В одной забытой богом деревне с полностью натуральным хозяйством жил один старичок. Был он сухощавым, юрким и пронырливым до последней степени изумления. Где бы ни собирались односельчане, тут же появлялся этот старичок и начинал канючить. Он нудел как муха пока не получал то что просил. За это свойство характера его прозвали НуДиСтом.

Очень часто кредиторы предъявляют требования к поручителям после смерти должника, мотивируя это тем, что обязательство не прекратилось и поручитель обязан исполнить его за должника. Что же делать в такой ситуации поручителю, где границы его ответственности и должен ли поручитель нести ответственность в принципе?

Подобные споры наиболее часто возникают с финансовыми учреждениями и касаются возврата средств полученных в виде кредитов (займов). Большинство  финансовый учреждений считают своей святой обязанностью насчитывать проценты по кредитам и после смерти заемщиков, а некоторые добавляют даже штрафные санкции в связи с неисполнением поручителем обязательств.

На мой взгляд, такие требования не законны и не могут таковыми быть исходя из следующего:

В соответствии с ч. 4 статьи 25 Гражданского кодекса Украины гражданская правоспособность физического лица прекращается в момент ее смерти.

Статьей 608 Гражданского кодекса Украины предусмотрено что, обязательство прекращается смертью должника, если оно неразрывно связанно с его особой и в связи с этим не может быть исполнено иным лицом.

Обязательства по кредитным договорам принято считать не связанными неразрывно с особой заемщика, так как такие долги входят в объем наследственной массы и переходят к наследникам.

Таким образом, наследники принявшие наследство становятся должниками по обязательству, и происходит замена должника (перевод долга). Частью 3 ст. 559 Гражданского кодекса Украины предусмотрено, что поручительство прекращается в связи переводом долга на иное лицо, если поручитель не поручился за нового должника.

Необходимо отметить, что даже практика Верховного Суда Украины в этом вопросе разниться.

Так, например ВСУ в своем определении 13.02.2008 года,  по делу № 6-19189св07 ВСУ придерживается мнения, что поручительство по обязательству умершего прекращается, так как при вступлении наследников в наследство происходит замена должника.

Извлечение из определения:

«Згідно частини 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.

Згідно частини 3 статті 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.»

В определении от 08.09.2010 года по делу № 6-29388св09 ВСУ придерживается прямо противоположного мнения и приходит к выводу, что поручительство не прекращается.

Извлечение из определения:

«Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов`язання є нерозривно пов`язаним з особою, якщо мова йде про особисті немайнові права та інші нематеріальні блага, оскільки вони тісно пов`язані з фізичною особою і вона не може відмовитись від цих прав або бути позбавлена цих прав. У спорі, що розглядається, мова йде про кредитні правовідносини, а отже зобов’язання не є нерозривно пов`язаними зособою боржника і після його смерті не припиняються. 

Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. 

Однією з підстав припинення поруки, передбаченою ч. 3 ст. 559 ЦК України, є переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Однак в такому випадку має місце цілеспрямована заміна боржника за згодою сторін, а в разі смерті боржника зобов`язання переходить до спадкоємців, причому це не тягне за собою зміну умов та обсягу відповідальності, оскільки до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю.

Таким чином, висновок суду про заміну боржника і припинення у зв`язку з цим поруки не ґрунтується на законі.»

В 2011 году ВСУ, исходя из содержания определения по делу № 6-18871св08 от 10.02.2011 года,  снова возвращается к позиции, что поручительство по обязательству умершего прекращается, так как при вступлении наследников в наследство происходит замена должника.

Извлечение из определения:

«Згідно із ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. 

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. 

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. 

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином відбувається передбачена законом   заміна боржника за зобов’язанням. 

Згідно із ч. 3 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу   на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.»

Исходя из изложенного выше, требования кредиторов, предъявляемые к поручителю после смерти должника, по обязательствам которого он поручился, не законны.

Источник: Александр Бахматский

2011-09-27 09:00:00

Ігор Жданов, президент аналітичного центру «Відкрита
політика»: «Відповідно до закону про трубопровідний транспорт є заборона
на створення, передачу у власність нашої газотранспортної системи»
Родео

Про підсумки та перебіг українсько-російських газових перемовин, а
також про перспективи розвитку українсько-російських відносин.



Юлія ДИЛОВА: Сьогодні ми будемо говорити про
підсумки та перебіг українсько-російських газових перемовин, а також про
перспективи розвитку українсько-російських відносин. Напружене
очікування напередодні суботніх газових перемовин українського та
російського президентів змінилося на більш спокійний час здогадок та
припущень. Преса запевняє, що кризовий період у газових відносинах країн
минув, під час перемовин сторони досягли певного прогресу і в жовтні
Україна отримає знижену ціну на газ, Росія – на транзит, а обидві
держави разом з ЄС – конкретні домовленості щодо газотранспортного
консорціуму. Власне, сам прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив,
що Росія погодилася на створення з Україною тристороннього консорціуму.
Також була досягнута домовленість про зниження тарифу на транспортування
газу територією України до рівня собівартості. В свою чергу, Росія
знизить ціну на газ для потреб України у двох сферах: бюджетній та
соціальній. Втім, офіційний представник Газпрому Сергій Купріянов одразу
ж прокоментував, що на даний момент жодних домовленостей про зміну умов
контрактів між Газпромом та Нафтогазом немає, а переговори тривають. В
нашій програмі припускаємо, про що ж домовилися Віктор Янукович та
Дмитро Медвєдєв у Москві. Чи буде Україна купувати газ дешевше, ніж
зараз, та яку ціну вимагає за це Росія. Яке майбутнє в
українсько-російських відносин.
Наші гості: президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор
Жданов та політолог, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного
співробітництва Володомир Горбач.
СЛУХАЧ: Володимир, Харківська область. Свого часу
політика ізолюціонізму привела економіку Радянського Союзу до
відсталості. 70 років у Кремлі будували комунізм. Зараз там будують
«русский мир». І знову ізолюціонізстський проект – митний союз. Як в
тому анекдоті про автомат Калашникова, цей митний союз перетвориться на
митний «гулаг». Мене дивує, що в Україні знаходяться експерти, які
сватають нас туди, бажаючи Україні законсервуватися в своїй відсталості.

