Замітки юлія

Замітки з міткою «юлія»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Юліне пограбування було безпрецедентним

Я хочу нагадати всім про Юлю, і що вона робила при владі, в якій так мало була і так багато зробила. Хочу повідомити як Юля крала. Ну і крадійка же вона : Дійсно пограбування було безпрецедентним.
1. У енергетичній мафії вона відібрала 50 мільярдів гривен
2. У контрабандній мафії біля 40 мільярдів гривен.
3. У донецьких відібрала 514 СЕЗ і це принесло у казну 30 мільярдів
4." Криворіжсталь" відібрала у кланів Януковича-Кучми і це принесло народу 35 мільярдів гривен
5. Вартість Чорноморського шельфу оцінюється в 100 мільярдів доларів, вона у них забрала, але тепер знову повернули собі. От такої...
- Что конкретно сделала Тимошенко, с 1999:
1. Ликвидирована многомиллиардную задолженность перед Газпромом.
2. Решена проблема веерного отключения электричества 1999.
3. Ликвидированы задолженности по пенсиям и зарплатам бюджетников
4. Приватизирована "Криворожсталь" - в 10 раз дороже. И налогов одна "Криворожсталь" платит больше чем все предприятия Ахметова вместе взятые!
6. Ликвидированы спец.экономические зоны - черные дыры для воровства денег.
7. Резко подняты выплаты по рождению ребенка - возросла рождаемость.
8. Начало компенсации вкладов в Сбербанке СССР
9. Значительно упрощена и сделана бесплатной выдача актов на землю для селян.
10. Спасен для нас всех нефтегазоносный шельф от загребущих рук Януковича + Ахметова + Ющенко (а это наша энергетическая независимость на 150 лет).
11. В рамках программы борьбы с кризисом предприятиям Горно Металлургического Комплекса предоставлена субсидия из госбюджета на условиях сохранения рабочих мест и выплаты зарплат.
12. Спасен от разгрома наш авиапром авиазаводы в Харькове и Киеве, которые были ставленниками Януковича доведены до полного банкротства (а на киевском Авианте даже стапеля для сборки самолетов порезали на металлолом). Сейчас на этих заводах запускается в серийное производство новый самолет АН-148 100. И уже есть заказы на их приобретение, что позволит существенно увеличить их производство. Наконец-то выплачены долги по зарплате шахтерам.

Коментарі: 23

utenok12

Прем'єрство Юлії Тимошенко -- найвищий рівень життя українців.

28.05.17, 18:10
Твоя Україна
життя, найвищий рівень, прем'єр, твоя україна, юлія

5 лютого ·

Коли патріот на посаді прем’єр-міністра…
Факти взяті з Вікіпедії.

Юлія Володимирівна Тимошенко (нар. 27 листопада 1960, Дніпропетровськ) — український політик, 10-й та 13-й Прем'єр-міністр України (2005, 2007–2010); Віце-прем'єр-міністр України з питань паливно-енергетичного комплексу (1999–2001); одна з лідерів «Помаранчевої революції» 2004; лідер партії «Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина“» та блоку Юлії Тимошенко. Перша жінка -- Прем'єр-міністр в історії незалежної України. Кандидат економічних наук. За версією журналу «Форбс» була визнана третьою за впливовістю жінкою світу у 2005 році. З 5 серпня 2011 до 22 лютого 2014 була політв'язнем режиму Віктора Януковича. Реабілітована Верховним Судом України і Європейським судом з прав людини за відсутністю події злочину.
Факти приведені нижче взяті з відкритих джерел, а саме з української вікіпедії.
Перше прем'єрство Юлії Володимирівни почалося 4 лютого 2005 р. Верховна Рада призначила Ю.Тимошенко на пост прем'єр-міністра України (за -- 373, проти -- 0), а закінчилося 8 вересня того ж 2005 р. -- тобто на посаді була всього 7 місяців.
В Кабміні Тимошенко не було жодного міністра від БЮТ, крім самої Тимошенко; також Ющенко не призначив жодного голову обласної державної адміністрації від БЮТ.
Головне, що зроблено за цей короткий термін:
1. Збільшення доходів бюджету майже на 70% (за підсумками 2005 загальна сума доходів Державного бюджету зросла на 49,6%, а доходи загального фонду Держбюджету — на 62,4%).
2. Підвищення зарплат, пенсій (більш ніж на 73%), стипендій (понад 36%). Збільшення грошового забезпечення низці категорій військовослужбовців на 200%.
3. В 2005 р. уряд в 12 разів підвищив розмір „одноразової допомоги при народженні дитини“: до 1.1.2004 – 320 грн; Після 1.1.2004 -- 684 грн; 1.4.2005 -- 8497, 6 грн ($1635); 1.1.2008 -- 12240 грн ($2424 на першу дитину), 25000 грн ($4950 на другу), 50000 грн ($9900 на третю).
4. Кампанія „Контрабанда -- стоп“, та виведення з тіні „олігархічного бізнесу“. У цей час Громадська рада при Державній митній службi України (згодом переформатована у Громадську колегію) була сформована здебільшого з представників малого та середнього бізнесу. Прибутки митниці збільшилися на 73%,надходження податку на додану вартість зросли удвічі.
5. Заяви про необхідність масової реприватизації підприємств. У результаті вдалося повернути державі контроль лише над найбільшим металургійнім комбінатом „Криворіжсталь“ (який перепродали в жовтні 2005 в шість разів дорожче, тобто дорожче на 4 млрд доларів; а за увесь період приватизації 1991–2004 надходження від приватизації в Україні“ склали 8.5 млрд доларів.
Підсумовуючи результати роботи всього за 7 місяців: Новоспечені матері з військовослужбовцями у захваті, надходження в бюджет колосальні. Боротьба по поверненню і реприватизації держпідприємств, котрі були викуплені за копійки, налякала олігархат, які «ополчилися» на Юлію Тимошенко.
Журнал Forbs називає Тимошенко "третьою за впливовістю жінкою світу", а „Економічний форум у Криниці Гурській“ видає нагороду «Людина року Центрально-Східної Європи».

