Заглядаєш в її очі і жахаєшся. Ні, не завжди. Частіше тебе до неї манить і притягує, часом це скидається на божевільний, незрозумілий, непідвладний контролю потяг. Вона вміє чарувати, і для цього їй не потрібно ляльок Вуду, достатньо лиш втопитися у глибині її очей. Їй  би треба було мене боятися, особливо у ті моменти, коли в пориві пристрасті я з легкістю опиняюся у глухомоку кутку. Вона дивиться так, що мені страшно, але страшно за себе. Я не хочу падати, не хочу падати з такої висоти, а...

Читати далі...