22-23 грудня на блог-платформі Livejournal оголосили про технічні роботи. Як виявилося, це перенесли сервери з кирилічними блогами до Росії( Тепер дані російських, українських, білоруських блогерів будуть доступні російським спецслужбам. Пишуть, що тепер банити і видаляти неугідних блогерів стане легше. Начебто проблеми були у активних юзерів з проукраїнською позицією: Злого Одесита, carabaas , v_n_zb
та ін..Хоча пізніше доступ до їхніх блогів відновили. В світлі такої події деякі дописувачі замислилися про перехід на інші сайти. Буде жаль, якщо ЖЖ стане оплотом рашизму. Причому незадоволені таким рішенням не лише проукраїнські блогери, але й проросійські.

Ще новини: за першу добу було заблоковано більше сотні акаунтів.

А так, можна почитати ще тут.
Ну і дивно, що в українських ЗМІ про це ні слова.

Частина блогерів думають про переїзд на інші платформи. Враховуючи, що й так відбувається відтік юзерів, незрозуміло на що розраховують у Livejournal? Навряд чи переніс серверів до Росії сприятиме популяризації сайту. Хоча, може набіжать нові кремлеботи і рашисти. Поживемо-подивимось. Але, на всякий випадок, треба підшуковувати запасний «аеродром». І не писати нічого зайвого. Особливо про політику.

Вже майже спати зібралася, згадала, що не спланувала один захід, думаю, на коли ж та четверта середа місяця випаде, треба дату знати, бо 22 вже зайняте та 25 теж... А тут на відстані руки дитячий телефон лежить, я по числах зорієнтувалася, аж тут сповіщення прийшло, що хтось там їй на щось відповів...
Дитині 12 років, тож особливих тортур сумління не маю...
Пішла глянути, а там таке... В них політичні баталії такі, що ми тут всі відпочиваємо! І про Крим, і про санкції, і про Надюшку, і про війну взагалі... Рацейскі підлітки дуже матюкаються в мережі, моя собі такого не дозволяє. Здивувало те, що вона там практично сама з ними дискутує та щось доводить... Тут нас більше все-таки однодумців.
Почитала її ками та відповіді руцкіх ватанів і закрила тихенько Завтра зранку ненав'язливо підкажу, що відповідати рашкінським підліткам.

ПиСи. Не виховуйте дітей, виховуйте себе)) Я наче в дзеркало поглянула))))
Надобраніч!

Сьогодні ми є свідками того, як підступний «Рускій мір» щоразу цинічно проявляє своє хиже нутро. Ідея цього «міру» виникла ще століття назад, але сьогодні вже глибоко та міцно вкоренилася в розуми багатьох людей світу. Не будемо заглиблюватися у теоретичну суть цього «міру» - ми й так бачимо, що відбувається. В Україні війна і проводить її проти нас саме Москва, Кремль, звідки надаються всі злочинні накази. Серед світової спільноти (а саме серед держав лідерів) панує страх та бездіяльність. Москва й тут провела війну і розвиває її далі, нав’язуючи свої правила гри – натуральне право замість позитивного, де сильніший виграє, а не той, на чиєму боці правда; повна дезінформація, невиконання минулих та сучасних домовленостей (наприклад Будапештський меморандум з 1994 року та недавні Мінські домовленості); Москва використовує військові, економічні, інформаційні та дипломатичні засоби з метою утвердження своєї ідеології «рускава міра», який не є корисним ні для кого, навіть для неї самої, а лише для тих паразитів, які засіли в Кремлі – їм буде мало всього світу – подібно як хвороба або вірус розповсюджуються по організму, долаючи перепони імунної системи, так й цей «мір» розповсюджуватиметься без упину, інфікуючи розуми людей. Західний світ прожив своє «Золоте століття» кінця ХХ початку ХХІ століття і розслабився, втратив пильність. Натомість «рускій мір» є вбивчим для України, в його умовах немає співжиття або культурного обміну – він прийшов випалювати землю і заселяти її своїми адептами. «Рускій мір» вже зруйнував сотні тисяч наших сімей, вигнав їх зі своїх помешкань, приніс трагедію в тисячі сімей загиблих героїв війни 2014-2015 років. «Рускій мір» це нищівний план нової колонізації України, де немає місця Українцями, тільки адептам та манкуртам.

