Замітки my poetry

Замітки з міткою «my poetry»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

black-victor

К вопросу о вере

09.11.14, 16:22
Стих_и_я
my poetry

- Почему Вы деретесь, Арамис?

- Мы повздорили с д'Артаньяном по некоторым вопросам веры.

Ноябрь пролил чефир-тепло

И топит полдень в мягкой свете

Листов отважных slow-mo

Прощеньем прегрешений летних

Поверь мне на слово, комрад,

Жизнь-Рубикон течет спокойно

Без белых стерхов, черных рад,

И прочих радостей крамольных

Поверь, как на духу, my bro,

В пастельность фраз плывущей дымке

Вдруг рвет пернатый сводный хор

Высь нешотландскою волынкой

В последней (упс) показе мод

Цветов окалины и чая

Оттенков грусти где-то сто

В листах я просто различаю

Где жгут березу, дуб, ольху

По легким нотам дыма чую

И солнце дворовых старух

Вновь утешает, не врачуя

Поверь без слов и громких фраз

Где улыбается приветно

Воскресный день – калиф на час

Наш Лобачевский геометрий

Наш Архимед из Сиракуз

Рисует на песке начала

Но, как скорбей несносный груз,

Легионера тень уж пала.

09.11.2014

Коментарі: 8

black-victor

Остывающее

09.11.14, 00:00
Стих_и_я
my poetry

Остывает солнце

Средь Гогена полей,

Шагом иноходца –

Рыжевласый Борей,

Собирает в клинья осень

Листья отсветом снегирей.

Матовое небо

С намерЕньем простить,

Брось кусочек хлеба,

Рви ведущую нить,

В колеснице Феба

Усмиряют кони летнюю прыть.

Коронует время

Языками огней

Дней безвестных бремя

И мечтаний елей,

Фараоны златом бредят

Среди пирамид тополей.

Где б ни шел, где б ни был

Ждет нас полог кострищ,

Кто там отделяет

Агнецов от козлищ,

В час, что кровью красит небо

Солнца яркий заревой свищ?

2002

Коментарі: 3

black-victor

Хорошо

07.11.14, 20:50
Стих_и_я
my poetry

Поверь, все будет хорошо,

Грустят пусть не об этом травы,

В реалити осенних шоу

За кадром шепчет глас лукавый.

Нагих деревьев па-де-де

Что, словно вдоль зеркальной залы,

Чайковских учит лебедей

Движенья. Но орел двуглавый

Ведет героев, как Ясон,

В главы вселяя ясность ваты,

Картины пишет ля шансон

Мазком забытого сфумато.

Тускнеющий березы лист,

Как византийская подделка,

Годится только для монист,

В нем драгметалла часть столь мелка.

Так мелок океан добра

В стремящихся к нирване лужах,

Щербатый месяц – скудным бра

Чуть-чуть и скажет: «Любий друже!»

Услышав эхом «Хорошо!»

Средь звонких осени пожарищ

В небес я крикну ал ожёг:

«Тамбовский волк тебе товарищ!»

07.11.2014

Коментарі: 22

black-victor

Трійко поезій - remastered

Коментарі: 10

black-victor

Поле чудес

28.10.14, 13:51
Стих_и_я
my poetry

Фото автора

Господь завбачливо закрив

Всі цинамонові крамниці.

Вінцем злим падолиста див

З всіх кольорів – лиш виблиск глиці.

Ба, ні! В цупку і ємну синь

Молочних рік ввійде поважно

Штандартно-майористий плин

Повільний. Гордий. Недосяжний.

Вже крони не пашіють вщент

Вогнем священним Заратустри,

Застигла де луна крещенд –

Прозорість, наскрізність і пустка.

Простори, хоч знімай кіно

Ля вестерн касовії фільми,

Не клич гарсонів “Please, one more!”

Ми цей ще вечір не допили.

Смеркає. Терпне небосхил.

П’яніє у миттєвість ока,

Громадить афоризми брил,

Сентенцій, як Байкал, глибоких.

Митець-світило, сноб і франт,

Останній раз червоним бризне

На вибір до верховних рад,

Як чорнозем, брудні білизни,

Пірне у безвість й німоту

Як кит у нетрі океану,

Я трохи, мабуть, підзабув,

Яка ти, осінь, невблаганна.

І Кончаловський нам введе

П’ять «кубиків» мізерних істин…

Чи то низьких? Я знаю де

К поверхні поклади так близько

Неогранених порівнянь,

Зухвал-епітетів крамольних!

Вже годі лунку ковирять.

Так… Де ж мої ті кляті сольдо?

27.10.2014

Коментарі: 37

black-victor

Трійко віршів

26.10.14, 01:16
Стих_и_я
my poetry

Коментарі: 11

black-victor

Закулисье

22.10.14, 22:04
Стих_и_я
my poetry

Вчера мы двигались вверх, а сегодня мы катимся вниз

Вчера мы пили вино, а сегодня мы пьем антифриз

Мы не сжигаем крестов, не поощяем расизм.

Армен Григорян

Веди туда, где пыль кулис

Нетленнее, чем прах историй

По залу глас аудиторный

Проскачет эхом вверх и вниз.

Туда, где держат небосвод

Подпорки, балки и кронштейны,

Игривым языком Эйнштейна

Блеснет удача и уйдет.

