Понеділок Пасхальної седмиці
- 26.04.10, 13:40
навіяно передзвоном, почутим в Києво-Печерській Лаврі
Блакить весняна. Сонце над собором.
Лунає благовіст - небесний передзвін.
І сходить благодать... Благословіння Боже!
© Stepans’ka Marina (SMG)
8
хочу сюди!
-
-
37 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 25-55 років
Замітки з міткою «вірш»
Іван Франко - Пір'я
- 29.03.10, 20:32
[Із циклу] «Жидівські мелодії»
Розвіяне злими юрбами,
Мов снігу платки з-над руїн,
Летиш ти до хмари з вітрами,
О, пір’я з жидівських перин.
Мов сніг, ти летиш аж до хмари,
Вкриваєш поля, мов килим,
О, свідку великої кари,
О, пір’я з жидівських перин.
Знать, бачити горя не хочеш,
Що ми тут в тій хвилі терпим,
Сніжними крильцями тріпочеш,
О, пір’я з жидівських перин.
Як грубі мужицькії руки
Рвуть наше добро без причин
І нам завдають люті муки,
О, пір’я з жидівських перин.
Як наші хати розкидають
Аж геть до послідніх делин,
Як наші шинки розбивають,
О, пір’я з жидівських перин!
Ввесь город від краю до краю —
Руїна одна, плач один!
Гляди ж на тих варварів зграю,
О, пір’я з жидівських перин!
Гляди, що тут нашої втрати,
Що наших тут впаде сльозин, —
Щоб Богу це все розказати,
О, пір’я з жидівських перин!
Хай наші всі зважить терпіння,
До нашого горя долин
Хай шле нам потіхи проміння,
О, пір’я з жидівських перин!
Хай тямить, що люд ми ізбранний,
Його найукоханий син,
Годований зернами манни,
О, пір’я з жидівських перин!
Хай дасть нам народ цей посісти,
Хай дасть нам помститись над ним,
Неси, о неси ‘му ті вісті,
О, пір’я з жидівських перин!
1882
Подається за публікацією в збірці «З вершин і низин» (1887), с.32—34.Мов снігу платки з-над руїн,
Летиш ти до хмари з вітрами,
О, пір’я з жидівських перин.
Мов сніг, ти летиш аж до хмари,
Вкриваєш поля, мов килим,
О, свідку великої кари,
О, пір’я з жидівських перин.
Знать, бачити горя не хочеш,
Що ми тут в тій хвилі терпим,
Сніжними крильцями тріпочеш,
О, пір’я з жидівських перин.
Як грубі мужицькії руки
Рвуть наше добро без причин
І нам завдають люті муки,
О, пір’я з жидівських перин.
Як наші хати розкидають
Аж геть до послідніх делин,
Як наші шинки розбивають,
О, пір’я з жидівських перин!
Ввесь город від краю до краю —
Руїна одна, плач один!
Гляди ж на тих варварів зграю,
О, пір’я з жидівських перин!
Гляди, що тут нашої втрати,
Що наших тут впаде сльозин, —
Щоб Богу це все розказати,
О, пір’я з жидівських перин!
Хай наші всі зважить терпіння,
До нашого горя долин
Хай шле нам потіхи проміння,
О, пір’я з жидівських перин!
Хай тямить, що люд ми ізбранний,
Його найукоханий син,
Годований зернами манни,
О, пір’я з жидівських перин!
Хай дасть нам народ цей посісти,
Хай дасть нам помститись над ним,
Неси, о неси ‘му ті вісті,
О, пір’я з жидівських перин!
1882
10
мінуси філософії роздумів
- 17.03.10, 20:07
----
Де й коли згаряють зорі?
Ще того ніхто не бачив,
Чи у небі, чи у морі...
Чи лише в словах гарячих
---
Де й коли щезають мрії?
Ще того ніхто незнає...
Чи коли бракує віри,
Чи як серце завмирає
---
Де і як любов зустріне,
Чи назавжди зцілить рани,
Чи вже скоро долю змінить
Серце близьке і жадане...
---
Де й коли весна настане,
Сонце чи теплом віддячить,
Чи... зациклившись питанням,
хтось, в задумі, не побачить...
14
тайм аут..... лірика... чи ви забули?
- 16.03.10, 20:33
ну, то нагадую... 
---
Лірика
--- --- ---
---
Знов думки про слова у рядки,
Наче скріплені присмаком вин...
Повз усе, ще жива, ще летить...
І нехай, що на спогад - полин
---
Ще жива у хитанні світів,
Світить поглядом року хвилин..,
Чи секунд, що їх вітер зустрів,
Поскидавши накидки зі спин
---
Ми так можемо, можемо? - Ні!
Ми без неї - ніщо в небутті...
Наше серце без неї в житті
Не тремтить у приємності змін...
14
" Її присутність..."
- 11.03.10, 02:50
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Її присутність додає наснаги,
З’являється впевненість у собі,
В неї завжди є корисні поради,
Саме в той час коли важко тобі.
