хочу сюди!
 

Анастасія

39 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 20-50 років

Замітки з міткою «природа»

факт

четверолапые от двуногих отличаюца - у первых "тещи и свекрови" нет drunk

Стояла тиха ніч...


Тиха африканська ніч...
(майже по Куїнджі)

Суботній ранок

Сьогодні, виявляється міжнародний день кота. (Хоча, в деяких країнах день кота у інший день).
Кіт розбудив мене сьогодні вдосвіта, щоб я встигла повноцінно відсвяткувати.
Я спочатку не зрозуміла, якого біса він волає серед ночі... Я вже звикла, що останнім часом він спить доки я не встану, незалежно від того, коли я встану. 
Але не сьогодні.

Оскільки вже сон не склався - пішла прогулятися, доки спека не захопила навкілля.

Цього разу у парк Кіото.
Приємний маленький доглянутий парк.
Але сьогодні там було надто вже сухо...
Десь рік-два тому весь парк було перекопано траншеями - встановлювали зрошувальну систему. І таки встановили - минулорічною весною там працювали розбризкувачі, а зараз - навіть, якщо думати, що надто рано я там опинилася і ще не увімкнули, то чому ж тоді трава така суха-суха!!!

Але квіти все ж таки поливають, мабуть.
















Штучний ставок. Майже чиста вода темно-бурштинового кольору. Колись там плавали золоті рибки... Зараз тілько водомірки метушаться по поверхні







Японська пагода... Схід сонця... майже... Країна Сонця, що сходить








І ця доріжка, вимощена жовтою цеглою... дуже мені подобається, завжди йду тільки цією стороною





Давно тут стоїть цей котик, але табличку побачила вперше (може раніше була неуважною... а може вона з'явилася пізніше, давненько я тут не була).
Помітила  QR-код, перейшла, почитала... засмутилася... нещасна тваринка... 



а з іншого боку...

Зайшла в той самий парк, але з іншого боку. 
Вже кілька разів з початку літа намагалася це зробити, але натикалася на щільну захисну завісу з комарів й відступала.
Цього разу завіси не було - я прорвалася - там, на відміну від першої частини парку, майже без змін.

Ну, хіба що облаштували сучасними смітниками, а ще диванчик оновили - з самого початку цей диванчик був вкритий справжньою травичкою, але її надто швидко витоптали, зараз штучна - теж вже частково витерта 

 

Горобина рясно вкрита гронами ягід - раніше це було прикметою вельми сніжної зими... ну, побачимо... може дощова зима буде...

   

Отакі лавочки облаштували, вже давненько, але я їх бачила ще без квітів

   

й навколо квіточки

  

Ну качок тут завжди багато, але біле латаття - наче раніше не бачила, жовті глечики були, а білих раніше наче не було

 

І знову вдома жовта квіточка - трохи підросла

 

Майбутнє пасічників

З кожним роком поля все більше розорюються, засіваються пшеницею, ячменем, але в більшості випадків соєю, соняшником, які є найбільш вигідні і які експортуються за кордон. Всі задоволені, але поля розороні, трав'яниста рослинність змінена на монокультуру, і бджолам просто нема де брати нектар. 
В цьому році навкруги нашого хутора майже всі поля розорали. А наш хутор славиться місцем, де літом звозять сотні вуликів, так як в лісі лип багато і  навкруги були луги, лісові болота. Мед виходив смачний, екологічний, мав багату квіткову композицію. 
А в цьому році весняного меду нема, перед цвітінням липи бджіл пасічники кормили, липа цвіла не багато, та й випилюють по трохи липи, соняшникового меду повинно бути багато, так як більшість розпаханих полів засіяні саме соняшником, але як на мене смакові та й лікувальні властивості цього меду низькі.
І от після всіх цих подій задумуєшся, що буде далі...де бджоли братимуть нектар...бджільники мовчать, районні, сільради, природоохоронні організації мовчать.
Напевно в ближньому десятилітті думаючі бджільники стануть і землеробами, сіятимуть медоноси і тоді мед буде рідкісним і дуже дорогим.

