Шість ранку за стамбульським часом, п'ять за київським. Ще темно, але треба, не зважаючи на вчорашню втому, сповзати з ліжка, в душ, та снідати.
Муедзін із мінарета зовсім неправославно виє щось незрозуміле (і як вони так можуть на тверезу голову?), а я іду снідати. Так, свята неділя, і я б із задоволеням краще збирався на службу і рідному, Свято-Миколаївському храмі, але місія є місія. Ніхто не обіцяв що буде легко.
Чую як по корідору готеля ворушаться інші члени української делегації. Їм теж сьогодні бігати за невтомним Президентом. Він, до речі, не так далеко від мого номеру, на цьому ж поверсі. І якщо нам важко, то йому потрібно бути ще й мозоком та рушійною силою всієї команди.
Отже іду снідати у гарний ресторан, з видом на Босфор. Ще темно, але світанок застає мене, коли, не зважаючи ні на що, я намагаюся впихнути в себе хоть щось, бо втома і багаторічна звичка не їсти нічого зранку у неділю, невпинно сперечаються із лівою напівкулею мозку. Чайкі підлітають до вікна та регочуть з мене. Логіка та раціо нарешті перемагають і я з'їдаю невеличку порцію рису – це вітають перші промені сонця, та якісь неймовірно великі ластівкі. Скуштувавши горішків, та насіння кабака, якє у турків так і називається «Kabak», топаю виселятися.
А потім, в очікуванні Президента, розмовляємо із Rostyslav Pavlenko Моє головне питання – як, за його, думкою, пройде об'єднавчий Собор Української Церкви, чи знов наши (ну не стільки наші, а представникі альтернативних патрархатів), не спотворять і не знищать гарну ідею про об'єднання своїми амбіциями та незгодою. Ростислав запевняє, що процесом керує Господь Бог і особисто Патріарх Варфоломій, і якщо заколотники не поважають волю Господа, то як вони зможуть дивитися в очі Патріарха Ойкумени? Собор обов'язково збереться на ньому буде обраний Предстоятель Української Церкви і вона отримає своє місце у Диптиху. Переєстрація церковних громад повинна відбутися, щоби не вводити в оману людей, якщо храм український, то він має так і називатися, якщо неканонічної церкви патріархату альтернативної орієнтації, то це теж має бути відображене у назві. Так що молимося, парафіяне, все буде добре. Ми себе визнали, світ визнав нас, тепер залишилися лише технічні питання.
Президентський кортеж летить по Стамбулу до промзони. Україна налагоджує співпрацю із заводом, якій виробляє абсолютно мирні безбілотникі, що здатні вражати самі знаєте кого, зарядами із точністю навіть понижче спини. Кожен «літачок» несе полум'я божої любові для заблудших бурятів, співвідносний силі удару семі легіонів ангелів (тротіловий еквівалент мені назвали, але зауважили, що це тайна сповіді). У подарунок члени делегації отримали по наборчику «зроби сам». Отже, зберу бєзпілотник, та буду використовувати для освячення висотних будинків. До речі, двигуни для цих знарядь Перемоги, виробляються у Запоріжжі.
Тепер їдемо до аеропорту і на південь – в Анталію.