«Рускій мір» діє всюди, а особливо активно в Інтернеті, шокуючи людей неправдою, брехнею, перекручуваннями, а тих, хто вже піддався, він підживлює щоразу новими порціями своєї отрути. Російські інформаційні війська нагнітають істерію, закидають нас негативом, для чого нахабно перекручують факти, дають їм брехливу інтерпретацію, а часто взагалі фабрикують відверту брехню[1]. Цим займаються безліч московських інформаційних ресурсів – від так званих організованих «інтернет-тролів» до всесвітніх мереж типу sputniknews.com, RussiaToday, LifeNews etc. Щоразу більше з’являється заяв – особливо від західних очільників, які нібито нам допомагають, що «потрібно домовлятися», «вирішувати дипломатичним шляхом», «йти на компроміс» тощо. Це ознаки того, що імунна система світу слабне і Москва вривається чим далі агресивніше. Захід не розуміє, що «рускій мір» не толерує жодної альтернативи – він прийшов жерти все, що зустрінеться на його шляху – особливо те і тих, хто хоч трохи слабший за нього. Це ненаситний крокодил. «Рускій мір» - це система новітніх гібридних військ Москви, розроблені з метою нападу не лише на Україну, а й на Європу. Україна відчуває на собі найбільші удари і стримує заразу коло воріт ситого Європейського Союзу.   

Та як виявилося – і про це свідчать факти, Україна не є слабшою від Москви – а лише менш організованою. Чисельні мережі волонтерів, підтримка українців та небайдужих людей з-за кордону, незламний бойовий дух нашої армії, праця журналістів стримують «рускій мір» і не дають йому увірватися глибше в Україну та світ. Попри декларовані шалені витрати на оборону, більшість потреб армії забезпечують волонтери, тобто активна частина українського народу[2]. Це новий український етнос. Проте є й інші ділянки фронту, є інші види зброї!

І цей інший фронт – інформаційний. Там, де українська мова в Інтернеті не заповнює простору – його тут же заповнює російська мова, яка часто стає підґрунтям для розвитку «рускава міра». 

Тож закликаю звернути увагу на Інтернет-імідж України та української мови! Тож що ми можемо зробити разом? Ми, інтернет-користувачі, здатні робити величезні речі у мережі. Варто її налаштувати під себе. Які кроки можна зробити вже зараз?

