Вклад Григорія Сковороди в формування суспільної свідомості та національної мети
Його ім`ям називають вулиці, населені пункти і навіть кораблі, його філософську спадщину вивчають у багатьох університетах світу, і як не парадоксально, разом із тим він займав виключно мало життєвого простору в матеріальному світі» Духовний же світ його – безкрайній. Він проходив тисячу верст і ввійшов у вічність. Його звали Григорій Сковорода.
Він став не тільки основоположником новітньої (як української, так і російської філософії, що опиралась на міцний фундамент Святого Письма та кращих мислителів древності, але явився в образі пророка). Великий філософ світив дорогу Шевченкові, Шевченко – Франкові, Франко – Лесі Українці, а вони разом – усім нам. Більше того, філософія Сковороди була для нього не лише теоретичними постулатами, він твердо і послідовно втілював її у своє життя і закликав до цього інших.
Мандрівний філософ Григорій Савич Сковорода відноситься до яскравих представників генофонду нації. Особистий приклад Сковороди являє собою вклад у формування антикризової суспільної свідомості в сучасних умовах виходу України із епіцентру кризи. Ми повинні на його прикладі унаслідувати все краще із минулого, зробити актуальним в теперішньому з орієнтацією в перспективне майбутнє.
Що ж знають наші сучасники про Григорія Сковороду?
http://video.mail.ru/mail/edrozd59/88/98.html
Після проведення моно опитування з’ясувалось, що українці дещо знають про Григорія Сковороду. Та насправді мало просто ЗНАТИ про філософа. В наш час його треба досліджувати, втілювати його ідеї в життя.
Якщо намагатися виразити одним реченням концепцію філософії Сковороди, то воно мало б звучати так: «Сутність людини, місце її у Всесвіті та спосіб її існування на землі.»
Сутність людини – людина повинна бути щасливою. Весь світ словом і ділом переконував Сковороду, що щастя людське полягає в нагромадженні матеріальних цінностей. Філософ був іншої думки. «Вже сьогодні бажаєш бути щасливим? Не шукай щастя за морем, не проси його в людини, не мандруй по планетах, не волочися по палацах, не плазуй по земній кулі, не вештайся по Єрусалимах…» Щастя як необхідна необхідність задарма всюди і завжди дарується»
На думку сучасної науки (універсології) , щастя – це гармонійний розвиток людини. Це єдність
· Місце у Всесвіті – «сродна праця». Це реалізація призначення людини на Землі. За Сковородою кожен має займатися тим, що йому до душі. Якщо кожна людина буде займатися по-справжньому своєю справою, вона відповідно буде максимально корисна на своєму місці для всіх інших членів суспільства.
Невміння і небажання більшості осіб із панства керуватися своїми уродженими схильностями і здібностями, їх прагнення різними методами одержати незаслужені чини, звання, високі нагороди, матеріальні цінності та інші блага, тобто «несродный труд», як вважав Сковорода, були причиною соціальної нерівності і зла. І це й зараз стало причиною сучасної кризи
Крім того, ми можемо пізнати ціль свого розвитку тільки тоді, коли будемо знати мету українського суспільства і людства в цілому. Тому треба визначити призначення України в світовому співтоваристві.
Спосіб існування на Землі. Як казав Григорій Сковорода, потрібно жити відповідно до законів Біблії, а це означає – дотримуватися законів природи. Вони універсальні, це закони розвитку – управління, взаємодії, формоутворення.
Та для управління нашим розвитком нам потрібен ЧАС. Тут доречні слова Григорія Сковороди «Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений».
Тож давайте не будемо гаяти часу даремно, а почнемо діяти, вже в цю мить втілювати принципи Сковороди у формування національної ідеї і будувати свідоме суспільство, в якому не було б місця для будь-якої кризи.
К. Б.
