Реформи повинні приносити користь для кожного громадянина. Про це не втомлюються говорити експерти та європейські чиновники, коли пояснюють наступні пріоритети “євроінтеграції”. Адже терпіння людей не безмежне, на відміну від вигадливості популістів. Позитивні історії на рівні громад та громадян поки обмежені—все лише починається. Цього тижня “досягнення” були знову теоретичними—в царинах якості продуктів харчування, енергетичної безпеки.

УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ: довга дорога пиріжка

Як ЄС може захистити українського споживача? Сторого кажучи—ніяк, але завдяки угоді про Асоціацію з ЄС Україна повинна дуже багато зробити для імплементації стандартів якості. Формально—для того, щоб ми могли вільно торгувати з ринками ЄС. Але насправді доволі жорстка структура вимог до харчів— від корму який використовувався для тварин до кінцевого продукту—дозволить нам бути більш впевненими в якості того, що купуємо. Відповідний законопроект ухвалено і навіть підписано Президентом. Але експерти попереджають—попереду дуже багато роботи. І щоб ми були переконані, що будь-який пиріжок, куплений в 30-градусну спеку, був нешкідливим змінюватися мають і чиновники, і виробники, і продавці.

Імплементація Угоди про асоціацію—найбільш важливий і найбільш важкий процес. В кожній сфері депутати та уряд повинні ухвалити та втілити сотні рішень. Про це нагадали також на конференції “ Україна—ЄС: інтеграція у мінливому світі”. Власне впровадження реформ (не плутати з ухваленнями рішень про них) є ключем до здобуття довіри до ЄС. Адже презентоване дослідження показало: в 24% громадян ставлення до євроінтеграції погіршилося. Причина—зниження рівня життя. Експерти знають, що ЄС тут ні при чому. Але експертна думка не змінює точку зору людей. Її змінюють реальні кроки з покращення життя.

«Наступний крок після Угоди про асоціацію та угоди про запровадження безвізового режиму—це імплементація цих угод. Тому що підписання і ратифікація для середньостатистичного українця не має ніякого значення»: голова Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі

«Відсутність в Угоді перспективи членства часто використовують ті, хто хоче популістських рішень, хто прагне реваншу і зміни курсу України. Я сподіваюся, що нашої виваженості і мудрості вистачить, аби не дозволити заперечити обраний нами курс. І я тішуся, що в нас є підтримка громадян. 57% українців підтримують вступ країни до ЄС. Це є та основа, на яку ми можемо спертися в подальшій діяльності». віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе

РЕФОРМА ЕНЕРГЕТИКИ: шанс на для інтеграції з ЄС

Україна поволі продовжує відриватися від Росії в галузі енергетики. Цього тижня державний оператор мереж “Укренерго” підписав угоду про правила приєднання до європейських мереж ENTSO-E. Вони передбачають не лише технічні умови, але і зміни функціонування ринку як такого. Сьогодні ми досі ближчі до Росії (і енергетичні системи працюють спільно—час від часу обмінюючись потужностями). Щоб це змінити потрібно багато років.

Песимізму додають лише в Асоціації газовидобувних компаній України. Там підрахували скільки інвестицій потрібно, щоб зменшити залежність від Росії і видобувати більше газу. Суми дуже значні, і без спрощення надання ліцензій плани щодо їх залучення—малореальні. Якщо Україна хоче залучити гроші бізнесу—вона має дати йому працювати. Як—запропонували в спеціальних рекомендаціях щодо дерегуляції видобутку газу.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА: початок змін чи PR?

Урядовці, заручившись підтримкою низки експертів, запустили інформаційну кампанію, на підтримку пенсійної реформи. #ПенсіїНеГречка—закликають експерти та урядовці. Визнаючи, що реформа по суті робить справедливішою лише формули системи нарахування пенсії. На зустрічі з експертами глава Уряду Володимир Гройсман пообіцяв, що буде наполягати на “дорожній карті” продовження реформи—запровадження (нарешті, після багатьох років розмов) накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Але в парламенті, на шпальтах видань та в ефірах поки що всі говоритимуть про наявний проект реформи. Де всього лиш трохи змінюють спосіб обрахунку пенсій.

РЕФОРМА ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ: death and taxes

В США люблять казати, що неможливо уникнути двох речей: смерті та сплати податків. Кримінальні справи щодо колишнього (та й теперішнього) керівництва українських податківців свідчить, що в Україні ситуація дещо інакша. Міністерство фінансів оголосило про чергову ініціативу з реформування ДФС. Обіцяють таке: “ В рамках проекту буде проведено оптимізацію процесів, підсилено головні функції ДФС, підвищено ефективність адміністрування податків та поліпшено якість послуг. Головна мета—зменшити рівень корупції та перетворити ДФС у вмотивовану сервісну службу.” Результат можна буде побачити через деякий час. Підприємці розкажуть, як вестимуть себе представники “вмотивованої сервісної служби”

ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА: фокус громад

Аргарна та земельна реформи теж будуть в фокусі обговорення в липні—всі очікують хоч якихось законопроектів на ці теми. Особливо чекають спроможні об’єднані громади, яким поки що не дозволяють розпоряджатися власною ж землею.

Президент: Нам потрібна прозора і професійна дискусія щодо накопичувальної пенсійної системи

16 червня 2017 року - 19:57




Президент: Нам потрібна прозора і професійна дискусія щодо накопичувальної пенсійної системи

Президент Петро Порошенко переконаний у необхідності ретельного обговорення питання запровадження накопичувальної пенсійної системи.

