А МОЖЕ, САМЕ ТОМУ МИ, УКРАЇНЦІ, ВИМИРАЄМО?!

 

А може, нам такії умови НАВМИСНО СТВОРЮЮТЬ –

щоб ми зі СТРАХУ й Зовсім Відмовилися Народжувати?!
Слухайте, жіночки… але ж ми тоді... просто ВИМРЕМО!

 

"Немає нічого кращого, ніж ПЕРЕВЕРНУТИ
цей Перевернутий Світ НАЗАД! ".
\Джордано Бруно \
І поставити цей медичний світ

з Хворої Голови - та на Здорові Ноги!

\моя добавка\

Получил в ответ на мою заметку "В трудах будешь рожать..."

http://blog.i.ua/user/295100/925642/  десяток благодарственных

писем, но только три автора разрешили опубликовать их.

Именно это я с огромным удовольствем и делаю!

 

Читайте, думайте – и применяйте ПОЛЕЗНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ!

А чтоб проще было воспринимать – сделал и выложил здесь

http://video.i.ua/user/295100/60916/  "нарезку" 3-7-минутных

роликов = САМАЯ СУТЬ из 2,5 часового фильма!

Просто не всякий человек сегодня найдет столько времени

(хотя, бесполезно "убиваем" мы его намного больше!)  :-)

*** Это нарезка из первой части видео!

На б0льшее просто нет места – уже "подчистил" всё лишнее!

*** Поэтому не стесняйтесь на +++ - тогда ЕЩЕ добавят места! :-)

Полностью фильм можно скачать здесь:

http://www.youtube.com/watch?v=01IWAGsAmsQ 1,28 Гига.

 

------

 

 

НЕГАТИВ я вже отримала – але хочу ПОЗИТИВ!!!

 

Хочеться розповісти про мої перші пологи у пологовому будинку...
Забрала мене "Швидка" з дому, коли вже відійшли води - якось так

зробилося ненавмисно...
Але лікарі "Швидкої" дуже доброзичливо (я б навіть сказала НІЖНО!)

поставилися до мене, і дуже швидко довезли до пологового будинку

десь на околиці міста...
Ну, про "зручності" і "стерильність" у ньому я краще не буду говорити –

це насторожило відразу при вигляді облуплених стін і старих "зацвівших"

патьоків по стінах (грибок)...

І відразу ж я відчула, ніби потрапила не в пологовий будинок,

а в якийсь концтабір чи в'язницю - настільки разюче відрізнялися

відносини в "Швидкій", від відносин до мене в пологовому будинку.

 

Це була якась дика суміш хамської зарозумілості, абсолютної

безкарності, огиди і навіть якоїсь патологічної ненависті до всіх породіль

поголовно! Я немов потрапила в рабство, мене нахабно штовхали,

ображали, принижували - але ж я до такого звернення не звикла!

Бачачи все це, моя дитина перестала борсатися, і навіть схватки

припинилися - вона явно не хотіла з'являтися на світ в такій страшній

атмосфері...

Завели у холодну палату, там таких як я "бідствениць" виявилося ще

четверо, підштовхнули до якогось спорудження:

- "Залазь сюди, швиденько!".
Спробувала, але живіт заважає, і не дотягуюсь…
Бачачи ці мої мавпячі стрибки, величезна бабища-сестра заволала:

"Залазь скоріш, КОРРОВА БЕРЁМЧАТАЯ! Хоспаде-е, понавозять

всіляких шалллав - а нам тут мучся з вами! Може тя ще й на руки

взяти підсадити?!".

Та яка ж я "корова", коли я дуже навіть фігуриста і пропорційно

складена, правда, росточком трохи не вийшла - всього 168..,

і важко дуже з животиком-гарбузом! Та й не шалава я - чоловіка

маю улюбленого і офіційного...
Але мовчу.., хоча дуже хочеться відповісти цій "тітці-лошаді",

ех, якщо б не схватки - я б їй розказала...

Зрештою, зжалівся чоловік у білому халаті - допоміг піднятися на це

"ложе тортур"... Чому "ложе тортур"? – бо воно жахливо холодне,

тверде і незручне для родів, і взагалі мені більше хотілося звестись

"на карачки", а не як жук – безпомічно лежати на спині догори ногами!

