Поспілкувалася з колишнім чоловіком. Вкрай рідко це роблю, але ж свято і він - батько моєї дитини... Тож прийняла привітання, привітала у відповідь, все як у вихованих людей.
А далі про політику.... Я дивуюся - ну як може людина, що живе в абсолютно жидобандерівському Дніпропетровську, бути з такими ватними думками? Таке враження, що він не просто дивиться Кісільова тричі на день, а ще і внутрішньовенно його приймає.
І як я його колись покохала? Ще й заміж вийшла! І дитинку народила... Просто дивно...
Мож, пороблено було?
Мабуть, зараз я б його навіть не помітила і пройшла повз...
А далі попався на очі цей малюнок. І зрозуміла, чого (кого) хочу від життя.
Оце називається "ЗА мужем"
В кожного своє щастя, а моє має виглядати саме так . Уявіть тільки, як їй комфортно і затишно!
Добраніч (чи доброго ранку?), блогосферо! Бажаю всім визначитися з бажаннями.