Юлія ДИЛОВА: Ви знаєте, що в нас ніби вже не тягнуть до митного союзу?
СЛУХАЧ: Олександр, Київ. Я дивлюся, як ця команда, в
принципі, здає Україну. Під прем’єрством Януковича та міністром
енергетики тоді, здається, був Бойко з 50 дол. газ з’їхав на нинішні
ціни. Вони тоді в 2004 році розірвали довгострокову угоду про 50 дол.
за 1 тис. кубометрів. І зараз вони здають інтереси України. В Харкові
здали, в Севастополі. Крим здали на 40 років. Зробили з Чорного моря,
українського, туалет для російських моряків.

Юлія ДИЛОВА: Ваша загальна оцінка того, що ми знаємо про підсумок цих перемовин.
Ігор ЖДАНОВ: Я довго аналізував вчора та думав, про що ж
вдалося домовитися Януковичу з Медвєдєвим та Путіним. В мене ці газові
«пазли» не стикуються. Я собі поставив ряд запитань, на які, нажаль, не
отримав відповіді, на які, напевно, захоче отримати відповідь все
суспільство. Якщо ми знижуємо транзит газу до собівартості, то логічно
буде отримувати російський газ до соціальної та бюджетної сфери, як нам
обіцяно, теж по собівартості? Це паритетний підхід? Ви як і я, напевно,
не впевнені, що ми будемо отримувати російський газ по собівартості.
Зроблять знову знижку у 10-20%, розкажуть, як вони дотують Україну та
висунуть якісь ще умови. По-друге, якщо ми отримуємо газ по зниженим
цінам для соціальної сфери, то це приблизно 30 млрд. кубів, з них 20
млрд. – це наші приміщення, які отоплюються, та 10 млрд. – вся бюджетна
сфера: лікарні, клуби, школи. В нас 20 млрд. кубів власного видобутку
газу. Собівартість його – приблизно 40 дол. за 1 тис. кубометрів.
Продають десь по 70 дол. за 1 тис. кубометрів. Російський газ коштує в
рази дорожче – 250-300 дол. Різні ціни в різний час в залежності від
ціни нафти. Ще в нас є достатньо серйозна сума, яку ми беремо за
транзит. Тобто до 30 млрд. ми десь наберемо для закриття своїх дірок по
таким уразливим сферам, як наші оселі, лікарні, школи, заклади
культури. Якщо ми отримуємо там газ – 30 млрд. по зниженим цінам, плюс
20 млрд. власного видобутку – вже це 50 млрд. А куди ми його будемо
подівати? Або ми будемо продавати нашим заводам по зниженим цінам. Але
російський ми не зможемо продавати. Ми будемо продавати наш, значно
дешевший газ, який ми могли б пустити на соціальну сферу. Ви ж не
вірите, що російський газ буде по собівартості?

Юлія ДИЛОВА: Ні.
Ігор ЖДАНОВ: Ну буде він 180-200, тобто з якоюсь
знижкою. І тут наш – 70 дол. Ми його в комунальну сферу не пускаємо, і
або продаємо нашим заводам, або на реекспорт за кордон.

Юлія ДИЛОВА: Це погано для України? І взагалі ціна у 180-200 – це краще, ніж 450 чи 500?
Ігор ЖДАНОВ: Напевно непогано, тільки нам з Вами це
обернеться питанням третім. Якщо ми говоримо про те, що будуть знижені
ціни на газ, а одночасно пан Тігіпко говорить, що для населення буде
підвищуватися ціна на газ, то щось явно не стикується. Тобто, все рівно,
цей знижений газ, який пустять комуненерго, буде по тім цінам, які
будуть вище для нас з Вами. А той газ , який добувається, пустять на
реекспорт чи нашим підприємства. Так, вони зароблять. Але хто заробить?
Нафтогаз? А куди ці гроші потім підуть. Коли списувалися ці борги у 24
млрд. грн., то для населення заборгованість, як є, так і залишилася, а
всім олігархам списали. А хто 100 грн. чи 80 грн. має сплатити, то їй цю
заборгованість не списали.

Юлія ДИЛОВА: Росія, принаймні зараз, припинила
розмови про митний союз і злиття Газпрому з Нафтогазом – це досягнення?
Чи вважаєте, що не припинила?
Ігор ЖДАНОВ: Я думаю, що про митний союз, як
стратегічну ціль, ніхто не припиняв розмови. З іншого боку, як тактичне
завдання, вони зрозуміли, що це неможливо на сучасному етапі. Але є інші
методи. Можна не говорити, а робити. Не вдалося створити чи злити
Нафтогаз та Газпром, давайте створимо консорціум.

