хочу сюди!
 

Любовь

33 роки, лев, познайомиться з хлопцем у віці 25-35 років

Замітки з міткою «вірш»

Омиті золотом церковні бані....

побачне фото надихнуло на створення/

дякую авторові Greg

У сонці скупані церковні бані,

Осяяні - "Осанна!" - Богові підносять...

               Навпроти - суд, насуплена будівля.

              І осяває храм золотоверхий

              Похмурість вікон віддзеркаленням своїм!

 

14.07.2010

 

© Stepanska Marina (SMG)

 

Маля та сонечко






Невеличка сценка, побачена мною напередодні,

породила бажання перенести це на папір, і в інтернет-простір

Здивовано-щасливі оченята:

- Бабуню, СОНЕЧКО на квітці! -

Безцінний скарб затиснувши в долоньці,

Хлоп'я щебече, дивом промениться...

Дитя - Дослідник Світу, Гість Небесний.

13.07.2010

 

© Stepanska Marina (SMG)

 

Зійшлися разом...

 

                                  Попелюшка :: Зійшлися разом колишня і майбутня …  :Колобки:Дарю цветочек:

Та  мить  була  цікава  й  незабутня,
Неначе  зупинився  часу  плин…
Зійшлись  разом  колишня  і  майбутня,
А  поміж  ними  їхній  спільний  Він.

«А  я  молодша»,  -  думала  колишня…
«Вона  молодша,  але  ж  вже  не  з  Ним»…
І  сперечались  подумки  дві  грішні,
Неспокоєм  поєднані  одним.  

Одна  пригадувала  дні  щасливі,  
Що  з  ним  колись  в  любові  провела,  
А  доля  так  чомусь  несправедливо
Взяла  та  й  назавжди  їх  розвела.

А  у  другої  ледь  тремтіли  руки,
Коли  вона  їм  каву  принесла…
За  посмішкою  заховала  муки,
Та  посмішка  нещирою  була.  

Одна  пішла,  допивши  чорну  каву,
А  друга  лиш  зітхнула  навздогін,
Обом  було  і  прикро  і  цікаво,
Що  відчував  при  тому  всьому
 Він?

                            :Колобки:Дарю цветочек:

Рожевий сайт сучасної поезії  Клуб поезії , автор: Попелюшка.

Не тримірний простір

Відірвусь від монітора,
Піду погуляю,
В поле рідне,що просторе
Без кінця і краю.
В ліс зайду, де дзвін струмочків
чути стоголосий.
Тут таке все справжнє,гарне
не тримірний простір.
Щоб нову клавіатуру 
Не бити спозаранку
Візьму ручку,напишу все
на старому бланку.
Напишу про те,як хочу
Все назад вернути,
Ті яскраві дні допоки
не прийшов комп'ютер 

Троянда на смітті

rose Попелюшка :: Троянда на смітті rose

Хто  може  пояснити,  чом  так  вийшло
І  чи  у  когось  буде  каяття?
Красиву,  свіжу,  дорогу  та  пишну
Хтось  викинув  троянду  на  сміття.

Вона  цвіла,  така  п’янка  та  рання,
І  пелюстки  аж  сяяли  в  росі.
О  як  вона  чекала  на  кохання
У  всій  своїй  принаді  і  красі.

До  неї  вже  чиїсь  тягнулись  руки,
Та  їх  вона  колола  без  жалю.
Аж  від  солодкої  здригнулась  муки,
Коли  почула  трепетне  «люблю».

Довірилась  і  колючки  сховала,
У  посмішці  відкрила  пелюстки,
І  вже  чиясь  рука  її  зламала,
Так  необачність  їй  далась  взнаки.

А  я  красуню  захищу  від  віхол,
Зігрію  і  додому  віднесу.
Не  зламуйте  троянди  задля  втіхи,
Нехай  дарують  світові  красу.

rose

Рожевий сайт сучасної поезії  Клуб поезії , автор: Попелюшка.

Ти не дивуйсь...

heart Ти не дивуйсь, що в’януть квіти,
Як сонце дивиться на них,—
У кого ж стане сил стерпіти
Вогонь очей його палких?..
Ти не дивуйсь, що гаснуть зорі,
Як зійде ранок золотий,
Що хвилі ніжні і прозорі
Змивають берег кам’яний.
Ти не дивуйсь, що ніч п’яніє
І день тріпоче по весні,
Що бідне серце в грудях мліє,
Як вгледе щастя у ві сні.
Ти не дивуйсь, що я тобою
Став марить ночі й цілі дні,—
Бо ти є сонцем, і весною,
І сном, і хвилею мені. rose

(c) О. Олесь

Усе минає

rose     Усе минає, все тече - 
Вода у море, час - у простір
А кожен день лиш сумнів тче
І зрозуміти все не просто.

Зигзаги диких віражів
І чисте полотно дороги.
І глум державницьких мужів,
І тінь стражденна перемоги.
Усе в єдиному клубку 
Сплелося на людських раменах.
І плаче Ангел у кутку,
В руках тримаючи Знамення.heart 
                                        Р.Мазій

Вечір

heart 

Про щастя ми лиш згадуєм. Бувало...
А щастя всюди. Може буть воно
Цей сад осінній, листя, що прив'яло, 
Повітря це, що ллється крізь вікно.
У небі хмарка, наче покривало,
Пливе. За нею стежу я давно.
Як мало бачимо, як знаєм мало, 
А щастя тільки знаючим дано.
Вікно відчинене. Ось пташка сіла
На підвіконня й пискнула. Від книг 
Відводжу погляд. Вітер зовсім стих.
День вечоріє. Зірка за ряхтіла - 
Гул молотарки на одній струні
Щасливий, чую, бачу. Все в мені.
                                                    І.Бунін
Переклад Д.Павличка          heart                  

 


 

Тиша та миша ;)

Панує ніч, в кімнаті тиша.
Без цокоту пробігла миша.
Воно й не дивно - в неї капці
по одному на кожній лапці.
(є)-моє

ПС. Разместил заметку исключительно для напоминания о своём существовании. ;)

Два дні всього цвісти.

 

Ти втретє цього літа зацвітеш
такою квіткою - тендітною, п'янкою.
Кімната втратить риси супокою,
бо речі увійдуть у твій кортеж.

Обернеш пил на срібло і кришталь,
наділиш тіні здатністю до тліну.
Одна із пелюсток розсуне стіни,
ти - даль, і подолаєш іншу даль.

В людей уже нема своїх святинь
Ти можеш стати першою, одначе,
знай: біля тебе жоден не заплаче,
і пам'ятай: два дні всього цвісти.

Кость Москалець (Зі зб. "Songe du vieil pelegrin)rose rose rose