформу Конституції. Це означає, що він хоче бути повновладним самодержцем з усіма наслідками. Він буде з усією командою фірташів, які сьогодні є головними небезпеками для Української держави. Кожен, хто неупереджено аналізує діяльність “РосУкрЕнерго”, пана Фірташа і його вплив на Януковича і, між іншим, Яценюка, чітко може усвідомити, що чекає Україну при маріонетках-бізнесменах з необмеженими повноваженнями. Я робив усе, щоб кучмістських повноважень не було у нікого, і не хочу повернення до тієї напівдиктатури. Мене, як і всіх, дістав бардак, як і всім, хочеться порядку. Але ціною диктатора-маріонетки в руках пройдисвітів і злодіїв – порядку не хочу.

За всіх образ, які є в суспільстві на Тимошенко, при всіх помилках, які вона допускала, і ще не раз, напевно, допустить, вибір простий: або ми отримаємо на чолі держави українського політика, демократичний устрій політичного і економічного життя країни, або диктаторський режим з контролем Кремля.

Якщо хтось вважає, що можна взагалі не йти на вибори, то це завершиться погано – крайня хата горить першою. Тому під час президентської кампанії я візьму відпустку і агітуватиму за кандидата у президенти Юлію Тимошенко.

Про особисту політичну перспективу

Ті, хто мене підтримував раніше, підтримують і тепер. Нічого немає поганого, що є більше тих, хто мене не любить, ніж любить. Я не наймався жиголо ні до кого. Є 20 відсотків людей, яких я влаштовую. “Народна Самооборона”, яку я намагався зробити командою, має малий рейтинг. Дуже шаную своїх депутатів, друзів, які стійко працюють у “НС”. Інколи вони роблять прикрі заяви, інколи навіть проти мене, але вони ніколи не зрадили принципів, не підвели команду. Однак вони не змогли добитися, щоб рейтинг “Народної Самооборони” прирівнявся, принаймні до рейтингу Луценка.

Чи можна повторити “НУ-НС”? Ні, не можна. Я не хочу нічого мати спільного з політичною силою Віктора Ющенка. Чому? Скажу про це, коли не буду міністром, а він - Президентом. Не вдаватимуся у деталі, але я глибоко ображений і глибоко зраджений багатьма речами, які Ющенко говорить не публічно – вони кардинально різняться з тими речами, які він каже на людях.

Оскільки я завжди сповідував об’єднання демократів, то працюватиму серед них. Стрижнем такого об’єднання може бути Тимошенко. Кажу так не тому, що хочу піти під чиюсь “парасольку”. Я був би щасливий у цьому житті і без міністерського, і без депутатського портфеля... Якщо буду затребуваний, то буду політиком об’єднання, а не представником чергової 3-4-відсоткової сили. Лише крупні політичні сили з усталеними принципами можуть дати Україні перспективу.

При зміні урядової команди міністром внутрішніх справ бути вже не захочу. Хотів би попрацювати у політичній площині. Я втомився підбирати слова “затриманий за скоєння злочину”, “людина, якій пред’явлено звинувачення”. Хочу бути таким, яким був, – веселим і прямолінійним.

Джерело: "Високий замок"

Одной из самых интересных новостей последнего времени для меня стал скандал с пьяным Луценко.
Есть 2 версии случившегося:
1) персонал аэропорта отказался впустить пьяного Юрия Луценко и его сына в самолёт, поскольку те бы ли сильно пьяны. Луценко разозлился, начал ругаться, биться, плеваться и вообще вести себя по-хулигански;
2) ничего такого не было, министр с сыном задержались на рейс или Юрий Луценко неудачно пошутил и местные копы его задержали.
Лично я больше склоняюсь к первой версии, помня о его хулиганском поведении в прошлом (например, драка с мэром Киева). Собственно, по моему мнению он должен был уйти в отставку еще тогда.
Регионалы не замедлили с реакцией. Процитирую "Корреспондент":
Як зазначають регіонали, Луценко "зганьбив Україну брудним скандалом, дискредитував ім'я українського урядовця, змусив світ напередодні саміту, на якому буде відбуватися інавгурація Східного партнерства, говорить про нашу державу як про таку, якою керують п'яниці і бешкетники".
Мне вот интересно, а почему регионалы так не говорили, когда ихний Калашников побил журналиста СТБ?
Каждый день поведение политиков всё гаже и гаже. Всё-таки отсутствие ответственности сильно портит людей.

Как вы думаете, уберут ли Луценко с поста министра после этого инцидента?