1. Зверніть увагу на свою поштову скриньку. Варто переходити з mail.ru, yandex.ru та rambler.ru на ukr.net, i.ua та ex.ua і там створювати свої поштові скриньки.
2. Зверніть увагу, які сторінки ви «лайкнули» у соціальних мережах. Часто українські користувачі лайкають російськомовні розділи світових ресурсів, таких як BBC чи Deutsche Welle. Замість BBC Ukrainian лайкають BBC Russian тощо. Зі всією повагою до російськомовних користувачів України, які щиро підтримують Україну, але варто також одночасно лайкнути україномовний розділ.
3. Користуйтеся українськими торрентами – hurtom.com та torrents.net.ua! Ви ще про них не знаєте? А там вже зібрано надзвичайно багато якісної інформації!
4. Перевіряйте власників інтернет-сайтів, якими ви користуєтеся – інколи у своїй біографії вони досить лояльні до «рускава міра» та сепаратистів.     
5. Намагайтеся шукати українські відповідники російським сайтам. Часто ми не знаємо, що існують такі чудові сайти, як inspired.com.ua, watcher.com.ua, mova.ga, tereveni.org і користуємося російськими habrahabr.ru, adme.ru тощо.
6. Завжди шукайте інформацію в українській Вікіпедії і якщо стаття не повна або неякісна – не полінуйтеся її трохи дописати та відредагувати. Створюйте ще не існуючі статті – їх необов’язково робити сотні і тисячі. Варто зробити декілька і доглядати їх, поповнюючи щоразу новими цікавими джерелами. Українська Вікіпедія росте і набирається сил саме завдяки нам. Задайтеся питанням – чому українців так багато по світі, а українська Вікіпедія використовується так слабо? Відповідь проста – тому що багатьом з нас лінь шукати інформацію українською. Це потрібно змінювати. Сьогодні ж. Зверніть увагу на те, що українська Вікіпедія росте досить швидко – щороку її використання збільшується як в Україні, так і в світі. Частка України складає 1,5% від загальної кількості сторінок та користувачів у світі і ця цифра постійно росте. Частка української Вікіпедії в Україні досягла вже 20% і це добрий показник, бо ще декілька років назад цей показник був утричі меншим. Закликаю завжди перевіряти, чи є стаття, яку ви шукаєте у Вікіпедії, українською мовою – і якщо її немає, або вона неповна або невідредагована, то не зволікайте зробити це все, зробивши свій внесок у подолання «рускава міра». Це не мусить бути обтяжливим обов’язком. Кожен україномовний користувач розуміє, що його внесок у формі редагування та створення нових матеріалів на Вікіпедії разом з іншими створює потужну інформаційну армію. Українська мова – це потужний інструмент у боротьбі, адже росіяни нашу мову мало розуміють. Це твердження походить з цієї статті - Москву легко перемогти у тотальній війні.
7. Слухайте українські радіо онлайн! Є чудові радіостанції УХ Радіо та Радіо Культура. Шукайте нові радіостанції та діліться з друзями.
8. Дивіться міжнародний український інтернет-канал uatoday.tv замість rt.com.
9. Робіть переклади субтитрів на сайті TED.com – їх теж необов’язково робити сотні. Варто зробити свій внесок написанням субтитрів хоча б до одного короткого фільму. Пам’ятаймо – нас мільйони – якщо ми організовані – ми непереможна сила.
10. Не забуваймо, що нас мільйони, тому проводимо дискусію про об’єднання всіх українських соціальних мереж в одну. Зараз їх безліч і кожна позиціонує себе, як унікальна. Насправді виграють всі тільки тоді, коли облишать амбіції „перемогти Facebook і Контакт” і об’єднають зусилля навколо однієї серйозної соціальної мережі. Druzi.org.ua, ukrainci.org.ua, connect.ua, weua.info, ц.укр, ukrface.com.ua, ukr-contact.com, 100000i.com, susidy.com, folk.in.ua, yachudo.com і так далі… Варто закликати власників тих сайтів створити спільний проект, який би втілив амбіції всіх. Великий спільний проект задовольнить амбіції скоріше, ніж вони працюватимуть поодинці.
11. Проводимо дискусії про об’єднання сайтів подібної тематики, наприклад українських сайтів на кіно-тематику. Задайтеся питанням – чому в Україні популярний kinopoisk.ru? Чи немає таких же українських ресурсів? Є! Але вони знову ж таки як і в ситуації з соціальними мережами – розпорошені.
12. Перевірте мову свого браузера за допомогою ресурсу ridna.com.
13. Шукаймо українські альтернативи для російських сайтів – можливо українські сайти існують, тільки про них ніхто не знає, тому про них потрібно розповідати і розповсюджувати інформацію, одночасно не забуваючи попередні пункти – варто об’єднуватися, а не конкурувати.
14. Створюйте нові слова та замінники на сайтах slovotvir.org.ua та mova.ga.
15. Виправіть інтернет-імідж України з інформаційної колонії на самостійну потужну державу. Заінсталюйте у свій браузер додаток Alexa Sparky – він рахуватиме всі українські сторінки, які ви відвідуєте та підніматиме їх у світовому рейтингу. Задайтеся питанням – чому 4 з 5 найпопулярніших сайтів України – російські? Виправимо це разом!  
16. Засвоюємо наш інформаційний простір – багато українських порталів потребують нових україномовних користувачів – такі як i.ua, online.ua. Створюємо там блоги і наповнюємо їх своєю інформацією!