Юлія ДИЛОВА: Але тристоронній.
Ігор ЖДАНОВ: З Рургазом, наприклад, де є частка власності Газпрому.

Юлія ДИЛОВА: Це хотілося б Росії, звичайно. Але невідомо ще, з якою компанією.
Ігор ЖДАНОВ: Відповідно до закону про трубопровідний
транспорт є заборона на створення, передачу у власність нашої
газотранспортної системи. З точки зору сучасного діючого законодавства
України це абсолютно незаконний крок.

Юлія ДИЛОВА: Закон не складно змінити.
Ігор ЖДАНОВ: Якщо б були такі прокурори, які попалися
Тимошенко, то треба порушувати кримінальну справу за перевищення влади
або службових повноважень. Як можна обіцяти те, що суперечить
законодавству. Можуть нам сказати, що внесуть зміни. Так це питання,
наскільки будуть внесені зміни, чи вистачить голосів, а якщо не внесуть
зміни до закону. Нинішня партія влади відкрила такий «ящик Пандори»
щодо зловживання влади та службовими повноваженнями. Якщо розібратися,
то і Харківські угоди, і нинішні переговори по газу, це класичний
приклад або порушення процедури, як було з Харківськими угодами, коли
Кабінет міністрів взагалі не знав в цілому, що такий проект буде
підписаний і не приймав рішення на засіданні, або зараз. Не можна
обіцяти те, що порушує законодавство.

Юлія ДИЛОВА: Як треба було вирішувати питання ціни на газ?
Ігор ЖДАНОВ: Я – прихильник того, що нам потрібно
забезпечити житлово-комунальну сферу за рахунок власних ресурсів.
Потрібно серйозно зайнятися енергозбереженням. Потрібно серйозно
нарощувати власні видобутки газу. А те, що наші олігархи хочуть купувати
газ, то це їх проблема. Ми ж не думаємо, як поставляти на заводи
Коломойського, Пінчука, Ахметова, Фірташа нафту, вугілля, метал. Цим же
вони самі займаються. Чому держава повинна думати, як їм поставляти газ?
Нам потрібно забезпечити 20 млрд. кубів для наші оселі, які можна
покрити власним видобутком. І ще за гроші за транзит купити ще 10 млрд. і
забезпечити житлово-комунальну сферу. Це абсолютно реально.

Юлія ДИЛОВА: Тобто нам взагалі не потрібно ні про що говорити з Росією?
Ігор ЖДАНОВ: Так.

Юлія ДИЛОВА: Тобто це все надумано, не потрібно і це абсолютно політичні ігри?
Ігор ЖДАНОВ: Так, це ігри, які склалися. Зрозуміло, що
ця модель дещо ідеальна, тому що постає питання транзиту, постачання
газу до Європи. І Росія грає. Вона може перекрити заслонку. І сказати,
що вони з Україною не домовилися, і Болгарія чи ще якась південна країна
буде замерзати. Приїдуть відразу європейські емісари та скажуть, які
негарні українці, що не можуть домовитися з Росією. Тут треба думати. До
цієї моделі ми повинні наближатися. Але це не означає, що цю модель нам
потрібно запроваджувати завтра.

Юлія ДИЛОВА: Але «зіскочити» з газової російської
голки Україні швидко не вдасться. Програми енергозбереження,
енергоефективності, альтернативні джерела – все це не справа одного
року. Час вже втрачено.
Ігор ЖДАНОВ: З одного боку, я абсолютно з Вами
погоджуюся, але з іншого боку, «дорогу осилит идущий». Треба займатися
просто цими питаннями. Якщо подивитися баланс газу на початку 90-х років
чи в середині, то там було 70 млрд. кубів. Потім знизили до 50, до 40.

Юлія ДИЛОВА: У нас і промисловість впала та позакривалася.
Ігор ЖДАНОВ: Наші олігархи відразу кричать, що в них
промисловість стане, що це буде неефективно та невигідно. В мене
питання: якщо з такою достатньо дешевою собівартістю робочої сили Ви не
можете забезпечити прибутковість своїх підприємств, а ціни на газ
приблизно однакові і в Європі, і в Україні, то займайтеся питаннями
енергозбереження, а не купуйте яхти, кораблі тощо. Чому я повинен
платити за Вас? Ви достатньо багаті люди. В мене мільярдів немає, але
бідний платить за багатого. Де логіка? Тільки в Україні може бути така
логіка.

Юлія ДИЛОВА: Підсумовуючи Ваш прогноз, як політолога та експерта, що ми почуємо у жовтні щодо ціни на газ? Чи у грудні або листопаді?
Ігор ЖДАНОВ: Зрозуміло, яким буде подальший шлях.
Будуть зараз торгуватися, як буде знижена ставка транзиту. Буде
намагатися українська сторона якось віддзеркалювати це зниження у
вартості газу. Купріянов, зрозуміло, чому заявив так. Тому що є якісь
принципові домовленості між президентами та прем’єрами. Але дійсно,
немає цифр. А скільки собівартість? Я, наприклад, не знаю. Знаю, що ми
витрачаємо 6-7 млрд. технологічного газу для прогону газу в Європу. В
минулому році, якщо не помиляюся, 95 млрд. кубів було транзитовано до
Європи по ставці 2,04 за 100 км. Скільки зараз буде? 1,4-1,8? Я не знаю.
Напевно, не менше, ніж вартість цього технологічного газу, який
використовується для роботи компресорів. Але, як заявляв Азаров, їх
багато вже перевели на електричні компресори.

