Замітки інтимна лірика

Замітки з міткою «інтимна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Ти тільки мене дочекайся!

Так хочеться бути твоєю,
Сказати, як щиро люблю.
Я стану для тебе зорею,
Серпанком стежину встелю.

Щоб бачити, чути щоденно,
На пташку стрімку обернусь,
Щоб біди не гризли буденні,
Я Богу вночі помолюсь.

Без мене не зможеш заснути -
Очей моїх збудять ковші.
Щоб голос не зміг мій забути,
Сопілку зроблю із душі.

У гості мене дожидайся -
Зорею прилину згори!
Ти тільки мене дочекайся,
Ти тільки мене позови.

Коментарі: 60

sonce-33

Із самотою тет-а-тет

Краплини по вікну блукають.
Сиджу, закутавшись, у плед.
Ковточками смакую каву
Із самотою тет-а-тет.

Я відчуваю твою близькість.
З тенет звільнившись супокою,
Моя душа - чуттів колиска -
Бажає зустрічі з тобою.

Громи удалині гуркочуть,
Тривожать стомлену ріллю,
А дощ за вікнами шепоче:
"Люблю тебе... люблю... люблю..."

Коментарі: 105

sonce-33

Бо я жінка-атом

Колись ми не знали ні дня супокою,
За місце під сонцем боролись навік.
В затятім сімейнім невпиннім двобої
Шукав неземної земний чоловік.

А я так хотіла лише притулитись,
Відчути тремтіння, тепло твоїх рук.
З очей темно-сірих любові напитись,
Та очі сталеві окреслили круг.

Роки пролітали удаль журавлями,
І я уже в осінь, і ти до зими.
І я битим шляхом, і ти - манівцями...
Що ж вдвох наробили, де ділися МИ?

Як хочеться зараз вернутися в весни,
Та я розумію: любов невловима.
Й мене не поділиш, і крига не скресне,
Бо я жінка-атом, і вже неділима...

Коментарі: 70

sonce-33

Який твоє кохання має смак?

То що нагадують слова твої:
Чи передгроззя, а чи вітру шепіт,
А може, лагідний весняний легіт?
То що ж нагадують слова твої?

Чим пахне почуття твоє палке:
Чи шалом, чи оманним звабним трунком?
Не чахнуть на щоках слова-цілунки...
Чим пахне почуття твоє палке?

Який твоє кохання має смак:
Терпкого полину, лимона, вишні?
Нагадує він молодість колишню.
Який твоє кохання має смак?..

Коментарі: 65

sonce-33

Догорає сонце...

Догорає сонце у вечірній млі,
І бентежить душу пісня соловейка.
Розпитай, коханий, про мої жалі,
Розкажи про себе, голубе сивенький.

Ні , ти не розкажеш, бо далеко ти,
Стежечка до мене поросла травою.
А колись там квіти мали прорости...
Як стужилось серце, милий, за тобою...

Де бриніла пісня, туга промовля,
Де сміялось щастя, тужить розставання.
В неба високості жевріє здаля
Зіронька яснА - вІдгомін кохання.

Коментарі: 54

sonce-33

Ми ще зустрінемось, друже єдиний

Полиск муаровий швидко розтане
В зорянім мливі далеких сузір'їв.
Небо підкаже розгадку жадану:
Сестри любові - надія і віра.

Схід запалає квітками спасіння.
Ми ще зустрінемось, друже єдиний.
Клен посміхнеться у пору осінню,
Листям устелить до тебе стежину.

Коментарі: 21

sonce-33

Якщо захочеш зрадить ти...

Якщо захочеш зрадить ти,
Страждати, плакати не стану.
Увечері я вип'ю кави,
Спалю під ранок всі мости.

А вдень я Богу помолюсь.
Час потім перев'яже рани.
Хоча тебе забути рано,
До сонця щиро посміхнусь.

Хай серце буде ще саднить,
Сприйматиме події ревно,
Одне лиш знатиму напевно:
Я і без тебе
буду
жить!

Коментарі: 86

sonce-33

О, як вона стукала в двері...

О, як вона стукала в двері,
Уперто, і лунко, й затято -
Вважали її за химеру,
Боялися їй відчиняти.

Й востаннє не сталося чуда -
Панянка махнула рукою.
Глухі, недовірливі люди
Не стрілись сьогодні з Любов'ю.

Коментарі: 58

sonce-33

Нам ще багато треба розказати

Серед зневаг, розчарувань, зневір
Ту синь очей я пам'ятаю й досі.
І хай ще лІта нам дано надмір,
Та вереснем запапахне мудра осінь.

Мої долоні візьмеш у свої -
Я знов потраплю у міцні тенета.
А слів не треба - їх за стільки літ
Сказала в зболених палких сонетах.

Й на велелюднім білім світі цім
Промовисто ми будемо мовчати.
Я потону у морі голубім --
А так багато треба розказати...

Коментарі: 80

sonce-33

Оксиморон життя

Примхлива доля розклада пасьянс:
Упереміш - красиве і потворне.
А ми з тобою - дивний мезальянс,
Як день і ніч, неначе біле й чорне.

А ми - жива вода й п'янке вино,
Стрімка ріка і бережок пологий.
Знайомі із тобою так давно,
Але роман нам випада недовгий.

Нехай це буде спротиву кураж,
Сніжинки влітку швидко тануть.
Але такий виток, такий віраж!
Оксиморони теж в житті бувають.

Коментарі: 51