хочу сюди!
 

Оксана

39 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «притча»

Борг повії…

Я не знаю автора, хто написав це,
але розповідь заслуговує уваги і її варто прочитати!
Якось влітку, в одному маленькому містечку, кілька днів йшов проливний дощ, який змусив усіх мешканців поховатись по домівках. Місто спорожніло і дощ дуже ускладнив життя людей. Пройшов деякий час, дороги сильно розмило, повінь завдала великих руйнувань і в місті почалася криза. Бізнес зупинився, грошей не вистачало і щоб якось вижити, люди брали товари та послуги один у одного в кредит.
Якось через містечко проїжджав дуже багатий чоловік і тому, що саме там його застала ніч, він вирішив зупинитися в єдиному маленькому готелі цього містечка.
Багач кладе дуже велику купюру на стіл і йде дивитись номери .
Хазяїн готелю зрадів, хапає ту банкноту і біжить, щоб віддати борг м'ясникові. М'ясник бере банкноту, та розраховується з фермером. Фермер мерщій оплачує свої борги постачальнику кормів - мельнику. Мельник хапає гроші і летить як на крилах, щоб погасити борг повії, якій він довгий час не платив, бо за часів кризи навіть вона надавала свої послуги в кредит.
Повія з купюрою в руці йде в готель, в якому зупинився багатій і віддає її господареві готелю, за останній раз, коли вона відпочивала у нього з клієнтами і не змогла заплатити через кризу.
У цей момент багатій, який весь час оглядав номери, аж до її приходу, каже, що йому нічого не сподобалося, бере банкноту і покидає заклад.
Ніхто не заробив жодної копійки, але тепер все місто живе без боргів і впевнено дивиться в майбутнє!
Мораль: якщо гроші крутяться у місцевому бізнесі -
кризи не буде!
Купуйте більше у маленьких магазинчиках та на ринках.
Надавайте переваги тому, що виробляють ваші земляки,
та ваша країна!
Якщо ваш друг має маленьке підприємство - купіть у нього!
Якщо ваш товариш шиє одяг - купуйте одяг у нього!
Якщо ваш родич виготовляє ковбасу - купуйте її в нього!
Якщо ваш знайомий пече хліб - купуйте у нього!..
Звісно не можна осягнути весь перелік необхідних речей без імпорту, але старайтесь надавати перевагу місцевим виробникам, адже більшість грошей, що забирається великими корпораціями йде з вашого міста, вашого краю, з країни!
Та коли ви купуєте у місцевого підприємця, ваших земляків - ви допомагаєте їм і собі. Ми всі у виграші, бо допомагаємо нашій економіці.

Про силу хреста

Троє дівчат йшли по залізничних коліях і опинилися між двома зустрічними поїздами. Потяги промчали, а всі троє залишилися живі. У цей час за їх спинами стояло троє бісів і сперечалися між собою.
- Ти чому її під поїзд не штовхнув?
Кажуть двоє третьому.
– Такий зручний випадок.
А той відповідає:
– Не зміг, на ній хрестик – і нічого в мене не вийшло.
– А ти свою чому не погубив, вона ж без хреста?
Питають другого.
– Так, на ній хреста немає, але коли вона виходила з дому, то осінила себе хресним знаменням, і я теж нічого не міг зробити.
У третього біса запитали:
– Ну, а ти чому позіхав? Вона ж у тебе зовсім не віруюча!
– Так-то воно так, але її мати перехрестила на дорогу й сказала: «Іди з Богом». Тут я безсилий - материнське благословення не маю права порушувати, тому що воно від Бога.
Знак хреста — глибокий вираз віри. Колись хрест був знаряддям ганебної смерті, а після воскресіння Ісуса Христа його, як зброю, ми використовуємо в боротьбі з силами зла.
«Без хреста не роби нічого: спиш ти чи встаєш від сну, працюєш чи їси, в дорозі чи пливеш по морю – усі свої дії освячуй животворним хрестом, і «не прийде до тебе зло, ані рана не приблизиться до твого тіла» (Пс. 30). Усі ворожі сили, бачачи хрест, тікають зі страхом»
Преподобний Єфрем Сирін.

Навчить розбиратися в людях...

