….. років тому, читаючи фантастичне оповідання Валентини Куравльової «Блакитна планета», я вперше познайомилася із рубаї Омара Хайяма. Серед них було і це: «Что там, за ветхой занавеской тьмы? – В гаданиях заплутались умы. Когда же с треском рухнет занавеска, Увидим все, как ошибались мы.» Тоді я не підозрювала того, що ці тисячолітні слова колись напряму стосуватимуться мене: "Точно, точно!"

[Приєднана картинка]"И каждый раз навек прощайтесь!Когда уходите на миг!"Александр Кочетков, 1932 годПрощаючись, прощаюІ в зоряні снігиВесь біль свій посилаюІ всі твої борги!Щоб колесо космічне -Сліпуче, мов кришталь -Перемололо в вічнеУсе, за чим так жаль.Щоб в міжпланетній даліЛютневої зими,Не знаючи печалі,Зустрілись знову ми....Lzarichna.[Приєднана картинка]