Другий термін з 18 грудня 2007 р. по 11 березня 2010 року (тобто неповні 3 роки): Друге прем'єрство Юлії Тимошенко припало на період світової фінансово-економічної кризи 2008–2009, що ставило перед урядом численні нестандартні виклики. З іншого боку, ситуацію ускладнювала конфронтація з Президентом Ющенком, який заважав працювати і втручався в роботу Кабміну. Юлія Володимирівна прямо і відкрито звинувачувала Нацбанк у свідомій маніпуляції гривнею, а Президента Ющенка -– у змові з керівництвом НБУ (головою Наглядової ради був Порошенко, кум Ющенка).
За період роботи Юлії Тимошенко головою уряду, Ющенко заблокував три сотні розпоряджень Кабміну.
І все-таки, незважаючи на перешкоди, ця тендітна, але вольова жіночка, витягла Україну із злиднів.
Отож, продовження позитивних змін заради підвищення рівня життя українців:
1. У розпал світової економічної кризи вдалося не допустити дефолту країни, хоча Ющенко з Порошенком та двічі «не судимий» Янукович, старалися заважати змінам та блокували урядові ініціативи.
2. Антикризова підтримка гірничо-металургійного комплексу, аграрного сектора, хімічної промисловості, будівництва, що дало можливість вижити і не впасти.
3. Перехід на прямі торговельні відносини з РФ у газовій сфері. Прибрав з газового ринку посередника РосУкрЕнерго Фірташа, Юлія відірвала великий шматок прибутку у Фірташа і його спільника Ющенка, з грабунку України, за що її не вибачили -- посадили у в'язницю при правлінні донецького клану. До речі, ціна на газ за контрактом Тимошенко, складала би зараз десь 140 доларів, що значно дешевше, ніж зараз купують.
4. Рекордний урожай зернових (53,3 млн тонн у 2008 і 46 млн тонн у 2009) та недопущення спаду виробництва в АПК.
5. Відродження (була загроза банкроцтва) космічного та авіабудування, поновлення серійного виробництва вітчизняних літаків марки АН.
6. Стабільні, дешеві тарифи на природний газ (свого видобутку) та електроенергію для населення.
7. Заснування інституту Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики та ухвалення пакету антикорупційних законів і нормативних актів уряду.
8. Погашення боргів та своєчасна виплата зарплат бюджетникам, пенсій та стипендій.
9. Повернення коштів вкладникам проблемних банків.
10. Додаткові доплати вчителям, медикам бібліотекарям. Проводиться політика стимулювання відродження Україні, її розумового потенціалу.
11. Безкоштовне виділення близько 6 тис. квартир черговикам.
12. Виплата часткових компенсацій вкладів у колишньому Ощадбанку СРСР понад 6 млн громадян.
13. Закриття грального бізнесу.

Підсумовуючи все вищесказане, бачимо політику розвитку виробництва, соціальної сфери, протистояння монополіям та блискуча дія у кризових ситуаціях!
Навіть попри те, що Юлії протистояла ціла корумпована машина, побудована Кучмою і підтримана продажним Ющенком, Юлія Тимошенко змогла значно підняти рівень життя простих українців, приблизно у три рази. Мінімальні зарплати і пенсії виросли десь у чотири рази. Перша жінка три роки прем’єр-міністр – і найвищий рівень життя за 25 років незалежності.
Порошенко теж три роки на вищій посаді, але рівень життя впав у ті ж три рази.
Висновок зовсім простий – Юлія Тимошенко патріот України, яка працює на державу і добробут українців.

Коментарі: 13

utenok12

У США арештували юриста, фальсифікатора справи Тимошенко.

Суд США арештував адвоката Алекса ван дер Зваана, який за завданням Януковича у 2012 році сфальсифікував висновки експертизи з метою ув'язнити за ґрати екс-прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко.

Як пояснив заступник Голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв, діяльність адвоката, ув’язненого за дачу неправдивих свідчень, розслідується у низці справ, зокрема у справі Пола Манафорта. У ході розслідування у США з’ясувалися нові обставини співпраці політтехнолога з колишнім президентом України Віктором Януковичем.

«З’ясувалося, що Алекс ван дер Зваан за наказом Манафорта сфальшував звіт адвокатської компанії, яка на запит українського міністерства юстиції у 2012 році робила обґрунтування необхідності ув’язнення Юлії Тимошенко. У США довели, що висновки Алекса ван дер Зваана підтасовані, тобто звинувачення на адресу Юлії Тимошенко були безпідставними», – заявив Сергій Соболєв.

Як відомо, у 2012 році уряд Азарова замовив у міжнародної юридичної фірми Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom LLP експертизу у справі Тимошенко за 1,1 млн доларів. Доповідь Skadden тоді фактично підтвердила, що Юлія Тимошенко ув’язнена справедливо. Нині у компанії заявляють, що доповідь 2012 року по справі Тимошенко була неправдивою і писалася адвокатами, в тому числі Алексом ван дер Звааном «за наказом Пола Манафорта в інтересах його клієнта Віктора Януковича». До того ж Алекс ван дер Зваан є зятем російського мільярдера Германа Хана з найближчого оточення президента Росії Путіна.

Сергій Соболєв нагадав, що саме на підставі доповіді Skadden сумнозвісний суддя Кірєєв і виносив рішення суду в сфальшованій справі проти лідера «Батьківщини».

Нарешті учасника фальсифікації наздогнала кара -- спіймали і кинули до в’язниці. На жаль, затримання Алекса ван дер Зваана відбулося у США, а в Україні фальсифікатори, поки що, на свободі.

Верховний Суд України (ВСУ) в повному складі визнав фальсифікацію справи проти Тимошенко і безпідставність звинувачень. За рішенням ВСУ, Юлія Тимошенко як прем‘єр-міністр діяла законно та не вчиняла ніякого злочину в той час, коли НАК «Нафтогаз України» та РАО «Газпром» укладали газові контракти. Європейський суд з прав людини погодився з рішенням ВСУ. Утім, в Україні покарання за афери не за горами.

Цей випадок з арештом адвоката Алекса ван дер Зваана є знаком для всіх політичних аферистів в Україні. Організоване злочинне угрупування (ОЗУ), яке захопило владу в країні, невпинно наближається до своєї кончини. Потуги псів системи змінити електоральні настрої підтримки лідера "Батьківщини", яка має вчений ступінь економічних наук, найвищий рейтинг і підтримку у світі, марна справа. Україна обов'язково буде успішною, заможною державою.

Коментарі: 4

utenok12

Із історії Юлії Тимошенко (ч-4).

13.10.15, 01:37
Твоя Україна
історія, книга, твоя україна, тимошенко, юлія

ГЛАВНЫЕ ДОСТИЖЕНИЯ ТИМОШЕНКО, КАК ПРЕМЬЕР-МИНИСТРА В 2005, 2007-2010г.

1) За оранжевые 5 лет (2005-2009) Тимошенко как премьер -министр и лидер оппозиции добилась быстрого роста зарплат, пенсий, стипендий (что Ющенко, Янукович называли «популизм Тимошенко», а продолжил черный пиар толстый чемодан - депутат Антон Геращенко).
Показатели зарплат и пенсий из сайта Госкомстата:
— среднестатистические пенсии выросли в 5.1 раза: 2004 -- 182 грн. (34 дол. США), 2009 — 934 грн. (рост в долларах в 3.4 раза);
— среднестатистические зарплаты в 3.2 раза: 2004 -- 590 грн., 2009 — 1906 грн. (рост в долларах в 2.1 раза);
— стипендии в ВУЗах: июнь 2004 — 34 грн., сентябрь 2008 — 530 грн.
Да, в 2005 -2009 «цены на основные товары, приобретаемые населением» тоже выросли примерно на 50% (и курс доллара вырос с 5.3 в январе 2005 до 8 грн. в январе 2010, то есть на 50%); но пенсии-то выросли в 5.1 раза, то есть рост пенсий опережал рост цен в разы (по стипендиям и выплатам на ребёнка — более, чем в десять раз)!