Також варто надати уваги деяким цитатам з вищезгаданої статті. Додаю після кожної цитати свої коментарі:

Інформаційній війні властиві практично всі характеристики й елементи "класичної". Тут є інформаційні напад та оборона, атаки й опір, противники та союзники, перемоги й поразки…

Нашою спільною метою є: використання тільки україномовних інформаційних ресурсів з перевіреним реноме. Наприклад: Українські Національні Новини – unn.com.ua, Укрінформ – ukrinform.ua, Українська Правда – pravda.com.ua, Українські інтернет-канали: 24tv.ua, hromadske.tv, espreso.tv, 5.ua.

Ефективність інформаційної зброї основана на властивостях головного мозку. Будь-яка інформація, яка сприймається мозком, змінює його. Кожна нова порція інформації, "залита" у свідомість чи підсвідомість, приводить до утворення нових комплексів нейронних зв'язків. Тобто наслідком інформаційного впливу є фізична зміна головного мозку.

Це підтверджує важливість використання саме україномовних українських інформаційних ресурсів українською мовою – їх вплив проявиться у сердньо- та довгостроковій перспективі. Підпишіться на вищезгадані ресурси у соціальних мережах. Зробіть це зараз!    

Завдяки своїй досконалості, мозок фізично пристосовується до переробки інформації певного типу. Саме на цьому ґрунтується ефект "зомбування" і "промивання мізків": людина, яка стала об'єктом інформаційної атаки, неспроможна контролювати себе, адже фізично змінено сам орган самоконтролю.

Тому важливо підтримувати саме таку «інформаційну гігієну» та чистоту думок. Оточіть себе якісною українською інформацією.

Єдиний спосіб захистити населення своєї країни від ворожої інформаційної зброї полягає в тому, щоб обмежити доступ до нього будь-якої ворожої інформації.

Всі вищезгадані способи годяться як інструмент для цієї тези.

Головним носієм інформації є мова. Навіть якщо ворог поширює візуальні образи, все одно вони супроводжуються словесним коментарем. Відтак, доступ до мізків населення досягається тим, що воно розуміє мову інформаційного агресора.

Ще раз перевірте мову свого інтернет-браузера, відкривши це посилання. На тому сайті буде коротка інструкція перевірки мови та в разі потреби її перелаштування на українську. Адже варто розуміти, що інтернет певною мірою підлаштовується під користувачів. Згідно зі статистикою сайту w3techs російська мова є ДРУГОЮ за поширеністю в інтернеті після англійської (сайт). І це саме завдяки інтернет-користувачам з України, Білорусі, країн Прибалтики та інших країн, де україномовні користувачі лінуються перевірити налаштування своїх браузерів. Більше того, українська мова в українському інтернет-просторі представлена на ТРЕТЬОМУ місці. Можливо, у певній мірі, сьогоднішні події в Україні можна пов’язати з тим, що відбувалося у мовному просторі останні декілька років. Україна сьогодні є інформаційним придатком Росії – на це вказують багато світових інформаційних ресурсів, як колись була ресурсним придатком. Ресурси змінюються, як і спосіб виробництва, як і структура економіки.    

Для чого щоразу піднімати це питання? Люди собі користуються і вони задоволені. Чи варто творити щось своє - менше, але своє? Адже сила - в єдності. Чи в російській інформаційній єдності? В інформаційному просторі українська і російська мови не змагаються. Українська намагається лише утримувати позиції або здобувати нові, незайняті простори. З вище описаної інформації виходить, що "завдяки саме українцям" російська мова є серед світових лідерів у інформаційному просторі, як пише ресурс watcher.ua. Адже саме в Україні найбільше російськомовних користувачів Інтернету за межами Росії. Українські користувачі лише піднімають рейтинг російським порталам, які локалізуються на іноземних фондових біржах і всі активи осідають згодом не в Україні, а десь в інших країнах.

Продовжуємо цитати зі статті.