устал от лета ? )

Тем, кто устал от лета, группа опытных тренеров подготовит Вас и будет держать в тонусе sila crazy ваши атлетические способности. В арсенале: спринт по глубокому снегу, полоса препятствий там же, выживание в суровых условиях. и т.п.


Вы получите: НЕ забываемые ощущения экстрима, спортивную подтянутость, отсутствие сна и голода в тяжелых зимних условиях, выносливость, отсутствие страха, а также, Вы избавитесь : энуреза, калонедержания, фобий, навязчивых мыслей, проблем с личной жизни и на работе ... crazy beer

Сегодня

решила не выпендриваться и выйти не с восходом Солнца, а в более позднее время - около 7 утра, возвращалась в 8 - уже жарковато.

Людей, конечно, поболее...

Масок, несмотря на то, что "...ширится, растет заболева-ни-е... " © увидела очень мало, но зато видела относительно новые способы их ношения: на запястьи в виде браслета и как сумочку - за петельки...

Одевших нормально маски было трое - молодая пара (!!!) и дворничка.

Фантазии более чем на ближайший парк не хватило.

Но на этот раз зашла с главного входа - со стороны метро Дарница.

Так вот, тем, кто там были и Чеширчика и других персонажей не заметили - как ни странно, идя со стороны метро, я их тоже чуть было не пропустила... Как-то так они ориентированы, что бросаются в глаза идущим от Кургана.

Белый (якобы) Кролик встретил меня явно подобревшим взглядом в оба глаза! И даже часы ему вернули! УРРРААААА!!!



И опять же миллион, миллион, миллион алых роз, но с другой стороны



И еще вот такое красивое деревце, забыла название... искать лень...



Все-таки поискала - катальпа прекрасная



На каштане ранняя седина...




Я не одна...

Не одна я такая ненормальная - по парку тыняться спозаранку lol
Не удается мне оторваться от толпы, так и остаюсь серенькой, незаметненькой, теряюсь в толпе...

Не спалось... от слова СОВСЕМ... Сначала честно старалась уснуть, потом решила побаловаться телефончиком, пока не захочется спать - качнула игрушку, поигралась - удалила, качнула другую - удалила, третью - удалила...
Смотрю - как-то странно посветлело за окном... Так это уже рассвет!
Да... Ночь в июне только шесть часов...

И тут хлынул ливень! И тут грянула гроза! И тут я поняла - настал мой звездный дождливый час!
Пока не жарко, пока нет людей на улице - выйти погулять, подышать воздухом, пораскарантиниваться!

И я пошла - сегодня я вышла с восходом солнца, надеялась, что никого не встречу так рано... 

Ага...

Дворник уже работал... ну ладно, на то он дворник - работа у него такая.

Пока дошла до парка - человек 5 увидела, маска была только на одном и то на подбородке. У меня вообще-то тоже маска была... в кармане... ну я ж думала, там нет людей...

А в парке - за каждым поворотом, на каждой дорожке я натыкалась на человеков!!! Что они там делали в полшестого??? Пришлось замаскироваться.

А дождь сегодня был очень правильный, я бы даже сказала - праздничный


Ну в парке, как всегда - миллион, миллион, миллион алых роз



и не только алых



и не только роз



Вдали заприметила нечто новое



Подошла поближе - да это же Белый (кхм... типа... почти...) Кролик с карманными часами!!! Зыркнул на меня недобрым глазом...



А дальше пенек... не помню ничего про пенек...



О, а вот и Чеширская улыбка!



А дальше еще кое что





И напоследок взгляд в замочную скважину... наверное предполагалось, что, войдя в парк, первым делом нужно заглянуть в замочную скважину, а потом... ну, я, как обычно, шла с противоположной стороны - такой у меня стиль)



Сегодня вернулась домой значительно раньше, чем в другие дни просыпаюсь.
Съела салатик, выпила кофейку... спать пока не хочется.