В шкільному класі рідної школи,Висить світлина у дошкиНа ній хлопчина чорнобровийЩиро всміхається тобіНа ньому форма, як улита,Та бронік, серце захища,Ще АКМ й рожки запасніПозаду - степ, наша земля.Він не вагався, ні хвилини!Вітчизну, треба захищати.Бо був козацької він кровіТак вчили його батько й мати.ДАЛІ БУДЕ.