«Я думаю, що тут нам потрібна прозора і відкрита, чесна і професійна дискусія щодо накопичувальної системи. Така сама дискусія як і щодо добровільної накопичувальної системи. Проаналізувати досвід таких добровільних пенсійних фондів, не зупиняючи абсолютну необхідність запровадження цієї системи – вивчити досвід», - сказав Петро Порошенко під час засідання Національної ради реформ, присвяченого пенсійній реформі.

Президент наголосив на необхідності ретельно проаналізувати досвід інших країн у цьому питанні. При цьому він повідомив, що отримав звернення низки громадських організацій щодо продовження роботи у відповідному напрямку.

Глава держави додав, що нарешті хотілося б почути, коли законопроекти щодо накопичувальної пенсійної системи можуть бути розглянуті. За його словами, потрібно ретельно вивчити це питання і прорахувати, бо, на жаль, ми маємо і негативний досвід роботи накопичувальної пенсійної системи, коли внаслідок девальвації національної валюти та стрибків інфляції, люди залишались без своїх пенсійних накопичень.

Петро Порошенко також висловився за створення фондового ринку, який дасть можливість спрямувати такі накопичення як інвестиції в національну економіку

http://www.president.gov.ua/news/prezident-nam-potribna-prozora-i-profesijna-diskusiya-shodo-41918


Президент доручив Уряду вже восени підвищити пенсії

16 червня 2017 року

Президент доручив Уряду вже восени підвищити пенсії

Президент Петро Порошенко переконаний, що покращення економічної ситуації в країні нині дає можливість здійснити кроки, спрямовані на підвищення забезпечення пенсіонерів, які найбільше потребують підтримки з боку держави. Про це він заявив на засіданні Національної ради реформ, присвяченому пенсійній реформі.

Серед заходів, які можна здійснити вже цього року, Президент назвав осучаснення пенсій.

«Уряд має здійснити швидкі практичні кроки, які вже зараз полегшать страждання пенсіонерів. Це моя вимога, як Президента, і, впевнений, – вимога суспільства», - наголосив він.

«Людина, яка виходить на пенсію у 2016-2017 роках, маючи високу заробітну платню має високу пенсію. Людина, яка вийшла на пенсію у 2009-2010 році має той самий стаж, сплачувала внески із середньої заробітної плати так само, як це робили у 2016-2017 роках, тобто робила все, що може, але пенсію на сьогодні має набагато меншу. В першу чергу, як результат осучаснення, отримають підвищення пенсій найменш захищені – ті, хто на сьогоднішній день отримує несправедливо найнижчі пенсії», - додав Петро Порошенко.

Також на переконання Президента цього року необхідно здійснити підвищення мінімальної пенсії. «Думаю, що можна розглянути можливість перенести це з грудня на листопад, або може навіть на жовтень. Прошу уважно вивчити цю можливість», - зауважив він.

Окрему увагу Петро Порошенко звернув на питання обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів та їх оподаткування. «Я наголошую на тому, що на сьогоднішній день ми зацікавлені в тому, щоб пенсіонери продовжували працювати. Не треба їх вичавлювати з робочих місць. Думаю, що не виправдане на сьогоднішній день і обмеження пенсій працюючим пенсіонерам, і оподаткування пенсій», - наголосив Глава держави. Він звернувся з проханням, щоб при доопрацюванні законопроекту ця позиція була врахована.

Глава держави також нагадав, що останні три роки було резонансним питання пенсійного віку. «Можу відкрити таємницю - коли Уряд завершував черговий меморандум з МВФ, я брав на себе ініціативу, і ми робили все можливе, щоб не дати нашим опонентам можливості завалити пенсійну реформу, штучно маніпулюючи з пенсійним віком. Вважаю, основним досягненням, що для більшості пенсіонерів зазначений законопроект не передбачає підвищення пенсійного віку», - резюмував Президент.

http://www.president.gov.ua/news/prezident-doruchiv-uryadu-vzhe-voseni-pidvishiti-pensiyi-41910

Одним із своїх основних досягнень в уряді називають зростання ВВП у 2016 році на 2,2% як свідчення економічного розвитку країни. Частина експертів опитаних Радіо Свобода кажуть, що передумови для такого економічного зростання були закладені попереднім урядом. Інші запевняють, що певне покращення ситуації обумовлене природніми економічними коливаннями, вони зауважують, що кризу та підйом прогнозували заздалегідь. Утім, більшість експертів сходяться на тому, що уряду Гройсмана слід віддати належне за стабільність економіки країни протягом року.

Детальніше про досягнення та провали в цифрах.

Досягнення

1. Підвищення рівня мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, тобто вдвічі з 1 січня 2017 року. 3,5 мільйони працівників отримали підвищення зарплати через подвоєння «мінімалки», за даними звіту Кабінету міністрів. Підвищили зарплату лікарям і вчителям.

За даними моніторингу Мінсоцполітики, середня заробітна плата станом на 1 січня 2017 року становить:

– працівників освіти – 5 126 гривень (збільшення на 56,8 відсотка, або 1 857 гривень, порівняно з 1 січня 2016-го)

– працівників охорони здоров’я – 4 479 гривень (збільшення на 56,9 відсотка, або 1 626 гривень, порівняно з 1 січня 2016-го).

«Як не дивно, це виявилося позитивним кроком. В першу чергу для бюджету і для низькооплачуваних співробітників. Для бізнесу це не найкраща новина з одного боку, з іншого боку – бізнес і без цього вже був вимушений піднімати зарплати, тому великого негативу не відчув» – зазначає економіст, керуючий партнер компанії «Capital times» Ерік Найман.

2. Перехід до публічних закупівель через електронну систему ProZorro. З 1 серпня запроваджено електронну систему ProZorro у всіх державних закупівлях.