Як часто ми помиляємося в людях, безумовно і повністю їм довіряючи? Та життя вчить нас тому, що наївність та щирість — це різні речі. І як же навчитися розбиратися в людях? Відповість ця коротенька притча:

[ Читати далі ]

Потерялся

А вы хорошо контролируете границы виртуального мира?

Притча про те, де насправді заховане щастя..

 


Притча про те, де насправді заховане щастя..
[ Читати далі ]

Мішок проблем...


 

Одного разу до Бога прийшла жінка. Її спина була зігнута під вагою великого мішка, голова нахилена вперед, а погляд спідлоба був тривожним і пильним.

– Ти втомилася, мила жінко? – Стурбовано спитав Господь. – Зніми свою ношу з плечей, присядь, відпочинь.

[ Читати далі ]

Актуальная притча.

Старая арабская притча.


Мудрец шел в пустыне и встретил Смерть.
- Куда идешь?- спросил он.
- Иду в Багдад, хочу убить десять тысяч человек,-ответила Смерть.
Через некоторое время  Мудрец узнает; в Багдаде чума, умерло сорок тысяч. Встретив снова Смерть, Мудрец спросил ее:
- Ты же сказала, что убьешь  десять тысяч, а умерло сорок. 
- А я и убила только десять  тысяч- удивилась Смерть.
- А остальные?
 - Остальных убил Страх.

Притча, яка вчить не тримати образ...




Притча, яка вчить не тримати образ...

Один чоловік купив на базарі овочів. Приїхавши додому, він виявив, що торговці замість товару поклали в його візок купу каміння.
Але він не поїхав назад і не став журитися, а продовжував жити як раніше.

І ось через сорок довгих років в його будинок постукали. Коли чоловік відчинив двері, на порозі стояли діди.

– Здрастуй, – сказали вони, – це ми обдурили тебе тоді, і ми прийшли попросити вибачення.

Чоловік відповів:

– Я пам’ятаю цей випадок. Але ви нічого мені не повинні: камені я викинув в той же день в яму. А ви сорок років носили їх у вашому серці.

Притча про белую лошадь

ПРИТЧА про БЕЛУЮ ЛОШАДЬ Из дискуссий и бесед со слушателями в курсе обучения УНИВЕРСОЛОГИИ про правильное отношение к действительности)
Была у одного бедняка белая лошадь.
И все соседи завидовали ему, говоря: «Как тебе повезло — у тебя единственного из нас есть такая красивая белая лошадь».
На что крестьянин отвечал: «Это не плохо и не хорошо — просто у меня есть белая лошадь.»
Но в один из дней белая лошадь ушла и не вернулась домой. Бедняк сбился в поисках ее. А соседи говорили: «Как тебе не повезло — твоя красивая лошадь ушла от тебя».
На что крестьянин отвечал: «Это не плохо и не хорошо — просто у меня была белая лошадь и она ушла.»
Однако через какое-то время белая лошадь вернулась к бедняку и привела с собой маленького белого жеребенка.
И опять говорили соседи: » Как тебе повезло — у тебя теперь белая лошадь и белый жеребенок!»
На что крестьянин отвечал: «Это не плохо и не хорошо — просто у меня теперь есть белая лошадь и белый жеребенок.»
Прошло время. У бедняка родился сын. Он вырос, стал кататься на белом жеребце, упал и сломал ногу.
И вновь соседи сказали бедняку: «Как тебе не повезло, какое горе — твой единственный сын пострадал из-за твоей лошади».
На что крестьянин отвечал: «Это не плохо и не хорошо — просто мой сын упал с лошади и сломал ногу.»
В это время случилась война в тех краях, и всех соседских сыновей забрали на войну, где многие погибли, а остальные вернулись домой калеками.
Сына бедняка на войну не взяли из-за сломанной ноги. Нога со временем зажила, сын женился, у него появились дети.
И опять стали говорить ему соседи: «Как тебе повезло, ты такой счастливый — твой сын не попал на войну, он остался жив и у тебя есть внуки!»
На что бедняк ответил: «Мы никогда не знаем, что хорошо, а что плохо — просто мой сын остался жив и у меня теперь есть внуки…»(с)
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
164
попередня
наступна