Юлія ДИЛОВА: Тобто, все ж таки, працюють?
Ігор ЖДАНОВ: Так. Є певна програма, що ми в найближчий
період повинні підвищити видобування газу на 10-15 млрд. кубів.
Сланцевий газ, проводилися переговори з Шелл. Тут є речі, які дійсно
робив уряд Азарова. За це дійсно треба віддати йому належне. Платформи,
правда, вдвічі дорожче купляємо. Але все-таки купуємо для видобутку
нафти, газу тощо. Друге питання – це створення консорціуму. Тут є третя
сторона. Абстрактно ЄС – не вийде. Європейська компанія. Яка? Чи буде
там частка Газпрому? Якщо буде, то це зрозуміло, що ми будемо на
нерівноправних умовах – один проти двох. Чи буде приватна компанія? Але
приватна компанія – це посередник. Не дай Бог, РосУкрЕнерго. Ще важлива
подія – це все переміститься в Київ. Для того щоб створити цей
консорціум потрібно буде змінювати законодавство України.

Юлія ДИЛОВА: Ви гадаєте, що це буде складно за нинішньої політичної ситуації?
Ігор ЖДАНОВ: Це буде, принаймні, гучно. Якщо вказівку
отримають депутати від владної більшості, вони проголосують. Але те, що
це буде співставно по політичній напрузі, коли це торкалося Тимошенко, я
думаю, що це буде так.

Юлія ДИЛОВА: Якщо ця угода на даному етапі влаштує
керівництво України, Росії, вона буде довгостроковою, то тоді на певний
період ми забудемо про ці газові проблеми?
Ігор ЖДАНОВ: До цих пір проблема полягала в тому, що
кожного грудня в нас спочатку делегація Нафтогазу їхала. За Тимошенко ця
схема була поламана. Вже ніхто не їздить у грудні. Але на думку чинної
влади, цей контракт невигідний. Тобто з’явився інший чинник. Не кожного
року домовляємося, а просто невигідний контракт, який треба поміняти. Я –
прихильник того, щоб ми не їздили, щоб Ахметов, Коломойський та Пінчук
займалися власними справами, домовлялися про транспортування, ставки
транзиту до кордону, платили Нафтогазу за транзит цього газу на їхні
заводи по території України, закупали у Газпрому напряму. А те, що ми б
недобирали за транзит – нехай зараз це буде складати від 3 до 5 млрд.
кубів газу, то я думаю, що ми могли би купити.

Юлія ДИЛОВА: Митний союз відійшов?
Ігор ЖДАНОВ: Як стратегічне завдання, ніхто в Кремлі цю
ідею не полишив. Митний союз – це один з головних елементів цього
«русского мира». Це економічна складова цього всього інтеграційного
процесу.

Юлія ДИЛОВА: Можливо, там зрозуміли, що не зважаючи
на закиди та зауваження, все ж таки ми підпишемо угоду про асоціацію з
ЄС та зону вільної торгівлі?
Ігор ЖДАНОВ: Я думаю, що так. Але потихеньку «тихим
сапом» тягнути Україну, через консорціум, через створення якихось
спільних підприємств. Але зрозуміло, що це не та історія, коли ми будемо
повноцінно митний союз підписувати. Тим більше, якщо ми підпишемо угоду
про зону вільної торгівлі та асоціацію.

Юлія ДИЛОВА: Яка Ваша думка, пане Володимире, щодо того, про що домовилися Медвєдєв та Янукович?
Володимир ГОРБАЧ: Я думаю, що вони домовилися про певну
стратегічну паузу, насправді. Оскільки реальні домовленості мають біти
втілені в документах та підписані. Поки що це усні домовленості і я би
звернув увагу на те, що обидві сторони намагаються використати це з
якоюсь своєю метою. Українська сторона оголосила про наявність цих
домовленостей якраз напередодні чи в той час, коли питання України
розглядається в МВФ. Це був сигнал ще для того, щоб отримати кредит і
сказати, що ми тут вже домовилися з Росією, і тому нам буде легше вести
переговори з МВФ, добиваючись позитивного рішення. Це тактичний крок.

