хочу сюди!
 

Ирина

35 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «кіборги»

наші сонечки

Вчитель, айтішнік, таксист, далекобійник, тракторист, студент... вони знищили руский спецназ ,,Вымпел,, і начштабу бригади...
Ось це українська кров!!!! Козацька кров!!! Героям Слава!!!


про кіборгів!

Російська армія - найсильніша армія на континенті. Всього за 24 години вона могла б взяти Київ, за 3 дні - Польщу і Прибалтику, а протягом тижня вийти до Ла-Маншу .  Якби на її шляху не стояв проклятий донецький аеропорт .



про одного кіборга

Позывной «Наркоз». Киборг. Когда подошло время ротации в терминале Донецкого аэропорта, выяснилось, что заменить врача-анестезиолога 2 батальона 95 бригады ВДВ Сергея Архангельского не на кого…

Сергей не раздумывая сказал, что ребят без медицинской помощи не оставит, и остался в терминале. Две ротации он был не только врачом – ангелом-хранителем для ребят, но и Воином.

Человек с большим и добрым сердцем, активный участник Евро Майдана, будучи в составе мобильных групп медиков, оказывал помощь не только пострадавшим на Майдане, но и бойцам Беркута.

Как Человек, который давал клятву Гиппократа, он не мог бросить умирать людей, не смотря на то, что они были по ту сторону баррикад. Когда стало понятно, что на Донбассе война, он сам пошел в военкомат и записался добровольцем.



Кіборгів труїли газом :(


Ось лінк на статтю http://news.ukrhome.net/content/54512307/   обережно 18+

Факти вражаюче-страшні, це ясно. Одразу згадалося, як труїли газом в Одесі 2 травня минулого року, далі "Норд Ост" - там теж був газ. 
Коротше кажучи: знову почерк ФСБ.
А здивувало те, що це визнало ОБСЄ. Їм порчу відробили? Чи це якийсь нам незрозумілий хід?

Олег Міцак у полоні в Донецьку. 18+

От цікаво: чи наважився би хтось із того натовпу покидьків накинутися на кіборга без наручників? 


Замість добранічу. Добре, що вони є - справжні.

Я прийду з війни і гляну в очі
Тому, хто каже, що жити не хоче.
Кому набридла робота, нудне телебачення,
Розповім трішки, що бачив я...
Кому надто зимно вночі, 
сильна спека днем,
Чекали задовго таксі, змокли під дощем,
Як ми боялись заснути, навіть на мить,
Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.
Та ми звикли спати під шум мінометів,
Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...
Ми спали, там, брате, у ямах холодних,
Де гріють лиш мрії і туга за домом.
Бувало, що пили воду з калюж,
Вечеря для десятка - один підсмажений вуж.
В нас не було простуд, а може й були.
Ніхто і ніколи про це не говорив.
Найстрашніше, до чого там звикаєш,
Це, що кожного дня когось втрачаєш..
І не знаєш... може завтра ТИ...
Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...
Ми не герої, як ви говорите...
Тут люди дуріють, стають душевно - хворими...
Це все від війни... від великого горя,
Але більшість - сильна. Сильніша крові і болю...
Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,
Ми тут, бо так само хочемо миру...
І навіть, коли я лежу в окопі,
Ніколи не думаю про могилу...
Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,
Як же хочу скинути з себе броню...
Допоможи, полюби життя,
Там де мир, там - щастя.
Не шукай собі зла.

_____________________________
Автор невідомий, але написано на фронті.
Фото - кіборги з 95 аеромобільної бригади. Дуже виразні очі.



Сьогодні - день жалоби за загиблими у ДАПі

По лінку інтерв'ю Кіборга, читайте, цікаво.
http://www.radiosvoboda.org/a/28239881.html
Слава нашим Героям!!!
Сторінки:
1
2
4
попередня
наступна