«Від моменту запровадження електронної системи закупівель та станом на 1 січня 2017 року економія бюджетних коштів складала близько 8,3 мільярда гривень, що становить 10,2 відсотка загальної суми закупівель», – йдеться у звіті Кабміну за 2016 рік.

Станом на лютий 2017 року, за даними Мінекономрозвитку, економія склала 17,72 мільярда гривень бюджетних коштів. Цей факт допоміг команді ProZorro вдруге отримати нагороду на щорічній гала-церемонії «C4F Davos Awards 2017» у Женеві для фахівців у сфері комунікацій.

3. Впровадження реформи з децентралізації, внаслідок якої за 2016 рік на 41,6% зросли власні доходи місцевих бюджетів.

Протягом 2016 року було утворено 207 об’єднаних територіальних громад на добровільних засадах. Таким чином загальна кількість громад, з моменту ухвалення закону, дорівнює 366. Це 17% від загальної кількості місцевих рад базового рівня.

Для розбудови інфраструктури об’єднаних територіальних громад 2016 року з державного бюджету місцевим бюджетам було надано відповідну субвенцію у розмірі 1 мільярд гривень, за рахунок якої громади реалізували 1 383 інфраструктурні проекти.

4. Енергетика. В квітні 2016 року уряд ухвалив рішення щодо єдиної ціни на газ для населення та промисловості.

Встановити вартість вирішили єдину для всіх і відразу відповідно до ринкової вартості. Володимир Гройсман зазначив, що це буде останнє підвищення в межах угоди із Міжнародним валютним фондом. Уряд затвердив ціну для всіх на рівні 6879 гривень за тисячу кубометрів газу.

«Переконаний у тому, що ми у цьому питанні поставимо крапку, і це буде остання зміна ціни на газ у житті нашої держави. Вірю в те, що ми приймаємо державницьке рішення, здатні забезпечити підтримку тих, хто її потребує. Переконаний, що ми поставимо крапку в корупційних схемах ринку газу, і ми будемо все робити далі для того, щоб ситуація в країні змінилась в кращий бік», – заявив тоді прем’єр Володимир Гройсман.

Володимир Гройсман

Як прозвітував Кабмін за 2016 рік, у результаті «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вперше за останні шість років не отримувала бюджетного фінансування та вперше за п’ять останніх років отримала чистий прибуток у сумі більше ніж 21 мільярд гривень.

Експерти називають це позитивним кроком, як і започатковану реформу з реструктуризації публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Ще одним позитивом називають те, що більше ніж рік Україна не закуповує газ в Росії.

Крім того, серед перемог уряду цього року експерти додають ще впровадження системи електронного декларування, започаткування реформ в системі охорони здоров’я (закупівля ліків через міжнародні організації, запуск програми «Доступні ліки», зміни в податковому законодавстві (щодо електронного реєстру відшкодування ПДВ, ліквідації податкової міліції), відкриття нових напрямків міжнародного авіасполучення.

Провали

1. Приватизація об’єктів державної власності. В 2016 році бюджет країни отримав від приватизації лише 188,9 мільйона гривень замість запланованих 17,1 мільярда гривень.

Приватизація Одеського припортового заводу у 2016 році зривалась кілька разів на тлі гучних скандалів та маніпуляцій.

Заступник голови Фонду держмайна Андрій Гайдуцький пояснює неспроможність реалізувати план, зокрема, перепонами з боку уряду.

«З 396 державних підприємств 105 знаходяться у переліках, приватизація яких заборонена окремими законами. З 291 державного підприємства 142 знаходяться в управлінні інших відомств, переважно міністерств. Зволікання з передаванням постійно відкладає їх підготовку до приватизації. Замість того, щоб активно передавати фонду державні підприємства для їх підготовки до продажу, відомства просять уряд вилучити їх з приватизаційного переліку. У 2016 році більше від половини з майже 60 підприємств були вилучені з переліку саме з цієї причини, тому фонд не має права готувати їх до приватизації», ­– зазначає доктор економічних наук, заступник голови Фонду держмайна Андрій Гайдуцький.

2. Понад 90% колишніх міліціонерів зберегли свої посади після проведення переатестації. Звільнено було лише трохи більше ніж 5 тисяч осіб. Й при цьому багатьом вдалося поновитися на посаді через суд.

«Вихлоп» від цієї діяльності був мінімальним і це все показало, що це був неефективний інструмент. Як тільки побачили, коли в кількох районах почалась переатестація, яка велика кількість людей не атестовується, включилися механізми, щоб провести своїх людей та їх атестувати. Стара система в апараті міністерства не допустила радикальних змін. В атестаційних комісіях була переважно громадськість, яка витратила величезну кількість часу на це, а результат не виправдав очікувань. Це звичайно не результат для такої кількості часу і ресурсів», – експерт із «Центру політико-правових реформ», головний експерт групи реформ правоохоронних органів «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Банчук.

3. За рік зросли тарифи на всі комунальні послуги: холодна вода майже на 35%, електроенергія – в межах 60-70%, газ – практично вдвічі, а найвідчутніше та найболючіше для українців підвищення тарифів на гарячу воду та опалення – більше ніж вдвічі.

«Підвищення цін, що відбулося внаслідок приведення ціна на газ у відповідність до рівня закупівельних цін по імпорту – це об`єктивна річ, яку треба було зробити. Але, на жаль, ціни на комунальні послуги виросли не лише тому, що зросли ціни на газ, але й тому, що абсолютно нічого не було реформовано в секторі теплокомуненерго. Ця природна монополія залишилась на тих самих умовах, на яких була: така сама непрозора, в тариф закладено багато втрат, яких могло б не бути, розкрадання», – пояснює старший економіст, член наглядової ради центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський.