 

Відразу накачали мене внутрішньовенно якоюсь гидотою для

посилення переймів і знеболювання - і до такого ступеня, що

я майже "відключилася"...
Мені кричать "Тужся, тварино!" - а я б із радістю, та ніяк не можу,

бо тіло зовсім не слухається! Хоч одне добре, що дитя почало само

брикатися і проситися назовні... Болі не було, але я відчувала якийсь

жахливий скрип шкіри, коли акушер орудував щипцями і робив

надрізи - щоб плід вийшов без перешкод. Та складеним простирадлом

тиснули на живіт – аж очі на лоба вилазили (а чула, що так не можна!)...

Добре, що малятко було невеличким, усього 1990 грам, але навіть

такому йому примудрилися вивихнути плече...

Загалом, що зі мною відбувалося надалі – я пам'ятаю як у п'яному тумані...
З пологового будинку вийшла вся у "бойових" швах і незаживаючих ранах,

але хоч більш-менш все скінчилося благополучно...

Бо у моїх "сусідок по несчастю" все було гірше і з ними, і з діточками...

І після цього я різко змінила свої плани - сказала чоловікові, що

БІЛЬШЕ НАРОДЖУВАТИ НЕ ПІДУ, НАВІТЬ ПІД ЗАГРОЗОЮ РОЗСТРІЛА

(хоча ми і планували щонайменше двох діток, а то й трійко).
Нє-є-є, в таких умовах народжувати - це жахливо, це треба або дуже

сильно ненавидіти себе і свою дитину, або ж стати мазохісткою –

щоб тобі стали до вподоби такі знущання!
------

Я вот думаю: а може, нам такії умови НАВМИСНО СТВОРЮЮТЬ –

щоб ми зі СТРАХУ й Зовсім Відмовилися Народжувати?!
Слухайте, жіночки... але ж ми тоді... просто ВИМРЕМО...

------

Сьогодні ось прочитала Ваш блог – і щось далеке потаємне тепле і радісне

заворушилося десь всередині, згадалося, як ми з чоловіком мріяли про

свою велику родину...
Переглянула "Бабічью справу", замовила диск про "Оргазмічні Пологи"…

 

І ось сиджу, та й думку гадаю: НУ ВСЕ Ж ТАК ПРОСТО! – та чи невже ж

я зовсім така НІКЧЕМА, що не зможу САМА народити?

ТА ЗАПРОСТО ЗМОЖУ!

Бо нічим же я не гірша за тих російських та "забугорних" дівок!

Досвід негатива я вже маю – але ж треба спробувати й ПОЗИТИВ!

АЛЕ НАРОДЖУВАТИ БУДУ ЛИШЕ ВДОМА, та дуже можливо – у воду

(ось тільки спочатку знайду ВІДАЮЧИХ людей, та поспілкуюсь з ними)!

 

Отаким було моє останнє слово моєму чоловікові!

(І це тільки дякуючи Вам, Богдане!).

Бачили б Ви його сяючі очі! – як на першому побаченні!!!

------

Оксана, 25 років, мама 4-річного Владислава.   

 

===========

 

 

ТРИ РЕБЕНКА - ОПЫТ РОДОВ В РАЗНЫХ СТРАНАХ и УСЛОВИЯХ... 

 

Очень захотела поделиться своим иллюстративным примером
родов Естественных Правильных Оргазмических – в сравнении их

с результатами современных "Родов по Правилам" в роддоме.
Я мама троих сыновей. Каждый из них родился в разных странах:

первый в Москве, второй в Израиле, и третий в Штатах.

Первого родила ВОПРЕКИ ВРАЧАМ, которые перед этим меня трижды
чистили, и очень убедительно "профессионально" напророчили:
"НИКОГДА ДЕТЕЙ У ТЕБЯ НЕ БУДЕТ! - что ты все пытаешься!?".
Поэтому я пришла к ним на "консультацию", когда уже САМОЙ БЫЛО
ВСЕ ПОНЯТНО – только на ШЕСТОМ месяце!
Рожала в срок, но неожиданно...– поэтому привезли меня в ближайшую
и наихудшую больницу Москвы – чтобы не опоздать. А там в это время
как раз завезли "продуктовые заказы" – и раздавали медперсоналу...
Естественно, им всем было вовсе не до меня, и не до моих родов!