Да, во времена Януковича (2010-2013) зарплаты, пенсии повысили примерно на 80%, но и цены выросли на те же 80% (цены на железнодорожный транспорт на 90%; на сливочное масло — на 80%; на курятину — на 50%; на водку и вино -- на 100%-120%), то есть улучшения -- «покращення» в 2010-2014 годах не было вообще.
2) Именно Тимошенко вернула Украине те стратегические объекты, которые составляют «основу и мощь государства» (и никто другой не имеет даже части подобных заслуг):
— в апреле 2008, вернула Украине «нефтегазовые месторождения на шельфе Чёрного моря», которые забрала «Венко Прикерченская» Фирташа, Ахметова при поддержке Ющенко и премьер -министра Януковича в апреле 2007.
-— не допустила приватизации Порошенко - Ющенко (в 2005 и после) «всей сельскохозяйственной земли Украины». Не допустила проведение в 2005 году «Административной реформы» (инициированной Ющенко), которая, в частности, должна была уничтожить около трети сёл, которые считались неперспективными;
— организовала перепродажу "КриворожСтали" за 4.8 млрд. долларов (то есть в шесть раз дороже продажи в 2004 году); забрала у олигархов в госбюджет по "РосУкрЭнерго" около 3 млрд долларов;
--- вернула государству харьковский «Турбоатом», а также самолётостроительный «Авиант», киевский «Арсенал», и т. д.
3) Тимошенко не только другим правительствам не давала воровать, но не допускала коррупции среди своих министров. На ток-шоу зрителям навязывают мнение, что «все министры одинаковы, и все одинаково воруют», но:
--- «Министры правительств Тимошенко» не замечены в коррупции — ведь в 2010-2013 годах прокуратура Януковича открыла криминальные дела против более 35 министров и соратников Тимошенко, их арестовывали и судили, но никого из них не обвинили в присвоении средств или имущества! Их обвинили лишь в «превышении служебных полномочий, но без личного обогащения».
— А вот у министров правительства Азарова - Януковича, и у самого Януковича и Азарова (уже в первые недели после их бегства) обнаружили «золотой батон»; 42 кг золота и 5 млн. долларов в доме экс-министра Ставицкого; миллиарды на счетах Януковича, Азарова, Курченко.
Всё за один месяц нашли — и искать не пришлось! А о «миллиардах Тимошенко» вдалбливают в голову электорату 17 лет.

Сами Ющенко и Янукович часто говорили, что инициатором повышения зарплат и пенсий была именно Тимошенко. Они и их прикормленные глашатаи, называли повышение уровня жизни народа: «популизм
Тимошенко». Но конечно, как же иначе ворам оправдывать грабеж страны? . К началу 2010 года среднестатистические зарплаты достигли уровня в 240 долларов, а пенсии — 120 долларов.
При помощи повышения зарплат, пенсий решался целый ряд задач, главные из которых — активизация товарооборота, рост экономики, спасение украинцев от нищенства.

Оранжевую революцию хоть и провалил предатель Ющенко с подельником Фирташем, но все-таки, благодаря Тимошенко, уровень жизни значительно вырос.
В апреле-2005 правительство Тимошенко выплатило «доплаты к пенсиям за предыдущие три месяца», народ пошёл на рынок, раскупил мясо, и цены на мясо стали расти. Правительство Тимошенко решило эту проблему за месяц:
— Из Польши и других стран было завезено необходимое количество мяса.
— А чтобы решить проблему кардинально правительство Тимошенко начало реализовывать программу по быстрому наращиванию производства курятины. Уже через год Украина перестала закупать мороженные куриные ножки из США, и сама стала экспортёром курятины.
Были и другие программы по наращиванию продуктов питания и преобразования продуктовых рынков, но увы -- народ предпочел "покращення" от "дважды не судимого" рецидивиста.
Кстати, если бы Ющенко и Тягнибок не агитировали голосовать против всех, а за Тимошенко, то тогда Юлия Владимировна, выборы бы выиграла. Парочка этих "противсехов" отобрала около 5% голосов.

Из-за плохого питания в Украине с середины 1990-х возникла «эпидемия туберкулёза». Как известно, туберкулез -- это болезнь плохого питания.
Существовала проблема быстрого сокращения численности населения -- уменьшилась продолжительность жизни, упала рождаемость.
В конце 1990-х население Украины уменьшалось на полмиллиона человек каждый год, а нищета привела к появлению беспризорных детей.
С середины 1990-х до 2005 года их можно было видеть на всех базарах.
Однако после Оранжевой революции были резко повышены зарплаты, пенсии, стипендии, а также хорошие выплаты на детей. Уже к осени-2005 была фактически ликвидирована проблема беспризорных детей, большинство из них забрали родственники, которым государство стало платить значительные доплаты.

Очень заметно улучшался уровень жизни украинцев до 2010 года включительно. С приходом к власти «улучшателей жизни» только для
Партии Регионов, жизнь у них резко «наладилась» -- денежные потоки посыпались в их карманы из казны налогоплательщиков, вплоть до начала 2014 года, как "манна небесная". А уровень жизни народа, практически, остался на уровне 2010 года.
Ошибка на выборах 2010 года привела к трагедии – заложены основы сдачи Крыма и около тысячи погибших за время Революции достоинства.
Вот такова цена выборов 2010 года.
К еще большей трагедии, я бы сказал, катастрофе, приведут выборы 2014 года. На этот раз многие избиратели (и те кто проигнорировал,так же) подписали себе "смертный приговор". Но об этом, как-нибудь, в следующий раз.

Коментарі: 3

utenok12

Із історії Юлії Тимошенко (ч-2).

07.10.15, 20:43
Твоя Україна
відповіді, історія, книга, твоя україна, тимошенко, юлія

КАК «ПРОТИ ВСИХИ» СТАЛИ ЛИДЕРАМИ.
Придя к власти, Янукович быстро завел около четырех десятков уголовных дел на министров и ближайших соратников Тимошенко. А помогавшие ему «проти всихи» (термин возник от украинского «проти всіх»= «против всех») из партий Тягнибока, Яценюка, Кличко — они заняли место партии Тимошенко, в качестве «мягкой оппозиции». А «команда Ющенко» (в том числе Порошенко, Червоненко, Балога) пошли работать в правительство Азарова.
Народ был дезориентирован предательством Ющенко и «мягкой оппозиции». Народ поддерживал Тимошенко, но «поддерживающих Тимошенко» подавляли особенно жестко — например, в день вынесения приговора Тимошенко (11.10.2011) на Крещатик было стянуто (по официальным сообщениям Министерства внутренних дел) — 4.5 тысячи милиции и спецназа, такое количество спецназа Крещатик видел лишь во время Евромайдана-2014.