Експерт зазначає, що якби із підвищенням ціни на газ була підвищена ефективність роботи підприємств теплокомуненерго, створена штучна конкуренція між ними, то населення могло би отримати набагато менші тарифи на опалення та гарячу воду.

«На жаль, уряд всерйоз це питання не розглядав, тому ми маємо такі тарифи для населення. І виходить, що за рахунок бюджету компенсується з одного боку неефективність, з іншого боку – розкрадання, що фактично виливається у схему розкрадання державного бюджету», – наголошує економіст.

Загальна сума субсидій, призначених домогосподарствам на оплату житлово-комунальних послуг у 2016 році становила 5 мільярдів 704,7 мільйона гривень, за даними Держстату.

І лише за січень-лютий 2017-го ця сума вже склала 1 мільярд 636,1 мільйона гривень, як підрахував Держстат.

4. Не вдалося покращити бізнес-клімат

Податкове навантаження на бізнес посилилось – через підвищення «мінімалки», впровадження Єдиного соціального внеску (ЄСВ) для непрацюючих підприємств:

– Сума ЄСВ вдвічі збільшилася (з 352 до 704 гривень) для підприємців платників податку 1-ї групи.

– З 2017 року фізичні особи підприємці мають щомісяця сплачувати ЄСВ у розмірі 704 гривні, навіть якщо не отримували доходу.

– Підприємці, які використовують найману працю, сплачуватимуть більше зарплатних податків за кожного співробітника.

– Зросла сплата Єдиного податку, який прив’язаний до «мінімалки».

Як наслідок спостерігалось масове закриття підприємств. Станом на лютий (лише за 2 місяці) їх закрилось понад 300 тисяч.

Попри те, що уряд намагається полегшити ведення бізнесу шляхом дерегуляції, підприємці цього не відчувають в значній мірі, зазначає директор Інституту аналізу і прогнозування Юрій Лісничий

«Корупція, умови ведення бізнесу, відсутність сигналів, які б свідчили міжнародним інвесторам, що в Україні змінилась ситуація, що це вже не «совкова» країна, де вести бізнес неможливо. Ми як були при Януковичі країною з такими підходами в бізнесі, до певної міри нею і залишились. Навіть заборона проведення певних перевірок не стерла ту демонізацію державної машини, яка відлякує як іноземних інвесторів, так і наших. А до того додається відсутність захищеності бізнесу: рейдерські схеми, відсутність справедливого судочинства. Але загалом треба віддати належне, не відбулося того краху, яким лякали як пропагандисти російські, так і п’ята колона всередині країни», – пояснює директор Інституту аналізу і прогнозування.

До провалів уряду експерти також додають затягування із земельною реформою та стартом ринку сільськогосподарської землі, гальмування пенсійної реформи.

У сфері децентралізації є спроби утворення територіальних громад під сферу впливу місцевих «олігархів», а також виділення бюджетних коштів на розвиток громад під окремих народних депутатів-мажоритарників, зазначає Юрій Ганущак.

Політична карикатура Олексія Кустовського

Яресько розповіла про свій план дій, якби її призначили прем'єр-міністром



Наталія Яресько

Колишній міністр фінансів України Наталія Яресько говорить, що "не щаслива, що пішла" з посади. Каже, що було чимало планів, які залишилися нереалізованими. Вона також мала ідеї, щоб змінила, аби її призначили прем'єр-міністром. Щоправда, це крісло тоді дісталося Володимиру Гройсману.

Крім того Яресько сказала, що не розриває зв'язків з Україною і не продає свій будинок, в якому жила всі ці роки. Про це вона розповіла в інтерв'ю "Новому времени".

Зазначимо, що Яресько стала виконавчим директором Ради з фінансового управління і контролю. На цій посаді має сприяти реструктуризації боргів та відновленню фінансової стабільності Пуерто-Рико. А для цього планує скористатись досвідом, набутим в Україні.

ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ

"Важко дійсно було, я ніколи в житті так напружено не працювала, 24 години на добу 7 днів на тиждень. Проблем було так багато, що ти вирішуєш вчорашні проблеми, а тебе вже чекає черга сьогоднішніх проблем. І все ж мені сподобалася ця робота, мені сподобалося працювати на благо країни", - сказала Яресько.

Загальною причиною втоми було те, що уряд майже не мав підтримки парламенту восени 2015 року. А приходити на роботу і виконувати якісь дрібниці, не вирішуючи актуальних проблем - це демотивує, наголосила Яресько.

ПРО МОЖЛИВЕ ПОВЕРНЕННЯ У ВЕЛИКУ ПОЛІТИКУ

"Я не знаю на яких умовах я повернуся. Мені не потрібні охорона, водії і статус. Це взагалі не мої цінності. Мені важливо робити щось. І якщо з'явиться посада, на якій можна робити і бути ефективною, змінювати і рухатися до мети, ефективно взаємодіяти з колегами, я з готовністю її прийму", - заявила Яресько.

ПРО УСПІХУ УРЯДУ ЯЦЕНЮКА ТА ПОЛІТИЧНІ ІГРИ

"У газовій галузі більше немає посередників, а ви пам'ятаєте, що за 25 років України посередників було безліч, деякі сидять в Каліфорнії у в'язниці. Ми зняли це питання взагалі. Коли ми підняли тарифи населенню, а вже новий уряд зрівняв їх із тарифами для промислових підприємств, інтереси певних людей очевидно постраждали. Адже багато підприємств працювали за зниженими тарифами, ще й отримуючи дотації від уряду", - сказала Яресько.

