Стражденна наша Україна-
Що не століття то... війна!
Втрачаєм знов за сином сина,
А враження - кінця нема...((

Прокинувсь біс, харкає лихом
Та сіє паніку і страх,
Крадеться так зловісно, тихо
І тільки ненавість в очах.

Історію перевернути,
Коріння нанівець звести...
Це божевілля не збагнути,
Лиш брати "вила" та іти!

Змітаючи шляхом кривавим
Все, що так жити не дає
Бо на життя! ми маєм право
Єдине лиш! Твоє й моє...

Лиш на життя - не виживання!
Терпіти? сили вже катма.
Колишні марні сподівання -
В жадоби совісті... нема!