Я помер! Я зрозумів це, ще до того, як свинець застряг у моєму серці. Життя не пронеслося перед очима, не було ніякого світла в кінці тунелю…нічого… Просто у якийсь момент я зрозумів, що дивлюся на себе зі сторони. Я дивився на своє тіло, все у крові. Дивився на дівчину, що нахилилася надомною та благала щоб я відкрив очі…бачив як поступово сходяться люди…десь далеко вила сирена… Чомусь мені захотілося піти…піти звідси, подалі від свого тіла…втекти… Я побіг. Я біг по якійсь людній...

Читати далі...