Замітки вірш

Замітки з міткою «вірш»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Василь Стус

16.10.10, 18:41
вірш, стус

Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Коментарі: 6

Funny smile

Симоненко Василь "Є в коханні і будні, і свята..."

05.10.10, 16:57
вірш, вірші про кохання, симоненко

Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вуаль.

І з тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум,
І, бувало б, темніла зірка
У тумані тривожних дум.

Але певен, що жодного разу
У вагання і сумнівів час
Дріб'язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас.

Бо тебе і мене б судила
Не образа, не гнів — любов.
В душі щедро вона б світила,
Оновляла їх знов і знов.

У мою б увірвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
— Ненаглядна, злюща, чудова,
Я без тебе не можу жить!..

Коментарі: 9

Funny smile

Українка!

05.10.10, 16:38
вірш, захоплення, краса, любовна лірика, українки

В очах твоїх виблискують лелітки, Як передзвін кришталю — ніжний сміх, Мов скупана у росах диво-квітка, Чарує своїм поглядом усіх. У платті білім, мов лебідка, Через плече — капітанова коса, Ідеш, ти, ні — пливеш, моя ти, українко, І добротою світишся уся, На вулиці всім хлопцям-відчайдухам Спокою твоя врода не дає.

Бровою поведи — і всі щодуху Помчать бажання виконать твоє. Чим вимірять красу душі людської, Не знаємо ні я, ні він, ні ти, Та впевнений, що дівчини такої, Як українка, в світі не знайти.

Коментарі: 5

Funny smile

***

05.10.10, 16:20
вірш, поезія

Моя — не означає: ти моя рабиня;
Моя — не означає: я володар твій.
Моя — ти радість, моя святиня.
Моя блакить у вишині ясній.
Моя любов, моя надія.
Моя тривожна і далека путь,
Де горе пополам і спільна мрія,
Де подихом одним і подихом живуть.

Коментарі: 2

Funny smile

Вірш

05.10.10, 16:11
вірш

Як пишно квітка лотоса цвіте!
Яка жагуча врода у тюльпана!
Яке в ромашки серце золоте!
Яка троянда горда і духмяна!
Отак жінки: ця ласка й доброта,
А та ясна і гожа, мов зірниця.
І кличе погляд, і зовуть вуста,
І кожна вабить, наче таємниця.
Од кожної хмелієш без вина,
Але не кожну назовеш судьбою,
Усе-таки на світі є одна,
Яка заступить цілий світ собою.
Щоправда, можна все життя прожити,
А так оту, єдину, й не зустріти.

Коментарі: 2

ДМВ73

***

01.10.10, 08:30
вірш, вірші, стихи

Розкисла і розплакалася осінь
Свинцевий колір замінив блакить.
І у дворі берізка напівгола
Вже не жива, хоча іще й не спить.

Із неба сіє, і шалений вітер
З дерев зриває чарівний покрів.
То вересень чомусь залистопадив
Неначе разом з нами геть здурів.

1 жовтня 2010 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Коментарі: 33

Funny smile

Фотографія - це життя...

25.09.10, 15:52
вірш

Однажды вы спросите меня, что такое жизнь?
Я отвечу вам - игра.
Вы спросите меня, что такое игра?
Я отвечу вам - движение.
Вы спросите меня, что такое движение?
Я отвечу вам – моменты.
Вы спросите меня, что такое моменты?
Я отвечу вам – фотография.
Тогда вы спросите меня, что такое фотография?
И я отвечу вам, улыбнувшись, это – жизнь...

Коментарі: 11

Funny smile

Стихи Расула Гамзатова

25.09.10, 15:00
вірш, вірші

***
   Я шел один по улице вчера,
  Я говорил, что уезжать пора,
  А если уезжать - то навсегда,
  Чтоб никогда не приезжать сюда.
  Твердил, что ты, конечно, не права,
  Ругал тебя за все свои слова
  И повторял: другую я найду,
  Такой-сякой назло и на беду.
  То замедлял я шаг, то шел быстрей. -
  И очутился у твоих дверей.

***
Спокойно прохожие мимо шагают,
Их, видно, твоя не волнует краса.
И зрячие люди слепцами бывают, -
О, если б я мог одолжить им глаза!

***
Твои глаза
Я видел разными твои глаза:
Когда затишье в них, когда гроза,
Когда они светлы, как летний день,
Когда они темны, как ночи тень,
Когда они, как горные озера,
Из-под бровей глядят прозрачным взором.
Я видел их, когда им что-то снится,
Когда их прячут длинные ресницы,
Смеющимися видел их, бывало,
Печальными, глядящими устало-
Склонившимися над моей строкой...
Они забрали ясность и покой
Моих невозмутимых раньше глаз, -
А я, чудак, пою их в сотый раз