хочу сюди!
 

Natalia

43 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «мова»

Бідні круки!


Українці мають найстаршу і найдосконалішу в Світі мову! Вона мелодійна, співуча, рішуча, наукова, конкретна, коротка, сприяє оздоровленню людей, коли нею співати пісень. Українці мають мольфара мови — Тараса Шевченка, що відібрав найкращі слова які покращують процес думання. Але українцям мало виявилося 25 років, аби перейти на державну мову, вони не бажають бути розумними і переможцями, продовжують залишатися рабами московського світу. Добре, хоч з мовою нам поталанило!

Як же тяжко воронам агітувати дітей за їхню мову!?


Цькування української мови


Вороги України починають інформаційну компанію цькування редактора газети “Чортківський вісник” Мар’яни Полянської за її статтю у власній газеті з назвою: “Жиди чи Євреї?”

Вже є купа дописів, звинувачень, але не знайду саму її статтю, що спричинила розгортанню

самої компанії цькування. Тому судити доводиться з уривку світлини статті в “УНІАН”. Нічого там кримінального не знайшов, але, судячи з тої ж світлини, маю думку, що причиною справжньою скандалу є надрукований в тій самій газеті витяг з праці Ірини Фаріон у розділі “аксіома” назва (на світлині подана не повна) не зрозуміла, але починається з “ЧортківЧ..”, а саме: Редакцію нашого вісника часто запитують: чому ми вживаємо слово “чортків’яни” замість чортківчани. Подаємо думку авторитетних вчених, письменників. Ірина Фаріон, доктор філологічних наук

“Назва мешканців населених пунктів (катойконіми) і назви народів (етноніми) містять у собі важливу історико-етнографічну інформацію, тому їх будова потребує чіткої вмотивованості через визначальні мовні засоби. До них належить найпродуктивніша словотворна модель із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -ка (у формі жіночого роду), та -ці (у формі множини). Харків — харків-ець, харків-ка, харків-ці; Бердичів — бердичівець, бердичівка, бердичівці; Чортків — чортківець, чортківка, чортківці”.

Тобто, ледве яка маленька, хай місцева, хай накладом у тисячу примірників, газетка почне вчити українців української мови, не суржику, одразу знаходять тисячі причин звинувачувати редактора ледь не у фашизмі. Навіть такі потужні світові держави, як Ізраїль і РФ, тут як тут, або закликаються агентами їхніми на допомогу! Хоча визнати, наприклад, ними самими організований геноцид українців через голодомори неоднаразові, вони чомусь часу чи бажання не знаходять, валячи все на бідного Сталіна. Може тому, що власне “рильце в пушку”.

Мабуть агенти інших країн мають конкретне завдання не дати українцям привести до ладу власну мову. Сприяти множенню суржику і брехні.

Українцям — українську мову

23 листопаду створена Петиція до Президента №22/041132-еп

Про оголошення 2018 року роком української мови.

На заклик підтримати петицію відгукнулися і підпис власний поставили вже більше 400 громадянин України!

Прошу друзів підтримати!

Аби потім не дивуватися


Заборонити серіал Свати

Заборонити негайно!!!

Я приїхав до України з РФ у 1989 році.

Приїхав, бо відчув, що між Україною і РФ буде війна!

Аби війни не було, щоб не було причини для кремля захищати в Україні російськомовних я сам у 1993 році перейшов на українську мову. Дітей віддав до Української школи. Не міг зрозуміти, чому українці, ніби-то патріоти “какають” на власну державу, вживаючи російську мову. Адже цим вони знищують українську економіку і водночас піднімають міжнародний авторитет майбутньому агресору. Особливо це гостро діє в час Світового Інтернету. Замість розвивати власну науку, військо вишколювати, модернізувати, Україна, навіть за президентство “націоналіста” Ющенка витратила на навчання російської мови 3 млрд грн за рік, готуючи сепаратистів і роззброюючи армію.

Заспокоївся, коли прочитав Корнегу. “Людина — істота не логічна!” Українці — мудрі люди! Просто занадто ліниві. Коли треба напружити сіреньку речовину і хоч спробувати перейти на українську, вони знайдуть тисячу причин, аби не напружуватися. Ніяка логіка тут не діє! Коли людині не вигідно, вона зроду не визнає, що вона не права!

