а на місто спадає дощта полоще простори площі будинки, завулки теж...і немає цій зливі меж!очі вирячені вітринсяють полисками краплин -їх в далекі несуть країневгамовані ручаї.в дощ уплетений срібний снігтане, падаючи до ніг.мерзнуть в крапельках ліхтарів цій осінньо-зимовій грі.а у променях безліч фарзлива в райдузі супер стар.у лелітки вдяглись авта...пада усмішка на вуста.і не віють вітри від віт.парасолевий різноцвітприкрашає дощу печальв цих осінніх в плачу прощань.і стікає вода зі стріх...
Читати далі...