Обереги древні впали,
Честь і совість занепали – бо прире-че-ні
Сини й доньки утікають,
До Канади, до Китаю – до Німеч-чи-ни.

Опустіли гради й села,
Вийшов геть з них дух веселий – кожен за сво-є
Бо колись підступно й тихо
Вдарило духовне лихо – "благовіс-не-є".

Із славетним-Святославом
Полягли відвага й слава – в полі Ди-ко-му
І як тризну відспівали
Україна слабка стала – чолові-ка-ми.

Бо лакеї лицеміри,
Сплюндрувавши рівень віри – доброволь-чо-ї
Вишиванками укрили
Нечестиве панське рило – й мстивість вов-чу-ю.
Ним і заповідь прадавня,
І кургани стародавні – розпана-ха-ні
Й нагнітає, аж упріла
Ця ментальна дрозофіла – наш дім стра-ха-ми.

Хоч не сіє і не паше,
На полях офшорна шашіль – твань болот-на-я
Та за срібляники зради
Сіє підлість в стольнім граді – ферма бот-на-я.

Ходять-бродять, кричать пробі
Зазомбовані холопи – в граді Ки-є-ві…
Я молюсь силі Всевишній:
– Вкопай їх, як можна глибше - в вали Змі-є-ві*…

* – вали Змієві – українські оборонні споруди прадавніх часів

…не заперечую проти поширення, покладення на ноти та виконання в стилі Володимира Семеновича)))

15.03.20