Сьогодні, дякуючи російськомовним українцям, зокрема, Зелінському, РФ стала нашим ворогом! Не тому, що Путін — кака! Тому, що українці дивляться серіали Зелінського! РФ воює з Америкою за Аляску на теренах України, бо економічно їй це вигідно! Знайти сотню тисяч вбивць і навчити їх вбивати легше, ніж тих самих вбивць навчити англійської мови, чи української, чи будь-якої іншої мови! Як сюди додати, що російськомовна людина в кілька разів легше піддається на агітацію! Плюс, не треба агітатора навчати якійсь мові. Плюс, ще не треба навчати мові терористів, шпигунів, агентів, спостеригачів. Вони легко губляться серед мільйонів російськомовних, навіть більшість україномовних може їх прийняти за своїх, дякуючи оточенню російськомовних. Так, плекаючи російську культуру, “українські політики” і “українські культурні діячі” підготували ґрунт для окупації.


Сьогодні, РФ — окупант!!!

Різні джерела повідомляють, як мінімум, про десятки тисяч лише вбитих!!!

Півтора мільйона лише офіційних біженців зареєстровано, це ті, що втекли до України!!!

Вулицями українських міст і сіл швендяють тисячи кремлівських терористів, шпигунів і агентів, агітаторів за краще життя в Криму, ДНР, ЛНР і РФ! Новини переповнені повідомленнями про вбивства кращих синів України, вдома, навіть у Києві!

Вбивши чергового українця, вбивця, на теренах України, може душевно відпочити, підняти настрій, переглянувши серіал “Свати”, або “95 квартал”, поаплодувати Зелінському, може й проголосувати за серіал “Свати”! “Українські” культурні діячи, роблять все, аби вбивці почувалися в Україні, краще ніж вдома!

А “українські” “патріоти”, що дивляться серіал “Свати” - їхні поплічники! По перегляду серіалу, вийдуть на вулицю, обсмокчуть з “випадковим” перехожим серіал “Свати” і на питання цього ж кремлівського терориста, наприклад, де живе Василь Батькович, любенько покажуть, ще й розкажуть коли його можна підкараулити і де! І не тому, що любять Путіна, а просто, слухаючи російську, вони тішаться, в мізках не спрацьовує сирена: “Атас! Ворог! Окупант!”

Раді Бога!

Не сприйміть мою сповідь за критику!

Я ж в душі, все ще залишаюсь російськомовним!

Тому, це скоріше, самокритика, бо це у мене не спрацьовує сирена!

Це, я після спілкування з випадковим перехожим, намагаюсь згадати, якою мовою він до мене звертався? А це в умовах війни треба якось лікувати у всіх.

Розуму у Зелінського замало, аби екранізувати, хоча б твори Євгена Дударя, чи тисяч інших українських гумористів. І олігархи, за власну шкуру дбаючи і копійки, певно не дадуть на справжню українську комедію.

Тому, мінімум, що треба негайно зробити, це заборонити серіал “Свати”. Хай будуть хоч копійкою покарані спонсори російськомовного, тупого серіалу, який сприяв окупації України військами РФ.

Три причини вживати фемінітиви в українській мові

Фотографка, i фотографиня i фотографеса — усi три варiанти правильнi. Вони не суперечать словотвору української мови. Але який з них залишиться в мовi, а який вiдiйде в небуття — це ми побачимо з часом

Языковой вопрос - кто нам ближе

Кто нас быстрее и легче поймёт и кого мы поймём быстрее и легче.
Моё мнение -- нужно переходить на латиницу с кирилицы 

Міфи про українську мову, в які треба перестати вірити

Навколо української мови склалося чимало міфів, пов’язаних з її формуванням, історією розвитку тощо. Її називають відгалуженням чи діалектом російської, вважають, що вона насичена галіцизмами і що, крім Західної України, нею більше ніде не розмовляють. Стверджують, що її можна і не вивчати, адже всі навколо розмовляють російською (крім хіба що Західної України) і одне одного й так розуміють.

Усі ці міфи — наслідки імперської політики Росії, що вона століттями провадила задля придушення української ідентичності. За вказівкою Кремля на підвладних землях українську мову неодноразово забороняли, спотворювали, штучно поповнюючи не властивими їй словами, створювали хибні теорії про її походження, зокрема, про близькість до російської мови.

Мова в різних областях

Не скажу, що була у всих областях України, але коли буваю десь в інших місцях намагаюсь постежити за характером людей, подивитись на їх побут, послухати мову і почути нові слова. 
От наприклад в Черкаській області зайшла розмова про смачну весінню травичку, яку в Дніпропетровську завжди називали і називають - черемша.