Воєнною катастрофою можна вважати те, що українці сприймають російську мову як свою, адже вона широко використовується українськими ЗМІ, державними діячами, військовими, експертами, лідерами громадської думки.

Ще раз повторюю і закликаю скористатися з вищеописаних способів – це наш захист, це наша інформаційна зброя!

Необхідно в українському інформаційному просторі максимально запровадити українську мову. Це стосується передусім сфери ЗМІ, держави, військової справи, технологій, економіки - без жодних обмежень для російської мови у побутовому спілкуванні.

І цим запровадженням займаємося ми – щодня, у більшості випадків – пасивно, тому закликаю вас зробити свою діяльність в інтернеті більш активною та свідомою!

Чому це приведе до перевертання ситуації?

Перше. Українці чітко знатимуть, що свої говорять українською мовою, адже всі українці її добре розуміють, а державні діячі, інтелектуальна та бізнесова еліта, експерти, журналісти, активісти вільно нею спілкуються. Відтак вся інформація російською мовою автоматично сприйматиметься як чужа, адже ворог не знає української мови. Через це до російськомовної пропаганди не буде жодної довіри, а тому московська інформаційна зброя одразу втратить свою руйнівну силу.

Друге. Українізація внутрішнього спілкування зменшить витікання інформації і ускладнить роботу російських розвідувальних та аналітичних центрів, адже в сучасному світі понад 90% інформації отримується з відкритих джерел. Якщо тексти росіяни ще можуть якось перекладати за допомогою комп'ютерних програм, то живу розмовну мову майже не сприймають. Диверсанти, котрі імітують дії Правого Сектора, часто зовсім не знають української мови. У такий спосіб їх легко розпізнати.

Третє. Українці генеруватимуть інформацію російською мовою виключно для російського споживача, адже всі українці добре володіють російською. Тобто вся інформація російською буде призначена виключно для зовнішнього споживання. Іншими словами, читаючи будь-який російськомовний текст, українець знатиме, що це або інформація на експорт, або ворожа пропаганда. Бо такі наші, українські правила гри.

Тотальний перехід на використання української мови у наших внутрішніх справах матиме ще один корисний результат: стане зрозуміло, хто насправді є патріотом, а хто - імітатором.

Переможну інформаційну війну з Москвою кожен українець може почати вже сьогодні. Переходь на українську мову, заохочуй до цього друзів та знайомих, використовуй україномовні джерела, допомагай російськомовним українцям перекладати їхній інформаційний продукт на українську, сприяй їхній практиці розмовної української мови, блокуй російськомовні джерела.

Українські воїни! Не допомагайте ворожій розвідці перехоплювати ваші розмови: говоріть українською – ворог її не розуміє.

Українські журналісти, експерти, громадські лідери! Говорячи російською, ви просуваєте в Україні "русскій мір", адже він оснований на російській мові. Не стидайтесь української мови, ви ж нею володієте. Не досконало? То є гарна нагода вдосконалитись – у цьому вас усі зрозуміють і підтримають.

Для цієї мети підписуємося на сайт mova.ga – чиста українська мова.

Друже, не чекай, поки інші перейдуть на українську. Пам'ятай, що ти – людина-армія. Твоє персональне долучення до тотальної війни може стати останньою краплею, яка приведе в рух лавину народної активності.

Політика – це ти. Проводь свою інформаційну політику.

Зрозуміймо, що «рускій мір» це ненаситний крокодил і  якщо крокодила підгодовувати, то його апетит буде рости – ви його не заспокоїте маленькими шматками м’яса. Якщо кожен з нас зробить вище запропоновані дії, то це значно зміцнить позиції української мови в Інтернеті, а значить завадить розповсюдженню зарази «рускава міра». Діймо вже зараз!

 

Останнім часом в мережі Інтернет з’явилися замітки, які промовисто свідчать, що тільки незначний відсоток (10-20%)  українців хочуть повернути Донбас і Крим.

Припускаю, що це дезінформативні публікації, які призначені для того, щоб збити українців з пантелику, розбудити в серцях паніку й невизначеність у завтрашньому дні.