Юлія ДИЛОВА: Коли буде відомо остаточно, чи буде справжні дешевше газ для України? І чи не буде занадто висока ціна за це?
Володимир ГОРБАЧ: В жовтні це має вилитися в конкретні
домовленості і документи. Оформлення це буде, мабуть, під час засідання
державної українсько-російської комісії. Буде візит президента Росії до
Донецька на бізнес форум. Якісь рішення мають бути. Моє враження таке,
що сторони взяли стратегічну паузу, оскільки конфронтація зайшла занадто
далеко. Але при тому вони ще ні до чого не домовилися. І обидві сторони
роблять вигляд, що домовилися, щоб трошки тиск зійшов, щоб склалося
враження в суспільствах обох країн в тому, що напруга розрядилася, що
війни газової не буде. Українська сторона використовує це для
переговорів з МВФ. Російська сторона «під цим соусом» пом’якшує
сприйняття передачі влади від Медведєва до Путіна. Тобто всі сторони
зайняті своїми проблемами і їм зараз не до війни. Я не думаю, що в
жовтні все буде так, як зараз оголошено. Оскільки те, що ми почули,
доволі абсурдно звучить та виглядає. З одного боку, сторони говорять
про те, що Україна погоджується на нульову ставку транзиту. Тобто буде
по собівартості транспортувати газ. І керувати цією системою. Ніби буде
консорціум у складі української. Це буде створювати не держави, а
підприємства. Умовно кажучи, Газпром, Нафтогаз. В ЄС нема якоїсь однієї
газової компанії. Є національні компанії чи транснаціональні. Але вони,
все одно, не покривають всю Європу. Тут з одного боку, абсурд в тому, що
ніхто з бізнес компаній не зацікавлений керувати транспортною системою,
яка не приносить прибутку, тому що вона з нульовим тарифом. Бізнесові
контори не будуть займатися таким збитковим бізнесом. По-друге, це
неможливо, якщо тут буде брати участь Газпром. Тому що ті компанії, які
видобувають газ, не можуть його транспортувати, не можуть володіти та
управляти розподільчими мережами. Це означає, що Газпром не вписується.
Український Нафтогаз реструктуризований, розподілений на різні частини і
це теж не Нафтогаз. Третє питання з європейської сторони, насправді,
нікому з європейських компаній не цікаво управляти українською ГТС. Тому
що вони не мають збуту по своїй продукції в Україні. Вони тут в Україні
не заробляють і тут володіти вони нічим не хочуть. Їм байдуже, звідки
отримувати газ, чи з Росії через Україну, чи з Алжиру через Італію. Їм
не треба вкладати гроші і контролювати. Це проблема постачальника, в
даному випадку, Російської Федерації і України, як транзитера, тому всі
розмови про участь ЄС як структурі в цьому газовому консорціумі, на мою
думку, є надуманими придумками для відведення уваги від реального стану
речей. Оскільки я згадав про Італію, дуже цікава паралель є цій нульовій
ставці на транзит, африканська чи північно-африканська, зовсім не
європейська. Там, де люди живуть ще частково якимись уявленнями про
натуральне господарство, там таке може бути. Наприклад, Алжир видобуває
газ і постачає його в Європу. Італійці збудували газопровід по дну моря.
Але щоб було коротше, то вона по дну Середземного моря йде через Алжир.
По півночі Тунісу проходить алжирський газопровід, а потім по морю йде в
Італію. Туніс не бере жодної копійки. Алжир не платить Тунісу за
транзит. Мабуть, тільки за прокачку. Тобто Туніс на цьому не заробляє.
Він по собівартості переганяє цей газ, прокачує по своїй території.
Натомість, в угоді між Алжиром та Тунісом є пункт, де зазначено, що коли
Тунісу буде потрібно, то він забере з цього газопроводу стільки газу,
скільки йому буде потрібно. Це угода часів натурального господарства, де
є потреби людей, а товари не оцінені. Щось приблизно таке ж зараз
«замутили» наші українські та російські сторони.
Ігор ЖДАНОВ: В 90-х роках в нас також було натуральне
господарство. Ми також отримували не грошима ,а газом по-перше транзит. І
отримували до 30 млрд. кубів. Плюс, щось «шили на дому».
Володимир ГОРБАЧ: І «дошили на дому» до того, що всі найбільші статки українців якраз на цьому газі і транзиті зароблені.

Юлія ДИЛОВА: Це свідчить що в жовтні, листопаді або грудні ми отримаємо взагалі щось нове, про що зараз навіть не уявляємо.
Володимир ГОРБАЧ: Я думаю, що в кращому випадку ми отримуємо щось нове.

Юлія ДИЛОВА: Можливо, і не отримаємо.
Володимир ГОРБАЧ: Можливо, і не отримаємо.
СЛУХАЧ: Федор Степанович, Николаев. Договоренности
Януковича с Медведевым, как мы видим, пока в значительной мере,
засекречены. Тимошенко также обвиняют в непрозрачности газовых
договоренностей. Так не ждет ли нас в будущем еще один газовый судебный
процесс только уже с другими фигурантами?
Ігор ЖДАНОВ: З такими діями, коли політика засуджують,
замість політичної відповідальності він несе кримінальну
відповідальність - це розкрило ящик Пандори. Я вже наводив приклад для
цієї влади. Тому що я впевнений, що ми, все таки, підемо демократичним
шляхом, і будь-яка влада перетвориться на опозицію. А оскільки у нас є
такий принцип «око за око, зуб за зуб», то не виключено, що ми побачимо
зовсім інших вже фігурантів і за ці справи і за Харківські угоди.
Напевно це не зовсім правильно. Тому що я переконаний, що Тимошенко
понесла політичну відповідальність, програвши вибори. Я думаю що і
газова справа, так вона урядувала на посаді прем’єра в період кризи, це
все вплинуло на вибір громадян України.

Юлія ДИЛОВА: Домовленості, яких ми всі очікуємо, будуть захищати національні інтереси?
Володимир ГОРБАЧ: Я дуже сумніваюсь. Звичайно, треба
коли складається така критична ситуація - неможливість платити - дуже
дорого, то треба домовлятися по-доброму з Російською Федерацією. Але в
якій ситуації українська держава домовляється з Російською Федерацією? В
тій ситуації, коли українська держава слабка в цих двохсторонніх
відносинах та переговорах. Слабка, як ніколи, і в невигідній ситуації. А
російська позиція сильна, як ніколи, бо вони мають договір, контракт,
підписи. Їхня позиція сильніша в цих переговорах, і спроба домовитися
полюбовно і умовити ні до чого не призведе. Тому що це переговори
слабкого з сильним. В переговорах слабкого з сильним слабкий ніколи не
виграє. В такій ситуації слабкий має подавати до суду на сильного.
Тільки суд, як третя сторона, може дасть шанс слабкому хоча б на
рівноправність позиції в суді, тому в даному випадку вже півтора року
українська влада веде ці кулуарні переговори, шукає домовленості і
вмовляє постійно своїх російських партнерів замість того, щоб звернутися
до суду і отримати результат.