Скрепляют верно связь времен

Мощь – с руку толщиной канаты

Мордашечки судьбы превратной

Юпитерами освещен

И выступ каждый, и изгиб.

И в глянец вытертые доски

Блестят кристаллами сваровски

Где не один актер погиб

Проливши долу клюквы сок

И слез наигранных алмазы

Миропомазанник, зараза

Сними жабо, вернись в «совок»

И здесь, вдали от криков «Бис!»

Где каждый блок, рычаг бесценен

Спектакль так выглядит бесцельно

Охотой (радио) на лис.

Не жди сентенции курсив

Будь счастлив здесь, рабочий сцены,

Советом мудрым Авиценны

Мораль закончилась, увы.

Так странен взгляд из-за кулис

На патетизм всех бутафорий

Пойдем-ка выпьем, бедный Йорик

Эль, херес или антифриз.

01.10.2014

Коментарі: 8

black-victor

Я - легенда

19.10.14, 11:28
Стих_и_я
my poetry

Я – легенда,

Яскравий і радісний сон

На буденності й мрії міцному кордоні,

Гараж-бендом,

Із панком всіх злив в унісон

Я ловлю тиші мить у диряві долоні.

Ун моменто,

І я – тільки спалахи фарб,

Тихий хід ледоколів-чобіт крізь затоку

Диригентом

Керований лет-зорепад

Заливає клен жовтогарячо й глибоко.

Модним трендом

Уже закриває сезон

Фото з листям в руках, із жбурлянням в повітря,

Хепіендом

Вінчає фотограф-гарсон

День, де явний прогул у люстратора-вітра.

Я – фазенда,

Де сік виноградний застиг

Чи в багряних листах, чи в занедбаних ружах,

Екс-бойфрендом

Тікає мій «русский язык»

І ховається в сутінках бога байдуже.

Я – календи,

Я – епос, сказання і міф,

Лиш загальну канву, настрій і випадковість

Нездійсненно

І так вибірково хранить

Пам’ять. Вибір її часто не в мою користь.

Я – легенда.

Садів позабуті листи,

Бо поштар з деміургом розбив видно глеки,

Дім в Сорренто

І рента, що вислужив ти,

Попіл александрійської бібліотеки.

18.10.2014

Коментарі: 3

black-victor

Будущее здесь

18.10.14, 17:52
Стих_и_я
my poetry

Cause the future is here

This is how I disappear

Bryan Holland "Offspring"

Всмотрись, как идеально

Ласкает стены спальни

Остывшая заря

С ней исчезаю я

Как листья здесь пунцовы

Прям кисти Васнецова

И студий пустоту

Смерканья полнит гул

И камертон осенний

Раввин как фарисейно

Колышет листьев взвесь

Ведь будущее - здесь

В несказочные дали

Системно убывает

По капле светлый день

Колготки в двадцать ден

И фарш такой дешевый

Башмак (видать Хрущева)

Готов нам вновь являть

Кузьмы святую мать

Каштан незаскорузлый

Скамья (еще Прокруста)

Шевченковский проспект

Всем шлет большой респект

Я исчезаю тихо

И бабой-барбарихой

Косит на мой исход

Дух самых чистых вод

Откусывает смачно

Над жилмассивом дачным

Ущербной от луны

Стихи, сонаты, сны

Октябрь. Характер скверный.

Замечен был в таверне.

И часто нелюдим

Ариец и блондин.

Я ухожу нестрашно

С каждым листом упавшим

Чуть слышно скрегощу

Засохшей коркой чувств

Добра, любви, терпенья,

Сочувствия, смиренья,

Вниманья до …

Испил по жизни я

Взбодрись и вздрогни, зая!

Лишь я здесь исчезаю?

А ты не вышел весь?

Ведь будущее - здесь.

04.10.2014

Коментарі: 5

black-victor

Indian Summer

16.10.14, 21:54
Стих_и_я
my poetry

Фото автора

Навроч мені недобрих слів

Хурделей співів астматичних

Чи пригадаю я мотив

У закутках сюжетів бічних?

Наворожи і відлютуй

Але, поки є трохи часу,

Між батогів, щоденних збруй

Де лікам всім не вбить заразу

Кинь трохи сонця в сонний сад

Де неполоханно і дивно

Без цнот, гординь та інших вад

Все квітнуть злотиї і гривні

І повні жмені із кишень

На камінь, і асфальт, і плити

Легких, як бІтлівська «Мішель»,

Там, де немає фаворитів

У перегонах до землі

На конкурсах краси, де фарби

Розпечені, неначе гриль,

І кітчеві, як сукні Барбі

Залиш ще трохи майбуття

Хоча б до вечора, я прошу

Де покриває бруд, сміття

Шовк-падолист султану ложе

Де на прості холости картин

Уорхол шле мазки химерні

І осінь – сивий паладин

Червоним залива в таверні

Затихлі просіки алей

Де в депозит канадські клени

Трави кладуть (лишив Еней)

Медалі, ордени, знамена

Заливши захід жар-борщем

Малює сонце дивні знаки

Макнувши крони в смуток-щем

Промінню змінить кут атаки

Тайнописів читає жах

З шагрені шкір і оксамиту

Листів, що зберегли в вітрах

Одне-єдине слово «Жити!»

16.10.2014

Коментарі: 1