Коли Україна перейшла на скасування спецрежиму оподаткування для аграрного сектору, то з десяток агрохолдингів втратили конкретні суми, тож почали сильно опиратися.

Яресько наголосила, що тоді потрібно було об'єднатися і з президентом, і з прем'єром і сказати, що криза минула й слід працювати за таким-то сценарієм. Але такої можливості ніхто не дав.

"Спочатку нам дали працювати, тому що криза була настільки великою, що політики казали просто: врятуйте, будь ласка, врятуйте! А коли ми з прірви вийшли, і стало очевидно, що стабілізація ось-ось настане, тоді вирішувати важливі питання знову стало складно, все миттєво політизувалося", - уточнила Яресько.

Політики сильно вставляли палиці в колеса реформ. Особливо з вересня 2015-го. Зокрема, політичні інтереси почали сильно впливати на просування проекту податкової реформи. Коаліційний уряд з представниками всіх партій запропонували певний варіант реформи, пішли з ним на Національну раду з реформ за участю президента, президент схвалив реформу, а далі вона не пройшла парламент, бо є дуже багато різних інтересів.

"А далі - більше. Ми подали законодавство про легалізацію азартних ігор і відразу виникли ті, чий інтерес - не дати їх легалізувати", - додала Яресько.

Складно нині дається робота над реформою охорони здоров'я в. о. міністра Уляні Супрун, проти якої грають і фармкомпанії, і сама система охорони здоров'я.

"Повторюся, це нам перші дев'ять місяців дали повний карт-бланш. І те, що ми зробили кілька важливих кроків всупереч особистим інтересам впливових політиків, – наш великий успіх", - наголосила Яресько.

ПРО ТЕ, ЯКБИ СТАЛА ПРЕМ'ЄРОМ

"Якщо системно попрацювати з усім, що я перерахувала, побачите зростання. Звичайно, у мене був план, певне уявлення про майбутній уряд, і я зробила підготовчий обсяг роботи. Я б точно скоротила склад уряду. Всієї цієї перевантаженою системою сьогодні складно управляти, а ще величезний чиновницький апарат створює щедрий ґрунт для корупції. Сконцентрувалася б на тих речах, які дають швидкий і видимий для жителів країни результат. Я знаю, що такою ж логікою керується і нинішній прем'єр Володимир Гройсман", - сказала Яресько.

Також працювала б зі зміною механізмів фінансування освітньої сфери і охорони здоров'я, які вважає неефективними сьогодні.

"І дуже рада, що медична реформа зараз набирає хід", - сказала екс-міністр фінансів.

Яресько нарікає на неможливість (коли була при владі) займатися паралельним важливим процесом - "давати людям розуміння того, чому все, що робиться, важливо і цінно, чому болісні жертви були не марні. Боротися за серця і голови людей в країні - переконувати, доводити - ось, що важливо зараз. Тому що вже сьогодні ми втратили час і дали фору популістам з їхніми особистими інтересами".

Державі важливо переукласти контракт з власними громадянами, щоб не втратити їхню довіру, яка постійно падає.

"Я перш за все кажу про людей, яким зміни в країні потрібні, тому що боротися з корупцією можна тільки, якщо є ті, хто вірить у боротьбу з корупцією. Якщо люди цинічні та песимістичні, боротися з корупцією немислимо важко", - вважає Яресько.

В Україні незворотно прибрані посередники з газової галузі, в той же час, країні потрібне більш стрімке економічне зростання, і 3% на рік явно не достатньо навіть для того, щоб повернутися до колишнього рівня добробуту. Крім того, так і не відбулася приватизація держпідприємств.

"А приватизація - уже не стільки питання грошей, скільки можливість сказати світу: держава більше не займається цим дивним бізнесом. Звичайно, є невеликий відсоток підприємств, які не підлягають приватизації, але ж більшість може більше не обтяжувати державу. Вони, як правило, збиткові й продовжують витрачати державний ресурс. З точки зору будь-якого нормального бізнесмена - це повний нонсенс", - сказала Яресько.

Слід запустити ринок землі.

"Ми не станемо нормальною демократією, поки частина земель не буде доступна для продажу, але популісти вже підгортають цю тему, погрожуючи розпродажем України. Навіть у Росії частина земель доступна для продажу, а в Україні – ні, ми втрачаємо величезну кількість інвестицій. Якщо системно попрацювати з усім, що я перерахувала, то ви побачите економічне зростання реальне, відчутне", - запевнила Яресько.

ПРО РОБОТУ УРЯДУ ГРОЙСМАНА

"Якщо дивитися на цифри і графіки Vox Ukraine (неурядова експертна організація), то зрозуміло, що темп реформ надзвичайно повільний, але при цьому складно звинувачувати уряд, він робить багато - парламент робить мало", - сказала Яресько.

Вона бачить у багатьох чиновників і політиків енергію і бажання рухати країну вперед, але їх обмежує і серйозно пригнічує відсутність політичної єдності.

"Робота над реформами в терміновому порядку постійно гальмується через політичні мотиви, особисті інтереси і популізм", - наголосила Яресько.

Відновлювати фінансову стабільність в Пуерто-Рико буде Наталія Яресько

https://tsn.ua/politika/yaresko-rozpovila-pro-sviy-plan-diy-yakbi-yiyi-priznachili-prem-yer-ministrom-904840.html
  

Міністр соцполітики спростував 9 міфів про субсидії

П'ятниця, 15 липня 2016, 11:37

Міністр соціальної політики Андрій Рева зазначив, що значна частина депутатів Верховної Ради підпадає під умови отримання субсидій на житлово-комунальні послуги.

Про це він сказав під час години запитань до уряду на засіданні парламенту в п'ятницю.