Юлія ДИЛОВА: Спроба пригрозити була.
Володимир ГОРБАЧ: Пригрозити так, але це не суд. Це
елемент інтриг, переговорів, маніпуляцій партнерами. Тому в даному
випадку, всього цього, крім того, щоб досягти якісь національні
інтереси, ще і включити туди якісь свої приватні інтереси, бо тільки так
можна зацікавити партнера полюбовно піти на поступки, якщо цей партнер
заробить десь в чомусь іншому. Тобто віддати щось інше на взамін. Про що
ми можемо або не знати, або пізніше дізнаємося.
СЛУХАЧКА: Тамара, Київ. За кордоном така сама ціна
газу, і металургійні, хімічні підприємства купляють за такою великою
ціною, вони платять велику зарплату, великі податки, більші ніж платять
наші олігархи, і їхні гроші знаходяться в їхніх банках та працюють на
їхню економіку. В Україні працює ефект «соковижималки»: всі прибутки
виходять за межі країни, а в нас недоплачені зарплати, недоплачені
прибутки, і гроші не працюють на нашу економіку. Зараз коли ти йдеш в
обмінник, від тебе вимагають паспорт. Невже так важко відслідкувати
потік цих грошей олігархів за кордон і змусити, щоб їхні прибутки
працювали на Україну, на український народ на українську економіку. І
заставити їх модернізувати свої підприємства.
Володимир ГОРБАЧ: Головна наша проблема - це
економічний базис і те, що наша економіка носить сировинний і
напівфабрикатний характер. Так само, як Росія паразитує на газі та нафті
-сировині, яка видобувається з землі та транспортується, так само,
приблизно і наші олігархи на цьому роблять свої статки і гроші. Мало хто
знає, ми говоримо, що металургія та хімія є нашими найбільшими
експортерами, а в тій же самій металургії більшу частину експорту не
метал, не готова продукція становить, а просто залізна руда. Вони
експортують руду на переробку далі. Викопали і продали. Коли ціна на
руду на світових ринках падає, стає не вигідно продавати, тоді вони її
переробляють на метал. І йдуть вже на друге коло, чекають, коли
підвищать ціни на метал. Певний час, поки вони переробляють в метал,
проходить, ціни змінюються і вони вже продають метал. Такий спосіб
пристосування до світового ринку. З хімією взагалі інша ситуація.
Добрива робляться з газу. Газ той, що в Україні його не достатньо. Це
експортний газ. По великому рахунку, країна, яка не видобуває достатньої
кількості газу, в принципі, не може бути рентабельна в хімічній
промисловості. Але тим не менш, наші олігархи можуть так домовитися і
так вести свій бізнес. Тому головна причина в структурі нашої економіки.
Поки все буде так організовано на первинному економічному рівні це буде
позначатися і на політиці, і на соціальному житті і на всьому іншому.
Без зміни економічного базису нам, нажаль, не вдасться побудувати
нормальну демократію.
Ігор ЖДАНОВ: Я згоден із слухачкою. Потрібна економічна
реформа, енергозбереження. Окремі власники десь оговтались від цього
удару, в якому вони покупали розкішні лайнери, літаки та автомобілі і
все ж таки почали модернізувати свої підприємства, розуміючи, що вічно
дешевий газ продовжуватися не буде. З іншого боку, ще проблема
політичної системи. Оскільки багато схем ухиляння від податків абсолютно
законні через офшорні фірми. Для цього треба прийняти відповідні
законодавчі акти і унеможливити застосування цих схем. Але як же
прийняти такі закони, якщо 90% депутатів представляють не суспільні
інтереси, а інтереси олігархічних великих груп. Це замкнуте коло. Ніхто
добровільно не хоче відмовлятися. А продають не через великий
металургійний завод метал, а через фірму офшорку, яка вивозить і платить
0,0 українських податків.
СЛУХАЧ: Я дивуюся позиції пана Жданова, як Ви швидко
змінюєте свою позицію, навіть політичну. Ви кажете, що на вибір людей
вплинуло те, що Тимошенко газові угоди заклала. Ми всі пам’ятаємо, як
вона їх вела. Ніхто їй не мішав.
Ігор ЖДАНОВ: Я не сказав, що це було правильно чи
неправильно. Я об’єктивно знаю, що такий вплив був, якщо Ви –
прихильник, то зрозуміло на Вас ці політичні обставини, які я назвав, не
впливали. А на тих людей, які не визначились в своєму виборі, то тут
було багато визначального в їх виборі. Наприклад, Горбач показує, що для
нього це дійсно було одним із факторів, який вплинув на його вибір.
Треба трошки від заангажованості відходити і аналізувати причини
поразок, перемог, тоді буде значно легше на цьому світі жити.