ПЛАН ЯНУКОВИЧА — ЗАМЕНА ТИМОШЕНКО НА «МЯГКУЮ ОППОЗИЦИЮ».
Тягнибок и прочие «проти всихи» заявляли, что «Янукович такой же как Тимошенко» даже после ее ареста, вплоть до вынесения приговора 11.10.2011.
Тягнибок и Порошенко «никогда, ни в каких выступлениях (в 2010-2014 годах)» не требовали освобождения Тимошенко. Это факт, притом позорный.
После ареста Тимошенко, вступил в силу «план Б» — теперь «проти всихи» (в согласовании с Януковичем и главой Администрации президента Левочкиным, а также Фирташем и прочими «друзьями предателя Ющенко») стали реализовывать план по замене «опасной Тимошенко» на «мягкую оппозицию». Сторонников Тимошенко Янукович жестко подавлял, а "мягкой оппозиции" разрешалось немного пошалить — пройтись с демонстрацией, или (как Тягнибоку) сломать памятник Ленину в каком - нибудь райцентре и устроить факельное шествие на Крещатике в день рождения Бандеры.
Уже на парламентских и местных выборах-2010 — три области Галичины (Западная Украина) были отданы партии Тягнибока («Батькивщина» там была подавлена Януковичем), но и «Партия Регионов» впервые получила в местных советах Галичины около 10% мест.
Партии «против всех» практически не протестовали против узурпации Януковичем Конституции в марте-2010 и отмены Конституции 30.9.2010. Протестовала только Тимошенко.

СЛИЯНИЕ «БАТЬКИВЩИНЫ» И «ФРОНТА ПЕРЕМЕН»
«Контрольным выстрелом в голову партии "Батькивщина"» стало слияние (в 2012 году) «Батькивщины» и «Фронта перемен» (Яценюка) — в избирательные списки на выборах-2012 не попали многие авторитетные соратники Тимошенко. Еще до начала выборов-2012 Янукович так изменил «избирательный закон», что "регионалы" обеспечили себе победу уже до выборов (причем, по требованию Яценюка, за эти изменения избирательного закона, проголосовала и «Батькивщина»).

КАК НАРОД ПРОЗРЕВАЛ
Избранный осенью 2012 года парламент оказался самым реакционным за всю историю Украины.
Борьба «партий Тягнибока и Кличко» за голосование своей карточкой оказалась мелким требованием (как раз для мягкой оппозиции), которое не могло быть эффективным. Тем более на том фоне, что эти партии фактически привели Януковича к власти.
Таким образом, политики Украины полностью «лягли под Януковича»; а отчаянную борьбу Тимошенко в тюрьме (она провела три голодовки по 20-24 дня, под контролем телекамер с круглосуточно включнным светом) подавали как шутку юмористы вроде Зеленского (шоу «Вечерний квартал»). Народ приучали гоготать, когда «команда Зеленского» рассказывала о голодовках Тимошенко.
Однако к 2011 году народ не головой, а уже своим желудком и хребтом, почувствовал, что дела в стране резко ухудшаются. Когда Тимошенко добилась за 5 лет роста среднестатистических пенсий в 5 раз, то «похохатывающий от Зеленского народ» (под похожие передачи Куликова и Киселева) говорил, что «так ведь Тимошенко обязана повышать зарплаты и пенсии». Теперь они стали понимать, что никто им ничего не обязан, в том числе Янукович (а в наше время, в 2014 году, не обязано и правительство Яценюка - Порошенко).
При Януковиче в 2010-2013 годах были вдвое повышены цены на железнодорожный транспорт, масло (сливочное и растительное), на водку и вино, в полтора раза на бензин; и на 50%-80% на прочие товары и продукты. В 2010-2011 годах в два-три раза были подняты «цены за обучение в ВУЗах» для студентов - контрактников. За 4 года Януковича среднестатистические зарплаты - пенсии выросли на 80%, но цены выросли не меньше. То есть, благосостояние народа при Януковиче ухудшилось незначительно, по сравнению с уровнем правительства Тимошенко в феврале-2010. Если при Тимошенко постоянно шел заметный (в разы) рост благосостояния народа, то теперь никакого роста не было, был небольшой спад, а главное, стали появляться вопиющие примеры беззакония и бесправия народа.
Народ с ужасом стал понимать, что:
— изнасилование майором и лейтенантом милиции женщины во Врадиевке, с избиением е до полусмерти» — это не случайность, а показатель «полного беззакония в стране. Ведь эти преступления дружно покрывали районные и областные власти, милиция, суды, даже врачи;
— стало ясно, что «покращення» обещанного Януковичем, уже не будет.
Коррупционеров из правительства Азарова и Администрации президента Януковича уже никто не останавливал (Тимошенко-то была в тюрьме) и они воровали ударными темпами. А команда Ющенко (Порошенко, Балога, Червоненко, Павленко, Ставнийчук и пр.) пошла работать министрами и высшими госслужащими в «коррупционное правительство Азарова».

Коментарі: 8

utenok12

Тимошенко відзначили нагородою на форумі в Женеві

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко отримала почесну нагороду Форуму Crans Montana за служіння людям, політичну мужність, лідерство у відстоюванні європейських цінностей і захист,

незалежності і національних інтересів України.

«Велика честь отримати нагороду нашого Форуму. Сьогодні у нас спеціальна нагорода для героїні боротьби за демократію в Україні — Юлії Тимошенко. Вона віддано захищала і захищає демократичні цінності в Україні, бореться за відновлення її територіальної цілісності», — наголосив почесний голова і засновник Crans Montana Forum Жан-Поль Картерон під час нагородження Тимошенко.

«Свого часу через боротьбу проти корумпованого режиму, Юлію Тимошенко кинули до в’язниці. Але її не зламали. Вона повернулася на політичну арену і докладає всіх можливих зусиль для процвітання своєї рідної країни», — зазначив він.

Лідер «Батьківщини» подякувала за почесну нагороду і підтримку людей, «які творять історію світу».

«Ваша підтримка надихає і додає сил боротися далі за демократичне, успішне майбутнє України. Я сприймаю цю нагороду як підтримку моєї держави, яка зараз переживає важкі часи своєї історії — війну і боротьбу за своє право жити щасливо», — сказала Юлія Тимошенко.

Церемонія нагородження відбулася під час 20-го щорічного Форуму з питань внутрішньої і глобальної безпеки, який проводить міжнародна організація Crans Montana Forum в місті Женева (Швейцарія).

На Форумі, де обговорювалися виклики в сфері безпеки і загрози для сучасного світового порядку, зібралися голови держав і урядів, міністри, парламентарії, представники міжнародних організацій, провідні політики країн світу та експерти.