Настрій має лише позитивний,
Без вагань пропонує допомогти,
Час із нею завжди швидкоплинний,
Але і недоліки в ній можна знайти.
Коли хтось знову себе жалітиме,
Кажучи , - Гірше бути не може!
Вона від сліз свої очі ховатиме,
Бо крім неї ніхто, їй не допоможе.
З’являється впевненість у собі,
В неї завжди є корисні поради,
Саме в той час коли важко тобі.
Настрій має лише позитивний,
Без вагань пропонує допомогти,
Час із нею завжди швидкоплинний,
Але і недоліки в ній можна знайти.
Коли хтось знову себе жалітиме,
Кажучи , - Гірше бути не може!
Вона від сліз свої очі ховатиме,
Бо крім неї ніхто, їй не допоможе.
13
Кава. Ранок. Сіре небо.
- 17.02.10, 10:33
Холодні краплі. Ранок. Дощ.
Зринають спогади неспішпо.
Назад не вернеш. Ну то що ж. . .
Життя триватиме. Невтішно. . .
Неспинно лине в небуття.
Щораз втрачаючи минуле. . .
Пожовкле листя . Кіт. Дитя.
А що з важливого забула?
На підвіконні квітів ряд.
А за вікном все так спокійно.
В саду дерева тихо сплять. . .
Душа у сховці. Так надійно.
І пахне кавою. Ти спиш.
А за вікном весна чи осінь?
Час мов вода.
Куди спішить?
А серце вимагає - "Досить. . . "
У скронях біль. Набридло все.
До скла прижмусь. Я буду сильна.
Життя рікою нас несе.
А я лиш хочу бути вільна.
Зринають спогади неспішпо.
Назад не вернеш. Ну то що ж. . .
Життя триватиме. Невтішно. . .
Неспинно лине в небуття.
Щораз втрачаючи минуле. . .
Пожовкле листя . Кіт. Дитя.
А що з важливого забула?
На підвіконні квітів ряд.
А за вікном все так спокійно.
В саду дерева тихо сплять. . .
Душа у сховці. Так надійно.
І пахне кавою. Ти спиш.
А за вікном весна чи осінь?
Час мов вода.
Куди спішить?
А серце вимагає - "Досить. . . "
У скронях біль. Набридло все.
До скла прижмусь. Я буду сильна.
Життя рікою нас несе.
А я лиш хочу бути вільна.
1
***
- 08.02.10, 10:05
Знайшла вірш українського поета Сокульського І.Г.
Замало – бути!
Ще треба статись.
Не досить – статись,
Ще треба – вдатись.
І мало – вдатись,
Ще й – не піддатись!
Замало – бути.
1
Далеко, але разом...
- 04.02.10, 06:45
Без тебе сумно і самотньо,
Без тебе не знаходжу місця я собі.
Ти так далеко, але вся ця відстань,
Підтверджує всі почуття в мені…
Навколо темно, але бачу очі,
Як небо світлі, але проникливі,
Як глибочинь річок…
І ще більше рідні!
Як тихий вітерець ти так само ніжно
Куйовдиш волосся моє
І шепочеш на вушко щось миле
І хочеться на віки зберегти цю мить!!!!
Так ми далеко, але відстань ніщо,
Я поруч з тобою душою.
І мить на відстані від тебе
Робить почуття мої сильніш!!!!
Без тебе не знаходжу місця я собі.
Ти так далеко, але вся ця відстань,
Підтверджує всі почуття в мені…
Навколо темно, але бачу очі,
Як небо світлі, але проникливі,
Як глибочинь річок…
І ще більше рідні!
Як тихий вітерець ти так само ніжно
Куйовдиш волосся моє
І шепочеш на вушко щось миле
І хочеться на віки зберегти цю мить!!!!
Так ми далеко, але відстань ніщо,
Я поруч з тобою душою.
І мить на відстані від тебе
Робить почуття мої сильніш!!!!
6
Як тебе я можу не кохати?
Твої очі ясні, посмішки промінь
Хочу дуже я тебе пізнати
Та на крилах щастя полетіти в височінь.
Ти для мене - подих, сяйво серед ночі
Як з тобою бути хочу понад все...
Хто ти є? Ти - радощі дівочі
Лише ти для мене посмішку несеш.
Ти такий дбайливий, щірий, сильний,
Ти для мене все, моє життя.
Навіть не жалію, мій єдиний,
Що відкрила тобі свої почуття.
Як закрию очі - тебе я згадаю,
Наче зараз дивишся ти крізь мене
Лише про одне тебе благаю -
Дай можливість бути ближче до тебе.
Наче вітер ти в моє життя увірвався
Серце моє все заполонив.
Нема поряд тебе - й світ весь обірвався
Душу ти мою в полон схопив.
Та для мене цей полон - відрада,
Все, що маю, то твоє завжди
Як побачу тебе - знову рада
Залишайся ти зі мною поруч назавжди.
Подарую тобі трохи втіхи,
Море ніжності та океан любові,
Придушу в обіймах міцних,
Зацілую тебе гаряче до болі.
4
