Дело было так: меня друг попоросил пару дней к нему в село поездить и покормить собак. А на пороге у него лежали дрова для печки, заметил такой вот кусочек, стало как-то жалко его палить. Забрал себе и просто сделал дырку, шлифанул добавил маленькую волну. И отдал обратно!) Ни лака ни воска ничего не добавлял, решил оставить как есть!

[ Читать дальше ]
[ Читать дальше ]

[ Читати далі ]

Алексей Вишня, музыкант: «Мы каждый год его хороним. Как я могу к этому относиться? Если я в очередной раз сегодня похоронил Цоя!»  

отсюда: http://www.5-tv.ru/news/21211/

то, чего вы наверняка не знали о выпивке. Только интересное.

1. Есть такой чудесный биттер, именуемый "Кампари". Настойка на травах красного цвета. Не поверите, но краситель, которым окрашивают сей напиток получают...из насекомых (кошенильный червец). Их замачивают в уксусе.
Не менее забавно, что в 2007 стал известен секрет цвета Колы и Пепси- всё те же насекомые )))
Кампари отличен в сочетании с вермутами. Имхо, ес-но.

Аппетитные червячки, не так ли?

2. Японцы, на самом деле, не такие уж и любители сакэ (сакэ само по себе- мерзкая вещица, знаете, как будто "ключница водку делала"- ощущение разбавленной водки...при тёплой подаче вообще...гадость). Японцы больше всего выпивают...виски! Виски у них свой, притом отличный по качеству. У нас можно найти, но редко.

Вот кто любит японский виски!


3.  На самом деле галюцинногенные свойства абсента не доказаны. Скорее, это хороший маркетинговый ход :-) А хороший абсент делают у нас в Украине, "Винсент", ничем не хуже западного. И цена приятней)

Пикассо. Любительница абсента.


4. Один из самых популярный коктейлей "Лонг Айленд Айс Ти" (для тех, кто не в курсе- водка, ром, текила, джин, лимонный фреш, сахар и немного колы для цвета) был придуман в отместку посетителям баров на улице Лонг Айленд. Говорят, что они имели паскудную привычку ходить из бара в бар. поэтому был намешан такой коктейль, чтобы после первой порции ходить было сложновато ;-)
(а может и неправда?)




5. Знаменитая вариация на тему "отвертки"- апельсиновый сок, водка и ликер "Гальяно" (мой любимый, пахнет ванилью)- "Харви Уолбэнгер" был назван по имени серфера Харви. Харви частенько забегал в любимый бар пропустить парочку любимой отвертки с "Гальяно", но напивался и после этого "бился об стены"(wall banger). Как-то он выиграл конкурс серфёров и стал местной знаменитостью, после чего многие просили "сделайте мне любимый коктейль Харви".
Так сей напиток получил такое сложное название- "Харви Уолбенгер" или "Харви, бьющийся об стены".


Документальное фото. Наверное :-) А где доска, что, и доску пропил????

6. В своё время сам старик Фидель очень жестко поступил по отношению к рому "Бакарди"- просто выгнал их с Кубы. Теперь на Кубе производится только любимый ром старика Фиделя- "Гавана Клаб", а "Бакарди" ютятся по разным странам и островам;-)


Фидель угощает Хрущёва. (на заднем плане- Берия, что-ли?)

7.Текилу не производят из кактусов. Откуда возникло это заблуждение- неясно. Текилу производят из агавы, которая даже внешне мало похоожа на кактус :-)

Карикатура необразованного карикатуриста (а теперь скажите всё это быстро!)

8. Самый простой способ определить страну, где сделали виски- просто посмотреть на написание слова "виски".
Если написано "whisky"- шотландский, очень редко- канадский.
Если же "whiskey"- то американское или ирландское.

Эксклюзивный односолодовый "Макаллан" 50летней выдержки...6 тыс. уе. Можно только любоваться :-)

9. Международный арбитраж в 1982 году (представляете, даже по такому делу суд был!) подтвердил тот факт, что водка была придумана именно в России. Хотя в 1977году наивные поляке заявили свои претензии и утверждали, что они открыли водку раньше. Впрочем...смешно звучит- "польская водка", не так ли?

ВОТ ТАК!
Мы не пьём, мы- лечимся))))

10. Вишенька, которой украшают коктейли, на самом деле вишенькой не является. Это т.н. "мараскиновая вишня", вид ЧЕРЕШНИ, произростает в Италии и Словении. Ещё на её основе делают вкусный ликер "Мараскин"- крепкий (32%), но очень лёгкий.

