хочу сюди!
 

Анна

37 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 25-55 років

Замітки з міткою «стихи со смыслом»

це наша спільна весна

це наша спільна весна так довго на тебе чекала містами блукала одна в обличчах твоє я шукала це наша спільна весна ми дивимось прямо в очі закінчиться ця війна розділим і ліжко, і ночі питаю на вушко відверто - твоя? й не важливо, що двічі у річку торкнувшись волосся шепочеш - моя! поправиш заплутану стрічку [Приєднана картинка] отака весна!!!

це наша спільна весна

це наша спільна весна так довго на тебе чекала містами блукала одна в обличчах твоє я шукала це наша спільна весна ми дивимось прямо в очі закінчиться ця війна розділим і ліжко, і ночі питаю на вушко відверто - твоя? й не важливо, що двічі у річку торкнувшись волосся шепочеш - моя! поправиш заплутану стрічку [Приєднана картинка] отака весна!!!

тепер воюєш сам з собою

тепер воюєш сам з собою я склала свою зброю вважай себе переможцем мені тепер однаково лягай у чуже ліжко цілуй її волосся та тільки не чекай бо не почуєш моїх слів не станеш свідком моїх сліз бо той хто любить той ніколи, зрозумій, ніколи так боляче не мстить [Приєднана картинка]

тепер воюєш сам з собою

тепер воюєш сам з собою я склала свою зброю вважай себе переможцем мені тепер однаково лягай у чуже ліжко цілуй її волосся та тільки не чекай бо не почуєш моїх слів не станеш свідком моїх сліз бо той хто любить той ніколи, зрозумій, ніколи так боляче не мстить [Приєднана картинка]

важко сприймати твої дотепні жарти

важко сприймати твої дотепні жарти отак сидіти й мовчати, коли навпроти ти з нею на ліжку, ви граєте в карти? отак називаю я ваші стосунки, чи я не проти? мені не образливо, мені неприємно, бере твою руку - кладе на свою так нав'язливо ти забераєш лодоню - бо це не взаємно як я реагую? - болить так пронизливо хотілось лиш встати та й втікнути, аби лиш не бачити твого погляду ти в мою душу боїшся проникнути повільно підсипуючи свого яду брутальний...

Читати далі...

важко сприймати твої дотепні жарти

важко сприймати твої дотепні жарти отак сидіти й мовчати, коли навпроти ти з нею на ліжку, ви граєте в карти? отак називаю я ваші стосунки, чи я не проти? мені не образливо, мені неприємно, бере твою руку - кладе на свою так нав'язливо ти забераєш лодоню - бо це не взаємно як я реагую? - болить так пронизливо хотілось лиш встати та й втікнути, аби лиш не бачити твого погляду ти в мою душу боїшся проникнути повільно підсипуючи свого яду брутальний...

Читати далі...

і вже стала тобі помітна

і вже стала тобі помітна сила правди у моїх очах засмучена та непривітна повернуся уся в сльозах повернуся у твої долоні пригорнусь до твого тепла певно розум втрачаю поволі не одна я уже, не одна [Приєднана картинка]

История про Кошку и ее Человека

В пыльной Москве старый дом в два витражных окошкаОн был построен в какой-то там –надцатый век. Рядом жила ослепительно-черная Кошка Кошка, которую очень любил Человек. Нет, не друзья. Кошка просто его замечала –.Чуточку щурилась, будто смотрела на свет Сердце стучало… Ах, как ее сердце мурчало! Если, при встрече, он тихо шептал ей: «Привет» Нет, не друзья. Кошка просто ему позволялаГладить себя. На колени садилась сама.В парке однажды она с Человеком гуляла  Он вдруг упал. Ну а Кошка...

Читати далі...

Я свободен лишь мертвою птицей

Я лежу под окном мертвою птицей И застывшими глазами смотрю в небо, Наконец-то стала видна граница, Преступив которую, оставлю тело… Навалилась на меня тишина зажимая уши, Чтобы вдруг чего-нибудь про себя не услышал, Потому как собрались вокруг меня серые люди, Шепчут: «Мол, разбилась об стекло глупая птица". Я кричу: «Переверните меня, засыпьте холодным снегом, Не хочу больше видеть синего неба - там нет тепла... Там даже нет света...» Все молчат: кто-то наступил на крылья...

Читати далі...

Крик...

Понукай, понукай моя мила,Наводи своїм словом хулу.Най у цьому ти будеш щаслива,Най у цьому я навіть помру. Бий нещадно плітьми вибаганок,Нівич подумок своїх хлистом.Най мені не побачити ранок,Най друзяку не стріти мостком. Хай скуєш мені руки в кайдани,Зв’яжеш тіло цупким мотузком.Та не злічіш ти цим мої рани,Не загоїш душі батогом. Я повіса від першого крику.Від колиски жию я зухвало.З подиху першого... видиху...На землі мені місця замало. Тихе слово мені забаганка,Поцілунок то мрія...

Читати далі...