Юлія ДИЛОВА: Те, що відбулося в суботу, коли
Володимир Путін і Дмитро Медведєв оголосили чи ознайомили суспільство з
новим форматом співпраці російської влади, те, що вони просто
поміняються місцями, це якимось чином вплине на відносини з Україною, на
газові перемовини?
Володимир ГОРБАЧ: Дуже сильний партнер попадається
Януковичу. Всі ми знаємо, чого чекати від Путіна. На з’їзді Єдиної
Росії, коли було сказано, що ВПК Росії стане локомотивом російської
економіки. Тому я не виключаю, що поступкою росіянам буде якраз передача
українських підприємств ПЕК.
Ігор ЖДАНОВ: В стратегічному плані абсолютно не вплине.
Тому що двоголовий російський орел помінявся просто місцями. І всі
стратегічні рішення там приймалися спільно. Путін був головний,
незважаючи на те, що він займав посаду рангом трошки нижчу, ніж
президентську. Тактично трошки вплине, тому що я згоден з паном
Володимиром, що Путін більш жорсткий переговорник ніж Медведєв.

Рубрика: Юридические услуги | Метки: дарение, договор, купля-продажа, нотариус

Иногда возникают ситуации, когда родственники хотят помочь своим близким в решении квартирного вопроса немедленно, не дожидаясь наступления конкретных юридических фактов. Речь идет о случаях, когда, например, родители хотят передать квартиру детям, или сестра стремится помочь брату переехать из деревни в город. При этом, естественно, ни оформление завещания, ни заключение договора пожизненного содержания делу не помогут, так как распоряжение имуществом в таких случаях будет сдвинуто во времени. Остается два варианта — договор дарения и договор купли-продажи.

Каким же способом лучше передать недвижимость близким или, может быть, не очень близким людям? Рассмотрим возможные нюансы оформления и налогообложения каждого из названных договоров.

Что платим по договору купли-продажи

В соответствии со ст. 657 ГК Украины, договор купли-продажи земельного участка, жилого дома (квартиры) или другого недвижимого имущества заключается в письменной форме, подлежит нотариальному удостоверению и государственной регистрации. Госрегистрация сделок проводится путем внесения нотариусом записи в Государственный реестр одновременно с ее нотариальным удостоверением (п. 6 Временного порядка государственной регистрации сделок, утвержденного постановлением КМУ от 26.05.2004 №671). Согласно же ст. 55 ЗУ "О нотариате" №3425-XII от 02.09.1993, нотариальное удостоверение сделок по отчуждению жилого дома, квартиры, дачи, земельного участка, подлежащих госрегистрации, проводится по месту расположения этого имущества или пребывания (регистрации) одной из сторон сделки. На нотариусов также возложены функции по контролю полноты уплаты налога в бюджет перед удостоверением договоров и обеспечения предоставления соответствующей информации налоговому органу. Копии платежных документов о перечислении налога присоединяются к экземплярам удостоверенных договоров.

Теперь что касается собственно размера налога. Доход от продажи объекта недвижимости определяется, исходя из цены, отмеченной в договоре купли-продажи, и не должен быть ниже оценочной стоимости такого объекта, рассчитанной уполномоченным органом. Оценочная стоимость квартиры (дома) узнается в БТИ. А вот с земельными участками несколько сложнее. Так, согласно п. 4 ст. 201 ЗКУ, при осуществлении гражданско-правовых соглашений относительно земельных участков с целью определения стоимости объекта оценки используется экспертная денежная оценка. Порядок ее проведения определяется Законом №1378-IV "Об оценке земель" от 11.12.2003, методикой экспертной денежной оценки земельных участков, утвержденной постановлением КМУ №1531 от 11.10.2002, и Порядком проведения экспертной денежной оценки земельных участков, утвержденным приказом №2 Госкомзема от 09.01.2003.

При этом налогом не облагается доход, полученный от продажи недвижимости, производимой не чаще одного раза в течение отчетного налогового года, при условии пребывания такого имущества в собственности свыше трех лет (в соответствии со ст. 172 г. IV Налогового кодекса Украины №2755-VI от 02.12.2010), а также доход, полученный плательщиком от аналогичной продажи земельного участка, не превышающего норму безоплатной передачи, определенную ст. 121 ЗКУ в зависимости от его назначения и от отчуждения хозяйственно-бытовых сооружений, которые расположены на одном участке с жилым или садовым (дачным) домом и продаются вместе с ним.

Ставка 5% от оценочной стоимости применяется при налогообложении дохода, полученного плательщиком в результате продажи более чем одного объекта недвижимости в течение отчетного налогового года. Так же облагается доход от продажи объекта незавершенного строительства.

Ставка налога 15% применяется для дохода от сделок по продаже недвижимости, осуществляемых физическими лицами-нерезидентами, которые облагаются налогом в том же порядке, что и резиденты, но с поправкой на ставку. В случае, если общая сумма полученных нерезидентом-плательщиком налога в отчетном налоговом месяце доходов превышает десятикратный размер минимальной зарплаты, установленной законом на 1 января отчетного налогового года, ставка налога составит 17% от суммы превышения с учетом налога, оплаченного по ставке 15%.

Договор дарения: права и обязанности

В соответствии со ст. 717 ГК Украины, по договору дарения даритель передает (или обязуется передать в будущем) имущество в собственность одариваемому безвозмездно. Договор дарения недвижимости заключается в письменной форме и подлежит обязательному нотариальному заверению. Нотариусы обязаны ежеквартально предоставлять органам налоговой службы информацию о зарегистрированных сделках, так что избежать уплаты налога на дарение невозможно. Кроме того, при удостоверении сделок об отчуждении жилого дома (квартиры) проверяется отсутствие запрета отчуждения или ареста имущества.

