... я прокинулась рано, треба було збиратись на конференцію в Пущі. День був гарний, вирішила взяти з собою дітей. Він ще спав, поки я збирала дітей. Перед виходом я його розбудила, щоб попрощатись. Він прокинувся і сказав, що ми не підемо поки він не проведе з дітьми урок англійської і грузинської. Діти нили, бо налаштувалися іти. Але він настояв. Ми вийшли лише через годину, домовившись, що повернемось десь біля 10. Коли ми повернутись, двері в квартиру були зачинені. Він ніколи вже не повернувся додому...    (Мирослава Гонгадзе)