Дощ.

Немов сльози.

Покриває обличчя землі.                                                                                            

Осінь.

Хустинкою жовтих листочків

Їх витирає.

Понад дорогою хрести, І ген мости, немов коти, Повигинали чорні спини над водою. А я іду хто зна куди, Ковтаю цигарковий дим, І вірна подруга гітара за спиною. Гуляє вітер в голові, Мої думки ледь-ледь живі Лягають римами на дно мутної склянки. Акорд зривається зі струн, В легенях вечір і тютюн, І не відомо, чи дотягнемо до ранку. Понад дорогами хрести, І більше нікуди іти, А за душею тільки осінь і мінори. І лиш мости, немов коти, Блищать очима з темноти, І облітаючі листки летять угору.

*
Не все ще з'їдено і випито,
Тому пістоля поклади.
Спочатку випий і поїж все,
А потім вже з життя іди.

Та й взагалі не поспішай
Свого ти віку вкоротити.
Подумай сам,скількох би зміг
В житті жінок перелюбити.

А там,глибОко у землі,
Одна "костлява" лиш з косою.
І не приваблює вона
Ні дивним станом,ні красою.

Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Від борща і хліба відкажусь негайно
Тільки дуже хочу молодицю файну.
Щоб покуштувати сексу по-новОму.
Як іще дізнатись про це все старому.

Ті старі бабусі,що сидять на лавках,
Дуже непривабливо виглядають в плавках.
Та вони й не вміють палко вигинаться.
Як від них нового сексу сподіваться?

Жаль,що молодиці щось мене минають,
Тільки молоденьких хлопців обирають.
Всеж кохать не дивно хлопця молодого
Краще покохайте дідуся старого.

Бо дідусь старенький в гречку не стрибає
Молоду дівчину лиш одну кохає.
Не зверне увагу,як стрибне з дороги
Зосліпу старечого не помітить роги.

Буде дуже зручно від такого шлюба.
Не набридне навіть , швидко вжарить дуба.
Ну а їй залишить з пенсієй  впридачу.
Дім, авто заморське, і чудова дачу.
 
Михайло ДІД.
Алчевськ.

      Дмитро Дідківський.