Украинцы традиционно привыкли считать подарки знаками бескорыстного расположения, в то время как в Европе и Азии в средние века даримые предметы имели скрытый смысл, выражавший те или иные пожелания дарителя, в т. ч. и весьма расчетливые. В современной Украине считать, что подарок ни к чему не обязывает, — не всегда заблуждение, даже если речь идет о недвижимости. Несмотря на то, что подарки в нашей стране облагаются налогом, будучи таким же видом дохода, как и любая другая прибыль, то ли в дань традиции, то ли в интересах общества нулевую ставку такого налога законодатели все же предусмотрели.

В общем размеры ставок налога на дарение напрямую зависят от того, кто получает подарок. 5% от его стоимости заплатят те, кто не приходится дарителю родственниками первой степени родства или вообще не состоят с ним в родстве.

Ничего не заплатят фискальным органам те, кто приходится дарителю родственниками первой степени родства, т. е. родители, родители мужа или жены, муж или жена, дети, дети мужа или жены, а также усыновленные дети. Кроме того, по нулевой ставке облагается налогом получение в дар движимого и недвижимого имущества инвалидами 1 группы, а также детьми-сиротами и детьми, лишенными родительской заботы. Не облагается налогом на дарение и имущество в пределах части в совместной собственности, передаваемое супругами в дар друг другу, либо родителями детям, в т. ч. зачатым, но еще не рожденным.

А вот принимая подарок от нерезидента, следует дважды подумать: возможно, он все-таки резидент, просто ни он, ни фискальные органы об этом еще не знают? Обратите внимание: резидентом может считаться не только лицо, постоянно проживающее в Украине, но и имеющее в нашей стране тесные экономические или личные связи. Т. е. в случае, если, например, местом проживания семьи физлица или местом регистрации его как субъекта предпринимательской деятельности является Украина, это лицо может быть признано резидентом, и ставка налога на его подарок, соответственно, существенно сократится. Также считается резидентом физлицо, которое находится в Украине не менее 183 дней в течение налогового года, включая дату приезда и отъезда.

А вот в случае, если даритель однозначно нерезидент, даже если он родственник, нулевая ставка — увы! — не сработает. И заплатить придется втридорога в прямом смысле этого слова — 15% от стоимости подарка.

В чем подвох?

Казалось бы, ставки подоходного налога примерно одни и те же. Да и с выпиской о регистрации прав собственности из БТИ хлопот в любом случае не оберешься, и от госпошлины в 1% от оценки всего имущества не отвертеться (согласно п. 3 ст. 3 Декрета КМУ от 21.01.1993 №7-93 "О государственной пошлине") — закон есть закон. Кроме того, в обоих случаях вероятна уплата налога с доходов физических лиц, ну и, конечно же, плата за услуги нотариуса — бланки, выдержки, оформление договора.

"Так в чем подвох?" — спросите Вы. Возможно, в сборе на обязательное государственное пенсионное страхование. Суммы такого сбора с операций купли-продажи недвижимого имущества уплачиваются не только предприятиями и учреждениями, но и физическими лицами, приобретающими недвижимое имущество, — в размере 1% от стоимости имущества (не меньше оценочной), указанной в договоре купли-продажи (п. 51 Постановления КМУ от 3 ноября 1998 г. №1740). Исключение составляют граждане, приобретающие жилье и находящиеся в очереди на его получение, а также приобретающие жилье впервые. К сожалению, с этим пунктом тоже не все гладко, поскольку официального источника информации, который подтверждал бы, что жилье приобретается впервые, не существует. Поэтому нотариус, выступая налоговым агентом в подобных сделках, автоматически выписывает квитанцию на уплату такого сбора. Если вас такое положение дел не устраивает, можно обратиться в суд за разрешением ситуации в свою пользу либо оформить куплю-продажу посредством договора дарения, который соответствующим сбором не облагается.

Правда, не стоит забывать, что в этом случае будет иметь место фиктивная сделка, поскольку договор дарения, устанавливающий обязанность одариваемого совершить в пользу дарителя любое действие имущественного или неимущественного характера, уже не является таковым. Если стороны в договоре знакомы мало, и выбор договора дарения не продиктован никакими соображениями личного характера, лучше не рисковать. Можно, конечно, привлечь свидетелей к сделке, да и расписку в получении денег, в общем, написать недолго, чтобы потом, в случае чего, было с кем и с чем идти в суд и анализировать содержание договора. Хотя, если судебные издержки вас не смущают, возможно, смутит неоднозначная судебная практика по подобным делам?

Впрочем, решать, безусловно, вам. Оба договора имеют свои неоспоримые преимущества и недостатки, иначе один из них уже стал бы историей. Главное, чтобы эти недостатки не поставили под удар ваши слабые стороны — кошелек, терпение и веру в людей.

АДВОКАТ ВЕРБА

Календарь для бизнеса, покупок и повседневных домашних дел. Для всех знаков зодиака на АПРЕЛЬ... Читать полностью

Календарь для бизнеса, покупок и повседневных домашних дел. Для всех знаков зодиака на МАРТ... Читать полностью

 

З договору: "Договір складено у двох примірниках, що мають однакову фізичну силу".

.   .

. 

    

До питання "про коректність"...