Знову на місто ніч впаде,
Знову до тебе сон не йде,
Привід є не змикати вій –
Ти знаєш, що зазвичай я твій.

Ти надто далека, ти вкрай близька,
Ти мила, жорстока, ти будь-яка.
І вранці ми все почнем з нуля,
Бо лише одна на двох земля.

Люба, ми нікчеми, ми нічого ще не встигли, люба,
Єдине ми вмієм робити - заклопотаний вигляд, люба.
Вдаємо, ніби... о! – зосереджено займаємось розмноженням,
Насправді то просте демографічне шахрайство (вибач Боже нам).

Люба, розмножуватись з тобою повільно, люба –
Це задовольняє, і досить-таки стабільно, люба,
Та, слухай, люба, є багато форм задоволення – від помсти до цукерок,
Слухай, люба, безліч є шляхів щодо розмноження, кращий з них – ксерокс.

La nuit personne ne peut t'aider
Tu as ferme tes yeux vides
Ta nuit, le temps que tu vacilles
Fe suis toujours a toi, ma vie

Tu es mon paix et mon tracas
Ma voix et mon je-ne-sais-quoi
Nous deux sommes nes pour faire l'eclat
Comme ca, l'amour et-oh-la-la!

Люба, ми з тобою напівсидячи існуєм, люба,
Один одного або їмо, або цілуєм, люба,
Коли все спокійно, нудно нам, бракує вкрай ускладнених умов,
Напівсидячи існуєм, напівлежачи працюєм, напівстоячи спимо.

Люба, ми невдахи, саме тому ми разом, люба,
Бо це такий недолік у комплекті хромосом, люба,
Нами, я гадаю, і надалі володітиме приреченість оця,
Нам з тобою, люба, світить повна hallelujah, hallelujah до кінця.

Знову на місто ніч впаде,
Tu as ferme tes yeux vides
Привід є не змикати вій –
Fe suis toujours e toi, ma vie

Ти надто далека, ти вкрай близька,
Tu es mon paix et mon tracas
І вранці ми все почнем з нуля,
Comme ca, l'amour et-oh-la-la!

Люба, ми нероби, й це не лінощі, а стиль, люба,
Навіть на плювання в стелю нам шкода зусиль, люба,
А коли на лихо є заняття, головне – не перевтомлювать суглоби,
Коли ж зовсім нам з тобою нема чого робить – то ми нічого і не робим.

Люба, все так і буде, якщо тобі треба, щоб було так, люба.
Я покладаюсь на твій, моя люба, смак, Л_Ю_Б_А
Тож, якщо бажаєш, то бігай навколо гола, співаючи Харе Крішна,
Як захочеш - мене розбуди, а будеш мене вбивати, люба, зроби це ніжно.

тут

Echoes
             Відлуння

Overhead the albatross
hangs motionless upon the air
             Нерухомо альбатрос
             вгорі вісить, впіймавши бриз,
And deep beneath the rolling waves
             а глибше гуркітливих хвиль
In labyrinths of coral caves
             з коралів, ґротів - звідусіль
The echo of a distant tide
             зростає, шириться луна,
Comes willowing across the sand
             піднявши каламуть із дна,
And everything is green and submarine
             зелене все навколо. Глибина.
And no one showed us to the land
             Ніхто не вкаже, берег де,
And no one knows the where or whys
             де ми й чому, ніхто не зна,
But something stirs and something tries
             лиш зріє щось і вирина,
And starts to climb towards the light
             відлуння до небес іде.

Strangers passing in the street
             Чужинці йдуть вдовж хідників,
By chance two separate glances meet
             два погляди випадок звів,
And I am you and what I see is me
             я - твоє "я", в тобі себе я стрів.
And do I take you by the hand
             Чи ж не пройдем рука в руці,
And lead you through the land
             країни тої манівці,
And help me understand the best I can
             незнаних істин щоб знайти кінці?
And no one calls us to move on
             Й ніхто на нас не чинить тиск,
And no one forces down our eyes
             не змусить очі опустить,
And no one speaks and no one tries
             і не випитує, не вчить,
No one flies around the sun
             не затуляє сонця диск.

Cloudless everyday you fall
              Мій звичний, мій погожий день,
upon my waking eyes
              що в вічі впав, неспинний склом,
Inviting and inciting me to rise
             запрошуєш і вабиш ти теплом.
And through the window in the wall
             Крізь вікна в дім ти щедро шлеш
Come streaming in on sunlight wings
             на крилах сонця промінців
A million bright ambassadors of morning
             зірниці вранішньої безліч посланців.
And no one sings me lullabies
              Й ніхто піснями не приспить,
And no one makes me close my eyes
              нема кому очей закрить,
And so I throw the windows wide
              тож крізь розчахнуте вікно
And call to you across the sky
              до тебе небом клич летить...

                                        I.2016 - 05.IV.2016

СЛУХАТИ