"Проаналізувавши у відкритому доступі інформацію про доходи самих народних депутатів, я хочу вас запевнити, що значна частина тих, хто сидить у цьому залі, не тільки має право, а й можливість оформити житлову субсидію. Виходячи з ваших доходів за минулий рік", – сказав він.

Рева закликав депутатів не лякати громадян неправдивою інформацією про систему субсидій та спростував 9 міфів, популярних серед населення.

Міф 1. Що всю суму отриманих субсидій доведеться повернути в майбутньому а також те, що начебто оформлення субсидії в майбутньому може перешкодити продажу квартири, будинку чи оформленню спадку.

"Такі чутки поширюються вже 20 років. Однак немає жодного подібного випадку", – зазначив Рева.

"Субсидія є безповоротною державною допомогою, її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла", – зазначив міністр.

Міф 2. Що необхідно начебто використовувати газ, воду та інші комунальні послуги в повному обсязі, на які призначена житлова субсидія, інакше її перестануть надавати.

"Випалювати газ до рівня призначеної субсидії не лише безглуздо, але й невигідно", – зазначив Рева.

"Якщо люди не використали всю норму ресурсів на сім'ю, заощаджені кошти субсидії залишаються на рахунках сім'ї і можуть бути використані в подальші місяці в тому числі і для погашення обов'язкової частки платежу", – наголосив міністр.

Міф 3. Про те, що клопоту з оформленням субсидії багато, а в реальності вона може скласти мізерну суму.

Міністр нагадав, що потрібні лише 2 документи для оформлення субсидії. А подати заявку тепер можна і в електронному вигляді.

Міф 4. Що субсидії не надаються безробітним працездатним громадянам або сім'ям, до складу яких входять такі особи.

"Якщо такі громадяни не мають доходів для розрахунку субсидії їм буде враховано умовний дохід в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатної особи", – зазначив Рева.

Міф 5. Субсидії не призначаються за наявності заборгованості за оплату комунальних послуг

Він зазначив, що цю норму було скасовано ще в 2011 році.

Міф 6. Що за помилки при заповненні декларацій будуть штрафувати або навіть забирати субсидії.

"Жодних штрафів за помилки в деклараціях не буде. Можливі санкції у випадку, коли громадяни свідомо приховали частину важливої інформації", – сказав глава Мінсоцполітики.

Міф 7. Що громадяни можуть втратити субсидію, якщо будуть купувати валюту.

"Субсидія не призначається, якщо будь-хто з членів домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням про призначення субсидії здійснив одноразову купівлю товарів робіт та послуг на суму, яка на дату купівлі перевищує 50 тисяч гривень. Купівля валюти не входить в перелік вартісних покупок, здійснення яких позбавляє права на субсидію", – сказав Рева.

Міф 8. Що Міністерство фінансів проводить перевірку доходів одержувачів субсидій через банківські установи.

"Неправдивою є інформація, що субсидій позбавлять ті сім'ї, які мають депозитні рахунки в сумі більше 50 тисяч гривень або інші доходи", – наголошує міністр.

"Депозити і відсотки по них не враховуються як доходи і не входять в перелік критеріїв, на підставі яких може бути відмовлено в наданні субсидії", – додав Рева.

Міф 9. Що субсидія не призначається батькам пенсіонерам, в помешканні яких зареєстровані повнолітні діти які проживають в іншому місці.

"Рішення комісії приймається з урахуванням наявності документа, що підтверджує тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих. За відсутності документа – на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї", - сказав міністр.

Валентина Романенко,
http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/15/7114832/

               Рівно опівночі, казати б, уже 21 лютого ц.р., у готелі «Козацький», що на Майдані Незалежності, розпочалася прес-конференція тих, хто начебто його захопив у суботу Були такі провокативні повідомлення. За столом зібралися четверо людей у камуфляжах і двоє в цивільному. Один із них, кого я добре знаю – колишній народний депутат України ряду скликань Юрій Кармазін.

                Тривала вона рівно годину. Те що там говорилося, думаю, стовідсотково відповідає реаліям дня. Те, що наболіло в мільйонів українців після Революції гідності. Що владу в Україні захопили олігархи і їх безпардонні й нахабні служки, що так званими «реформами Порошенка-Яценюка», які перетворилися в банальний грабунок народу, людей доведено до повного розорення і відчаю. І кінця краю цій брутальній татьбі немає. Що так звані Мінські угоди це повна і неприкрита зрада України. Що глава держави практично усунувся від виконання своїх обов’язків, не бажаючи міняти ЦВК. Що на головні державні пости він висовує своїх кумів, загалом бездарних, сірих людей, для яких інтереси держави на якомусь там 47-му місці. Всі вони безбожно обкрадають державний бюджет і кричать про боротьбу з корупцією. Глава уряду з своєю бригадою злодіїв також розкрадає державу.

                Усього навіть не передаси про що говорили люди, відчуваючи свою відповідальність за долю держави, інтереси якої  практично неприкрито здають московітам Порошенко, Яценюк і їхній верткий підручний Гройсман.

                Юрій Кармазін зачитав до двох десятків категоричних вимог людей, які зібралися за столом, а там, як я зрозумів, були командири підрозділів, які пройшли АТО, і як можна було зрозуміти, представляють новоутворену організацію за дотримання вимог Конституції. Усе це робилося на фоні розгорнутого за спиною учасників зібрання прапора зі словами РПС. Вони оголосили, що їхня мета 21 лютого ц.р., о 17:00 провести на Майдані всенародне віче з вимогами до влади прозвітувати перед українським народом про зроблене за два роки. Кармазін декілька разів підкреслював важливість того, що це не третій Майдан, це продовження другого, вимогами якого влада підло знехтувала. 