И оставили меня саму по себе, а я даже не имела представления

КАК и ЧТО ВООБЩЕ ДЕЛАТЬ! А они мне кричали-подбадривали из

соседнего кабинета (где делили пайки): "Да ты рожай-рожай! Тужься!"
Результат такого "профессионализма" – у ребенка родовая травма,
повышенное внутричерепное давление (гидроцефалия).

Второго сына я рожала в Назарете – под звон колоколов на полудню,
возле колодца Марии в госпитале при Итальянском Католическом

Монастыре.

Всем рассказываю – ЭТО БЫЛ САМЫЙ МОЙ БОЛЬШОЙ ОРГАЗМ В ЖИЗНИ.
А никто моим словам не верит! – потому что знают только одно: роды должны
быть только Мучительными и Болезненными! – потому что ТАК ПРИНЯТО!
Врач - русская, сестра - итальянская монашка, прошедшая многолетнее
спец.обучение и практику, и акушерка - арабка.

Эта команда зарядила меня потрясающим позитивом и Энергией Невероятной

Радости Предвкушения Замечательного События.
Результат - здоровый телом и душой, красивый, талантливый, тьфу-тьфу-тьфу.

А третий сын... – и беременность мучительная.., и роды многочасовые.., и
безумно болезненные (всё на фоне разводов, скандалов, стресса и слез)..,
хотя рожала в одном из лучших госпиталей Калифорнии, и врач

знаменитый, и обезболивание сделали после 11 часов мучений...
И результат соответствующий – болезни хронические и тяжелые, мороки
психологические и социальные...

Вот мой живой пример ОРГАЗМИЧЕСКИХ РОДОВ и его ПРЕИМУЩЕСТВ!
Расскажите в Вашей рассылке, блоге – может быть, мой пример поможет
будущим родителям ВЗГЛЯНУТЬ НА РОДЫ ДРУГИМИ ГЛАЗАМИ.
Надеюсь, они обратят внимание, прислушаются и глубже изучат эту
очень важную тему – перед тем как делать какие-либо выводы или
принимать решения!
Ирина, США, Калифорния.

 

-------

 

 

Я работаю врачом уже третий десяток лет. За это время клиники

было предостаточно. Но главное вИдение и отношение сформировала

Классическая Гомеопатия. Именно это для меня НАСТОЯЩАЯ медицина.

Еще на 6 курсе я поняла, что наша медицина не лечит, а только не дает

умереть, попросту – это Медицина Скорой Помощи.

 

Люди не понимают себя, не знают себя и не доверяют себе.

Как можно сравнивать сегодняшнего человека с нашими предками?

 

По большому счету Главная Энергия Жизни – это Энергия Любви,

а ее обратная сторона (энергия смерти) – Энергия Страха.

За любой ПРОБЛЕМОЙ стоит СТРАХ, поэтому можно сказать, если бы

человек перестал отдавать свою силу Страху – он жил бы без проблем.

 

Но человек еще и РАСТЕРЯЛ УМЕНИЕ ЛЮБИТЬ: ту Животворящую

Энергию, которая питает каждого, он игнорирует – а свои взоры и

стремления присоседил к поверхностному, но более понятному

ЭГО, и МЕХАНИЧЕСКИМ ФРИКЦИЯМ называя это "любовью"...

 

А теперь, коллега, скажите: может ли женщина со СТРАХАМИ

и в БЕЗВЕРИИ получать в родах что-то ещё, кроме БОЛИ?! :-(

Неплохо начать с познания своего организма и воспитания

уважения и благодарности ему, родимому.

Валентина, Одесса.

-------

 

Прочитали? Понравилось? = РАЗДАЙТЕ ДРУЗЬЯМ!!!

Потому что "Тема Часа" для меня закрыта - видимо,

кому-то ОЧЕНЬ НЕ НРАВИТСЯ МОЯ ПРАВДА!

 

И не забудьте заглянуть в папку с ВИДЕО по теме: http://video.i.ua/user/295100/60916/