Так просто: ти пішов...
- 09.09.12, 00:10
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Так просто: ти пішов - не повернувся,
Лиш присмак полину лишився на губах...
Щемливий зойк в повітрі розчахнувся.
І вже не знаю, у яких шукать краях.
І вже не розумію, як роки без тебе
Я буду жити й до сих пір жила...
Це ж все одно, що сонцю буть без неба,
Це ж все одно, що пташці без крила...







Про тебе знову нагадає вечір, Що пестить в небі хмарки злотогриві. Гніздо на дереві, пусте, лелече, В дворі садиби, де були щасливі. Там голуби в садочку цілувались, А потім дзьОбали зірки тремтливі. А ми в будиночку з тобою милувались В дворі садиби, де були щасливі. Коханням нашим соловей тремтів, У вітах хлипав пісню незрадливу. - Люблю тебе! - мені ти шепотів В дворі садиби, де були щасливі. Духмяна вишня цвітом почалась, Квітками ложе щедро устелила. Солодка млість по тілу розлилась В дворі садиби, де були щасливі. Лише Дніпро за вікнами шумів: - Не вір коханцям, бо вони зрадливі! Пророчих я тоді не чула слів В дворі садиби, де були щасливі... 