                Серед найперших вимог до влади – негайно звільнити з ув’язнення всіх патріотів, яких «запакували» під різноманітними приводами до в’язниць. Притягнути до кримінальної відповідальності поплічників Януковича, які допомагали йому розкрадати Україну, а тепер втираються у владу, знову дориваються до командних висот в економіці і управлінні. Звільнення прокурорів і судів, які заплямували себе переслідуваннями майданців, служінням владі злодіїв. Арешту корупціонерів, казнокрадів, які зажили по-новому. Звільнення уряду крадіїв Яценюка. Притягнення їх до відповідальності за повний розвал економіки. Розпуск Верховної Ради, оголошення імпічменту президенту держави за зраду інтересів України. 

Новостворена організація бажає на віче пояснити тим, хто дорвався до влади, став служками олігархів, що жодне з завдань, за яке віддали життя тисячі патріотів України, починаючи з героїв Небесної сотні в лютому 2014 року, нинішніми керівниками держави не виконано. Жодне!  Глава держави, прем’єр-міністр, нинішній секретар РНБО безславно здали ворогам Крим і частину Донбасу, вперлися рогом у якісь дикунські Мінські угоди, які є насправді смертельним зашморгом на шиї України, котрі передбачають, зокрема, амністію убивцям українців, зміну Конституції на догоду Медведчуку і Путіну. А відтак і устрою держави. Усе це разом узяте засвідчує, що українська дипломатія, за яку відповідає перед народом України персонально глава держави, разом з контрольованим ним зовнішньополітичним відомством, програли в міжнародній політиці все, що лише можна було програти. Ізганьбилися навіки разом зі своїм маленьким міжнародником Клімкіним. Отримали повне фіаско. Що від зрадницьких Мінських угод потрібно негайно відмовитися, як і від Норманського формату переговорів, де пан Порошенко проявив себе повним профаном. Учасники нічної прес-конференції  закликали українську владу якнайшвидше переходити до вирішення проблем на основі Будапештської угоди від 5 грудня 1994 року з додаванням за столом переговорів окрім США, Великобританії, Росії, Китаю й Франції, як основних учасників гарантії безпеки України за здану ядерну зброю,  ще й Польщі та Туреччини, як наших найближчих і впливових сусідів.

Цікава деталь. На прес-конференції були присутні представники ряду телевізійних каналів, але жоден з них цю розмову не транслював наживо. За винятком якогось телеканалу з поміткою 17-ть, сигнал якого розповсюджувався в Інтернеті. При чому здійснювався репортаж через Інтернет видання Житомир.інфо.

Зрозуміло, що нині в Україні вся телепродукція належить олігархам. Вони вирішують, що нам можна знати, а на що накласти табу. Суворіше, ніж у часи комуністичного режиму. Люди, які зібралися в готелі «Козацький» одразу виступили проти олігархізації держави й привласнення багатіями медійного простору. Думаю, що телеканали навряд чи покажуть цю прес-конференцію, позаяк це означатиме Ахметовим, Коломойським, Пінчукам вихльостати самих себе.

Але через 10-12 хвилин після закінчення прес-конференції, (себто, на початку другої ночі), на тих, хто транслював події з публічними заявами РПС і залишався в прямому ефірі, стали нападати якісь люди. Вихопивши мікрофон, один із них став вигукувати, що 17-ий канал мовбито фінансується колишніми оплічниками Януковича – Арбузовим та Захарченком, а тому, мовляв, йому зовсім не потрібно вірити. Це, мовляв, вороже кіно. Зчинилася страшенна штовханина в прямому ефірі. Подібне продовжувалося, напевне, з хвилин двадцять – не менше. Але трансляція телеканалу з Майдану, де ночує група активістів, які в неділю, 21 лютого, планують провести всенародне віче, продовжується. Його в Інтернеті ви можете отримувати тут.

Надзвичайно складно зрозуміти все що відбувається. Але люди, яких мені вдалося вислухати на прес-конференції, казали правильні й розумні речі. А потім я особисто вірю патріоту України, юристу Юрію Кармазіну, який серед них вів головну скрибку.

У мене склалося чітке враження, що нападки на 17-ий телеканал організовано нинішньою нечесною, ще більш брехливою, цинічною владою, ніж були попередники донецькі, з тим, щоб відрізати тих, хто прагне запитати владу про виконання завдань Майдану 2013-2014 років, Революції гідності від медійного простору. Від інформування народу. Зранку ми вже почуємо, мабуть, і про руку Москви, яка з’явилася буцімто в готелі «Козацький». Невже це вона, та міфічна Москва, а не персонально Порошенко, Яценюк, Турчинов, Гройсман довели все в Україні до повного розвалу? Народ до зубожіння? Думаю, що це абсолютна брехня…

Тому закликаю: думайте, друзі, кого підтримувати. Добре думайте...

Народ як скаже, так зав'яже

Дійові особи:

Пєтя Хамелеон (ПХ) – він же головний, часто одягає маску зі змінною голови – то чубатий під Порошенка,  то лисий під Кононенка;

Сєня Кролик (СК) – він же безсмертний і незмінний глава уряду, крутій-вертій  і майстер забивати баки;

Вова Крижопольський (ВК) – головний конституціаліст, носить на лацкані значок «Жмеринська європейська стратегія»;

Посли країн G7  - керівники дипломатичних місій у Києві – США, ЄС, Великобританії, Німеччини, Франції, Японії, Італії, Канади;

Дуаєн – старшина посольських місій в України, який з семи країн найбільше працює в нашій державі.