Crans Montana Forum заснований в 1986 році, тісно співпрацює з ООН, ЮНЕСКО, ЄС та іншими інститутами для забезпечення стабільності, безпеки і поваги прав людини в світі.

Свого часу нагороди Crans Montana також отримували президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, колишній президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу, колишній президент Польщі, лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса та інші.

Коментарі: 5

utenok12

Чи є альтернатива Юлії Тимошенко?

26.10.18, 19:28
Твоя Україна
президент, програма, реформа, твоя україна, юлія

Наприкінці вересня стало відомо, що Польща увійшла до списку 25 країн із найбільш розвиненими економіками у світі. У жовтні з'ясувалося, що у Європі Україна є найбіднішою країною. Тиждень тому Уряд на екстреному засіданні дозволив знову збільшити ціну на газ для населення, бо докерувався до загрози дефолту. Зрозуміло, що це політичне рішення направду приймав не прем'єр, а президент.
     Станом на початок дев'яностих за потенціалом розвитку Україну вважали 20 економікою на планеті. Однак з того часу наша країна за всіма соціально-економічними показниками фактично неперервно перебуває у стані "вільного падіння". Короткі періоди стабілізації лише підтверджують той факт, що за бодай мінімального підвищення якості управління країною деградацію можливо зупиняти.
     Система управління являє собою першопричину соціально-економічної стагнації України. Війна, розв'язана Росією, то вже другий чинник, який, проте, діє більше чотирьох років – довше, ніж для Радянського Союзу тривала "Велика Вітчизняна".
     Нинішня війна Росії проти України величезною мірою стала можливою внаслідок архаїчної, корумпованої, заангажованої системи державного управління в нашій державі.
     Після розпаду Радянського Союзу, в 1991 році, у 15 державах, які утворилися на його теренах виникло три типи політичних режимів:

1) диктатури – у чотирьох країнах Середньої Азії, Казахстані та Азербайджані;

2) різного ступеня відносні демократії – Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна, Росія;

3) цілком європейські демократії – Латвія, Литва, Естонія. Найнестабільнішою виявилася друга група. Дуже швидко Росія почала трансформуватися у диктатуру. Завдяки чисельній та розгалуженій структурі КДБ, величезному впливу в телевізійному просторі країн-сусідів, монопольному становищу на ринку енергоносіїв та іншим чинникам, Росія нав'язала самодержавні режими російського зразка з різними рівнями жорсткості у Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові і в Україні. Спорідненість авторитарних управлінських систем з Російською, створювала передумови для подальшого збирання земель для нової імперії. Перша російська імперія була проголошена під назвою Росія, ще Петром І у 1721 році. Процес збирання земель вже був почався зі створення союзної держави Росії і Білорусі у 1997 році. У 2005 на черзі мала стати Україна. Тоді б вже усі інші пострадянські країни нікуди б від "зубастого старшого брата" не поділися, за винятком країн Балтії, які встигли вступити до НАТО та ЄС.

Корупційно-тіньова, кланово-олігархічна модель української економіки, започаткована у середині дев'яностих, цілком органічно доповнювала авторитарну модель державного управління, створюючи майже ідеальні умови для корупційної "прихватизації" національного багатства. Про розвиток і соціальний прогрес просто не могло йтися, бо олігархії була потрібна дешева і невибаглива робоча сила, дешеві енергоносії, дешеві надра, дешева земля тощо. Надлишок робочої сили, що виникав внаслідок згортання виробництв через утилізацію промислових потужностей, скорочення робочих місць у науковій, культурній та інших сферах з успіхом абсорбували європейський та російський ринки праці, а також українська тіньова економіка.
За рівнем підпорядкованості Росії, станом на 2004 рік, Україна майже була готова перетворитися на другу Білорусь. Залишалося тільки віддати посаду президента України підгодованому Віктору Януковичу, а виборці в рахунок не бралися. Однак сценаристи-авантюристи цього стратегічного задуму не врахували, що за роки незалежності, нехай відносної, але все-таки свободи слова і підприємництва, відкритості західному суспільству, в Україні виник середній клас. Фальшування виборів донецьким кланом спровокувало Помаранчеву революцію і задум швидкого поглинання України провалився, але чекісти не здалися.

Пізніше, у 2010 році, недоімперія, все-таки, просунула Януковича у президентське крісло. І знову, ставленик Кремля у 2013 році спровокував другу революцію. Утримати казнокрада у кріслі президента застосуванням зброї Кремлю не вдалося. Перемога Майдану коштувала українському народу сотень загиблих героїв.

     Після цих подій Москва використала іншу технологію -- "Якщо не можеш перемогти революцію, то її треба очолити". Кандидата на заміну Януковича (теж казнокрада) російські спецслужби підготували ще на початку революції - власника корпорації "Рошен", який і очолив революцію.

Повернімося на 13 років назад. Сподівання після безпрецедентно мирної української Помаранчевої революції, яка здивувала і сколихнула світ, викликавши величезний інтерес та повагу до України (так само і у 2014), виявилися марними. Клани, які зберегли інструменти утилізації національного багатства, включно з чиновницьким апаратом, телеканалами та правоохоронними органами, переживши шок від перших антиолігархічних кроків прем'єра Юлії Тимошенко, вже у вересні 2005 домоглися її усунення та згортання її починань, спрямованих на системний розвиток економіки та відновлення соціальної справедливості.
     У 2007 році Юлія Тимошенко повернулася на посаду голови уряду внаслідок переконливої перемоги на позачергових парламентських виборах, очолюваної нею партії "Батьківщина". Попри нав'язаний прем'єру коаліційний склад Кабінету Міністрів, вона зуміла провести Україну через глобальну світову фінансову кризу, що вибухнула у жовтні 2008 року. Леді Ю навіть вдалося знову відновити економічне зростання. Проте у 2010 році відбулося ще одне фальшування виборів президента (відомо з "Амбарної книги"), фатальне для України. До влади прийшов Віктор Янукович. Це стало можливим внаслідок тотального підкупу, консолідації ресурсів і зусиль олігархів та бюрократії, спрямованих на те, щоб не допустити перемоги леді Ю. В результаті Україна, у сутінках авторитаризму кланово-олігархічної системи, рушила до свого другого Майдану 2014-2015 років.

