Ми з вами – чернівчани – приречені торгувати, на заздрість навколишнім містам і селам. Бо вже 600 і три роки юрмимось на перехресті торгівельних шляхів з північно-західної Європи на Балкани і в Туреччину. Перші письмові згадки про нормальні місця містять відомості про собори та університети, у нас – таке: «У Чернівцях вози не перевіряти, достатньо того, хто купець завіряє, що він не має заборгованого товару: куниць, срібла, воску та добрих коней місцевою породи Від воза з рибою платиться також ...

Читати далі...