Дія перша

Адміністрація президента України, близько 14-ої, 4 лютого 2016 р. Кімната прийому делегацій. СК та ВК стоять у глибокій задумі. ПХ проходжується взад-уперед, у своїй звичній манері думати на ходу і виголошувати промови для ближніх.

 ПХ - Найголовніше для нас зараз, - каже, - показати, що ми утрьох моноліт. Що ми – за реформи. Не так важливо, як насправді в Україні з ними, головне, щоб справно було на словах. Щоб виходило, немовби на цимбалах. У нас немає іншого виходу, будемо стверджувати, що Анварес – стерновий у цій стратегічній роботі, хоча він так і не вник, здається, в усі складові нашої економіки, ментальності українців, управлінських тонкощів національної економіки. Ми заручники його переляку перед втратою крісла, тому будемо ліпити з нього героя. Анварес герой врятує і нас перед Європою і світу…

У цей час у передпокої чуються голоси і на порозі виростає атлетичної фігури чиновник-охоронець:

-          Прибули пани посли. Вся G7 у повному зборі. З ними посол ЄС.

ПХ – Запрошуйте до зали…

Дія друга

  Другу годину поспіль лисий СК ліпить дурного до плоту, розповідає про те, як успішно йдуть реформи в Україні. Він уже дев’ятий раз починає розповідати, якій молодець міністр Аваков, а ще більший – завозна грузинка пані Хатія, як вона особисто якось навіть виїжджала на розбір чергової аварії, яку учинили столичні поліцейські. Прискіпливий і строгий посол Японії, делікатно і водночас суворо вже четвертий раз підряд в одному й тому самому місці запитує прем’єр-міністра: «А скільки новеньких авто, доставлених в Україну, уже розбито й утилізовано?» Сєня вкотре вивертається і стверджує, що це буде названо в кінці його доповіді. Потрібно ще трішки потерпіти.. При цьому, коли половина послів уже потомившись поопускала голови, немовби до глибокого сну, непомітно б’є під столом ногу Вови Крижопольського. Показує на газету, яку приніс з собою посол ЄС Ян Тамбінський, і котра лежить посередині столу, а заголовок з неї буквально кричить на всю кімнату: «Київ захлиснула хвиля грабежів та насилля». Мовляв, забери з очей. Вони хоч і не розуміються по-нашому, але можуть попросити перекладачів озвучити те примітне речення…

ВК тягнеться по газету, і головний з послів, якого серед них називають дуаєн, себто старшина дипломатичних місій у Києві відG7, помітивши його порух, звертається до ПХ, в якого на голові на той час була чубата позиція:

Дуаєн: - А чому нам нічого не доповідає пан головний конституціаліст?  І чому минулого разу на лацкані вашого піджака, - звертається він персонально до ВК, - якщо я не помиляюся,  було написано Вінницька європейська стратегія, а сьогодні – Жмеринська євро стратегія?

ВК: - Панове посли! Ми люди послідовні, переконливі прибічники реформ у всьому. Якщо вже займаємось децентралізацією, то – до кінця. Партія, якою я з Києва опікувався на периферії звалася Вінницька європейська стратегія. Тепер ми, так би сказати,  ближче її перев’язуємо до життя, і тому перейменували в Жмеринську європейську стратегію. Жмеринка більше знана в Європі, за Вінницю, а потім там при залізничній станції стоїть пам’ятник Остапу Бендеру у повен зріст…

Саме цієї миті Вова Крижопільський глянув у бік свого головного і тут же осікся. На ньому був образ роздратованого лисого Ігоря Кононенка. Той нахмуривши брови на безволосій голові немовби шипів до конституціаліста: а при чому тут Бендер? ВК миттєво переорієнтувався і заявив:

ВК: - Ми хочемо геть реформувати наш Основний закон.  Крім того, що записати туди, що відповідно до Мінських угод окремі райони Донбасу будуть мати особливий статус, хочемо записати, що у період реформи економіки і політичної системи держави будемо в усьому опиратися на місію держав G7, яких в Україні представляють посли суверенних держав.

Посол Італії:  - Браво! Браво!

Дуаєн (стримано): Це ще потрібно обговорити…

ПХ (на ньому був образ Петра Олексійовича): Завершуючи нашу розмову я хочу вас, панове посли, а в вашій особі глав ваших держав, ваші народи запевнити в тому, що Україна під нашим проводом ніколи не зверне зі шляху реформ…

При цих словах до ПХ з двох боків кинулися  СК та ВК. Усі троє чоловіків міцно обнялися, що в худого і піджарого, аж кістки захрустіли, перед схвильованими послами країн G7, демонструючи злиття всіх своїх зусиль в єдине реформаторське русло.

Дуаєн: - Треба лише захистити, взяти під опіку міністра Айвараса Абромавічуса, дати можливість йому продовжити реформи…

СК: - Я це йому гарантую впродовж дванадцяти місяців. Беру його під особисту опіку. З його голови жодна волосинка не упаде…

ПХ: - Еге ж, ми всі гарантуємо…

СК: - Тоді я побіг?

ПХ: - Куди?

СК: - Проводити екстрене засідання Кабінету міністрів з відкликання всіх заяв міністрів, у тому числі й Айвараса, на майбутні дванадцять, як сказали пани посли місяців.

Дія третя

Говорять англійською, але оскільки глава держави оголосив 2016 рік роком вивчення англійської мови в Україні, то нам все одно.

Один посол: - Так який усе таки глава держави в Україні – кучерявий чи лисий?

Другий посол: - Я дивився, дивився на все, але так до кінця і не зрозумів. А нам хіба не все одно? Головне, щоб той і інший були на короткому повідку…