У першій половині п'ятнадцятого року владу перебрала нова команда на чолі з Петром Порошенком та Арсенієм Яценюком. Післяреволюційна історія повторилася майже покроково, як після першого Майдану. Утилізатори країни, навіть в умовах війни зберегли своє становище та апетити. Для широких верств громадян головною відмінністю періоду правління Кучми – Януковича від нинішнього є те, що у першому випадку зажерливість кланів поширювалася переважно на сировинні ресурси та корупційну експлуатацію експортно-імпортних потужностей України, то сьогодні, коли фінансові потоки зміліли, ненажерливі олігархи, на чолі із найбагатшими з них, як злодії залізли вже в кишені громадян і крадуть гроші. Перед усім, активи домогосподарств привласнюються панівною клікою через корупційні тарифи на газ, електроенергію, паливо, комунальні послуги, транспорт, завищення монополістами цін на харчі, ліки, інші товари першої необхідності, а у непрямий спосіб – через мита, акцизи, крадіжки на будівництві доріг та інших об'єктів інфраструктури тощо.
     Щоб замаскувати цю "крадіжку наперсточників", згадана кліка використовує значущі для українського електорату чинники, які актуалізовано війною та окупацією наших суверенних територій агресором. Все, що пов'язано з Росією сприймається пасіонарною частиною суспільства вороже. Відтак влада активно і демонстративно повторює мантру, що вона на боці патріотів. Офіційне запровадження військового вітання "Слава Україні! – Героям слава!", яке з початку війни застосовувалося у добровольчих батальйонах, але тільки зараз, перед виборами, стало статутним для Української армії. Аналогічні висновки можна зробити і стосовно раптової активізації інтересу "гаранта" і його фракції у парламенті до питання регулювання мовних відносин. Зрозуміло, що такі дії пов'язані з виборами -- це відповідає обраній політтехнологічній тактиці влади перед виборами.
     Щодо Помісної Православної Церкви в Україні, то слід пам'ятати, що цей процес почав Філарет ще у 1992 році. Це наполеглива робота українських ієрархів та вірян Київського Патріархату на чолі з патріархом Філаретом. Влада долучилася до цих процесів вже тоді, коли стало очевидним – Київський Патріархат є найвпливовішою конфесією у суспільній свідомості українців.
Мета такої патріотично-гуманітарної активізації владних кланів очевидна – зберегти і надалі свої інструменти утилізації національного багатства.

Ще від часів Помаранчевої революції в експертному середовищі, а останні 4 роки і в ширших громадських колах поширюється ідея перезавантаження суспільно-державних стосунків на засадах нової Конституції. Головним чином мається на увазі кардинальна перебудова всієї системи управління країною – відмова від архаїчної радянської за своєю сутністю структури влади, яку спроектовано під застарілі, давно непритаманні владі розвинених країн, функції.
Наявна система державного управління, що досі залишається вельми подібною до російської, яка найкращим чином придатна для повторної колонізації України. Недарма в Криму і на Донбасі більшість державних службовців, а також працівників державних установ стали на бік сепаратистів. Розрахунок Московії полягав у тому, що варто лише почати бойові дії як, місцева бюрократія, силовики і споріднений з ними бізнес перейдуть на його бік від Харкова до Одеси. Цього вдалося уникнути завдяки потужності саме суспільних інституцій, перед усім волонтерському і добровольчому руху. Держава як сукупність інститутів, навесні чотирнадцятого року залишалася у центрі і у тих районах, здебільшого недієздатною. (Про бойові підрозділи армії мова окрема.)
Та сама державна структура зберігається і відтворюється сьогодні. Чому? Бо вона, повторимося, є ідеально зручною для утилізації національного надбання, привласнення майна та інших активів громадян. Кричущу неефективність інститутів, що спричиняє катастрофічне соціально-економічне відставання України, правлячи клани намагаються зберегти і на майбутнє. Відтак, стратегічною суспільною метою на виборах президента наступного року є привести до влади лідера і політичну силу, які демонструють найбільшу здатність до інноваційних підходів у реформуванні держави. Серед реальних претендентів на посаду президента до них належить лише Юлія Тимошенко. Вона публічно на багатолюдних заходах у Києві та інших містах країни презентувала власну стратегію "Новий курс України", де виклала весь комплекс завдань, що стоять перед суспільством з точки зору його швидкої цивілізаційної модернізації. Цінність "Нового курсу" полягає у тому, що він формує довкола себе професійне і зацікавлене середовище активних людей, які водночас стають його співавторами.

Чинний президент продовжує рух розбитим шляхом попередніх президентів. Все, про що сьогодні звітує влада, слід позначити одним терміном "консервація руйнації". "Ми зберегли, не допустили, запобігли..." -- жодного дієслова, яким позначається розвиток. За то в Україні є стрімка соціальна стагнація. Через відсутність позитивних результатів правління, Порошенко вимушено наголошує на символах – мова, армія, церква. Однак цей прийом вже не спрацьовує, що видно з підсумків численних соціологічних досліджень. Іншими словами - забагато брехні і нікого покращення.

Програми і наміри інших реальних претендентів у президенти аналізувати немає сенсу, бо вони, (з тих що вже задекларовані) стратегічно і концептуально не відповідають сучасним вимогам до усього комплексу державної політики. У національно-демократичному ліберальному сегменті кандидатів хтось відверто буде повторювати тези Юлії Тимошенко, а хтось багатозначно мовчатиме до самих виборів.
Незалежно від того висунуть проросійські сили єдиного кандидата чи ні, їхня риторика зрозуміла – капітуляція перед агресором, відмова від інтеграції з цивілізованим світом, спільний соціо-культурний та економічний простір з Росією. Іншими словами - в ярмо до Росії.
З якого боку не поглянь, а леді Ю залишається єдиним вагомим кандидатом на посаду президента, здатним до стратегічних, проривних суспільних інновацій. Однак наразі реальність така, що олігархія буде висувати десятки своїх підставних кандидатів, щоб максимально ускладнити виборчий процес і мати можливість фальшувати вибори.

З ідеями і з програмою леді Ю можна сперечатися чи їх заперечувати, але альтернативою до них є не реформування країни, а збереження утилізаційної, корупційної моделі державного управління, консервація на довгі роки стану окупації українських територій і продовження злиднів.

І треба пам'ятати, що леді Ю єдиний кандидат, яка зможе реально розірвати російський зашморг на шиї України.

Політичний експерт Костянтин Матвієнко.

Коментарі: 9

utenok12

Із історії Юлії Тимошенко (ч-6).

16.10.15, 16:07
Твоя Україна
відповіді, книга, твоя україна, тимошенко, юлія

«ЧЁРНЫЙ ПИАР» ПРОТИВ ТИМОШЕНКО.
Масс-медиа Украины на 90% контролируются олигархами. И это сказывается на зомбированности населения.
Особенно неприятно видеть, когда «общественным мнением» умело манипулируют. Причём это делается под маской «равенства всех политических взглядов» приглашенных в студию. Народу, как бы, дают «самому разобраться», но при этом так умело всё подтасовывают, что основная масса народа выбирает то, что им подсказывают масс-медиа (точнее их собственники — Фирташ, Ахметов, Пинчук и пр.).
Мы все видели, что когда выступал Янукович или Азаров, то из студии удаляли всех журналистов и «подобранная аудитория» сидела тихо, без вопросов, или аплодировала. Когда же выступала Тимошенко, во времена президента Ющенко и Януковича, то приглашали «цепных собак Януковича» - Анну Герман или Богословскую и они забивали выкриками и оскорблениями любое выступление Тимошенко. Кстати, Герман и Богословскую Порошенко пригласил на торжественный обед (в «Мистецький Арсенал») в честь своей инаугурации на пост президента! То есть «Янукович и его партия» пользовались явным преимуществом на ток-шоу. Но вот Януковича свергли и все вдруг прозрели - он оказался прожжённым вором, коррупционером. А нынешняя «Семья» ставит на ток-шоу других цепных псов, таких как толстый чемодан Антон Геращенко и шлёндра Лещенко.
Кстати, Зеленский до сих пор отрабатывает тему «политических памфлетов на Тимошенко» в своей серии мультфильмов «Сказочная Русь» и в передаче «Вечерний квартал».