Навесні навіть наш кіт любить поласувати цю смачну цікаву рослину, а салат з неї взагалі обожнює.
Ну такий собі він у нас гурман cat lol
Так от в розмові з місцевими жіночками я кажу, що люблю їсти салат з Черемшею. 
А вони запитують у мене:а що то таке?
Ну я розповіла: отаке, таке, навесні продається, на смак як часничок...
Аааа - так то Леверда - кажуть мені вони.
hypnosis Цо то є, леверда? lol  
Ось так дізналась про іншу назву цієї смачнючки mmmm

А влітку розпочалась пора варити варення, та робити на зиму різні ласощі.
Знову розмовляю з Черкаськими жіночками.
Кажу, що люблю перетирати чорну смородину з цукром і робити желє з червоної смородини.



А вони мені кажуть: Так то ж СПОРИШКИ umnik


І що цікаво - чорна то у них смородина, а червона - споришки smile
Знаю, що червону смородину ще називають ПОРІЧКИ.
То тут якась видозмінена назва.

А у вас як? smile

Ознаки унікальності української мови

ОЗНАКИ УНІКАЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Є БАГАТО МІФІВ ЩОДО ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, ПРОДУКОВАНИХ ПИСАКАМИ, ЩО СКІНЧИЛИ “ТРИ КЛАСИ Й ЧОТИРИ КОРИДОРИ”: ЩО УКРАЇНСЬКА МОВА – ДІАЛЕКТ РОСІЙСЬКОЇ, ЩО ЦЕ – ПРОДУКТ СХРЕЩЕННЯ ПОЛЬСКОЇ ТА РОСІЙСЬОКОЇ АБО ПОЛЬСЬКОЇ ТА ДАВНЬОРУСЬКОЇ…

А професор Костянтин Тищенко стверджує, що з-поміж 82 специфічних рис української мови (звукових і граматичних) 34 є виключно українськими. Це нищить будь-які теорії “діалектності” та “схрещення”, – пише блог “Чиста мова”.

До речі, ексклюзивних українсько-білоруських рис є 4, а українсько-російських – жодної (ось вам і “особлива близькість” української та російської мов). Аналогій, водночас спільних з іншими мовами: верхньолужицьких і білоруських по 29, нижньолужицьких 27, полабських 19, словенських 18, російських 11. Показово, що решта слов’янських мов (половина: 7 з 14) має з українською по 20-21 спільній риси на півдні і по 22-23 спільні риси на заході, що достатньо унаочнює справжні історичні зв’язки української мови та її справжнє місце в колі слов’янських мов.

Цікаво, що “українське” фарингальне щілинне “г”, що походить зі старого “g”, засвідчене в верхньолужицькій, чеській та словацькій мовах, а старий звук вимовляється як “і” в українській, нижньолужицькій, полабській і хорватській мовах.

Наводимо деякі з унікальних рис української мови за Тищенком:

Збереження старого індоєвропейського -р на кінці складу (матір).

Специфічно українські суфікси -інь, -ощ, -енк (далечінь, солодощі, поштаренко).

Специфічно українські префікси якнай-, щонай- (якнайкращий, щонайгірше).

Займенники з префіксоїдами будь-, казна-, хтозна (будь-хто, будь-коли, казна-куди).

Прислівники з часткою -не- (де-не-де, коли-не-коли, хто-не-хто).

Пестливі форми прислівників (поволеньки, тепереньки, теперечки, тутечки, тамечки, недалечко).

Пестливі форми дієслів з суфіксом -оньк-: їстоньки, питоньки, гулятоньки.

Сполучник ЩО у специфічних синтаксичних структурах: книжки, що по них послано; земля, що він її продав.

Праслов’янські закінчення дієслів дати, їсти, розповісти: даси, їси, розповіси.

На відміну від решти слов’янських мов, інфінітив українського дієслова “бути” має кореневу голосну У, що вказує на можливу іранську індукцію, наприклад, на перське BUDAN “бути”.

Поряд зі звичайним аналітичним майбутнім (буду робити, будеш писати), яскравою й унікальною серед усіх слов’янських мов морфологічною рисою української є синтетичний майбутній час дієслів недоконаного виду (робитиму, писатимеш) з аналогією в романських мовах. На давність його вказують засвоєні, очевидно, з української південнобілоруські форми та релікти цього явища у вологодськов’ятських говірках.

Форми з повторенням префікса -по: попоїли, попождеш, поповиздихали б. Показово, що цих форм не підтримують ані школа, ані ЗМІ, однак вони поширені в Україні повсюдно і послідовно регулярні.