хочу сюди!
 

Інна

47 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 38-48 років

Замітки з міткою «вірш»

вірші

Ті розхристані вікна, що втретє мене не впізнали, Прокричали протяжно надтріснутим голосом шибок – Ви мене не чекали... мене не чекали... чекали... І розкраяний місяць вже втратив три четверті скибок. І в очах ваших подив, розбавлений місячним світлом. Три четверті шляхів, так і бути, приводять до Риму. І застуджені ночі сміялись і мчали на мітлах, І розкаяні вікна стрічали своїх пілігримів...

вірші

Я сяду під зірку сусідню – аби недалечко, Дивитимусь нишком як ти наливаєш у чашку Холодне і біле, мов сніг, молоко із глечика, А потім відкинеш на лавку сорочку клітчасту. І я простягну тобі вечір із флоксами, наче Для потиску руку. А ти засмієшся в жменю. Розтулиш долоню – а сміх утече й заплаче Густим зорепадом і згубиться між ячменю…

дев’ятий день - дощі

Такий туман гіркотний, і така Твоя міцна, мій Господи, рука, Що, оминувши втому і оману, Мене візьмеш – і виведеш з туману, Дурману і дрімотної потрави На теплі роси, у солодкі трави, У травень золотий, на луки згуби, Де ніжне серце і тремтливі губи, А поміж жито – чи життя – сліди...Не відпускай, веди мене, веди... &nbsp...

Читати далі...

вірші

Понад дорогою хрести, І ген мости, немов коти, Повигинали чорні спини над водою. А я іду хто зна куди, Ковтаю цигарковий дим, І вірна подруга гітара за спиною. Гуляє вітер в голові, Мої думки ледь-ледь живі Лягають римами на дно мутної склянки. Акорд зривається зі струн, В легенях вечір і тютюн, І не відомо, чи дотягнемо до ранку. Понад дорогами хрести, І більше нікуди іти, А за душею тільки осінь і мінори. І лиш мости, немов коти, Блищать очима з темноти, І облітаючі листки...

Читати далі...

ТИ...

_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_Вітер тихо вимальовує рядкиЖовтим листям, він шепоче слово - "ТИ".Пригадаю поцілунок і вуста...Смак м`який і солодкий як весна----------Очі неба в погляді твоїм...Видно треба, видно так уже й хотів.Йшов, незнавши де ти є серед життя.Незабути, наче казка з майбуття-----------Щось сказати... зайві будуть всі слова.Малювати... тай не зовсім вмію я...)Дощ шепоче, про осінній зорепад,Знаю точно, знову мовлю не в попад-----------Розкриваю серце...

Читати далі...

Думаючи українською...

[Приєднана картинка] Настав вечірній присмерковий сум, Натхнення десь грайливо заблукало, Не можу і не хочу дивних дум Запобігти, щоб там зі мною стало. Сьогодні мрії лоскотаво залегкі, Літають в навколишньому просторі, І я милуюсь ними залюбки, І бачу світло в довжелезнім коридорі. Та вже як є, то так я і залишу І дихаючи збудженим повітрям, Ці вірші дивні на папері запишу І прочитаю, ще колись, у квітні.

ми закохані... для українців)

_-_-_-_-_-_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_-_-_-_Ми закохані в простори степові,У синє море...Гірські вершини снігові,Пшеничне поле...-----В Дніпра красу,У захід сонця,В ранкову іскорку-росуУ дня віконці.------У квіт весни,В розмаї літа...У жовте листя восени,В зимове віття...------В небес блакить,У серця спів...У час коли душа дзвенитьІ "я люблю тебе" - без слів...-------Ми закохані у все цеІ здається, що назавжди.П`єм вино життєве терпкеІ шукаєм в долі правди.------Ми закохані...      ...

Читати далі...

Хризантеми.

Вечір, темніє на дворі. Осінь листям стукає в двері. У кімнаті нас лише двоє, Я і новий вірш на папері. А на дворі осінь гуляє, У саду цвітуть хризантеми. Сліпий старець у хлопця питає: - Іванку, де ми? Із дерев листя спадає, Вітер віє не знає втоми. Хлопець в старця старого питає: - Діду, хто ми. - Українці ми сину, Ми українці. Ми мов ті хризантеми осінні, Дуже довго за волю боролись, Та навіки ми стали вільні. Ранок, на дворі світає, Вірш читаю, зміст не можу збагнути...

Читати далі...

народженим в СРСР...

--------------------------------------------------"Було..." - Як кажуть літні люди..."Було і погуло"...Отак, добряче пожилиУ славнії часи царя Гороха,Де кожен брав собі потроху...Де їли і пили досхочу,Де час зарплати не минав.Там кожен бідний паном став,Хоча й товаришем вважався.А й справді! Хай який глава...Чи то райради, чи обкому,Тоді колгоспниця звичайная булаТоваришем йому або... при ньому.Однак той рай підпортив нам людей.Комусь з начальства стало малоЗвання товариша...

Читати далі...