Особисто у мене дві версії походження цієї дезухи!

Перша – це путінські тролі вкладають в наші голови, що ні Крим, ні Донбас українцям не потрібен!

Друга – це наші владні структури готують підґрунття для того, щоб відмовитись від Криму і Донбасу.

Що стосується першого мого припущення: путінським тролям відповідаю – Путін – хело! Ляляляляляляля і т.д.

Стосовно другої версії маю таку думку. Якщо вам, пане президенте і пани міністри, з прем’єр-міністром включно, забажалось віддати українські території взамін на кредитні транші, то не раджу цього робити. Адже Путін піде далі, він буде відривати від нашої країни все більший і більший шмат і піде настільки далі, наскільки ми, українці, йому дозволимо!

Звичайно, гнилий Захід хоче заморозити конфлікт в Україні, бо він думає, що це зупинить Путіна. Але дозволю нагадати вам, панове, Будапештський меморандум, в якому не тільки Росія виступила гарантом миру для України, а й такі країни, як США та Великобританія, - і як вони гарантували нашу безпеку????? А ніяк. Росія пішла війною на Україну, а інші гаранти ховаються за економічні санкції, хоча направду брали зобов’язання захищати Україну від військової агресії!

Так само вчинить ЄС і зараз, коли Путін відриватиме від України шматок за шматком!

Тому тільки позиція Україна понад усе має зберігати в наших головах тверезу думку, в наших серцях захист від різного роду компромісів і поступок! Тільки Україна, тільки інтереси України, тільки майбутнє України!

Слава Україні!

© Риженко Тетяна,2014 

Цікавий факт.
"Україна програє інформаційну війну (як завжди)" - ця фраза перетворилася на інформаційний мем. Між тим, все абсолютно навпаки.
Приклад - біля кожної станції метро щоранку якісь зомбі роздають громадянам безкоштовний московитський висер - газєту "Вєсті". Контент цього видання відомий.
Всі, а це сотні тисяч киян, щодня пірнають у світ гарно налаштованої ворожої пропаганди. Щодня. І шо? Ніхуя не робе. Вопше.
Ну почитав. Ну ок.
Або оці кацапські їбаністичні серіали про мусорів та фсбешників на заданії. Кілометри плівки, стоси сценаріїв. Всі дивляться. І шо? До пизди.
Я вам так скажу - московитська пропаганда демонізується самими московитами. Насправді вона неймовірно незграбна.
Ми тут з товаришем порахували і зрозуміли - ватників, насправді, набагато меньше ніж нас з вами, шановні. Самі ж розумієте - якби їхня кількість була співставною з кількістю притомних громадян, то в Києві зараз йшли б вуличні бої. В рамках громадянської, внутрішньої війни.
Навіть в царстві Ватного Сатани (Ватанаїла) - Донбасі, без московитського десанту не вдалося підняти дійсно масове збурення. Все одно там дохуя наших, і це при тому, що їхні мізки щомиті поливаються калом з усіх можливих медіа-гноярок.
А не працює ця пропаганда через те, що ми елементарно інший народ. З нами треба інакше працювати - делікатніше. Більше такту - і ми в пастці.
Але ж вони не вірять, що ми інший народ. Тому грубо, топорно пропагують. А воно не робе. А до них не доходе. Коло замикається. Систему клинить.
Зрозуміти це легко. Істероїдний тип особистості не здатен працювати з делікатними тонкими речами. Він тулиться, щось там вошкається, а потім все троще, бо здають нерви.
Це такий метод комунікації зі світом. Він називається "сороковнік-развєдьоночка". Геополітичний клімакс ускладнений відсутністю вищої освіти та мозку.
Крім того, вийшла гендерна несподіванка. Україна довго маскувалася під жінку. Планомірно проштовхувався образ - чорнява україночка у віночку, як протилежність білявому кацапику в косовороточці. З відповідним статевим натяком на те, хто тут кого їбе.
Але простирадло омани зірвано. Стара алкоголічка з пунцовим їбальником в кокошніку зацегокала весь парадняк, а найбільше вона заїбала вайлуватого чоловічка, який терпів-терпів, терпів-терпів,... і хуйнув цеглиною по красівой хохломє.
- Как! Нєльзя же паднімать руку на женщіну! Даже єслі она нє права!
- Та пішла ти нахуй, стара жаба. Цибай у вікно, сука.
- Так тут же сєдьмой етаж!
- Точно. Пиздуй на дев'ятий.

