Немов струни, натягнуті ниткиНещодавно з'явились між нами...І такі тонкі павутинки, Що до них не торкнешся руками...Прагне ниті порвати вітерІ кривий недвозначний погляд.Та до тебе штовха, мов магнітом, Упокорює розум і волю...Ой, здається мені, що в полоніСкоро буду, бо тчеш павутину...Ну, а потім, палкий Скорпіоне, Немов мушка, у ній я загину...[Приєднана картинка]