Сочная...ням-ням)))

Суринамська вишня, або Пітангі, або Євгена одноквіткова.
Судячи з розмірів, це, скоріше, слива, ребриста ягода діаметром 2-4 см з сімома - десятьма поздовжніми реберцями. Колір плоду змінюється в міру дозрівання від зеленого до жовто-помаранчевому, а потім яскраво-червоному або темно-бордовому. Шкірка тонка, м'якоть червона, по консистенції схожа на вишню, кисла або кисло-солодка на смак, з гірчинкою.Суринамська вишня зустрічається як в дикому вигляді, так і в культурі в Сурінамі, Гайані, Французькій Гвіані, Бразилії, Парагваї та Уругваї. В даний час натуралізований і вирощується також в Колумбії, Венесуелі, Центральній Америці, Індії, Південному Китаї, на Антильських островах і на Філіппінах.До найбільш поширених видів, відповідним для кімнатного квітникарства, відносяться євгенія міртолістная, євгенія дрібнолиста і євгенія загострена. Найбільш популярна євгенія міртолістная, що виростає в Австралії. Це вічнозелений чагарник, в природних умовах виростає до 6 м у висоту. Гілки червонуваті або зелені, листя дрібне, блискуче. Молоде листя червонуваті, старі - темно-зелені. Якщо розтерти їх між долонями, можна відчути приємний аромат. Квітки дрібні, чотирипелюсткові, світло-рожеві, зібрані в суцвіття. Декоративну цінність представляють листя і пагони.Хто пробував Євгену?   Я таку навіть не бачила ніколи...

 

Продукты для пирога с вишней: 4 яйца, 250 г сахарной пудры, 0,5 чайной ложки соды, 1 столовая ложка кефира, 2 стакана муки, лимонная цедра, 1 кг вишни, 1 столовая ложка растительного масла.

Для приготовления пирога с вишней взбейте яйца с сахарной пудрой. Добавьте соду, погашенную в ложке кефира, муку, лимонную цедру, хорошо перемешайте. Подготовленные ягоды выложите в тесто и хорошо перемешайте. Приготовленное тесто выложите в смазанную маслом форму для выпекания. Форму с тестом поставьте в предварительно нагретую до 180 градусов духовку, выпекайте пирог в горячей духовке, затем уменьшите температуру выпекания. Готовый пирог при подаче к столу можете посыпать сахарной пудрой.

Приятного аппетита!

Сива-сивезна старовина...

Отоді ж таки, як жила-була на світі Атлантiда, гонів із сотню за Атлантiдою, трішки вбік, праворуч, була друга казкова країна, що мала чудернацьку трохи назву Чукрен..

3валась так та казкова кpaїнa через те, що її населення, люд, тобто, її Божий, завжди чухався.

Дитинча маленьке, як тільки починало було спинатися на ноги i коли його чи запитають про що-небудь,чи загадають що зробити, зразу воно лізе до потилиці й починає чухатись. І так ото чухається все своє життя, аж поки дуба врiже...

Через те й країна та звалася Чукрен...

Власне кажучи, перша її назва була не "Чукрен", а "Чухрен", але згодом "хи" перейшло в "ки", а правописна комiсiя той перехід "хи" на "ки" затвердила. Так назавжди й залишилася назва тої країни "Чукрен".

Жили там люди - чухраїнцi. Усе було вони чухаються та співають. До спiвiв були вони великi мастаки. Співають було цілими століттями.Спочатку в них пісні були дуже короткі, мелодійні i з глибоким змістом, а потім, як уже було заведено "Всечухраїнський день музики", почали співати "Корита" :

Ой, корито, корито, Повне води налито. Там дiвчонки руки мили, А мальчики воду пили. Не хочу я чаю пить, Не хочу заваривать, Не хочу тiбе любить 3 тобой разгаварювать.

Співали вони так, що сусіди їхні, атлантiдяни оті самі, аж вікна було зачиняють:

- Співають чухраїнці! От народ? А коли ж вони вже за індустріалізацію візьмуться?

А ті співають, а ті співають...

Перестануть, почухаються та знову:

Ти скажи мнє пачему, По какому случаю, Одного тiбє люблю, А десяток мучаю.

Отак i жила та казкова країна "Чукрен".

І якось вийшло так, що мала вона святкувати якесь дуже велике ювілейне свято. Чи то десятиріччя якоїсь події, чи то ювілей якогось громадського дуже важливого чинника одне слово, дуже велике мало відбутися свято. Вирішили святкувати.

От надіходить уже й свято, а чухраїнцi чухаються собі помаленьку.

Сусіди з боку нагадують:

- Не проґавте, хлопці!

А чухраiнцi їм:

- Нічого! Встигнемо з козами на торг.

Та й дочухалися до того, що перед самісіньким святом тик-мик, а святкувати нема з чим. Не підготувалися як слід...

Що маєш робити?

Так вони що втнули? Хитрий народ був. Рік у їх мав 365 день, так вони взяли й ухвалили:

Через те, мовляв, що рік для нас дуже короткий, ухвалюємо, що з цього числа рік у нас має бути на тисячу днів.

Щоб не дуже, значить, поспішати.

3радiли всі дуже...

А заслужена їхня артистка вийшла на сцену в народнім театрі й проспівала художньо:

Віють вітри, Віють буйні, Аж-аж-аж дерева гнуться.

На тім, поки що, і кінчився "народний здвиг" з цього приводу.

______________________

Отака була колись казкова країна Чукрен

ОСТАП ВИШНЯ

Продовження читайте http://blog.i.ua/user/8474/56086/

Торт нежный, с тающим во рту суфле и мягкими шоколадными коржами. http://www.good-cook.ru/tort/tort_661.shtml -подробненько....