В одному гірському селищі жив чоловік, відомий тим, що ніколи не сперечався. Приїхав до нього кореспондент, щоб написати про нього статтю. І між ними відбулася бесіда: -Скажіть, це правда, що ви прожили 90 з лишком років і жодного разу ні з ким не сперечалися? -Так, це правда. -І що, взагалі ні з ким? -Взагалі ні з ким! -І що, навіть зі своєю жінкою? -Навіть з жінкою. -І навіть з дітьми? -Навіть з дітьми. -І що, за 90 років жодного-жодного разу? -Жодного разу. -Ніколи-ніколи ні з ким,...

Читати далі...

Звернулися два брати до Бога: -Навчи нас великої науки життя. -Добре, відповів Всевишній,-я прикличу вас, коли будете готові. Один брат вирішив чекати на знак з неба, а інший вирішив встигнути в житті якомога більше до тієї години, коли Бог покличе його до учнівства. Він збудував дім, посадив сад, виростив дітей, написав книгу, вчився у людей, вчив людей сам і поспішав, щоби встигнути якомога більше. Він лягав пізно, вставав рано, але весь час відчував, що багато чого не встигає, що...

Читати далі...

Мудрець запитав учня: -У чому полягає найсумніша трагедія людського життя? -Напевно, у тому, що людина не знаходить відповідей на свої питання?-відповів учень. -Ні,-промовив мудрець.-Трагедія у тому, що людина не ставить собі питань, на які треба доконче знайти відповідь. (с)

Один літній чоловік мав дуже слабке здоров'я. Одного разу він почув, як Бог наказує йому штовхати величезний камінь на своєму подвір'ї. День у день, місяць у місяць, рік у рік штовхав він цей камінь. Настав день, коли сатана прийшов до нього і спитав, наскільки далеко він пересунув камінь, штовхаючи його щодня. -Ні на дюйм,-відповів старий.-Я взагалі його не зсунув. -Ну ти й невдаха,-відказав йому диявол.-Бог ніколи не казав тобі штовхати цей камінь. Якби Він повелів би це тобі, то ти давно...

Читати далі...

Колись давно жив один дід. Жив він у старому храмі. До того храму приходили бавитися діти. Одного разу, коли найпустотливий хлопчик бавився на приступцях храму, до нього підлетіли три горобці. Перший горобець сказав: -Найвеличніша річ у цьому світі-сонце. Завдяки сонцю наш світ прекрасний. Але люди, що звикли до його світла, сприймають сонце як щось звичайне. Почувши це, другий горобець сказав: -Ні, найвеличніша річ у цьому світі-вода. Без води немає життя. Але люди, що звикли до її...

Читати далі...

Жив собі в селі старий чоловік. Він був дуже бідний, але навіть королі заздрили йому, тому що в нього був пречудовий білий кінь. Йому пропонували за коня нечувані гроші, але чоловік відповідав: -Цей кінь для мене не кінь, а товариш. Я можна продати товариша? Чоловік бідував, але не згоджувався продати коня. Одного ранку він не знайшов коня у ствйлі. Зібралося все село, і всі почали осуджувати старого: -Ти-дурний старий,-говорили йому.-Ми знали, що коли-небудь коня вкрадуть. Ліпше би ти його...

Читати далі...

До відомого жонглера прийшов чоловік: -Я хочу навчитися жонглювати, як ви,-сказав він. Жонглер дав йому три кульки: -Основа нашої майстерности-каскад, підкидання трьох кульок. Приходьте, коли опануєте цей трюк. Чоловік тренувався багато днів без успіху-кульки падали. Розчарований, він повернувся до майстра: -Не виходить у мене нічого. Чому? -Секрет не в тому, щоб уміло ловити кульки, секрет в тому, щоб правильно їх підкидати,-відповів жонглер.-Думати треба, як кидати, а не як ловити...

Читати далі...

Одного разу до старого вчителя бойових мистецтв прийшов учень і сказав: -Учителю, я-чемпіон країни з боксу і фрацузької боротьби. Чого ви ще можете навчити мене? Старий майстер помовчав хвилину, усміхнувся і сказав: -Уяви собі, що, гуляючи містом, ти випадково забредеш на вулицю, де на тебе чекають кілька здорованів, що мріють пограбувати тебе і поламати тобі ребра. Так от, я навчу тебе не гуляти такими вулицями. Не будь надто самовпевнений і не спокушай Бога. (с)

Жив собі цар, і все життя не давали йому спокою три питання: яка найголовніша пора?хто найголовніша людина?і яка найголовніша справа? Думав цар: "Якщо знатиму відповіді на ці питання, весь світ підкорю, здійсню все, що забажаю, і стане народ поважати мене, як великого мудреця" Без ліку людей приходило перед царя, цілий сонм вчених мужів, але на ці питання так ніхто й не відповів. Дійшли одного разу до царя чутки, що живе далеко пустельник один і що славиться він мудрістю. Велів цар...

Читати далі...

Вистромивши голову з гнізда, орленя побачило силу-силенну птахів, що літали внизу серед скель. -Мамо, що це за птахи?-спитав він. -Наші друзі,-відповіла орлиця синові.-Орел живе самотньо-така його доля,-але й він подеколи потребує товариства. Який же він тоді цар птахів? Усі, кого ти бачиш внизу,-наші вірні друзі. Вдовольнившись поясненням матері, орленя далі стежило за польотом птахів, віднині вважаючи їх вірними друзями. Раптом воно закричало: -Ой-ой, вони украли у нас поживу! ...

Читати далі...