МЕТОДИЧКА ПО ВБИВАНИЮ «ЧЁРНОГО ПИАРА» В УМЫ НАСЕЛЕНИЯ.
5.08.2014 на сайте «сеnsor.net.ua» какая-то патриотически настроенная женщина под ником «smert rashismу» (т. е. «смерть рашизму») поместила «Методичку бота» и пояснила, что «случайно разжилась» этой «троллячей» инструкцией, которая написана для всех очернителей – цепных псов олигархата.
Из методички бота:
1. Не можешь атаковать мысль, атакуй мыслителя.
2. Свою атаку направляйте на личность человека. Уничтожая личность, вы уничтожаете любую идею, которую она несет.
3. Обвиняйте оппонента в психических заболеваниях и сексуальных отклонениях. Во всем, что противоречит идеологии малограмотных людей.
4. Пишите больше и кричите громче. Тактика «базара» позволяет получить преимущество над оппонентом среди малограмотных людей.
5. Используйте снисходительный тон, высокомерие. Изначально ставьте себя выше оппонента.
6. Манипулируйте фактами. Создавайте ложь, которая подобна правде, и применяйте ее в споре с оппонентом.
7. Избегайте ответов на прямые вопросы. Цепляйтесь к определенным словам, манипулирование которыми наносит вред оппоненту.
8. Используйте тактику «доведение до абсурда». Чем чудовищнее ложь, тем проще в нее верят.

КАТАСТРОФИЧЕСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ ОТ «ПРОМЫТЫХ МОЗГОВ»
Телевидение олигархов уже почти два десятка лет даёт «чёрный пиар» против Тимошенко. Но почитайте источники, которые систематизируют политическую информацию (пример: самый популярный интернет -справочник «Википедия»), и вы удивитесь — все эти обвинения давно систематизированы и разбиты.
«Чёрный пиар» направлен на самую малознающую часть общества (как ныне эту часть называют – «ватники»). Например, телевидение сообщает, что Ющенко или Янукович (или кто-то помельче) «в чём-то обвинил Тимошенко», но не говорится, что это явная ложь. Потом это обвинение повторяют сто раз — и неискушённый зритель перестаёт отличать ложь от правды. Правдивая информация тоже есть в масс-медиа, но её не повторяют или повторяют в десять раз реже.
Кроме того, имеются продажные политологи, которые дополнительно всё извратят.
Высказывания на президентских выборах-2010, что «Янукович такой же как Тимошенко», привели к тяжелейшему кризису: четыре года коррумпированной, воровской власти Януковича; интервенция России в Крым и Донбасс; потеря Крыма; тысячи убитых; десятки тысячи граждан вынуждены воевать; сотни тысяч переселенцев.
«Чёрный пиар», ложь на телевидении уничтожают Украину.
Нужно провести «люстрацию масс-медиа», то есть определить их владельцев, определить те медиа, которые участвуют в «акциях чёрного пиара» и закрыть их. И эта ложь и дурман повязаны с вопросом выживания страны.

Десять лет промывали мозги большим домом у Тимошенко в Конче-Заспе (на окраине Киева), но оказалось, что «дом Тимошенко» имеет площадь около 400 кв. метров, и расположен на участке в Один гектар. Для сравнения:
— Межигорье Януковича имело площадь 140 гектаров.
— Новый «дворец Порошенко с белыми колоннами» под Киевом, построен на земле санатория (3.5 гектара), забранного у конфетной фабрики им. Карла Маркса, и имеет площадь 4500 кв. м (и там же, ещё два дома по одной тысяче кв. метров каждый). В этом имении имеется и свой причал на Днепре.
Это какую надо иметь совесть, чтобы обобрать народ до нитки, а самому жить в огромном шикарном дворце, когда вокруг народ живет в нищете?
— Экс-президент Ющенко (который часто говорил о «доме Тимошенко») оказывается в 2010-2014 годах жил в госдаче площадью 5000 кв. м (хотя имеет собственный дом в Безрадичах), и на эту госдачу ежегодно выделялось 30 млн. грн. А съехал Ющенко с госдачи именно 21.2.2014, когда Янукович удрал из Межигорья. Какое знаменательное совпадение двух предателей Украины.

