НЕ ХОЧУ Я БIДКАТИСЬ ТА ПЛАКАТИСЬ !!!
*********************************************************
А я не краща та й не гiрша!
Та я ж, просто, зовсiм iнша.
Та я нiколи вже не буду,як ранiше!
Як свiт навколо мене, та таке iше!
Менi кажуть, що мова моя
Дуже " грубая" та й не гарная.
Та всим так вiдповiдаю я:
" Тяжка доля народу мого!Знаю я".
А народ мiй : спiучiй та творчий!
Його кров тече в жилах моїх.
Але ж я розумiю все, та й не хочу
Гiркої долi народу моєму! Та грiх!
Грiх менi нарiкати та плакатись!
Та вiд свого народу зрiкатись !
Бо ненько моя,татко,дiдусь мiй---
Вони такi рiдненькi ! Та зрозумiй,
Не хочу я бiдкатись та плакатись!
А хочу радiти життю, не зрiкатись
Нi мови своєї, а нi свого народу
Та нi свого слов'янського, древнього роду!
Скажiть,добрi люди: кому--що я винна???
Та чому ж я принижувати себе повинна?!!
Невже ж я не гарная та не розумна ?
Так чому ж я не радiсна, а сумна ?
Бо, ось тут !-- У саме цiй Землi
Знайшли спокiй останнiй всi рiднi мої:
Сестричка, татко та матiнко моя.....
Ось ТУТ пролунае й остання моя колисковая.....
Не хочу я бiдкатись та плакатись!!!
А хочу радiти життю, не зрiкатись
Нi мови своєї, нi свого народу !
Та нi свого древнього ,славного РОДу !!!
******* / сiчень 2010 року /