Різке зростання кількості дописів та коментарів, які пропагують міжнаціональну нетерпимість, ворожнечу між різними регіонами України може означати, що за цю роботу взялись й представники спецслужб інших держав, які зацікавлені в радикальних сценаріях розвитку в нашій державі.

Стрічки коментарів загальноукраїнських та регіональних сайтів, створюють враження, нібито середній відвідувач інтернету – це людина, фанатично віддана Радянському Союзу, офіційній московській версії історії та політики, кровно ненавидить УПА, вірить в те, що Голодомор – це міф, нав’язаний «америкосами», а Бандера та Шухевич – його персональні вороги.

Особливості спілкування в світовій мережі дозволяють здійснювати значний вплив на настрої громадян іншої країни цілковито безпечно, таємно, не викриваючи себе, чи сам факт такого впливу.

Стосовно інтересів інших держав, то Тарас Березовець відзначає, що, на його думку, в українському інтернет-просторі найбільш активно працюють російські спецслужби та російська православна церква. «Ці дві структури найбільш активно працюють в Україні. Те, що це відбувається – абсолютно доведений факт. Існує достатньо багато підтверджень, що російські спецслужби причетні до таких провокацій», – переконаний Тарас Березовець.

Загрозу зі сторони таких «невидимих» агентів політтехнолог вважає достатньо серйозною, адже інтернет-простір – це частина інформаційної безпеки держави. «Варто лише згадати, наскільки активно ця інтернет-спільнота коментувала події під час газової кризи, дезорієнтуючи українських громадян. Такі приклади можна навести і для будь-якої іншої країни. Уряди деяких країн приділяють велику увагу цьому аспекту інформаційної політики. Наприклад, американські спецслужби уже давно активно супроводжують процеси контртерористичних операцій в Іраку, Афганістані активними інформаційними діями в інтернеті. Грузія також активно використовувала інтернет під час грузино-російської війни в 2008 році, і, навіть, переграла Росію на інформаційному полі», – коментує Тарас Березовець.

На думку Тараса Березовця, в першу чергу, захист від впливу закордонних чинників – це функції держави. «Зрештою, в Україні є підрозділи, які створені для боротьби з, так званими, кіберзлочинами. Вони існують в складі СБУ. Створена державна служба захисту інформації. Але здебільшого, вони опікуються питаннями боротьби з, приміром, дитячою порнографією, економічними злочинами, скоєними в інтернеті. А от проблемі маніпуляції настроями українських користувачів інтернеті вони уваги не приділяють», – відмічає Тарас Березовець.

Коментуючи таке явище, як нагнітання емоційного напруження в інтернеті навколо потенційно дражливих для українських користувачів тем, Олег Романчук висловив переконання, що це є відображенням загального становища в нашій державі. «Україна давно перетворилась на поле війни ідентичностей. Війна йде несамовита. Починаючи з минулого року вона набирає все загрозливіших форм та масштабів. Тому тоді, коли така тема піднімається в інтернеті, треба дуже уважно дивитись, чи не є це провокацією з боку зацікавлених сторін. Адже сьогодні ведеться повномасштабна війна за Україну, за її світогляд, за ідентичність», – підсумовує Олег Романчук.
*  *  *
Захиститись від активного впливу таких інтернет-провокаторів можна лише шляхом спільних дій користувачів українського сегменту інтернету. «Українська спільнота в мережі має бути згуртована, повинні бути вибудувані єдині принципи діяльності в світовій павутині. Повинна бути якась самоорганізація», – переконаний Березовець.

http://uvo.cv.ua/trol-v-rjasakh-pogonakh-135.html#cut