Коментарі: 10

utenok12

Заметки из книги про Тимошенко. Карнаух А.Л. ч-4

          ГЛАВНЫЕ ДОСТИЖЕНИЯ ТИМОШЕНКО Ш ПРЕМЬЕР-МИНИСТРА В 2005, 2007-2010
     1) За оранжевые 5 лет (2005-2009) Тимошенко как премьер-министр и лидер оппозиции добилась быстрого роста зарплат-пенсий-стипендий (что Ющенко-Янукович называли «популизм Тимошенко»), смотри показатели зарплат-пенсий на сайте Госкомстата:
— среднестатистические пенсии выросли в 5.1 раза: 2004— 182 грн. (34 дол. США), 2009 — 934 грн. (рост в долларах в 3.4 раза);
— среднестатистические зарплаты в 3.2 раза: 2004— 590 грн., 2009 — 1906 грн. (рост в долларах в 2.1 раза);
— стипендии в ВУЗах: июнь 2004 — 34 грн., сентябрь 2008 — 530 грн.
     Да, в 2005-2009 «цены на основные товары, приобретаемые населением» тоже выросли примерно на 50% (и курс доллара вырос с 5.3 при. в январе 2005 до 8 грн. в январе 2010, то есть на 50%); но пенсии-то выросли в 5.1 раза, то есть рост пенсий опережал рост цен в разы (по стипендиям и выплатам на ребнка — более, чем в Десять раз)!
     Да, во времена Януковича (2010-2013) зарплаты-пенсии повысили примерно на 80%, но и цены выросли на те же 80% (цены на железнодорожный транспорт на 90%; на сливочное масло — на 80%; на курятину — на 50%; на водку и вино— на 100%-120%), то есть ухудшения (в сравнении с 2009 годом) не произошло, но и улучшения-«покращення» в 2010-2014 годах не было вообще.
     2) Именно Тимошенко вернула Украине те стратегические объекты, которые составляют «основу и мощь государства» (и никто другой не имеет даже части подобных заслуг):
— в апреле 2008, вернула Украине «нефтегазовые месторождения на шельфе Чрного моря», которые забрала «Венко Прикерченская» Фирташа-Ахметова (при поддержке Ющенко и премьер-министра Януковича в апреле 2007)]
— не допустила приватизации Порошенко-Ющенко (в 2005 и после) «всей сельскохозяйственной земли Украины». Не допустила проведение в 2005 году «Административной реформы» (инициированной Ющенко), которая, в частности, должна была уничтожить около трети сл, которые считались неперспективными;
— организовала перепродажу КриворожСтали за 4.8 млрд. дол. (то есть в шесть раз дороже продажи в 2004 году); забрала у олигархов в госбюджет по РосУкрЭнерго — около 3 млрд. дол.; вернула государству харько-вский «Турбоатом», самолтостроительный «Авиант», киевский «Ар-сенал», и т. д.
3) Тимошенко не только «другим правительствам» не давала воровать, но не допускала коррупции среди своих министров. На ток-шоу зрителям навязывают мнение, что «все министры одинаковы, и все одинаково воруют», но:
— «Министры правительств Тимошенко» не замечены в коррупции — ведь в 2010-2013 годах прокуратура Януковича открыла криминальные дела против более 35 министров и соратников Тимошенко, их арестовывали и судили, но никого из них не обвинили в присвоении средств или имущества! Их обвинили лишь в «превышении служебных полномочий, но без личного обогащения».
— А вот у министров «правительства Азарова-Януковича», и у самого Януковича и Азарова (уже в первые недели после их бегства) обнаружили «золотой батон»;   «42 кг золота и 5 млн. дол.» в доме экс-министра Ставицкого; миллиарды на счетах Януковича, Азарова, Курченко.
     Вс за один месяц нашли — и искать не пришлось! А о «миллиардах Тимошенко» рассказывают сказки 17 лет.

В течение «пяти оранжевых лет» Тимошенко была премьер-министром почти три года (2 года и 10 месяцев). А деятельность других премьер-министров носила характер «временных правительств».
     Сами Ющенко-Янукович часто говорили, что инициатором повышения зарплат-пенсий была именно Тимошенко. Они называли это «популизм Тимошенко». Но конечно, это не «популизм», когда к началу 2010 года среднестатистические зарплаты достигли уровня в 240 дол., а пенсии — 120 дол.
     Оренжевая революция «не оправдала надежд» лишь в смысле предательства «Ющенко и его друзей», но по экономическим и социальным результатам «пять оранжевых лет» были чрезвычайно эффективными.
     В апреле-2005 правительство Тимошенко выплатило «доплаты к пенсиям за предыдущие три месяца», народ пошл на рынок, раскупил мясо, и цены на мясо стали расти. Правительство Тимошенко решило эту проблему за месяц:
— Из Польши и других стран было завезено необходимое количество мяса.
     А чтобы решить проблему кардинально — правительство Тимошенко начало реализовывать программу по быстрому наращиванию производства курятины. Уже через год — Украина перестала закупать «мороженные куриные ножки из США», и сама стала крупным экспортром курятины.

Коментарі: 3

utenok12

Заметки из книги про Тимошенко. Карнаух А.Л. ч-3

          КАК НАЧАЛИСЬ СТИХИЙНЫЕ БУНТЫ
     И вот пружина сжалась до предела — народ увидел, что перспектив с Януковичем нет никаких. Что «парламентскими выборами» ничего не решить. И народ в конце 2013 года с невиданным упорством стал выходить на Майданы и протестовать против Януковича.
     «Олигархи Украины» и ближайшее окружение Януковича (Лвочкин, Фирташ), и «адвокат Януковича в Евросоюзе» Порошенко — все они уговаривали Януковича «не разгонять Евромайдан», не портить имидж Украины. В обмен они обещали, что на Евромайдане не будет «влияния Тимошенко» (которую Янукович только и боялся). Поэтому на Евромайдане существовали активисты, которые занимались критикой Тимошенко:
— это были «вчерашние сторонники Януковича» (такие как Мочанов, невеста которого Яна Клочкова была «главным лицом плакатов "за Януковича" в 2004 году»), теперь они «били себя в грудь» и доказывали, что Евромайдан должен быть «не политическим» и выступать «против всех политиков»;
— или «национал-анархисты», которым Тимошенко казалась не революционной (однако эти радикалы «по-анархистски легко» сдали власть в стране — таким людям, как «вчерашний министр Азарова» Порошенко).

          ПОЗИТИВ ЕВРОМАЙДАНА
     Евромайдан-2014 называли «сытым Майданом», так как с самого начала у него была большая поддержка крупного и среднего бизнеса. Но на Евромайдане ярко проявилась «инициативы самих масс»:
     1) В первый месяц «мотором Евромайдана» была певица Руслана, которая заявила, что сожжт себя на Майдане, если в стране ничего не изменится. Летом-2013 года Руслана сняла клип на свою песню «Эйфория» — в которой сама Руслана представлялась сидящей в «Косом капонире» (царская политическая тюрьма в Киеве, сейчас — музей). У всех «Руслана в тюрьме» ассоциировалась с Тимошенко, и с «Украиной в тюрьме».
В самом начале протестов, в ноябре-2013 Руслана поднимала студентов (выводила их прямо из ВУЗов) и многие ночи со сцены руководила ими. Это Руслана ввела правило: «начало каждого часа на Майдане» отмечали хоровым исполнением гимна Украины.
     2) Потом (с 18.1.2014) в атаку на ул. Грушевского пошл «Правый сектор», и Украина впервые услышала об этой политсиле.
     3) Но в целом на Евромайдане было с десяток групп и их лидеров. А «рядовые участники Евромайдана» критически относились даже к «тройке лидеров парламентской оппозиции» (Яценюк, Кличко, Тягнибок) — и это не позитив, а показатель разброда и шатания. На Евромайдане не было единого лидера, а существовали совещательные органы, которые принимали решение.

          УКРАИНА НЕ ВЕРНУЛАСЬ ДАЖЕ НА УРОВЕНЬ ЯНВАРЯ 2010 ГОДА
Евромайдан выгнал Януковича и победил, но потери от правления Януковича оказались колоссальными. Украина до сих пор не исправила ситуацию даже до уровня января-2010 — тогда у нас был Крым, не было войны в Донбассе. За 2010-2013 года вывезено в оффшоры около 68 млрд. дол.; в марте-2014 гривна упала в полтора раза и правительство-президент не собираются е поднимать; в стране сплошное недоверие к лидерам— и «вожди Евромайдана» не пользуются тем доверием, которое имели Ющенко и Тимошенко после «Оранжевой революции». До сих пор Украина «отхаркивает» предательство «Ющенко и проти-всихов, включая Порошенко», которые привели Януковича к власти в 2006 и 2010 годах.

Коментарі: 0