хочу сюди!
 

Кристина

34 роки, діва, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «діточки»

Сентименти вам проти ночі

Малюк помер під час пологів, і мамі дали потримати його на прощання … Те, що сталося далі, не описати …

Кейт і Девід Огг дуже любили один одного, але для повного щастя парі не вистачало дітей … Довгий час Кейт ніяк не могла завагітніти, і тільки через 3 роки після весілля лікар повідомив їй радісну новину – у неї буде двійня! Майбутні батьки були на сьомому небі від щастя. Вони почали готуватися до появи малюків на світ: прикрасили дитячу кімнату, купили манежі і багато-багато іграшок.

Для Кейт і Девіда передчасні пологи на шостому місяці вагітності стали ударом … Жінка народжувала важко. Той день став справжнім випробуванням як для неї, так і для двійнят. Кейт згадує, що після пологів до неї з чоловіком підійшов лікар і запитав, придумали вони вже ім’я для свого сина. Вони відповіли, що назвали хлопчика Джеймі. Тоді лікар з сумом в очах подивився на них і прошепотів: «Вибачте, але ми втратили Джеймі». Почувши це, Девід повільно опустився на ліжко. Кейт попросила дати їй потримати сина, щоб попрощатися з ним. Хлопчик був дуже холодним. Жінка попросила чоловіка лягти поруч, щоб зігріти Джеймі своїм теплом. Вона поклала маленьке тільце собі на груди і почала розповідати дитині, як сильно вони з татом чекали його і яка в нього є чудова сестричка. Вони розповідали синові, що вдома на нього чекають дядьки й тітки, бабусі з дідусями. Вони говорили з ним і плакали.

А потім, несподівано для всіх, Джеймі вдихнув, видихнув, знову вдихнув, відкрив очі і взяв Девіда за палець своєю крихітною ручкою, яка була лише трохи більше нігтя. Джеймі ожив!

Лікарі не знали, що сказати. Вони не знайшли жодного медичного пояснення цьому диву – по-іншому і не скажеш.

Через два роки в родині сталося поповнення – у двійнят народився братик.

Що ж стосується Джеймі, він росте щасливою, здоровою дитиною і не перестає радувати своїх батьків.


http://blyskavka.top/maliuk-pomer-pid-chas-polohiv-i-mami-daly-potrymaty-ioho-na-proshchannia-te-shcho-stalosia-dali-ne-opysaty/

Першовересневе

Сьогоднi бачила,як мама, затиснувши букет пiд пахвою, тягнула першокласника:
-Я тебе не обманюю!Тобi там сподобається!Там багато таких хлопчикiв i дiвчат!Там буде весело!Ми ж про школу вже говорили!
А вiн,упираючись ногами в землю,вiдповiдав й:
-Ти так i про балет i виставки казала!Я передумав!Я хочу в село,до дiда!!!

Дуже сентиментально

АНГЕЛИК
Над обрисами білої хмарини
Хтось кроками непевними ходив.
Був схожий на святого й на дитину,
Котру на світ ніхто не народив.
Випрошував у Неба собі крила,
Всього лиш два, щоб політати, бігме.
- Тебе нема, тебе не народили -
Казало Небо. - Й тут не місце іграм.
- Ти подивись: бруднющий, мов заброда,
Обдерті лікті - не дай Боже, лихо...
От розкажи: ти де ночами ходиш?
Малі вночі сидіти мають тихо!
І одягло малого в білу льолю,
І німба в кучері вплело дитині тісно.
А він дивився сумно на тополю:
От як на неї в білій льолі лізти?
Дививсь на Небо пильно і невтішно:
Хоч би в оренду вже дали ті крила.
Та Небо строге - хоч малий безгрішний,
Але його, таки, не народили.
В Неба все просто, чітко і зразково,
Не має сентиментів необачних.
Малий не знає, що це - колискова,
Бабусин пряник, дідова балачка.
Малий не знає тата. І про маму
У нього спогадів лише на півтриместру.
А далі - щось таке, як амальгама.
І гуркіт хірургічного оркестру.
І біль, і кров, і смерть холодна й синя.
Лоток медичний, як воєнні цинки.
І без могили. Небо - то яскиня,
Куди приймуть і отакі обжинки.
Малому що? У Небі йому мило.
Він, взагалі, не наріка на долю.
Йому б ще політати, йому б крила,
Йому б присісти на оту тополю.
Йому на хвильку подивитись в очі
Тій, що він міг би їй сказати - Мама...
А Небо поступатися не хоче,
Буква закону - також амальгама.
Малому що? Нема ні сліз, ні горя -
Білій собі між білими хмарками.
А він вночі до блиску чистить зорі...
Щоб світлі сни були в його немами.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1854839718087623&set=a.1391557327749200.1073741828.100006848384255&type=3&theater