- Хочеш казку на ніч? Ти ж знаєш, що мама може краще, ніж я. О, ну гаразд, гаразд! Якщо ти наполягаєш...
Як думати можу я,
Що сни лише сни!
З японської поезії
"Про що ж тобі розповісти? Знаменитий Гарі Поттер? Ну ні, мені здається, тобі більше сподобається історія про іншу людину, набагато могутнішу і сміливішу дівчину. Її звали... Гм... Принцеса Міа. І вона була найкращою відьмою у свої 17. Вона зробила неможливе... Вона приручила дракона.
Ні, дракон - він, по суті був людиною. І їй частенько доводилося знаходитися поруч з ним. Чи розумієш, та людина, Дракон, він був майстром зіль і відчайдушно потребував помічника для одного дуже складного зілля. А Міа єдина з-поміж однолітків була досить розумною і досвідченою, щоб допомогти йому. І Альбус Дамблдор. О, це був дуже добрий і хороший маг. Так от, Альбус Дамблдор не міг запропонувати Драконові нікого іншого. Дракон, звичайно, відмовився від такого помічника, але, не дивлячись ні на що Принцеса стала кожен вечір приходити до його... Хм... Печери і допомагати йому, хоча Дракон був дуже грубий з нею і увесь час лаявся.
А відбувалося усе це за часів Темного Лорда. Так, мила, це був поганий дядько, я тобі вже розповідав. Так от, прекрасна Принцеса і Дракон повинні були придумати зілля, яке допомогло б боротися з наслідками дуже страшного закляття. Це була довга і складна робота, і весь цей час Дракон дуже погано ставився до Мії, але врешті-решт зрозумів, що вона не піде яким би зухвалим і жорстоким він не був, але не міг з цим змиритися. А ще вона ніколи не плакала. Розумієш, адже він був її учителем і раніше у нього не раз виходило змусити її плакати. Але останній раз він бачив її сльози, коли їй було 14. Він сказав їй тоді, що вона жахлива замазура, хоча вона насправді була красунею. І відтоді він не бачив, щоб Принцеса плакала.
Одного дня Дракона дуже сильно поранили, і Принцеса допомогла йому вижити. Вона перенесла його в лікарняне крило, і коли Дракон нарешті опритомнів, він побачив її в кріслі поряд з його ліжком. Поки вона спала, Дракон дізнався у чаромедика, що Принцеса провела тут цілий тиждень, не відходячи від його ліжка. Вона була увесь час тут, і навіть прогуляла уроки, хоча й любила вчитися більше всього на світі. Що, мила? Так, я знаю, що ти теж любиш вчитися. це тому що твоїм батькам теж дуже подобається навчання.
І ось, після того, як Дракон усе це з'ясував, він вирішив більше не грубити дівчинці і вони стали дружити. Усі її друзі думали, що вона з'їхала з глузду, оскільки почала дружити з Драконом, але їй було все одно. Так, сонечко, вона була хорошою подругою. Сподіваюся, в тебе теж будуть такі друзі, коли ти підеш до школи.
І все ж таки, з Драконом сталася страшна річ - він закохався. Закохався в Принцесу, а це було дуже погано, тому що усі знають, що дракони і принцеси не можуть закохуватися один в одного. І він нічого їй не сказав. А потім усе стало ще жахливіше - злий чаклун, Темний Лорд сказав Драконові, що збирається вбити Принцесу, тому що вона була хорошою і не подобалася Темному Лордові. Але злий чаклун не знав, що Дракон любить принцесу, і коли прийшов її вбивати, не чекав, що Дракон стане її захищати. І Темний Лорд вирішив убити Дракона, але тут з'явилася Принцеса зі своїми друзями і змусила злого чаклуна зникнути назавжди.
І Дракон пішов, залишивши Принцесу святкувати з друзями, адже Темного Лорда більше не було, і Принцесу не потрібно було від нього захищати. Але дуже скоро Принцеса знайшла його сама. Вона сказала йому, що хоче розповісти секрет, але боїться, того, що їй на це скаже Дракон. А Дракон сказав, що смішно боятися його, простого Дракона, коли вона стояла віч-на-віч з Темним Лордом і не боялася. А тепер ось боїться того, що скаже їй Дракон, її друг. Принцеса подивилася на Дракона і сказала, що любить його усім серцем. А Дракон сказав, що теж любить її, і вони поцілувалися. І доки вони цілувалися, з Дракона спала луска і він став зовсім не драконом. А знаєш, що сталося потім? Правильно, вони одружилися і жили довго і щасливо. А тепер засинай, моя маленька принцеса, татусь любить тебе".
Герміона посміхалася, дивлячись як чоловік вкладає їх п'ятирічну дочку у ліжко й гасить світло. Помітивши її, він запитально підняв брови й посміхнувся.
- Так-так, Северус, ось вже й не думала, що настане той день, коли великий і жахливий професор зіллєваріния розповідатиме маленькій дівчинці казку на ніч.
- Та я і сам на це не сподівався... Я люблю тебе, Міа.
- Я теж тебе люблю, Дракон.
Також Ви маєте можливість ознайомитися з цим твором на сайті http://www.snapetales.com/index.php?fic_id=3764
Хочу також подякувати пані "_Veselka_ " за чудовий кліп, музику до якого було використано при оформленні цієї замітки.
Дякую, що зазирнули. )
А чи давно Вам самим доводилося розповідати казки? )))