п,єса на одну дію. дійові особи: Поліцай. Український міністр син українського міністра Міністр та його син похитуючись підходять до входу в аеропорт. там їх зупиняє поліцай-охоронець Поліцай. Tickets. Український міністр. (мовчки дивиться на нього пяними каламутними очима) Поліцай. Tickets! Український міністр. (повертає голову до сина). Мммм... Син українського міністра. (пяно киває головою) Поліцай. Sie getrunken? Український міністр. Нам на-до на са-мо-льот! Поліцай. was? Український міністр. Да... Нас... На самольот. (жестом показує в бік летовища) Поліцай. Nein! Kann nicht betrunken! Український міністр. Шо? Поліцай. knnen nicht trinken! Український міністр. Шо? (повертається до сина) Син українського міністра. (кричить поліцаю наче глухому) Я унт май фазер лєтєть нах остен! Ты нас пропускать! Ферштейн?! Поліцай. Ich verstehe, dass Sie sind betrunken! Син українського міністра. Мля! Сышишь, ты хоть знаешь кто мы?! Майн фазер грос фюрер он Юкрейн! Український міністр. (шепче синові) Я ещё не фюрер... Син українського міністра. ...гросс полицай фюрер! Главный мент! Понимаешь?! Поліцай. Nein! Український міністр. Шо він хоче? Син українського міністра. Гроші. Український міністр. Багато? Син українського міністра. А хез... шас спитаю. хав мач ту зе фиш? Поліцай. knnen nicht trinken! Син українського міністра. Каже "сто евро". Український міністр. Та пішов він нахуй! Український міністр. (повертається до поліцая) Слухай, ти! Я, млять, міністр внутрішніх справ! Я вимагаю щоб мене пустили на самольот! Я в важній командіровкі! Поліцай. knnen nicht trinken! Син українського міністра. Шо ти сказав??? Ти мнє щас за мого прадеда замученого в концлагере в 44-м ответишь, фашист! Український міністр. (шепче)твій прадід на них работав в 44-м... Син українського міністра. за то что ушлі в 44-м і зарплату прадєду не виплатили! Український міністр. о! за ето можна! Син українського міністра. (штовхає поліція) Поліцай. Rufen Sie die Polizei! Син українського міністра. кого ти послав??? (б,є поліція по писку) Український міністр. так йому! хай помнять наших дєдов! Син українського міністра. на бля! (намагається дати підсрачника, але падає) Поліцай. Polizei! Син українського міністра. Ах ти ж мусор поганий! Український міністр. Е! Ти не забувай що у тебе батько міністр МВС! Син українського міністра. Ах ти ж фашіст!!! (вбігають поліціянти і починають крутити руки сину) Син українського міністра. Батько! где ты! Слышишь ли ты? Український міністр. (кричить щосили)Слышу!!!  Український міністр. (задоволений що вийшло краще ніж у Ступки починає співати) Этот день Победы порохом пропах!.. (синові одягають на руки кайданки.) Український міністр. (сує руку до кишені) Щас я вас блядєй!... Син українського міністра. (кричить) Постріляй їх нахуй всіх! Український міністр. (дістав з кишені телефон) Та йобанаврот! (кидає щосили в поліцаїв і знову лізе рукою в кишеню) Поліцаї хапаються за свої кобури, але міністр дістає з кишені червону книжечку з написом "Соціалістична партія". Український міністр. Та йобанаврот! (знову кидає її в поліцаїв і знову лізе рукою в кишеню. Поліцаї навалюються і на нього. та міністр встигає втретє щось витягнути з широких штанин. Поліції з острахом дивляться на ту річ і розгледівши відсахуються від міністра миттєво звільяючи його) Український міністр. Шо, бля? Всралися, бля?! Нате, бля! (тицає іншу книжечку кожному в пику)  Поліцай. (всі поліцаї перелякано шепчуть) Passport Israel... Passport Israel.... Passport Israel... Міністр стоїть посеред сцени, в витягнутій руці тримає паспорт Ізраїлю. Довкола стоять заціпенівші поліцаї. Трохи осторонь так само заціпенівші троє поліцаїв тримають з заломаними руками сина міністра.  Завіса.

http://pashyrey.livejournal.com/

Напиться как министр Луценко
чтоб полицаев замесить!
Пусть Президент даёт оценку,-
народ поймёт- и всё простит.
Простые эти полицаи
писать не станут протокол,
потратятся на лейкопластырь,
шепнут: "Лети в Сеул, хохол...",
припомнят де`довские песни
о Волге-матушке-реке,
взгрустнут о Фатерлянде тесном,
добавять шнапс к своей тоске.
Избитый фриц ко Дню Победы
вполне разжалобит брунгильд.
Мы с немцем- дальние соседи,
а значит, изредка- враги.