П’ятниця
- 02.10.09, 22:33
П’ятниця названа від "п’ятий", їй покровительствує Венера (Афродіта). Це цілком жіночий день. У слов’ян він пов’язаний з Мокошею (в християнстві її заступила Свята П’ятниця), яку надзвичайно шанують українці, бо вона є покровителькою шлюбу, Богинею Роду, хранителькою домашньго вогнища. П’ятницю уявляють літньою жінкою з вінком на голові. Її зображення здавна чіпляли біля криниці. Кожна п’ятниця є поминальним днем - саме в цей день тижня згадують своїх покійних родичив. Тому в п’ятницю не можна працювати голкою, ножицями, веретеном, щоб не проколоти душі померлихБогині П’ятниці в сиву давнину передувала Баба Яга, проте за останні кілька століть її образ набув негативного чи навіть дещо страшного вигляду, хоча в усіх казках вона завжди допомагає героєві, котрий виявився сміливим і проявив свою кмітливість. За дослідженнями Олександра Потебні та інших фольклористів, Баба Яга є родоначальницею, Предкинею - саме такою вона під різними іменами шанувалася ще в трипільців, скіфів, слов’ян
Лозко Г.C. "Українське народознавство" Харків 2005. С. 217.
П'ятниця - день, сприятливий у коханні, цього дня найкраще свататись, справляти заручини тощо. Народжених у п'ятницю чекає щасливе сімейне життя.Українські традиції /Упорядник О. В. Ковалевський.- Харків : Фоліо, 2003 С.374-375(Артур Ярещенко. Етнографічні особливості України)
П'ятниця — молода дівчина, не зла, хорошо одягнена. Якщо помітить (а вона знає, що хто робить і що про неї думає), що хто-не-будь протягом декількох п'ятниць пряде, пере білизну, луг робить для білизни, то вона приходить до того і просить, щоб той покаявся. Якщо не покається, то пошле нещастя, пропасницю. Якось П'ятниця прийшла до одної жінки, яка прала білизну кожної п'ятниці; вона переконувала її, але та не послухалась. Тоді П'ятниця запропонувала їй: «Що ти хочеш: я візьму у тебе дитину, чи пошлю на чотири роки пропасницю?» Жінка погодилася на останнє. П'ятниця, помітивши міцне здоров'я жінки, послала слідуючу кару: жінка одного разу в п'ятницю пішла прати білизну на кладки, на неї кинулася жаба і вп'ялася в обличчя і ніяк не можна було відірвати. Тоді вона пішла в Київ і там її врятував один старик.(ІМФЕ, ф. 3-5, од. зб. 313, арк. 2. Зап. у другій пол. ХІХ ст. М. Білозерський. Легенди та перекази / Упоряд. А.Іоаніди. - К., 1985. - С. 46).
2
